Урок «Стилістичні засоби лексикології та фразеології. Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів», 10 клас

05 листопада, 2016 0
Урок «Стилістичні засоби лексикології та фразеології. Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів», 10 клас
Вид заняття: практичне.

Мета заняття: активізувати, узагальнити та систематизувати знання студентів про слово як предмет вивчення лексикології, його лексичне значення, про синоніми, антоніми та пароніми, про фразеологію; сформувати уявлення про лексико-стилістичні синоніми та їх види; збагачувати словниковий запас студентів; розвивати культуру мовлення, усне та писемне мовлення; виховувати повагу до рідної мови.

Засоби навчання:

Роздатковий матеріал: картки з вправами.

ТЗН: мультимедійний проектор, ноутбук, презентації, відеоролик.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Маємо відродити в наших сучасних українцях і українках генетичну пам'ять, почуття гордості, маємо і до збайдужілих

душ торкнутися запашистим євшан-зіллям рідного слова!

О. Гончар

Як ви розумієте вислів О.Гончара?(коментар епіграфа)

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент. (Привітання. Облік присутніх)

2. Повідомлення теми й мети заняття.


Уміння людини правильно і влучно користуватися словниковим запасом значною мірою характеризує її загальний рівень володіння мовою. Тож запишіть тему нашого заняття: «Стилістичні засоби лексикології та фразеології. Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів». Ми з вами пригадаємо все, що ви знаєте про слово, його лексичне значення, про синоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми; дізнаємося про лексико-стилістичні синоніми та їх види, навчимося визначати стилістичне призначення фразеологізмів. І завдяки цим знанням ви досягнете збагачення власного

словникового запасу, підвищення культури мовлення, покращите усне та писемне мовлення.

ІІ. Основина частина.

1. Актуалізація опорних знань.

Але спочатку давайте пригадаємо, що ви знаєте про лексикологію та фразеологію за допомогою мовознавчого диктанту «Вірю - не вірю». На аркушах паперу поставте плюс, якщо згодні з висловом, мінус – якщо ні.

Лексика – це словниковий склад мови +

Усі терміни – багатозначні слова -

У реченні «Задумався дуб темношатий» слово «задумався» ужите в переносному значенні +

Слова «прикрашати, декорувати, оздоблювати» - синоніми +

Слова «війна – мир, довгий – короткий, зима – літо» - омоніми -

У реченнях «Я проводжу час у дружній компанії» та «Розпочалася військова кампанія» вжито пароніми +

Сполучення «теревені правити, як кіт наплакав, брати за живе» - фразеологізми +

Сполучення «від вітру валитися, вітер у кишені свистить, вітер у голові грає» - синонімічні -

Слова « камінь, знання, подяка» - стилістично забарвлені -

А тепер разом з'ясуємо, які відповіді правильні, а які – ні.

Обміняйтесь аркушиками і перевірте роботи, спираючись на відповіді.

Студенти перевіряють. Озвучуються попередні результати. Збираю листки.

2. Вивчення нового матеріалу.

Слово є основною одиницею мови і мовлення, пов'язаною з усіма іншими мовними одиницями. На відміну від менших одиниць мови (звуків, морфем), слово характеризується самостійністю і повнозначністю. Водночас слово є будівельним матеріалом для більших одиниць — словосполучення і речення.

Значення слова не є монолітним. Воно як конструктор: складається з елементів – крупинок інформаційних, іноді – крупинок емоційних, ще якісь значеннєві крупинки дістаються йому від інших слів, що стоять поруч. Це так звані семи, відповідно значення слова називають семантикою.

Словниковий склад мови вивчає наука лексикологія.

У нас є студенти, які працювали над проектом «Лексикологія української мови». Тож надаємо їм слово. Захист проекту «Лексикологія». (Студенти групи конспектують нові поняття.)

Отже, теоретичний матеріал ми пригадали, доповнили новими термінами, а тепер попрацюємо над вправами.

Гра «Поясни слово» Група поділяється на 3 команди: одна описує слово за його особливостями і призначенням, інші його відгадують і навпаки.

Альтанка, арка, архітектура, вітраж, декор, колонада, мансарда, скульптура, сходи, фасад, цегла, обрамлення.

Важливим стилістичним засобом української мови є синоніми. Завдяки синонімам ми маємо можливість не тільки уникати повторів, а й збагачувати нашу мову, робити її виразнішою та гнучкішою.

Виконання тренувальних вправ.

Вправа 1. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях.

Безмежне поле (безкрає, неозоре, безмірне, неоглядне, неосяжне, несходиме), неглибока річка (мілка, мілководна, плитка), видніється на горизонті (бовваніє, красується, вимальовується, маячить, проступає, мріє), сміливість у бою (відвага, мужність, хоробрість, відчайдушність, зухвалість), збагнути прочитане (зрозуміти, розібратися, втямити), багатобарвна вишивка (різнобарвна, багатоколірна, квітчаста, барвиста, кольориста, розмаїта), мрійливий настрій (романтичний, емоційно-піднесений, незвичайний, таємничий), наполегливий характер (настійливий, настирливий, завзятий, упертий), доводити власну думку (доказувати, обґрунтовувати, мотивувати)

Вправа 2. Запишіть прислів'я. Підкресліть антоніми. Як впливають вони на зміст і виразність прислів'їв?

1. Вгору не підскочиш, униз не провалишся. 2. Хто високо літає, той низько сідає. 3. Зле – не гнися, добре – не пнися. 4. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. 5. Свої сухарі кращі чужих пирогів. 6. Від гніву старієш, від сміху молодієш. 7. Молодість лінива – то старість плачлива.

Вправа 3. (Усно) Подані пари слів введіть у самостійно складені речення. У разі потреби зверніться до словника.

Освічений – досвідчений

Писемний – письмовий

Платівка – пластинка

Латвійці – латиші

Китайка – китаянка

Екскаватор – ескалатор

Для довідок: Освічений – який має освіту, здобув глибокі знання. Досвідчений – який має великі знання в якійсь галузі, великий життєвий досвід. Писемний – виражений за допомогою графічних знаків (Писемна пам'ятка, писемні джерела). Письмовий – написаний (письмова робота, письмове розпорядження). Платівка – диск з пластичного матеріалу із звуковим записом. Пластинка – плоска тонка смуга якого-небудь матеріалу (Металева пластинка). Латвійці – населення Латвії. Латиші – нація, що становить корінне населення Латвії. Китайка – шовкова або бавовняна тканина, яку привозили з Китаю. Китаянка – представниця народу, що становить основне населення Китаю. Екскаватор – самохідна землерийна машина. Ескалатор – механічні рухомі сходи.

Вправа 4. Орієнтуючись на виділені слова, поділіть подані словосполучення на чотири групи: багатозначні слова, синоніми, антоніми, пароніми.

Гострий ніж, гострий дзьоб; цікавий персонаж, ввічливий персонал; хоробрий воїн, сміливий воїн; упало додолу, повертався додому; гострий кут, тупий кут; відкрити збори, відкрити книгу; величезний дуб, гігантський дуб; відкрити книгу, закрити книгу; безперечний аргумент, безпечний атракціон; важлива інформація, важливе повідомлення; сміхотлива дитина, смішний випадок; важка робота, важкий труд; важка робота, легка робота; свіжий хліб, черствий хліб; холодне повітря, тепле повітря; зустріти ввічливо, зустріти привітно.

Я пропоную вам відгадати загадки.

Вона в п'ятки тікає, коли хто-небудь раптово відчуває сильний переляк (Душа)

Стримані, обачні у розмовах тримають його за зубами (Язик)

Які ноги доведеться втратити, щоб міцно заснути? (Задні)

На яких мовних зворотах побудовані дані загадки?

Українська мова багата на виражальні засоби, які дають змогу відтворити радість, смуток, возвеличити людину чи засудити її негативні риси. Якщо забрати з мови сталі вирази, вона втратить смак, колір і принадність.

Зараз надаємо слово студентам, які працювали над проектом «Фразеологія української мови».

Захист проекту «Фразеологія».

Виконання тренувальних вправ.

Вправа 5. Запишіть, вибравши з дужок слово, що утворює з поданим фразеологізм. Розкрийте значення записаних фразеологізмів. Із будь-якими двома складіть і запишіть речення.

Забивати (цвях, баки, в дерево), узяти (книжку, стілець, моду), читати (оповідання, нотації, афіші), кусати (хліб, яблуко, лікті), продавати (молоко, м'ясо, витрішки), гратися (іграшкою, із братом, із вогнем), піймати (м'яча, рукою, облизня), сидіти (поруч, на стільці, в печінках), тримати (за руку, марку, портфель), йти (гуртом, в руки, пішки), піднімати (на руки, із землі, на глум), справляти (весілля, лежні, хрестини), дати (у борг, сторчака, пораду).

Вправа 6. Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.

Вправа 7. Уявіть, що ви – члени олімпіади з української фразеології. Деякі учасники нечітко або неправильно пояснили значення фразеологізмів. Виправте помилки в поясненнях.

Дерти носа – думати; як вареник у сметані – нестійкий у своїх поглядах, ідеалах; хоч з лиця воду пий – так спітнів, не чути ні рук ні ніг – змерзнути; пройти вогонь і воду – зазнати випробувань; знімати стружку – докоряти комусь; устромляти палиці в колеса – забавлятися, бешкетувати. 

Вправа 8. Запишіть фразеологізми. З'ясуйте тип фразеологізмів (зрощення, єдність, сполучення)

Бити байдики (зр), вовчий апетит (сп), пекти раків (зр), прикусити язика (єд), дуба врізати (зр), тримати язика за зубами (є), піймати облизня (зр), мертва точка (сп), дати гарбуза (є), кінці у воду (є), теревені правити (зр), замилювати очі (є), ложка дьогтю в бочці меду (є).

ІІІ. Заключна частина.

Закріплення вивченого матеріалу.

Тести

  • Завершіть подане твердження.
  • Лексикологія – це розділ мовознавчої науки, який вивчає…
  • а) стійкі одиниці мови;
  • б) особливості слововживання;
  • в) правильну вимову слів;
  • г) лексичне значення і вживання слів.

2. Укажіть словосполучення, вжите у прямому значенні:

а) золота дитина;

б) золоті руки;

в) золота монета;

г) золота осінь.

3. У якому рядку подано антоніми до слова «великий»?

а) немалий, здоровий;

б) величний, величенький;

в) великий-превеликий;

г) малий, маленький.

4. У якому рядку наведені слова є синонімом до слова «незвичайний»?

а) особливий, незвичний, неординарний;

б) особливий, нездатний, незбагненний;

в) незвичний, незлагоджений, анонімний;

г) даремний, бездарний, непередбачуваний.

5. У паронімах безслівний – безсловесний слово «безслівний» має значення:

а) покірний;

б) який не має здатності говорити;

в) без слів;

г) мовчазний.

6. Фразеологізми – це …

а) стійкі сполучення слів;

б) слова, які вийшли з активного, повсякденного вжитку;

в) слова, якими користуються жителі певної місцевості;

г) слова, які використовуються групами людей, об'єднаних однією професією.

7. Вирази не підкорятися обставинам, діяти активно можна замінити фразеологізмом:

а) подати голос;

б) дати перцю;

в) виходити сухим із води;

г) пливти проти течії.

Перегляд відеоролику «Українська мова – мова української нації».

Підведення підсумків заняття.

Оголошення домашнього завдання: написати твір про студентське життя, використовуючи фразеологізми

Виставлення і коментар оцінок.

Додатки

Гра «Поясни слово»

Альтанка – невеличка будівля для відпочинку серед живої природи (в садку, парку).

Арка – криволінійне перекриття прорізу в стіні або перекриття простору між двома опорами-стовпами, колонами, пілонами тощо.

Архітектура – мистецтво створення, проектування й побудови різноманітних будинків і споруд, а також цілих будівельних комплексів, що формують просторове середовище для життя і діяльності людей.

Вітраж – різновид монументально-декоративного мистецтва, орнаментальна або сюжетна композиція зі скла або іншого матеріалу, який пропускає світло.

Декор – 1) сукупність прикрас споруди на фасаді, стінах, в інтер'єрі; 2) єдність зовнішнього оздоблення будинку, споруди або інтер'єрів, забезпечена художньо-декоративними засобами.

Колонада – ряд або ряди колон, що підтримують балкове або аркове перекриття і становлять архітектурне ціле в споруді.

Мансарда – приміщення, переважно житлове, рідше – виробниче (майстерня) або господарське, розташоване на горищі будинку під високим дахом.

Скульптура – вид образотворчого мистецтва, витвір якого має об'ємну (тривимірну) форму, витесану з граніту, відлиту з бронзи, гіпсу чи інших матеріалів.

Сходи – елементи конструкцій будинку, що служать для сполучення між поверхами.

Фасад – зовнішній бік будинку, споруди, утворений огороджувальними конструкціями.

Цегла – виріб зі штучного каменю у вигляді прямокутного паралелепіпеда, одержаний випалюванням з глини або силікатів.

Обрамлення – функціональна або декоративна рама, кайма, смуга навколо якогось елементу (вікна, дверей, панелі тощо)

Базова література:

1. Глазова О.П. Рідна мова. 10 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Ранок, 2003. – с. 149-158.

2. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова: підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл.: рівень стандарту. – К.: Генеза, 2010 – с.102-111.

3. Мова наша – українська: Навчально-методичний посібник для вчителя / Л.І. Мацько, О.М. Семеног, Н.Б. Голуб та ін. / За ред. Л.І. Мацько. – К.: Богданова А.М., 2011. – с.154-158, 209-2013.

4. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навч. посіб./ В.Д. Ужченко, Т.П. Терновська, Т.С. Маркотенко – К.: Вища шк., 2006. – с.35-54.

5. Тєлєжкіна О.О. Українська мова. Стилістика.10 клас. Профільний рівень. – Харків: Ранок, 2010.- с.134-146.

6. Українська мова: підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. з навчанням укр. мовою: профільний рівень / М.Я.Плющ, В.І. Тихоша, С.О. Караман, О.В.Караман. – К.: Освіта, 2010. – с. 157-186, 222-234.

7.Шабельник Т.М. Рідна мова. 10 клас. Рівень стандарту: Плани-конспекти уроків. – Харків: Ранок, 2010. – с. 81-83, 119-137, 146-151.

Додаткова література:

1. Український тлумачний словник будівельних термінів. О.М. Лівінський, М.О. Лівінський, О.А. Васильківський, А.О. Васильківський, Д.Ф. Гончаренко,М.І. Захарчук. – К.: Українська академія наук (УАН), «МП Леся», 2006.

2. Шкільний словник української мови: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, фразеологізми / Уклад. Т.К. Співак. – Х.: Весна, 2008.

3. Ярещенко А.П., Бездітко В.І., Козир О.В., Немировська Н.Г. Сучасний фразеологічний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2011.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду