Скорочена біографія Андрія Малишка: майбутній поет народився 14 листопада 1912 р. у селі Обухові під Києвом у родині шевця. В сім'ї було одинадцять дітей, жили бідно.
Вчився Андрій у сільській семирічці, а 1927 р. їде до Києва і вступає до медичного училища.
Але потім переходить до Інституту народної освіти на літературний факультет. Проте повний курс вузу закінчує 1932 р. вже в Інституті соціального виховання.
Перехід до журналістської роботи
Працює деякий час в Овручі, служить в армії, а згодом цілком переходить на журналістську роботу, працює в газеті "Комсомолець України" і журналі "Молодий більшовик".
Перша літуратурна діяльність
Перші вірші поета з'являються у 1930 р., а 1935 р. виходить збірка трьох авторів під назвою "Дружба", в якій є добірка Малишка.
Після цього поет друкує сім збірок: "Батьківщина" (1936), "3 книги життя" (1937), "Лірика" (1938), "Народження синів" (1939), "Жайворонки" (1940), "Листи червоноармійця Опанаса Байди" (1940), "Березань" (1940).
У ці ж роки видано і перші поеми - "Ярина", "Кармелюк", "Дума про козака Данила".
Початок війни
Із перших днів Великої Вітчизняної війни А. Малишко на фронті працює кореспондентом газет "Красная Армия", "За Радянську Україну" і "За честь Батьківщини", друкується у фронтовій та центральній пресі.
Виходить сім збірок: "До бою вставайте" (1941), "Україно моя" (1942), "Понад пожари" (1942), "Слово о полку" (1943); "Битва" (1943), "Полонянка" (1944), "Ярославна" (1946).
Життя після війни
Після війни А. Малишко очолював журнал "Дніпро", був заступником голови Спілки письменників України, обирався депутатом Верховної Ради УРСР І - IV скликань.
Водночас багато писав та перекладав. Його твори відзначались преміями СРСР.
Серед них - поема "Прометей", збірки "Лірика", "За синім морем", "Дорога під яворами". Республіканська премія ім. Т. Г. Шевченка присуджена поету за збірку "Далекі орбіти". Помер А. Малишко 17 лютого 1970 р. в Києві.