Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі (—UU). Дактилічні віршові розміри з'явилися в українській поезії у другій половині XVIII ст., проте чималий час лишалися не вельми популярними.
Амфібрахій — трискладова стопа із наголосом на другому складі (U—U). Цей віршовий розмір використовується для від-творення глибоких переживань, величних описів, філософських медитацій.
Анапест — трискладова стопа з наголосом на третьому складі (UU—). Вважають, що анапест запроваджений поетом Тіртеєм (VІІ ст. до н. е.). Зверталися до цього віршового розміру автори маршових пісень, а пізніше — драматичних творів. В українській поезії анапест з'явився у першій половині ХІХ століття в збірці «Вітка» М. Костомарова.
Велике значення для ритмічного урізноманітнення силабо-тонічного вірша має наявність допоміжних стоп, як, приміром, пірихій: UU (два ненаголошених склади поруч) та спондей: — — (два наголошених склади поруч).
На силабо-тонічний ритм впливають алітерації, асонанси, рима, логічний наголос (він не завжди збігається із фонетичним).