Розробка уроку «Виступ з ораторською промовою. Основні способи виступу», 11 клас

04 листопада, 2016 0
Розробка уроку «Виступ з ораторською промовою. Основні способи виступу», 11 клас
Мовна лінія: Виступ з ораторською промовою. Основні способи виступу

Мовленнєва лінія: Дотримання лексичних та граматичних норм сучасної української літературної мови.

Соціокультурна лінія:

Місто моє над Хоролом,

неба безмежна блакить,

Пахнеш садами, квітами, полем,

Як же тебе не любить!

Мета заняття: навчальна - закріпити знання з практичної риторики, з'ясувати рівень засвоєння елементів практичної риторики; виробляти вміння викладати зміст виступу у чіткій послідовності, вміло почати та закінчити виступ, володіти мімікою та жестами під час виступу;

розвивальна - розвивати комунікативні

вміння, логічне мислення, творчі здібності, навички дослідницької діяльності; формувати вміння грамотно працювати з інформацією; самостійно набувати знання та вміло застосовувати їх на практиці;

виховна - виховувати почуття любові та гордості за рідний край.

Тип заняття: розвиток зв'язного мовлення.

Технологіїпроектна.

Методи і прийоми: бесіда, спостереження над мовою і мовленням; проектна технологія, метод «Незакінчене речення..», робота в малих групах, захист проектів.

Міжпредметні зв'язки: історія, краєзнавство, риторика.

Обладнання: тематична виставка книг про Миргород, мультимедійна презентація, аудіо записи «Пісня про Миргород», гімн курорту «Миргород», таблиця оцінювання виступів.

Випереджувальне завдання: студенти заздалегідь обирають тему для дослідження з історії нашого

міста й готують проект – виступ та презентацію відповідно до обраної теми.

Література:

Бабич Г. Миргород. Історія міста в нарисах. К .: ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2005.

Гараган Л. Вірші

Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: Навч. посіб. — К.: Вища школа, 2003.

Стец В.А., Стец І.І., Костючик М.Ю. Основи ораторського мистецтва. Навчальний посібник. - Економічна думка, Тернопіль, 1998.

Чмут Т. К. Культура спілкування. Навч. Посіб. — Хмельницький, 1996.

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ


У вас можуть бути блискучі думки,

але якщо ви не вмієте довести їх до оточуючих,

то навіть найкращий розум вам не допоможе.
Л.Якокка


Організаційна частина

Актуалізація та корекція опорних знань

1Установіть відповідність між видами публічних виступів та їх змістом

А.

Одна з форм пропаганди, роз'яснення суто наукових, науково-навчальних, науково-популярних знань шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми.

1

доповідь ділова

Б.

Об'єктивно висвітлені факти й реалії за певний період діяльності керівника, депутата, організації чи її підрозділу.

2

мітингова промова

В.

Промова на злободенну тему, стосується суспільно значущої проблеми, яка хвилює широкий загал.

3

доповідь звітна

Г.

Містить виклад певних питань із висновками та пропозиціями; інформація розрахована на підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв'язання запропонованих проблем.

4

ювілейна промова



5

лекція

2Розташуйте послідовно кроки підготовки публічного виступу (докомунікативнвий етап)

а) розмічування тексту;

б) вибір теми;

в) моделювання аудиторії;

г) формування мети;

д) складання плану;

е) написання й редагування тексту промови;

є) тренування;

ж) добір і вивчення літератури.


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Як ви розумієте зміст епіграфа? (слайд 1)

Багато відомих керівників, підприємців, учених люблять повторювати, що мова людини - це її доля. Чи згодні ви з їхньою думкою?

Уміння говорити - це частина загальної культури людини. У розмові особистість виявляється найбільш повно: видно освіченість, компетентність, ерудицію, вихованість людини, а також інші якості.

Для більшості людей виступ перед аудиторією - це складне завдання. Насамперед, кожного хвилює одна проблема: як викласти свої думки з найкращою якістю, легко і дохідливо, адже мистецтво публічного виступу, уміння переконати людей нерідко є умовою успішної діяльності підприємства, фірми.

(слайд 2) Сила слова - безмежна. Вдало підібраного слова іноді досить, щоб зупинити відступ армії, перетворити поразку в перемогу і врятувати країну (Е.Жерарден).

Велике значення для будь-якої людини, а для керівника особливо, має культура мови. Успіх виступу доповідача й учасників наради, які виступають у суперечках, багато в чому визначається умінням говорити.
Під умінням правильно говорити розуміється правильність і точність мови, стислість, ясність, логічність, багатство, емоційність і доречність.


ІV. Повідомлення теми і мети заняття

(слайд 3)

Отже, темою нашого заняття буде підготовлений виступ перед аудиторією, який ми проведемо у формі конкурсу. Кожен виступаючий буде в ролі і учасника, і в ролі журі. А темою для виступів оберемо слова Л.Орел:

Місто моє над Хоролом,

неба безмежна блакить,

Пахнеш садами, квітами, полем,

Як же тебе не любить!

У кожного з нас є місце народження. Часто воно збігається з місцем проживання. Його називають по різному: Батьківщина, рідне місто. Таке місце можна любити або ненавидіти, та не можна ставитись до нього байдуже. Це частинка нас, яка залишиться з нами назавжди. Для більшості з нас рідним є Миргород (звучить «Пісня про Миргород»).

Щороку наше місто приймає гостей, що їдуть на відпочинок не лише з усієї України, а й з усіх куточків світу. У 2011 році Миргород отримав статус курортного міста. Це значить, що потік відпочивальників значно збільшився. За короткий період туристи намагаються відвідати усі за­клади культури, помилувати­ся архітектурою та краєвидами, дізнатися цікаві факти з історії міста.

А чи знаємо ми історію свого міста? Чи зможемо цікаво розповісти про нього?

Сьогодні ми не лише удосконалимо свої ораторські навички, а й ближче пізнаємо наше місто, усвідомимо його місце в історії, відчуємо нерозривний зв'язок між минулим і сьогоденням, сучасним і майбутнім.

«Незакінчене речення». Сформулюйте, що Ви чекаєте від сьогоднішнього заняття:

Ми поглибимо свої знання з теми…

Ми дослідимо…

Ми вдосконалимо…

V. Опрацювання навчального матеріалу

Методична ремарка. Слухачі складають у зошитах тези почутого та оцінюють виступи одногрупників за поданою таблицею:

Оціночна таблиця

Прізвище, ім'я

1

2

3

4

5

Всього








Критерії оцінювання:

Початок виступу – 1 бал.

Основна частина – 4 бали.

Кінцівка – 2 бали.

Мовленнєве оформлення виступу – 2 бали.

Майстерність міміки, жестів, пози – 3 бали.

Заняттю передувала пошукова робота учасників проекту, завданням якої було:

знайти краєзнавчий матеріал відповідно до обраної теми;

визначити мету доповіді: реклама, повідомлення, спонукання до дій тощо;

проаналізувати та порівняти здобуту інформацію;

оформити зібраний матеріал у формі доповіді, продумати вступ, основну частину та висновок;

підготувати презентацію проекту та його захист.


Захист проектів (виступи учасників проекту).

Викладач:

Миргород – місто ти рідне моє,

Всміхається сонце, Хорол виграє,

Вулиці, парки, люблю тебе палко

Місто кохане моє.

А.Орел

Яка ж історія заснування та розвитку нашого міста?

Виступи студентів про:

- історію заснування Миргорода;

- «старе» місто;

- в­иникнення, становлення та сучасний розвиток гераль­дики Миргорода;

- історію міста у період Другої світової війни.


Викладач: Перлиною Миргорода є курорт. Тут знаходиться родовище мінеральних вод. (слайди 4, 5)

(Звучить гімн курорту «Миргород»).

Яка ж історія заснування курорту?

Виступи студентів про історію заснування курорту, лікувальні властивості води тощо.

Викладач: Вулиці міста мають різноманітні назви. Є вулиці, які носять імена історичних осіб або культурних діячів, історичних подій. В деяких назвах вулиць відображена професійна приналежність миргородців або відображають місце розташування. Назви багатьох вулиць відображають емоційно-оцінний характер. Чому вони так називаються, звідки пішли ці назви?

Виступи студенів про історію назв вулиць та околиць нашого міста.

Викладач: Миргородщина є унікальною, чарівною частиною України. Мальовнича природа, прекрасні пам'ятки історії, літератури, архітектури, визначні досягнення її синів, їхня звитяга в ратних і трудових справах, - усе це й сьогодні є неповторною особливістю нашого краю. Не існує галузі людської діяльності, у якій би наші земляки не проявили себе.

Виступи студентів про відомих людей Миргорода (Володимира Боровиковського, Анатолія Свидницького, Бориса Грекова, Івана Зубковського, Миколи Микиші та інших).

Викладач:

Давиде, Давиде, минають роки,

Шумлять явори і квітує калина.

А ти у граніті стоїш на віки,

І ненею стала тобі Україна

(слайд 6)

Звичайно, йдеться про грузинського поета Давида Гурамішвілі. Якими творами він прославився, чому проживав у Миргороді, про це ми почуємо у наступному виступі.

Виступ студента про Давида Гурамішвілі.

Викладач: Чи впізнаєте ви будівлю на цьому фото? (слайд 7)


Одним із найстаріших навчальних закладів міста є наш коледж. Коли він був створений, чому носить ім'я Миколи Гоголя, яких спеціалістів готували, хто працював з відомих майстрів - про це у наступному виступі.

Виступ студента про Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В.Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Підбиття підсумків заняття.

Обговорення виступів та їх оцінювання. Визначення кращого виступу.

Вікторина «Чи знаємо ми своє місто?»

Що зображено на фото? (слайди 8-16 )

Про який пам'ятник міста йдеться (вірші миргородської поетеси Лариси Гараган):

Дві паралелі виблискують сталлю,

Рельси додому ведуть, в провесінь,

Де зустрічає мене на вокзалі

Автор великих, безсмертних творінь.

(Пам'ятник М.Гоголю на залізничному вокзалі)

Він – художник знаменитий,

Мав іконописця хист.

Але став відомим лише

Як художник-портретист.

(Пам'ятник В.Л.Боровиковському)

В Миргороді народився,

Тобто наш земляк.

У сусідній Польщі вчився,

Здобував свій фах.


Став істориком великим,

Знаним на весь світ.

Знамениті його книги –

Хроніка століть.


Вчить, що треба край свій змалку

Знати і любить.

В Миргороді, в центрі парку,

Бюст його стоїть.

(Пам'ятник  Б.Д. Грекову)

На розі двох вулиць стоїть у граніті

Великий поет і художник-маляр.

Поеми і вірші його знамениті

У вічно немеркнучій збірці «Кобзар»

(Пам'ятник  Т.Шевченку)

Нестримно летять за роками роки,

Шумлять явори і квітує калина.

А він у граніті стоїть на віки, -

Грузинський поет на землі України.

(Пам'ятник Д. Гурамішвілі)

Письменник і мислитель, публіцист -

Все притаманно цій одній людині.

Сатирик, титан сміху, гуморист –

Він наш земляк, й належить Україні.

  (Пам'ятник М.В. Гоголю)

VІІ. Домашнє завдання:

дібрати матеріал для статті на морально-етичну тему.

Додаток

Дидактичний матеріал з краєзнавства

У світі всього декілька міст включають до своєї назви одне з важливіших прагнень всіх людей - прагнення до миру. Серед цих міст Ієрусалим, а також наше рідне місто Миргород.

Миргород - одне з давніх-предавніх поселень на Лівобережній Україні. Дослідники старовини висловлюють припущення, що Миргород було засновано у ХII - ХIII століттях за часів Київської Русі як сторожовий пункт східної окраїни давньоруської держави. Він був зручним місцем для ведення мирних переговорів між сусідніми народами і племенами. Звідси, буцімто, і давня назва - Миргород.

Історія Миргорода тісно пов'язана з становленням українського козацтва. З давніх-давен це було полкове місто Миргородського козацтва. Миргородські козаки брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу проти чужоземних поневолювачів. З літературних джерел відомо, що миргородці брали активну участь у селянсько-козацькому постанні 1638 року проти польської шляхти під проводом гетьмана Якова Остряниці.
Миргородський козачий полк був одним із найбільш боєздатних і стійких у війську Богдана Хмельницького під час визвольної війни 1648-1654 рр.

У 1695 році миргородські козаки у складі війська російського царя Петра I штурмували фортецю Азов, Тамань та інші укріплення турків, де «полковник миргородський Данило Апостол паче прочих показал храбрость».

З відновленням гетьманства у 1727 році миргородського полковника Данила Апостола було обрано гетьманом Лівобережної України. На цій шанованій козаками посаді він пробув до 1734 року. Данило Апостол і похований у гоголівських Великих Сорочинцях у закладеній ним Преображенській церкві, яка і понині є одним з кращих зразків культових споруд Лівобережжя початку ХYIII століття. Церква відзначається багатством декоративного оформлення фасадів у стилі українського бароко. У церкві зберігся унікальний дерев'яний різьблений іконостас. У цій церкві, до речі, у 1809 році хрестили славнозвісного, великого у майбутньому письменника, Миколу Васильовича Гоголя.

Вихідцями з миргородської козацької родини були знані далеко за межами України талановиті іконописці Д.І. Боровиковський та В.Л. Боровиковський.

У Миргороді часто відвідував російський і український письменник та громадський діяч, автор «Оди на рабство» та «Ябеди» В.В. Капніст.

У 1802 році Миргород став повітовим містом новоутвореної Полтавської губернії.

Під час Вітчизняної війни 1812 року миргородці брали активну участь у боротьбі з наполеонівськими загарбниками. Саме в той час у Миргороді квартирував Сіверський драгунський полк, у якому служив майбутній автор «Енеїди» І.П. Котляревський.

У 1845 році Миргород відвідав геніальний Т.Г. Шевченко. На розі названої його іменем вулиці встановлено пам'ятник Кобзареві.

Ось як говорив П. Бодянський у «Пам'ятній книжці Полтавської губернії за 1865 рік» про Миргород, у якому тоді … було 9842 жителі, 1166 будинків, 36 крамниць, повітове училище, лікарня, поштова станція… Більшість населення займалося землеробством, близько тисячі чоловік чумакували або ходили в різні місця на заробітки. У місті було 257 робітників, 166 купців, працювало 12 промислових підприємств – 10 олійних та два цегельних заводи».

У кінці Х1Х ст. через Миргород пройшла залізниця Київ – Полтава. Миргород - батьківщина талановитих братів Рудченків, відомих як письменники Іван Білик та Панас Мирний.

У 1896 році у Миргороді було засновано художньо-промислову школу імені М.В. Гоголя. Там працював визначний український художник та етнограф О.Г.Сластьон.

З того часу, як геніальний письменник Микола Гоголь вигукнув на увесь світ: «Дивне місто Миргород!», його і називають Гоголівським. Письменник прославив місто своїми повістями про те, як на вулиці Миргорода «кожна баба йшла викидати те, що їй не потрібне», про «дивовижну миргородську калюжу», про «буру свиню Івана Івановича, яка вкрала в Миргородському суді скаргу Івана Никифоровича».

Уся творчість М.В. Гоголя так чи інакше пов'язана з Миргородським краєм. Не випадково і повість «Тарас Бульба» була включена до збірника «Миргород». Дослідники літературної спадщини М.В. Гоголя одним з прототипів Тараса Бульби називають полковника Миргородського козачого полку Матвія Гладкого.

У 1902 році у Миргороді на привокзальній площі було встановлено бронзовий бюст письменника. Відтоді і понині головна вулиця міста називається іменем Гоголя.

Миргород розташований на перехресті гоголівських туристичних маршрутів. Багато шанувальників творчості М.В. Гоголя щороку по дорозі на Сорочинський ярмарок зупиняються у Миргороді, відвідують літературно-меморіальний музей письменника у Великих Сорочинцях, навідуються у сусідні з містом Кибинці, де в палаці вельможі Трощинського був самодіяльний театр, а головним режисером був батько письменника В.А. Гоголь-Яновський. Там майбутній письменник і закохався у театральне дійство, сам був учасником вистав. А серед гостей царського вельможі він і побачив своїх майбутніх бобчинських та добчинських, манілових, собакевичів, коробочок, плюшкіних…

Миргородці свято бережуть пам'ять про М.В. Гоголя, яка єднає славне минуле і сучасне в історію рідного краю.

У Миргороді 32 роки прожив класик грузинської літератури Давид Гурамішвілі. Тут на його могилі та біля входу у літературно-меморіальний музей встановлено пам'ятники поету. Наш музей - єдиний культурологічний заклад визначному грузинському діячеві, який розташований за межами Грузії. Кожного року дні пам'яті поета збирають в Миргороді представників Посольства Грузії в Україні, членів грузинської діаспори, з якими миргородці підтримують тісні дружні стосунки.

З Миргородом пов'язані імена видатних діячів науки і культури. Тут часто бував філософ і поет Григорій Сковорода. Поблизу Миргорода жив письменник і громадський діяч Василь Капніст. У Миргороді жив і працював Василь Ломиковський, український історик, етнограф, агроном, автор "Словника малоруської старовини" (1808р.). Миргород - батьківщина письменників - братів Панаса Мирного і Івана Рудченка. Кілька разів у Миргороді перебував Тарас Шевченко. Тут поет написав відому поему «Великий льох», інші твори. На посаді учителя повітової школи у 60-х роках XIX ст.. тут працював відомий письменник Анатолій Свидницький, автор повісті «Люборацькі». У місті народився і творив визначний живописець Володимир Боровиковський, автор майже 200 портретів своїх сучасників, працювали художники Федір Красицький і Василь Кричевський, скульптор Федір Балавенський.
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду