Урок: Громадянська лірика Лесі Українки. Вірш «І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…»

25 грудня, 2016 0

Мета: проаналізувати ідейно-художній зміст поезій, особливості мови і поетичного стилю поетеси, пояснити біблійні образи і мотиви; розвивати навички ідейно-художнього аналізу тексту, роботи з додатковими джерелами інформації, вміння сприймати інформацію на слух та занотовувати її; виховувати почуття патріотизму, повагу до людини, яка віддає свій талант, сили і серце служінню Батьківщині.

Обладнання: поезія Лесі Українки.

Теорія літератури: художні засоби, афористичність мови, актуальність твору, романтичний образ, прийом контрасту (повторення), медитативний вірш.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

Творчість поета — це сповідь і розповідь про себе, погляд на свою долю. Погляд Лесі Українки на своє життя і долю був дійсно «сумовитий». Причина в тому, що життя видатної доньки українського народу було сповнене боротьби з важкою недугою («Хто вам сказав, що я слабка»), відчаю після втрати коханої людини («Квіток, квіток…»), самотності («Ви щасливі пречистії зорі»). Тільки злиття з природою давало письменниці відчуття гармонії, якої їй не вистачало в житті.

А ще в її житті була боротьба, а зброєю стало слово.

Поет — друг та захисник народу. Таким постає він у поемі Лесі Українки «Давня казка», яка увійшла у першу збірку творів «На крилах пісень». Тоді письменниця вже була зрілим майстром. Служіння літературі, поневоленому народові Леся Українка розуміла як участь у революційній боротьбі. На той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний поет. У її віршах лірична героїня є патріотом, мужньою, незламною, витривалою, волелюбною людиною, яка, попри все, залишається чуттєвою, жіночною та ніжною. Але ця вольова, сильна, непокірна жінка трагічно самотня.

2. Фронтальне опитування

  • Які художні засоби найчастіше використовуються у віршах? Назвіть їх і наведіть приклади з вивчених творів.
  • Дайте визначення афоризму. Яку мову називають афористичною?
  • Сформулюйте визначення актуальності твору.
  • Назвіть ознаки романтичного образу.
  • Поясніть поняття «контраст».
  • Дайте визначення медитативної лірики. Наведіть приклади (у тому числі і зі світової літератури).

3. Тематичний словниковий диктант «Риси романтичного героя»

Самотній, вольовий, сильний, непересічна особистість, трагічний, бунтар, вигнанець, суперечливий, індивідуаліст, розчарований.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Мета уроку — проаналізувати ідейно-художній зміст поезій, особливості мови і поетичного стилю поетеси.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з текстом вірша «І все-таки до тебе думка лине» (цикл «Невільничі пісні»)

Виразне читання поезії

І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, —
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, —
Що сльози там, де навіть крові мало!
1895

Самостійна групова робота над аналізом вірша

Клас об'єднується у чотири групи, які працюють над відповідями на запитання запропонованої схеми аналізу твору. Після закінчення роботи — презентація результатів. Учитель доповнює, коригує.

1) Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо).

2) Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні).

3) Тема поезії та провідні мотиви.

4) Ідея.

5) Жанр.

6) Композиція (якщо є).

7) Ліричний герой.

8) Образи, символи (якщо є).

9) Сюжетні лінії (якщо є).

10) Настрій (мінор, мажор).

11) Художні засоби.

12) Віршовий розмір, рима.

Орієнтовний зразок виконання роботи

Вірш написаний унаслідок усвідомлення трагічної долі, яка випала батьківщині, вражень від картин страшного гніту, який терпить український народ.

Тема поезії: роздуми про долю України — «занапащеного, нещасного краю».

Провідні мотиви: сум за народ, на долю якого випали лихо і кривда, сльози від безсилля щось змінити, сором за українців, які покірно несуть кайдани.

Ідея — заклик до дій за визволення рідного краю, проповідь ідеї високого вчинку заради нації.

За жанром цей вірш — медитація. У його основі — внутрішній монолог ліричного героя. Ключовим у поезії є слово сльози, яке кожного разу увиразнюється контекстом.

Лірична героїня вірша тотожна авторці. Вона сумує, плаче, соромиться покірності народу і закликає до боротьби за свободу краю.

У поезії використано образ крові, який протиставлено сльозам, цей символ містить не жорстоке прагнення помститися ворогам, а готовність пролити власну кров за волю батьківщини.

Настрій вірша мінорний.

Художні засоби, використані в поезії: епітети (занапащений, нещасний край); заклик до дій за визволення рідного краю поетеса подає у риторичній формі. Слід звернути увагу на афористичність вірша. (Зазначимо, що афористичність — характерна риса поетики Лесі Українки.) Наприклад, у цьому вірші перший афористичний вираз: «Та сором сліз, що ллються від безсилля». Після фрази про бездіяльний, сльозливий патріотизм вірш завершує другий афоризм: «Що сльози там, де навіть крові мало». Використана гіпербола: «О, сліз таких вже вилито чимало, — Країна ціла може в них втопитись».

Рима кільцева. Віршовий розмір — п'ятистопний ямб, який у третьому рядку змінюється на тристопний, що підкреслює різку зміну настрою ліричної героїні.

2. Робота з текстом вірша «І ти колись боролась, мов Ізраїль»

Виразне читання поезії

Україно моя! Сам бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі. Оточив тебе
народами, що, мов леви в пустині,
рикали, прагнучи твоєї крові,
послав на тебе тьму таку, що в ній
брати братів не пізнавали рідних,
і в тьмі з'явився хтось непоборимий,
якийсь дух часу, що волав ворожо:
«Смерть Україні!» — Та знялась високо
Богданова правиця, і народи
розбіглися, немов шакали ниці,
брати братів пізнали і з'єднались.
І дух сказав: «Ти переміг, Богдане!
Тепер твоя земля обітована».
І вже Богдан пройшов по тій землі
від краю і до краю. Свято згоди
між ним і духом гучно відбулося
в золотоверхім місті. Але раптом
дух зрадив. Знову тьма, і жах, і розбрат.
І знов настав єгипетський полон,
та не в чужій землі, а в нашій власній.
А далі розлилось червоне море,
і розділилося по половині,
і знов злилось докупи й затопило —
кого? Ой леле! Новий фараон
пройшов живий через червоне море,
але їздець і кінь пропав навіки.
Співай, радій, ненависна чужинко,
бий в бубни і лети в танок з нестяму,
кінь і їздець в червонім морі згинув,
тобі зостався спадок на покраси,
бо зносиш ти України клейноди,
святкуючи над нею перемогу.
Такий для нас був вихід із Єгипту,
немов потоп. Заграло та й ущухло
червоне море, висохло, й осталась
безрадісна пустиня після нього,
і став по ній блукать новий Ізраїль,
по тій своїй землі обітованій,
немов якась отара безпричальна.
З отарою блукали й пастухи,
вночі за тінню йшли, а вдень з вогнем.
Коли ж у їх з'являвся дух величний,
що вогняним стовпом палав у тьмі,
а вдень ішов, мов туча грізно-біла,
вони не вірили своїм очам,
і врозтіч розбігались манівцями,
і попадали ворогам в полон.
Чи довго ще, о господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати
рідного краю на своїй землі?
Який ми гріх вчинили проти духа,
що він зламав свій заповіт великий,
той, взятий з бою волі заповіт?
Так доверши ж до краю тую зраду,
розбий, розсій нас геть по цілім світі,
тоді, либонь, журба по ріднім краю
навчить нас, де і як його шукать.
Тоді покаже батько свому сину
на срібне марево удалині
і скаже: «Он земля твого народу!
Борись і добувайся батьківщини,
бо прийдеться загинуть у вигнанні
чужою-чуженицею, в неславі».
І, може, дасться заповіт новий,
і дух нові напише нам скрижалі.
Але тепер? як маємо шукати
свому народу землю? хто розбив нам
скрижалі серця, духу заповіт?
Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій?
І доки рідний край Єгиптом буде?
Коли загине новий Вавилон?

Бесіда з учнями за текстом вірша

  • Які історичні події лягли в основу вірша? (Події, які мали місце напередодні об'єднання України з Росією (Переяславська Рада) та після нього.)
  • Хто з героїв української історії є головним персонажем поезії? Його роль в українській історії. (Богдан Хмельницький. Він зміг об'єднати українців у боротьбі за визволення від гніту.)
  • Який біблійний образ символізує під'яремне життя українського народу? (Єгипетський полон)
  • У чому причина «пітьми, у якій «брати братів не пізнавали рідних»? (Бездержавний статус України)
  • Що символізують образи Єгипту та Ізраїлю? (Російську імперію та Україну)
  • Кого змальовує Леся Українка в образі нового фараона? (Династію російських царів)
  • Яке майбутнє, на думку Лесі Українки, чекає країну? (Кінець великого полону України — лише питання часу: «Коли скінчиться той полон великий, що нас зайняв в землі Обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон?»)
  • Визначте віршовий розмір поезії та особливості римування. (Білий п'ятистопний ямб)
  • Засоби художньої виразності. (Риторичні запитання, символи, афористичність мови, алюзії (рядки Т. Г. Шевченка: «Чи довго ще, о Господі, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?»), епітети («сила невблаганна»), «чужа чужениця».)
  • Як ви вважаєте, чому цей вірш не друкувався за часів радянської влади? (Через спроби автора осмислити причини української недолі за допомогою біблійних образів, заклик до самостійності і незалежності України.)

V. Систематизація та узагальнення вивченого

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» для груп, сформованих для попередньої роботи (аналіз вірша)

Дайте характеристику громадянської лірики Лесі Українки та образу ліричної героїні вивчених поезій.

2. Презентація результатів роботи, доповнення, корекція відповідей учителем

Орієнтовна відповідь

У віршах, які дослідники відносять до громадянської лірики, лірична героїня Лесі Українки — патріот, мужня та незламна, витривала, волелюбна людина, яка все ж залишається чуттєвою, жіночною, ніжною та трагічно самотньою. Її служіння словом — спроба пробудити національну свідомість співгромадян, запалити в них прагнення волі, бажання змінити статус країни. Вона оспівує подвиг заради батьківщини і вірить у її звільнення від полону.

Характерні особливості громадянської лірики Лесі Українки полягають у злитті автобіографічних та громадянських мотивів.

3. Доповнення вчителя

М. Євшан, один із перших дослідників творчості поетеси, назвав поезію великої доньки українського народу «цілою програмою духовного та культурного відродження», вогнем, «який має розпалити глухо роджений люд і зробити його видючим». Це «найсильніший вислів нової національної душі після Шевченка».

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку, повторити правила виразного читання, засоби виразного читання.

2. Підготувати виразне читання вірша Лесі Українки, який викликав особливі почуття, найбільш сподобався (для всього класу).

3. Індивідуальне завдання: підготувати виразне читання вірша «Соntra spem spero».

VII. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

  • На цьому уроці я дізнався нового…
  • Хочу дізнатися докладніше про…
  • Особливі почуття в мене викликав вірш.., тому що…
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду