Скорочена біографія Юрія Яновського: письменник народився 27 серпня 1902 р. на хуторі Майєрово біля села Нечаївки в бідній селянській родині.
Юрія взяв на виховання дід Мусій (по матері).
Здібний хлопець успішно закінчив народну школу, а потім - реальне земське училище (1919).
Його було звільнено від платні і нагороджено золотою медаллю.
Переїзд в місто
1922 р., приїхавши до Києва, Яновський вступає на електро-технічний факультет політехнічного інституту.
Бере активну участь у студентських дискусіях, редагує стінгазету, багато читає, пише вірші, нариси, фейлетони.
Перші друковані вірші –"Море" (1922) російською мовою та "Дзвін" (1924) українською мовою.
Через хворобу та матеріальні нестатки залишив інститут. У 1925 р. приїжджає до Харкова, багато пише.
Перші творчі здобутки
Перші оповідання вийшли окремою книжечкою під назвою "Мамутові бивні" (1925).
У 1925-1927 рр. Яновський працював на першій українській кінофабриці в Одесі, де редагував і писав сценарії.
Влітку 1927 р. повернувся до Харкова, видав книжку під назвою "Кров землі" (1927), поетичну збірку "Прекрасна Ут" (1928), роман "Майстер корабля" (1928). У 1930 р. був надрукований роман "Чотири шаблі", а у 1932 р. -перша п'єса "Завойовники".
У 1935 р. Яновський пише роман "Вершники", а у 1937 р. - романтичну трагедію "Дума про Британку". В 1940 р. виходить збірка новел "Короткі історії".
Під час війни жив в Уфі, де був редактором журналу "Українська література". 1944 р. вийшла збірка оповідань "Земля батьків".
Воєнний час
Після війни Яновський як кореспондент газети "Правда Украины" брав участь у Нюрберзькому міжнародному процесі.
Його враження передані у книжці "Листи з Нюрнберга".
1948 р. виходить збірка "Київські оповідання". У 1952-53 рр.
Помер Ю. Яновський 25 лютого 1954 р., похований на Байковому кладовищі в Києві.