Мета: розвивати усне мовлення учнів; навчати вмінню самостійно викладати думки, аргументувати власні твердження, робити узагальнення й висновки; виховувати любов до землі, природи, повагу до батьків.
Тип уроку: розвиток мовлення.
Обладнання: пам'ятка «Як працювати над текстом-роздумом», епіграфи до твору.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- Які типи мовлення вам відомі?
- Визначте мету типу мовлення роздум.
- З яких складових будується роздум?
- Які види твору-роздуму вам відомі? Охарактеризуйте їх.
III. Сприйняття й засвоєння матеріалу
1. Бесіда з учнями
- На яких моральних засадах формувалася особистість О. Довженка?
- З яких людей він брав приклад?
- На яких принципах будувалися міжособистісні стосунки в родині, селі митця?
- Як у творі маленький герой намагався спокутувати «гріх»?
- Як людина ставилася до природи? У чому це проявлялося?
- Яких героїв твору ви б назвали морально красивими?
2. Вибір епіграфа до твору (учням пропонується декілька цитат на вибір)
- Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах… (О. Довженко).
- Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну (О. Довженко).
- …Дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити… зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О. Довженко).
- Людина є таїна. Її треба розгадати, і якщо будеш її розгадувати все життя, не кажи, що згаяв час; я займаюся цією таїною, бо ж хочу бути людиною (Ф. Достоєвський).
- Людині потрібні не три аршини землі, не садиба, а вся земна куля, вся природа, де на просторі вона могла б проявити всі свої властивості свого вільного духу (А. Чехов).
- Світ наш — тільки школа, де ми вчимося пізнавати (М. Монтень).
3. Складання пам'ятки «Як працювати над текстом-роздумом»
- Епіграф має висловлювати ідею твору.
- Композиція твору повинна мати складові: теза, аргумент, доказ, висновок.
- Початок висловлювання повинен бути оригінальним, нетрадиційним: цитата з твору, пояснення, коментарі чи роздуми автора з питання, яке розглядається, критична оцінка аналізованого твору чи проблема, художня замальовка чи етюд.
- У головній частині теза підтверджується вагомими аргументами, наводяться приклади з літератури, історії, висловлюються власні судження, оцінки тих чи інших літературних явищ, фактів.
- Висновок висвітлює остаточну думку, підсумовує сказане, ставить певні завдання, закликає до дій. Він повинен бути підпорядкований основній ідеї твору.
- Уникайте безсистемності викладу, дублювання змісту попередніх частин, поєднання речень, що стосуються різних питань теми.
- Уживайте вставні слова типу: по-перше, по-друге, на мою думку, по-моєму, наприклад, скажімо, отже, таким чином, мені здається…, на мою думку…, я вважаю…
4. Словникова робота
Доберіть синоніми до поданих слів:
- велич (значення, суспільна вага);
- персонаж (герой твору, образ людини, дійова особа, ліричний герой);
- письменник (митець, майстер художнього слова, автор, художник, прозаїк);
- виразний (чіткий, яскравий);
- добродушний (лагідний, ласкавий, щирий, привітний);
- щирий (відвертий, правдивий, приязний, гостинний, щиросердний, сердечний, задушевний, чулий);
- показувати (змальовувати, відображати, констатувати, заявляти, декларувати, висвітлювати, стверджувати, виводити, відтворювати);
- надихати (наснажувати, окрилювати, захоплювати).
5. Самостійна робота учнів над текстом твору-роздуму
6. Виступи учнів
Зразок твору
«Я народився і жив для добра і любові», — так визначив своє життєве кредо Олександр Довженко. Письменник, кінорежисер, великий патріот свого народу й син свого часу. Його кіноповісті не залишають байдужим й сучасне покоління читачів.
Приваблює й зацікавлює у творчості О. Довженка процес творення образу людини.
Моральна краса й духовна велич — це найвагоміші якості, які хоче бачити в людині кіноповістяр. Саме такими змальовує митець своїх рідних, односельців.
Спогади дитинства, що лягли в основу кіноповісті, створюють дивовижний світ людей, народжених для добра, праці й любові. Згадаймо діда, схожого на білобородого Бога, чи прабабу з її прокльонами, батька, найкращу людину у світі, чи матір, умілі та роботящі руки якої плекали розкішний город біля хати, чи свого вірного Пірата, що ділив з ним усі переживання дитинства. У цих образах відчувається й теплота, і гордість, і любов людини до свого неспокійного роду, що дав йому життя. Так глибоко могли розуміти світ навколо себе тільки дуже талановиті люди, які жили в повній гармонії з природою.
Малий Сашко — головний герой кіноповісті — то дитя природи. Картини його дитинства — то сама природа, то світ малої дитини, яка йде шляхом пізнання. Допитливий малюк, мрійливий, з неабиякою уявою, пізнаючи світ, поринав у нього з головою. У всьому, що поставало перед дитиною, бачилася гармонія. Трави, дерева, зорі, Десна — усе було олюднене, мало свої втіхи й смутки.
Усі рідні, з якими нас знайомить головний герой, — то єдиний образ народу, складовою якого є й сам Довженко.
У «Зачарованій Десні» автор застерігає нас від втрати духовності, закликає повертатися до своїх коренів, не забувати про своїх рідних, не хапати зірок з неба, а нахилитися й побачити зірку в калюжі.
IV. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
V. Домашнє завдання
1. Скласти відгук на виступ однокласника.
2. Підготувати міні-презентацію «Провідні тенденції розвитку української літератури в другій половині XX — початку XXI ст.» (за групами).