Скорочені твори

Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не
07 грудня, 2016 0
Якось пастушок, погнавшись за козою, впав у провалля. Коли отямився, то побачив, що лежить на площі великого міста; кожен житель там будує свою вежу, яка весь час завалюється. Пастушок хотів розпитати, що це за місто, але на його питання ніхто не відповідав.
07 грудня, 2016 0
Під час пожежі у Полтаві 1658 року згоріли всі документи міських судових справ. А можливо, серед них могла б знайтися справа Марусі Чурай.  Справа ця розглядалася на одному з судів з приводу вбивства козака Грицька Бобренка. Мати вбитого звинувачувала дівчину Марусю у тому, що вона отруїла її
06 грудня, 2016 0
Було перше повоєнне літо. Зеленіли виноградники й виблискували перші снопи. Шляхом з військового табору до містечка тюпають артилерійські коні, але везуть не гармату, як завжди, а бочку-водо-возку. Високо на ній сидить Сашко Діденко в пілотці набакиреній, у медалях на всі груди.
06 грудня, 2016 0
У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав од незвіданості шляху.  Потім був дід Родим. Власне, його руки, як широкі теплі лопати, Від них малюк заспокоївся й притих. Мав він
06 грудня, 2016 0
Лишилось ще тільки спакуватись… Се було одно з тих незчисленних «тре­ба», які мене так утомили і не давали спати»,— так починається твір. Це «тре­ба» автор порівнює з многоголовим звіром». Але він розуміє, що «увільнитись» від нього можна лише на час. Бо життя йде, торкаючи кожного неодмінно, «іде,
06 грудня, 2016 0
Герой збирається в дорогу, треба тільки зібратися. Але навіть таке маленьке «треба» викликає у нього небажання щось робити, порив опиратися всім численним обов'язкам. Місто втомило його своїм шумом та багатолюдністю, своєю чорнотою й смородом. Потяг везе героя якнайдалі від людського гаму, але
06 грудня, 2016 0
Дія відбувається у сільській школі неподалік від Києва.  Пізно вечері вчитель Петро Михайлович повернувся з Києва. Він їздив до міста, щоб порадитися з авіаторами (у Васильченка — літунами) та привезти до шкільного авіаційного гуртка креслення, книжки та різні прилади — усе, що потрібне для
06 грудня, 2016 0
Іван був 19 дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Маленьким часто плакав, погано ріс і дивився на неньку таким глибоким, розумним зором, що та аж тривожилася — чи не підмінила його нечиста сила.  Підрісши, Іванко люби ходити в у гори, в ліс, там йому було добре. У сім років він умів уже
06 грудня, 2016 0
Іван був девятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Іванко любив бігати у гори, в ліс, йому було там затишно. У сім років він умів знаходити цілюще зілля, розумів, про що співають птахи. Йому вже дали перше відповідальне завдання — пасти корів.
06 грудня, 2016 0
1 2