Мета: ознайомити учнів з новою буквою Пп, вчити правильно вимовляти звук [п] та виділяти його з різних позицій у словах; закріплювати навички звукового аналізу слів; збагачувати активний словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Дихальні вправи
Пір'їнку здуємо з долоньки.
Понюхаємо конвалію.
Постановка мовного апарату «Щоб ротик був слухняним»
— Пропоную вам вирушати в подорож. Сядемо на пароплав і попливемо морем.— Ось ми допливли до пристані і кажемо: УУУУ.
— А тепер пересядемо на потяг і поїдемо: ЧУХ, ЧУХ, ЧУХ.
— Пересядемо на мотоцикл і поїдемо далі: Р-Р-Р-Р.
— Дуже захотілося ще й на конику поскакати: ЦОК-ЦОК-ЦОК.
— Потім пересіли на велосипеди: ДІНЬ-ДІНЬ-ДІНЬ.
III. Повторення вивченого матеріалу
Гра «Слова розсипалися»
На дошці — картинки із зображенням сокола, кавуна, слона. Поруч — букви в довільному порядку: с, о, к, і, л, к, а, в, у, н, с, л, о, н. З букв учні мають скласти слова і розмістити їх під відповідними малюнками.
Гра «Так чи не так?»
Учитель читає речення, якщо учні не згодні з висловлюванням, вони тупотять ногами.
У дідуся є онук Роман. (Ні. Тимко.)
Хлопчик боїться годувати кроликів. (Ні. Бичка.)
Тимко боїться бичка, бо він буцається. (Так.)
IV. Підготовка до ознайомлення з новою буквою
Робота над загадкою
Вилізають на нього опеньки,Та не сердиться зовсім старенький. (Пень)
— Який перший звук у слові-відгадці?
Гра «Упіймай звук [п]»
Пугач хвалиться пінгвіну: Півень дав мені пір'їну. Причеплю, причепурюся, Потім паві покажуся.
Читання вчителем вірша Л. Біленької (с. 82)
Піддашок — простір під звисом даху на фасаді будівлі. Положення руки над очима, якою прикриваються від сонця, яскравого світла і т. ін.— Що робив Павлик? Що він пік? Із чого?
— Як називають людину, яка пече смачні вироби?
— Виконайте звуковий аналіз слова пекар.
— Який перший звук у цьому слові?
Спостереження за артикуляцією звука [п]
— Перешкода на шляху струменя видихуваного повітря створюється губами, повітря розриває цю перешкоду. Отже, звук [п] — приголосний.
Встановлення місця звука [п] у словах: сапа, пилка, лопата, липка, папка, помідор
Самостійне добирання учнями слів зі звуком [п] у різних позиціях
Ознайомлення з буквою «пе», засвоєння її назви
Зіставлення великої і малої букв Пп, аналіз графічної будови.
— На що схожа буква «пе»?
Заучування вірша
Гарні хлопці-молодціЗакопали два стовпці.
Третій їм допомагав —
Перекладину поклав.
Втіха нашій дітворі:
Буква «пе» уже в дворі.
Фізкультхвилинка
V. Робота за Букварем (с. 82–83)
Читання складів і слів, поданих у «променевих» таблицях
Словникова робота
Мапа — карта.
Пасмо — пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого.
Робота над сюжетним малюнком (с. 82)
— Кого ви бачите на малюнку?— Що робить Павлик? Для кого він пече випічку?
— Хто стоїть біля Павлика?
— Опишіть півника. Який у нього гребінець? Який хвіст? Яке пір’я?
— Яким художник зобразив Павлика?
Робота над словами, поданими у «віночку»
Пшениця, пава, пролісок, півень, полуниця, порічки.
— Назвіть слова з м'якими приголосними; двоскладові слова.
— У якому слові чотири склади?
Читання вчителем тексту за О. Єфімовим (с. 83)
— Хто захворів?— Що зробив Єгорко, поки спала бабуся?
— Що відповів Єгорко, коли бабуся запитала його про те, хто підігрів обід?
— Серйозною чи жартівливою була відповідь хлопчика? Чому він так відповів?
Складання речень за схемами (с. 83)
(Хто?) Єгорко підігрів (що?) суп та кашу з котлетою.
VI. Підсумок уроку
— Яку букву вивчили на уроці? Який звук вона позначає?— Як звали хлопчика, який був і пекарем, і пічником?