Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечві поблизу містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині в бідній багатодітній родині. 

Навчався Павло у сільській, а згодом у двокласній повітовій школі в Зінькові. 

Із-за нестачі грошей Павла влаштували у військово-фельдшерську школу в Києві на казенний кошт як сина солдата. 

Там він навчався з 1903 до 1907 р. Після закінчення школи служив в армії, а потім працював фельдшером в одній з київських лікарень.

Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівці Чернігівської губернії в родині залізничного службовця. 

Доводилося разом із сім'єю їздити по Україні й Росії, на Кавказ і в Польщу, бувати у Середній Азії. 

Згодом батьки оселилися в Чернігові, де хлопець навчався в місцевій гімназії.

Микола Хвильовий (справжнє прізвище - Фітільов) народився 13 грудня 1893 р. у містечку Тростянці на Сумщині в родині робітника-росіянина. Навчався в місцевій школі і Богодухівській гімназії на Харківщині, з п' ятого класу якої його було виключено (1910) за розповсюдження нелегальної літератури та зв'язки з підпільним гуртком соціал-демократів. Після виключення працював робітником на Донбасі, мандрував, а потім вдома склав екзамен екстерном за гімназичний курс і одержав диплом.

Письменник народився 27 серпня 1902 р. на хуторі Майєрово біля села Нечаївки в бідній селянській родині. Юрія взяв на виховання дід Мусій (по матері). Здібний хлопець успішно закінчив народну школу, а потім - реальне земське училище (1919). Його було звільнено від платні і нагороджено золотою медаллю.

Мета: закріплювати знання учнів про типи речень за метою висловлювання; вчити інтонаційно виділяти в реченнях слова, найважливіші для висловлення думки; розвивати вміння узагальнювати, порівнювати; виховувати бажання допомагати пернатим друзям.

Мета: дати учням уявлення про питальні речення; формувати навички інтонування питальних речень; розвивати усне мовлення учнів; виховувати бережливе ставлення до книги.

Мета: дати учням уявлення про розповідне речення; формувати навички інтонування розповідних речень; розвивати мовлення, пам'ять, увагу учнів; виховувати любов до природи.

Мета: закріпити знання учнів про речення як складову частину зв'язного мовлення, вміння ділити текст на речення, відокремлювати речення одне від одного, встановлювати зв'язок слів у реченні; формувати орфографічну увагу; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Мета: формувати в учнів поняття про речення як одиницю мовлення, що виражає закінчену думку; розвивати вміння розрізняти на слух завершене і незавершене речення; виховувати доброзичливе ставлення до природи.

Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою «Мова і мовлення. Текст»; розвивати мислення, уяву учнів; виховувати культуру оформлення письмових робіт.