Хід уроку
I. Організаційний моментII. Актуалізація опорних знань
Мовленнєва розминка
Робота над чистомовкою
Жу-жу-жу — по галявині ходжу.
Жі-жі-жі — дуже гострі ножі.
Жи-жи-жи — ти мені допоможи.
Же-же-же — кішка мишку стереже.
Робота над скоромовкою
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
III. Робота за Букварем (с. 168–169)
Читання тексту за Ю. Ярмишем учителем (с. 132)
Обговорення твору
— Де пробилося джерельце? Яка вода була у ньому? Що люди влаштували із неспокійного джерельця?
Вивчення нової букви
1) Видокремлення слова із мовленнєвого потоку (джерельце).
2) Виділення звука [дж] зі слова.
— Послухайте, як я вимовлю слово джерельце. Який звук чуєте на початку слова?
— Звук [дж] позначається на письмі двома буквами: «де» і «же». В українській мові звук [дж] завжди твердий, і лише перед буквою і вимова [дж] буває пом'якшена.
3)Вимова і характеристика звука.
— Вимовте звук [дж]. Широкий кінчик язика змикається з переднім краєм піднебіння й утворює щілинку. Одночасно задня частина язика наближається до піднебіння. Струмінь повітря проходить крізь ці щілинки, голосові зв'язки напружуються, додаємо голос.
Звуко-буквений аналіз слів джерельце, джміль
Читання вірша Г. Чубач «Я люблю у лузі квіти»
— Що роблять джмелі? Що робить метелик? Що робить сонечко? Що робить коник? Що робить вітер? Як треба читати вірш? (Тепло,весело)
— Створіть малюнок за змістом вірша.
— Продовжіть речення: «Краса — це...».
— Порівняйте малюнки. Чим вони відрізняються?
— Знайдіть у вірші слова джмелі, дзеркало, коник, вітер. Прочитайте з ними речення.
Фізкультхвилинка
Робота з «віночком» намальованих предметів
Джміль, джбан, джин.
Робота в парах
— Назвіть одне одному предмети, які ви впізнали.
— Визначте, чи є в словах виучуваний звук, його місце в слові, дайте йому характеристику.
— Складіть речення зі словами.
Робота над загадкою
— За схемою визначте відповідь до загадки.
IV. Підсумок уроку
— З яким звуком ознайомилися на уроці?
— Якими буквами він позначається на письмі?