Скорочена біографія Олександра Довженка: народився майбутній письменник 10 вересня 1894 р. у містечку Сосниці Чернігівської губернії в багатодітній родині селянина.
Навчався Сашко спочатку в початковій, а потім у вищій початковій школі в рідному містечку, а 1911 р. вступив до Глухівського вчительського інституту. У цей час Олександр багато читає забороненої літератури.
Успішно закінчив навчання, протягом трьох років (1914-1917) учителював у Житомирі, з захопленням викладав у вищому початковому училищі фізику, історію, географію, природознавство, гімнастику.
Початок життя в Києві
1917 р. переїжджає до Києва, а незабаром вступає до Київського комерційного інституту на економічний факультет, відвідує лекції в університеті й Академії мистецтв.
Взимку 1920 р. був призначений завідувачем Житомирської партійної школи.
Під час наступу білополяків брав участь у підпільній боротьбі, а після визволення Києва працював секретарем губернського відділу народної освіти і комісаром Першого Українського державного театру ім. Т. Г. Шевченка.
У 1921 р. О. Довженко- на дипломатичній роботі у Варшаві, а в 1922 р. - у консульському відділі торгового представництва УРСР в Берліні.
Тут він вчиться у приватному училищі професора Г. Еккеля, де вивчає живопис, графіку, різблення по металу, журнальну ілюстрацію.
Після ліквідації консульського відділу Довженко залишається в Берліні, намагаючись завершити навчання.
Зародження видатного режисера
Влітку 1923 р. приїжджає до Харкова і працює художником-ілюстратором і карикатуристом у редакції газети "Вісті ВУЦВК".
Згодом працює на кінофабриці в Одесі (1926-1927) як кінорежисер.
З'являються короткометражні фільми "Вася-реформатор" і "Ягідка кохання".
Повнометражний фільм "Сумка дипкур'єра" вийшов у 1927 р. 1928 р. виходить фільм "Звенигора", вже на Київській кіностудії.
А у 1929 р. - фільм "Арсенал", 1930 р. - "Земля", 1932 р. - "Іван".
3 1933 р. О. Довженко працює на кіностудії "Мосфільм".
Виходить його фільм "Аероград" (1935).
У ці роки Довженко створює Будинок кіно, Всесоюзну творчу секцію кіно, працює над епопеєю "Щорс" (1939).
У 1939 р. йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв УРСР.
У роки війни через хворобу серця не приймав участі у бойових діях.
Але працював інструктором-літератором газети "Красная Армия", кореспондентом газети "Известия", працював у редакції фронтової газети "За Радянську Україну".
Виходять друком його публіцистичні статті, памфлети, оповідання.
Заборона фільмів
У 1943-44 р. виходить кінодилогія "Битва за нашу Радянську Україну" і "Перемога на Правобережній Україні".
У 1943 р. Довженко працює над фільмом "Україна в огні", який не сподобався Сталіну і був заборонений.
Довженко попав в опалу.
Після Перемоги він працює на студії "Мосфільм", пише кіноповісті "Прощай, Америко", "Антарктида". "Мічурін".
3 1949 Довженко читає лекції у Всесоюзному державному інституті кінематографії.
Але не друкується і не ставить фільмів - це було йому заборонено.
1955 р. пише "Зачаровану Десну", а з 1956 р. починає писати "Поему про море". Готувався до екранізації повісті, але 25 листопада 1956 р. Олександр Довженко раптово помер в Москві.