» Корисні статті

Корисні статті

Схема аналізу ліричного твору

1. Короткі відомості про автора (у першу чергу ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору). 

2. Історія написання і видання твору (у разі потреби). 

3. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна лірика тощо). 

4. Провідний мотив твору. 

5. Композиція твору (варто пам'ятати, що в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті, виділяють такі композиційні етапи почуття:

Читати

Східні строфи

Танка, або «Коротка пісня» — п'ятивірш, що складається із чергування п'яти та семискладових рядків (5 — 7—5 — 7—7). Одиницею віршового метра у танка вважається склад, велике значення надається музичній тональності. Рима у таких віршах відсутня.

Танка виникла в японській поезії у VIII ст., досягла розквіту у IX–X ст., ставши класичною строфічною формою, тоді як інші зникли (наґаута, седока тощо), розкрила свої можливості у творчості «шести безсмертних» ліриків (Наріхірі, Коматі, Гендзьо, Ясу-хіде, Кісена та Куронусі).

Читати

Строфа та її види

Строфа — це група віршових рядків, об'єднаних одною дум-кою, інтонацією, порядком римування і відокремлена від суміжних віршових сполук великою паузою, а на письмі (зорово) — збільшеним інтервалом між рядками. 

Строфа — найбільша ритмічна одиниця віршованого твору.

Читати

Римування

Римування — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Звучання вірша, його естетичне, емоційне та смислове сприйняття залежить не лише від того, які рими (жіночі, чоловічі, гіпердактилічні тощо) застосував митець, але й від того, як вони розташовані, тобто від способу римування.

Читати

Цезура. Клаузула

Віршована мова багата на паузи, що підсилюють ритм і увиразнюють зміст. Крім міжслівних та логічних (на розділових знаках і між синтагмами), властивих і прозовій мові, тут є ще прикінцеві (паузи між рядками), емоційні (зупинки для підкреслення якогось слова під час виразного читання) та цезура
Читати

Поняття про риму. Типи рим

Рима (грец. rhytmos — узгодженість, сумірність) — композиційно-звуковий прийом суголосся закінчень, що має фонетичне і метричне значення, об'єднує суміжні та розташовані близько слова віршових рядків (починаючи з останнього наголошеного складу) для організації їх у строфи, впорядкування поетичного мовлення, його евфонічного римотворення.
Читати

Методика визначення віршового розміру

Віршовий розмір можна визначати двома шляхами. Перший — повільне читання поезії, виділення голосом наголошених складів та сприйняття на слух закономірності чергування наголосів: 

хорей: РАЗ-два, РАЗ-два, РАЗ-два; 
Читати

Народнопісенне віршування

Народнопісенне віршування з'явилось на основі народних пісень. Його розмір визначається кількістю наголосів і складів у рядку. Поширеними є двонаголошені восьмискладники (шумки).

Читати

Трискладові стопи

Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі (—UU). Амфібрахій — трискладова стопа із наголосом на другому складі (U—U). Анапест — трискладова стопа з наголосом на третьому складі (UU—).
Читати

Двоскладові стопи

Хорей — двоскладова стопа із наголосом на першому складі (—U). Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (U—). Назва стопи за однією з версій походить від Ямба, сина німфи Ехо та бога Пана; за іншою версією — від імені царської служниці Ямби, яка співала сумній богині Деметрі веселі пісні
Читати