Слово “ллється” виглядає так, ніби хтось натиснув літеру «л» і не зміг зупинитися. І саме тоді виникає сумнів: а чи все з ним гаразд? Часто питають: як пишеться слово ллється, чи треба там апостроф, дефіс чи якісь інші хитрощі. Насправді все простіше, ніж здається, — головне розкласти слово по поличках.
Слово «ллється» пишеться з апострофом чи без
Правильний варіант — ллється, без апострофа. Його ставлять перед літерами я, ю, є, ї після твердих приголосних, але в цьому випадку жодного з таких звуків немає. Частинка «ся» приєднується до дієслова без жодних розділових знаків. Подвоєна літера «л» — це наслідок словотворення (від «лити»), а не помилка клавіатури.
У слові немає потреби у розділенні звуків, адже вимова плавна та злитна. Апостроф у подібних дієсловах ніколи не використовується, бо між основою і часткою «ся» не виникає паузи. Така форма характерна й для інших слів: «сиплється», «вертиться», «мотлиться». Отже, правопис тут підпорядковується не виняткам, а загальному правилу української орфографії.

Звукова модель слова «ллється»
Це слово складається з чотирьох фонетичних частин: подовжений м’який приголосний, голосний, африкат і голосний.
Звукова модель слова ллється виглядає так:
- [л’ː] — м’який подовжений приголосний
- [е] — голосний
- [ц’] — м’який приголосний
- [а] — голосний
Разом — 4 склади за звучанням, але 6 літер на письмі. Це типовий приклад розходження між буквеною й звуковою формою слова.

Транскрипція слова «ллється»
Слово «ллється» здається простим, доки не заглибишся у його звучання. Та коли мова заходить про фонетичну транскрипцію, навіть знайоме слово раптом виявляється цікавою мовною конструкцією. Транскрипція дозволяє побачити, з яких саме звуків воно складається і чому пишеться саме так. Тож розбираємо «ллється» не по буквах, а по звуках.
Звуки у транскрипції слова «ллється»:
- [лʲː] — м’який подовжений приголосний
- [ɛ] — голосний звук, передає «є» після приголосного
- [t͡sʲ] — м’який африкат, передає звук «ць»
- [ɑ] — відкритий голосний, відповідає звуку «я»
Усі звуки вимовляються плавно, без пауз або потреби в апострофі. Подовжене м’яке [лʲː] зʼявляється через збіг однакових приголосних у корені. Африкат [t͡sʲ] типово м’який через вплив закінчення «ся». Транскрипція підтверджує, що мʼякість і злитість звучання роблять написання без апострофа абсолютно логічним.
Як краще запам’ятати?
Щоб не плутатися у написанні, важливо зрозуміти логіку будови слова. Основа «лити» у формі теперішнього часу перетворюється на «ллє», де подвоєння приголосної «л» є нормою для української мови. Закінчення «-ться» (у вимові — «-ється») додається без жодних розділових знаків. Апостроф тут не ставиться, бо немає жодного твердого приголосного перед йотованою голосною. У вимові звук [лʲː] — подовжений м’який, і ніякого розриву між частинами слова не виникає. Слово ллється звучить плавно і злитно, тому й пишеться як одне ціле. Найкращий спосіб запам’ятати — уявити його в реченні: «З неба ллється дощ», і вимовити вголос, слухаючи ритм.
Правопис цього слова насправді логічний і цілком піддається аналізу. Правильний варіант — ллється, без апострофів і дефісів, зате з подвійною впевненістю у своїй грамотності. Якщо раніше воно вас дратувало — тепер воно вам просто подобається. Бо все, що ллється — хай буде правильне.