У кожному районі знайдеться людина, яка скаже: «Та то пацюк, я таких бачив під вокзалом». Інша поправить: «Щур, бо великий і хвіст довгий». І тут починається словесна бійка. Щоб більше не сперечатись у під’їзді або в коментарях, розбираємось, як їх розділяє біологія.
Наукова класифікація
Яка різниця між щурами і пацюками, якщо дивитися на них очима зоолога? Усі пацюки — це щури, але щур — поняття ширше. Біологи вживають слово «щур» як назву роду Rattus, до якого належать понад шістдесят видів. Один із них — Rattus norvegicus, більш знаний як сірий пацюк. Саме він найчастіше вилазить із підвалу і краде батон.
Щури бувають різними — дикі, декоративні, лісові, з хвостами і без хвостів (але таких менше). А от пацюк у нашому розумінні — товстенький, нахабний, міський. У нього коротші вуха, ширший лоб і любов до смітників.
Поведінка також відрізняється. Пацюк менш обережний і частіше йде на контакт, бо не любить голодувати. Щури, які живуть у природі, мають інші звички — у них більше інстинкту втечі, менше інтересу до шаурми біля метро.
Отже, якщо з вами познайомився гризун із поглядом «дай поїсти», то, швидше за все, перед вами пацюк. Але з точки зору науки — він цілком офіційний представник щурів.
Уживання в українській мові
Щур і пацюк: в чому різниця, коли говоримо не про зоологію, а про словники? В українській мові слово «щур» має статус літературного, воно вживається в енциклопедіях, підручниках і навіть у творах про експерименти над мозком. А от «пацюк» звучить простіше, грубіше і частіше з’являється у діалектах або в емоційних розмовах.
У класичній літературі щури з’являються як мешканці підземель, лабораторій або кораблів. У Лесі Українки — філософське занурення в символізм, у Куліша — більше реалій. Пацюки ж частіше фігурують у жартах, балачках на кухні і страшних історіях з гуртожитку. Якщо автор хоче викликати відразу або натякнути на щось недобре — він обирає саме це слово.
У новинах журналісти пишуть про щурів, коли йдеться про науку, інфекції або експерименти. А коли пацюк заліз у хлібний кіоск — заголовок обов’язково буде саме з цим словом. Усе залежить від інтонації:
- щур — тварина;
- пацюк — явище.
Мова змінюється, але різниця між цими словами тримається саме на відтінках. Одне звучить, як біологічний термін, інше — як сусід, про якого ніхто не хотів би згадувати за вечерею
Народне сприйняття
У словнику — одне, у голові — зовсім інше. Щур асоціюється з хитрістю, витривалістю і навіть мудрістю. Він часто стає героєм казок, мультфільмів і гороскопів. У китайській традиції щур відкриває зодіакальне коло, символізує розум і стратегічне мислення. У байках він виграє партію, поки всі сперечаються, хто головніший.
А тепер слово «пацюк». Тут уже інші відчуття — щось вологе, сіре, грубе, з очима, які блимають із каналізаційного люка. У народних історіях пацюк нічого доброго не приніс, хіба що злякав тітку Ганю до втрати голосу. У дитячих уявленнях теж різниця помітна:
- щур — герой фільму;
- пацюк — той, хто хрумкає вночі на дачі.
У побуті часто вживають ці слова як образ. Хтось «поводиться як щур», коли втікає з проблем. А хтось «пацюк», бо щось не поділив або з’їв останнє яблуко. У цих виразах закладено не біологію, а народну інтуїцію.
У підсумку різницю малює не зоолог, а мова вулиці. І якщо десь на базарі вам скажуть «там біг пацюк», уявляєш загрозу. Якщо скажуть «бачили щура», думаєш про лабораторію.
У чому різниця насправді
Починається все зі слова, а закінчується інтонацією. Щур — поняття ширше, термін з підручника і біологічної класифікації. Пацюк — конкретний гризун, якого зазвичай зустрічають у підвалі, на смітнику або в історіях, де фігурує слово «жах». У науковій системі пацюк належить до виду Rattus norvegicus, а щур — це назва цілого роду, куди входять десятки видів.
На практиці розрізняють їх не за формою вух і довжиною хвоста, а за тим, як звучить. Слово «щур» можна вимовити в лекції, «пацюк» — хіба що в розмові з сусідом у халаті. Один викликає цікавість, інший — реакцію.
Отже, у термінах виграє щур, у драматичності — пацюк. Іноді вони обидва з’являються в одному реченні, коли мова про харчовий склад. Але якщо дуже хочеться точності, варто згадати: щур — це родове ім’я, пацюк — найближчий родич із поганою репутацією.
Різниця між щуром і пацюком існує, але шукають її в різних місцях. Біологи вказують на вид, філологи говорять про стилістику, а народ просто згадує, хто кого злякав. Якщо хочеться бути точним — щур звучить у енциклопедії, пацюк у під’їзді.
Обидва мають хвіст, репутацію і здатність викликати реакцію. Різниця починається не з зубів і шерсті, а з того, яке слово обираєш у конкретну мить. Іноді пацюк — просто пацюк, а іноді щур — комплімент, якщо добре подумати.
