Мета:
навчальна: поглибити відомості школярів про творчу особистість Тараса Шевченка, подати інформацію про історію написання твору «Як умру, то поховайте…»;
розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння вдумливо й виразно читати твори, розвивати спостережливість, уміння знаходити та визначати засоби художньої виразності;
виховна: виховувати загальнолюдські цінності, прищеплювати любов до творчості Т. Г. Шевченка, повагу до цього майстра слова, формувати національну гідність, патріотичні почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, портрет Т. Г. Шевченка, виставка творів Кобзаря, переклади твору «Заповіт» різними мовами, аудіозапис пісні «Заповіт».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
IV. Засвоєння нового навчального матеріалу у процесі виконання практичних завдань
Навчальна лекція
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р.
м. Переяславі під час важкої хвороби.
грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині в поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше й по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося вмирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся й ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте
Мене…
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30– 40‑х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань Україною. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:
…вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» у збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з'явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.
Прослуховування аудіозапису пісні
Виразне читання поезії «Заповіт»
Бесіда за змістом прочитаного
Чому твір називають «Заповіт»? Навіщо люди складають заповіти?
Над чим спонукає замислитися поезія Т. Г. Шевченка?
У чому полягає відмінність між темою та ідеєю твору? Яка тема твору «Заповіт»? Яка його ідея?
Поміркуйте, чому в такому пафосному вірші, як «Заповіт», немає знаків оклику.
За яких умов написав Т. Г. Шевченко свій твір?
Чи можна сказати, що ця поезія справді є заповітом митця для всіх без винятку українців? Свої міркування доведіть.
Робота з таблицею
Художні засоби | Приклади з тексту |
Метафори | |
Персоніфікації | |
Епітети | |
Порівняння |
Розгадування кросворда
По вертикалі: 1. Прізвище щирого приятеля Шевченка, лікаря, який урятував його від хвороби в листопаді-грудні 1845 року. (Козачковський) 2. Автор музики до «Заповіту», яка стала найбільш популярною. (Гладкий) 3. Місто, у якому Т. Шевченко створив «Заповіт». (Переяслав) 4. Прізвище відомого композитора, який першим поклав «Заповіт» на музику. (Лисенко) 5. Село, у якому Т. Шевченко перебував під час хвороби, працюючи в Археологічній комісії. (В'юнище) 6. Місто, у якому похований Кобзар. (Канів) 7. Інша назва Чернечої гори. (Тарасова)
По горизонталі: 1. Твір Т. Шевченка («Заповіт»)
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
Вивчити твір «Заповіт», підготуватися до контрольної роботи.