Хід уроку
I. Організаційний моментII. Актуалізація опорних знань
Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Дженджик, дженджик, дженджуристий
Жевжик каро-золотистий,
Між робочих бджіл джеркоче,
Із джерельця пити хоче —
Льотчик, що квітки лоскоче.
Робота над загадками
Зимою спить,
Літом бринить,
Понад садами літає,
Солодку росу збирає. (Бджола)
Не мотор, а гуде,
Не пілот, а летить,
Не гадюка, а жалить. (Джміль)
— Порівняйте кількість звуків і букв у словах бджола і джміль. Чому в слові джміль чотири звуки, але шість букв?
III. Робота за Букварем (с. 170–171)
Ознайомлення з новими звуками
1) Робота над загадкою
Хто з вас, діти, нас не знає?
Ми у лісі проживаєм,
Дзвоном сонце зустрічаєм,
Маєм гарні сині очки,
Називаємось... (дзвіночки).
Після того як діти відгадали загадку, учитель звертає увагу на те, як треба правильно вимовляти перший звук [дз] у слові дзвіночки. При цьому зуби стулені, губи розкриті, язик упирається в нижні зуби. Сильний струмінь повітря що виходить з голосом, натрапляє на перешкоду, що створюється язиком і зубами. (Учитель залучає учнів до спостереження за вимовою звука і до пояснення, де і як утворюється звук. Підводить до висновку: звук [дз] — приголосний, твердий, дзвінкий.)
2) Читання вірша Г. Бойка вчителем (с. 132).
— Який перший звук чуємо в слові дзьоб? ([дз’]) Чим він відрізняється від звука [дз]? (Звук [дз’] —м'який.)
— Вимовимо звуки [дз], [дз’] хором. Чим відрізняється вимова цих звуків? (Коли ми вимовляємо м'який звук [дз’],середня частина язика більш напружена і притиснута до верхнього піднебіння. Звук [дз’] вимовляється м'яко.)
— Як ми позначимо його у звуковій моделі? (Двома рисками.)
— Послухайте слова і спробуйте визначити в них звуки [дз], [дз’], якщо вони є: день, дзень, дзелень, видаляють, видзенькують, цілий, дзвінкий, ценькати, дзенькати, подзенькує, ґудзик, дзінь, ґедзь. Як треба позначити м'якість приголосного в словах дзінь і ґедзь?
— В українській мові звуки [дз] і [дз’] позначаються на письмі двома бук-вами: «де» і «зе», тобто буквосполученням дз. Читати ці дві букви треба разом, як один звук.
Нам уже відомо, що в мові є звуки, дещо схожі між собою. Наприклад, ми зіставляли звуки [з] і [с], [з’] і [с’], [д] і [т], [ж] і [ш], які вимовляються подібно,
розрізняються тільки голосом. Є звуки, які схожі і на [дз], [дз’], тільки вони вимовляються без голосу. Спробуйте вимовити звуки [дз], [дз’], не подаючи голосу. Який це звук? (Діти швидко з'ясовують,що це звуки[ц], [ц’].)
— Тепер порівняємо кількість звуків і букв у словах дзвіночки і дзьоб. Чому в слові дзьоб три звуки, але п'ять букв?
Звуко-буквений аналіз слів дзьоб, ґудзик, дзвоник
Робота з «віночком» намальованих предметів
Дзвоники, дзвіночки, дзеркало, дзиґа, кукурудза.
Робота в парах
— Назвіть одне одному предмети, які ви впізнали. Уточнення назв інших предметів.
— Визначте, чи є в словах виучуваний звук, його місце в слові, дайте йому характеристику.
— Складіть речення зі словом-назвою.
— До яких слів складені подані схеми? (Дзеркало,дзиґа)
Фізкультхвилинка
Читання слів у стовпчиках (с. 170)
— Яка спільна буквена частина у словах?
Прийоми читання
- Читаємо з учителем.
- Читаємо за вчителем.
- Читаємо самі по одному слову.
— Хто такий польовичок? Що він робить? Чим він дзвонить? Як дзвонить дзвоник?
— Повторіть його звуки. Кого кличе дзвоником польовичок? У яких словах ми чуємо звуки [дз], [дз’]?
— Розгляньте малюнок. Опишіть польовичка. Чому його так називають? Якого він кольору? Яким би ви намалювали польовичка?
Словникова робота
Постольці — постоли — м'яке взуття без підошви.
Читання вірша К. Перелісної «Дзвіночки»
Вправляння у виразному читанні вірша.
Робота над загадкою
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова-відгадки.
IV. Підсумок уроку
— З якими звуками ознайомилися на уроці?
— Якими буквами вони позначаються на письмі?