II. Повторення вивченого матеріалу
Гра «Хто що промовляє?»
Пригадайте, діти, вмить, Як пшениченька шумить: ш-ш-ш!
Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр-джр! Як бджола в саду бринить: дз-дз-дз!
Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш! В морі синьому вітрила: ш-ш-ш! Поміж листячком вітер гуляє: ш-ш-ш!
III. Вивчення нового матеріалу
1. Читання тексту «Вечеря» за І. Андрусяком учителем
— Хто зібрався за вечерею?
— Назвіть членів сім'ї.
— Що принесла з кухні бабуся?
— Хто розставляє чашки?
— Хто поклав на місце м'яч?
— Що зробив дідусь?
— Що кожного ранку робить тато?
— Хто приносить чайник і розливає гарячий чай?
— Яка була кишеня в бабусі?
— Хто розповідав цікаві історії під час вечері?
Читання учнями абзацу, в якому слова поділені на склади
2. Читання вірша Л. Мовчун
— Про що мріє дитина?
— Як ви розумієте вислів: «Не кину слів на вітер»?
— Який подарунок для мами підготувала донечка?
3. Робота за Букварем (с. 12–13)
— Розгляньте малюнок. Кого на ньому зобразив художник? Якою є ця ро-дина?
— Складіть речення з підкреслених слів за схемами.
— Дайте відповідь на запитання: «Хто несе варення? Хто розливає чай? Хто дивиться телевізор? Хто ставить чашку?».
Бабуся, мама, дідусь, дівчинка — хто? Картина, телевізор, чашки — що?
4.Ознайомлення учнів з поняттям «наголошений склад»
— Відгадайте загадку.
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?.. (Мама).
Учитель кілька разів вимовляє слово мама, виразно наголошуючи перший склад. Учні також уголос повторюють це слово. Роблять висновок, що в слові мама сильніше вимовляється перший склад. Учитель показує фішку двоскладового слова з наголосом на першому складі. Такі самі фішки-схеми учні знаходять у себе на парті.
— Сильніше вимовлений склад називається наголошеним. Над таким складом ставлять знак наголосу. В односкладових словах наголос не ставлять. Щоб визначити наголос, треба вимовити слово злито із питальною інтонацією.
Щоб учні безпомилково навчилися визначати наголошений склад, слово треба вимовити злито, єдиним голосовим потоком. У жодному разі при цьому не можна ділити його на склади. Слово, вимовлене по складах, втрачає на-голос, оскільки видихова енергія і сила голосу розподіляються більш-менш рівномірно між усіма складами. Тому операції поділу слова на склади і визначення наголошеного складу не можна поєднувати в одну.
— Поділіть на склади слово бабуся, назвіть наголошений склад.
— Яке слово відповідає поданій схемі?
Фізкультхвилинка
5.Формування поняття про звуки людського мовлення
(див.Додаток на с. 117)
Артикуляційно-слухові вправи
(див.Додаток на с. 117)
Формування практичного уявлення про голосні звуки
(див.Додаток на с. 117)
Формування практичного уявлення про приголосні звуки
(див.Додаток на с. 117)
IV. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Назвіть голосні звуки.
— Чим вони відрізняються від приголосних звуків?
Додаток до уроку 5
5. Формування поняття про звуки людського мовлення
— Усе, що ми тільки-но чули,— звуки. Вони звучать по-різному, але ми їх упізнаємо на слух. Зараз я говорю, і ви також чуєте звуки. Це звуки людського мовлення. Їх ми вимовляємо за допомогою органів мовлення: губ, язика, зубів, твердого піднебіння. Зараз ми вимовимо низку звуків. Спостерігайте у дзеркальце, які органи працюють, коли ці звуки творяться.
Учні вслід за вчителем вимовляють звуки: [б], [о], [а], [р], [т].
— Які органи мовлення працювали, коли ви вимовляли ці звуки? (Учні називають губи, язик, зуби.)
6. Артикуляційно-слухові вправи
— Назвіть звуки, які вимовляємо міцно стиснувши губи, а потім розриваючи цю перешкоду: [б], [п], [м].
— Які звуки вимовляємо, притискуючи кінчик язика до верхніх зубів? ([д], [т], [н])
— Під час вимовляння якого звука язик дрижить? ([р])
— Послухайте скоромовку. Які звуки найчастіше в ній зустрічаються?
Миші милом миску мили,yy
Миші мило загубили.
Може, мило в річку впало?
Може, мило жаба вкрала?
І маленьких жабенят
Милить милом аж до п'ят?
Спостереження за діяльністю органів мовлення
— Діти, вимовимо по черзі звуки [л], [е], [в]. Спробуємо їх вимовити злито, так, щоб вийшло слово. (Лев) Подивимось у дзеркальце, як працюють наші органи мовлення, коли ми вимовляємо різні звуки в цьому слові. (Учні спостерігають за положенням губ, щелеп, язика, бачать, що вони працюють по-різному.) Коли ми вимовляємо звуки і слова, то через рот проходить повітря й утворює голос або шум. Щоб відчути струмінь повітря, приставимо долоню близько до губ і вимовимо повільно слово лев.
7. Формування практичного уявлення про голосні звуки
— Коли ми вимовляємо одні звуки, повітря проходить через рот вільно, а під час вимовляння інших воно натрапляє на різні перешкоди. Давайте вимовимо звуки, при вимовлянні яких повітря не натрапляє на перешкоду, коли губи відкриваються і вільно пропускають повітря.
Шляхом спостережень учні визначають усі шість голосних звуків, під час вимовляння яких струмінь повітря не натрапляє на перешкоди. Вони фізично (на долоні) та аркуляційно відчувають струмінь видихуваного повітря, а в дзеркальце бачать, що губи при цьому створюють для нього вільний прохід.
— Отже, звуки [а], [о], [у], [и], [е], [і] — голосні. Ми позначатимемо їх на схемі кружечками.
8. Формування практичного уявлення про приголосні звуки
— Вимовте звук [д]. Чи можна цей звук вимовити протяжно, проспівати?
— Повторіть за мною звуки: [б], [д], [з], [м], [п], [н] дивлячись у дзеркальце. Чому ці звуки не можна проспівати чи вимовити протяжно? (Повітря натрапляє на перешкоди.) Такі звуки називаються приголосними. Їх позначатимемо рисочкою.
— Вимовте слово тато. Поділіть його на склади. Визначте наголошений склад. Назвіть усі звуки у слові.