Скорочена біографія Івана Кочерги: Народився знаменитий письменник Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівці Чернігівської губернії в родині залізничного службовця.
Доводилося разом із сім'єю їздити по Україні й Росії, на Кавказ і в Польщу, бувати у Середній Азії.
Згодом батьки оселилися в Чернігові, де хлопець навчався в місцевій гімназії.
Зародження театрального критика
У 1903 р. закінчив юридичний факультет Київського університету.
3 1904 р. почав працювати в Контрольній палаті, де від простого канцеляриста дійшов до старшого ревізора.
Одночасно юнак займався самоосвітою.
Літературну діяльність почав як театральний критик.
1904-р. були надруковані в газетах його перші рецензії та статті, а потім виник задум написати п'єсу.
У 1910 р була написана п'єса "Песня в бокале" - російською мовою.
Повернення до Житомира
1914 р. Кочерга переїхав до Житомира, де працював службовцем у робітничо-релянській інспекції, продовжував літературну діяльність.
У 20-х роках став писати рідною мовою.
Перша п'єса - "Фея гіркого мигдалю" (1925).
Наступна п'єса - "Алмазне жорно" (1927).
Потім були створені комедія-феєрія "Марко у пеклі" -1928 р.; драматична поема "Свіччине весілля" - 1930 р. п'єса «Майстри часу» - 1933 р. У 1934 р.
Кочерга пише кілька п'єс: «Підеш -не вернешся", "Чорний вальс", "Екзамен з анатомії". Але вони успіху не мали.
Початок війни
У роки Великої вітчизняної війни Кочерга перебував у евакуації в Уфі, працював редактором журналу "Театр" (1941), а потім очолював газету "Література і мистецтво" (1942-1943).
Водночас пише багато публіцистичних статей, дві одноактні п'єси про героїзм радянських воїнів - "Чаша" (1942) і "Нічна тривога" (1943).
Працює над драматичною поемою "Ярослав Мудрий".
У 1944 р. драматург повернувся до Києва.
1947 р. вийшла друком філософська п'єса "Істина", а 1948 р. Кочерга завершив драматичну поему "Пророк".
Помер І. Кочерга 29 грудня 1952 р. в Києві на 73 році життя.
За заслуги в розвитку української літератури і мистецтва він був нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, 1950 р. йому було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР.