Слово “дані” використовують у десятках формулювань — від «особисті дані» до «статистичні дані». Але коли справа доходить до письма, з’являється плутанина з подвоєнням. Правильне вживання залежить від походження слова й його граматичної ролі. У цій статті розбираємось, як правильно: дані або данні, та коли виникає помилка.
Дані чи данні — як правильно і чому плутають
Слово «дані» — це форма множини від дієприкметника «даний» (тобто «ті, що були дані»). У сучасній українській мові воно закріпилося в значеннях “факти”, “інформація”, “відомості”, і вживається виключно з однією літерою н. Але багато хто помилково додає другу — під впливом слів на зразок «річні», «весняні» чи «осінні».
Тож як правильно: дані або данні? Правильно — «дані». Подвоєння н у цьому слові ніколи не буває нормативним. Правильні приклади:
- дані опитування;
- дані пацієнтів;
- дані для входу;
- дані реєстрації;
- дані користувача.
Це приклади коректного вживання, які зустрічаються у професійній лексиці, документах і ЗМІ. Вони відповідають нормам українського правопису й підтверджуються словниками. У всіх випадках йдеться про множину іменника, який не має жодного стосунку до прикметників з подвоєною літерою. А от як неправильно:
- контактні данні;
- збереження особистих данних;
- внесіть данні до форми;
- обробка статистичних данних;
- данні доступу.
Подвоєння в цьому слові — груба помилка, яку легко уникнути, якщо пам’ятати: «дані» походять від «дати», а не від прикметника з основою на -нн. У грамотному тексті така деталь одразу показує рівень мовної культури.
Як правильно вживати в різних контекстах
Найчастіше плутанина з подвоєнням виникає у стійких словосполученнях: контактні дані, особисті дані, статистичні дані. У діловому, журналістському та технічному стилі ці словосполучення вживаються щодня, тому помилки в них виглядають особливо недоречно. На сайтах державних установ, у формах зворотного зв’язку, в умовах користування, в договорах — усюди правильна форма одна: дані, без подвоєння.
Часто можна побачити фрази типу «захист особистих данних» або «залиште свої контактні данні» — вони трапляються у листах, чатах підтримки чи шаблонних документах, створених на швидку руку. Така орфографія створює враження неуважності або низької мовної грамотності. Тож питання контактні дані чи контактні данні має лише одну правильну відповідь — перший варіант.
Те саме стосується словосполучення особисті дані чи особисті данні — правильно без подвоєння. Якщо слово передає значення “відомості, інформація”, воно завжди має одну літеру н. Незалежно від того, вживаєте його в статті, офіційному листі чи повідомленні — орфографічна помилка одразу впадає в око. А от грамотний текст — навпаки, викликає довіру.
Відмінювання слова «дані» в українській мові
Відмінювання слова дані викликає питання не лише у школярів, а й у дорослих, які щодня мають справу з анкетами, таблицями чи офіційними листами. Найперше — слово дані має тільки множину, однина в нього не вживається. Усі форми змінюються відповідно до правил множинного числа:
- Називний — дані
- Родовий — даних
- Давальний — даним
- Знахідний — дані
- Орудний — даними
- Місцевий — (у/на) даних
Наприклад, ми кажемо: «ці дані обробляються автоматично», «бракує статистичних даних», «сервіс надає доступ до даних», «узгодьте ці дані з відділом», «робота з чутливими даними вимагає обережності», «помилка виникла у збережених даних».
Ці приклади показують, як слово функціонує в мовленні — незалежно від контексту воно завжди залишається множинним. Добре знання відмінкових форм дозволяє уникати помилок у діловому й публічному стилі. І головне — надає письму точності й професійного звучання.
Правопис у документах та онлайн-формулярах
У ділових і технічних текстах слово “дані” з’являється чи не найчастіше, тому помилки в ньому одразу впадають в око. Особливо в електронних формах, де користувачі вводять особисту інформацію, все ще можна натрапити на формулювання типу “заповніть данні”. Автоматичні генератори форм, шаблони на фріланс-біржах або недоглянуті сайти — головні джерела таких помилок.
Щоб упевнитися у правильності, достатньо знати: правопис слова “дані” в українській мові завжди передбачає лише одну літеру “н”. Ніяких винятків чи залежностей від контексту немає. Це слово не змінюється ні в однину, ні на “данні”, бо утворене від дієприкметника “даний” і означає “надану інформацію”.
У державних і юридичних документах орфографічна помилка у слові “дані” може коштувати репутації — або викликати сумніви в легітимності. Щоби уникати типових помилок, варто користуватись перевіреними словниками, автоматичними перевірками правопису (наприклад, LanguageTool або онлайн-перевіркою від МОН), і просто пам’ятати, що грамотність — це ваша відповідальність навіть у підписі до кнопки «відправити».
У мовленні ми звикли до слова “дані”, але в письмі воно часто спотикає навіть тих, хто добре знає правила. Один раз розібравшись — і вже не буде спокуси подвоювати н. Українська мова любить точність, а грамотність завжди виглядає переконливо.
