Урок: Життєвий і творчий шлях Лесі Українки

25 грудня, 2016 0

Мета: дізнатися про мужню боротьбу письменниці з невиліковною хворобою, про роль родини, культурного оточення та самоосвіти у формуванні її світобачення; сприяти формуванню цілісного уявлення про неї як людину, митця, її громадянську позицію; розвивати навички роботи з різноманітними джерелами інформації, зв'язне мовлення, мислення за допомогою узагальнення, вміння встановлювати зв'язки між подіями, аналогії та ін.; виховувати інтерес до особистості письменниці, до знань, почуття патріотизму та любові до художнього слова; вміння співчувати, співпереживати.

Обладнання: портрет Лесі Українки у національному вбранні, фотоматеріали, виставка друкованих видань про Лесю (статті, монографії, критична література);твори письменниці.

Теорія літератури: біографія письменника, актуальність творчості письменника, світогляд.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Для кожної людини дуже важливо залишити після себе слід на землі. Для письменника таким «слідом» є його твори. Саме тому він прагне писати так, щоб його слово не залишило байду жим жодне серце не тільки сучасників, а й представників майбутніх поколінь.

Що стосується Лесі Українки, то можна зі 100-відсотковою впевненістю казати про те, що творчість автора «Лісової пісні» примушує хвилюватися кожного читача, глядача — будь-кого, хто мав щастя ознайомитися з безсмертними творами видатної українки. До особистості Лесі Українки й до сьогодні зберігся стійкий інтерес.

Ми відзначаємо вже 140 річницю з дня її народження. Вивчаючи біографію письменниці, спробуємо знайти відповідь на питання: у чому ж причина невгасаючої актуальності її творчості та постійного інтересу до неї як людини? Не секрет, що в наш час популярність створюється за допомогою ЗМІ. В останні роки велику роль відіграє Інтернет. Сьогодні ми створюватимемо портрет письменниці, доповнений матеріалом з інших видань, Інтернет-ресурсів зокрема. Ця робота допоможе не тільки ознайомитися з біографією цієї видатної жінки, а й дати відповідь на проблемне питання уроку.

III. Актуалізація опорних знань

Асоціативний творчий диктант

Створення асоціативного ряду до слова жінка.

Жінка: ніжність, материнство, лагідність, чуйність, турботливість, краса, мрійливість, слабкість, чарівність, поезія, квіти, кохання… (асоціацій може бути багато).

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Повідомлення учнів (Супроводжуються демонстрацією фотоматеріалів.)

Повідомлення 1

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в інтелігентній, «літературній» родині. Мати, відома письменниця Олена Пчілка, та батько — юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їхній гуманітарній освіті.

Дитячі роки Лесі минали на Поліссі в оточенні дивовижних краєвидів. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялася здібністю і працьовитістю. Дружила з селянськими дітьми, знайомилася з народними звичаями, традиціями, фольклором Волині. Химерний світ української міфології з її мавками, перелесниками, русалками зачарував вразливу дівчинку. Маленька Леся так повірила в існування фантастичних істот, що потаємно вночі, перемагаючи страх, бігала в ліс і там шукала мавку. У поемі «Про велета», написаній в останній рік життя, Леся Українка згадує:

Давно, в дитячий любий вік,
в далекім ріднім краю
я чула казку. Чула раз,
а й досі пам'ятаю.

Леся дуже любила музику, старанно вчилася грати на фортепіано. Вважала навіть, що з неї був би кращий музика, ніж поет. Але хвороба (туберкульоз кісток) змусила перервати це захоплення. З болем прощалася з інструментом, якому виливала свої радощі й жалі в поезії «До мого фортепіано». Проте музика відлунюється в багатьох творах, про що свідчать заголовки: «Сім струн», «Мелодії», «Ритми», «Пісні про волю», «Лісова пісня».

Через хворобу Леся не змогла ходити до школи, не вчилась у жодному навчальному закладі. Але, наполеглива і працьовита, вона здобула глибокі і різнобічні знання самотужки. Особливо добре знала літературу — вітчизняну і світову, володіла класичними й основними європейськими мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу, перекладати з грецької, французької, німецької, англійської, італійської, польської мов. Історію так досконало вивчила, що у 18 років написала підручник «Стародавня історія східних народів». З юних років цікавилася філософією, знайомилася з основами суспільних наук.

Повідомлення 2

На вироблення світогляду Лесі Українки, на формування й постійне зростання її творчого таланту, художнього мислення мали великий вплив три чинники.

Перший із них — вплив оточення, серед якого вона жила. Сюди належать батько Лесі, Петро Косач — член старої київської громади, культурна, освічена й гуманна людина; її мати, Ольга Косач — відома українська письменниця, під чиїм пильним поглядом Леся Українка робила свої перші поетичні кроки і кому завдячувала головним чином всеохопною любов'ю до рідної мови, рідної пісні й свого народу. Життя змалку серед українських селян, дослухання до народних пісень, казок і легенд, з одного боку, й висока культурна атмосфера в сім'ї Косачів, зокрема безпосередні взаємини родини Косачів з родинами Старицьких і Лисенків, з другого, мали великий вплив на духовне життя й інтелектуальний розвиток письменниці. До цього також приєдналися живі й жваві зв'язки з дядьком — Михайлом Драгомановим, який привертав її увагу на питання суто літературні й наукові, суспільні й політичні.

Другий з них — чудове довкілля розкішних волинських лісів, що збудило в Лесі Українці любов до природи, яка не полишала її впродовж життя, де б вона не перебувала: в Україні чи далеко від неї — в Єгипті, Сан-Ремо, на Кавказі тощо.

Третім важливим чинником, що мав уплив на всю творчість Лесі Українки, надаючи їй глибокого філософського й емоційного змісту, були обставини важкої та невиліковної хвороби поетеси. Власне, вони й змушували письменницю часто перебувати на самоті, в колі власних думок, спонукали до самозаглиблення, приневолювали зусебіч продумувати й розглядати життєві явища й проблеми, наполегливо шукаючи на них відповідей у роботі власної думки та у творах світової літератури.

Швидкому розвитку письменницьких здібностей Лесі Українки сприяла творча атмосфера, у якій зростала, її оточення, серед якого були Михайло Старицький, Микола Лисенко.

Повідомлення 3

Коли дівчинці було дев'ять років, заарештували за революційну діяльність її тітку Олену Антонівну Косач. Ця подія надзвичайно схвилювала Лесю, і вона написала вірш «Надія» — перший відомий нам твір письменниці. Глибоко вразила Лесю трагічна загибель у каторжанській тюрмі в снігах Забайкалля революційної народниці Марії Ковалевської, матері її найближчої товаришки. У вірші «Віче», згадуючи свої дитячі забави серед руїн замку Любарта в Луцьку, Леся Українка говорить, що діти «таємні товариства закладали», співали «червоні пісні». Відтоді в душі маленької дівчинки — майбутньої великої поетеси — проростали перші зерна протесту і непокори, розуміння того, що живе вона «у небезпечний час», який вимагає «боротись до загину». Відтоді і на все життя її захоплює герой, який, «до землі прибитий списом, шепотів: «Убий — не здамся!» («Мрії»).

Уперше ім'я Лесі Українки з'явилося 1884 року у львівському журналі «Зоря», де було надруковано вірші 13-літньої поетеси «Конвалія» і «Сафо». З того часу її твори все частіше публікуються в різних виданнях, а 1893 року у Львові вийшла перша поетична збірка «На крилах пісень».

З кінця 80-х років Леся Українка живе в Києві. Вона стає душею літературного об'єднання творчої молоді «Плеяда», часто буває також на потаємних сходах, де читають і обговорюють реферати на політичні теми, ведуть гарячі дискусії.

Плеядівці намагалися працювати для народу. Вони готували популярні видання з історії, географії, перекладали твори російської і світової зарубіжної літератури, писали власні твори на актуальні теми. З «Плеядою» пов'язаний початок роботи Лесі Українки — прозаїка. Вона пише оповідання «Така її доля», «Святий вечір», «Весняні співи», «Метелик» та ін., які публікують у журналах «Зоря», «Дзвінок». Одночасно молода письменниця займається перекладами, віддаючи цій справі багато часу й енергії. Першою ластівкою був переклад оповідань М. Гоголя «Запропаща грамота» та «Зачароване місце», який здійснила Леся разом із братом Михайлом (виданий 1885 року у Львові). Та найбільше уваги приділяє вона поезії Генріха Гейне. 1893 року у Львові з'явилась українською мовою «Книга пісень» німецького поета, куди ввійшли 92 переклади Лесі Українки.

Повідомлення 4

Та це був час не лише невгамовної праці, крилатих злетів, надій і сподівань. Це одночасно й роки важких страждань молодої дівчини, у якої «була весна, та тільки за вікном». Пекуче боліла нога, вражена туберкульозом.

Лікарі радили теплий клімат. І почалися мандрівки в теплі краї, у «добровільне вигнання». Перша поїздка 15-річної Лесі до Чорного моря викликала багато вражень, які вилилися в ліричному циклі «Подорож до моря». А далі була Болгарія з дуже дорогою для неї зустріччю з Михайлом Драгомановим, який там жив як політичний емігрант. Далі Крим і його поетичний резонанс «Кримські спогади» та «Кримські відгуки», «Іфігенія в Тавріді». Пізніше Італія, Єгипет.

Тут, у Криму, 1897 року Леся Українка познайомилася з С. К. Мержинським. Це була надзвичайна людина. Революціонерромантик, за словами сучасників, він був одним з перших пропагандистів марксизму в Україні та в Білорусії. Лесю Українку вражала душевна краса цієї людини, постійне внутрішнє горіння, глибока інтелігентність, самовідданість у роботі. Мержинський високо цінував письменницьку працю Лесі Українки, шанував її талант, силу волі. Через сприяння Сергія Костянтиновича поетеса знайомиться з редакцією петербурзького журналу «Жизнь», де публікує літературно-критичні статті «Малорусские писатели на Буковине», «Заметки о новейшей польской литературе», «Два направления в новейшей итальянской литературе», «Новые перспективы и старые тени».

Велике горе спіткало Лесю Українку: в березні 1901 року Помер Сергій Мержинський, людина, для якої вона «почала нову мрію життя, вмерла і воскресла».

«Уста говорять: «він навіки згинув!» А серце каже: «Ні, він не покинув!», — так починається одна з поезій, присвячених Мержинському. Його образ оживає у віршах «Завжди терновий вінець», «Порвалася нескінчена розмова», «Квіток, квіток, як можна більше квітів…» та в багатьох інших. Тим часом слова поетеси ширилися по Україні. У статті «Леся Українка» І. Франко ставить її творчість поруч з Кобзаревою: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини».

1899-го року у Львові виходить друга поетична книжка Лесі Українки — «Думи і мрії», письменниця активно друкується в журналах «Народ», «Житє і слово», «Літературно-науковий вісник», готує нову збірку. «Відгуки», яка вийшла у Чернівцях 1902 року.

Повідомлення 5

Революційні події 1905 року вносять новий струмінь у творчість письменниці. «Мріє, не зрадь… хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною», — такими словами зустріла вона час народного повстання. Того року Леся Українка багато мандрувала. У Тбілісі бачила калюжі крові на тротуарах, у Києві — вуличні бої, у Петербурзі була свідком страйку, маніфестацій.

У своїй творчості Леся Українка тяжіла до ліро-епосу, вона написала багато поем, серед яких виділяються «Давня казка», «Роберт Брюс, король шотландський», «Ізольда Білорука». І хоч переважають запозичені сюжети, це не значить, що авторка відривалась від рідного ґрунту. Незважаючи на «чужі» образи, поетеса ставить проблеми, які були злобою дня тогочасного суспільства.

Продовжуючи роботу в галузі перекладу, письменниця звертається до драми Гергарта Гауптмана «Ткачі», з польської на українську мову перекладає вірші Марії Конопницької, з італійської — Ади Негрі. Для російського читача готує і видає в Ростові-на-Дону оповідання Івана Франка «На дне», «К свету», «Сам виноват», «Хороший заработок».

Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки посідає фольклор. Починаючи з ранніх літ («Русалка») і закінчуючи останніми творами («Про велета»), він органічно входить в образний світ письменниці. Цьому прислужилась її невтомна систематична праця над збиранням скарбів народної духовної культури. Леся записувала обряди, пісні, думи у виконанні кобзарів, щоб врятувати від забуття. У спадщині письменниці зберігається рукописний зошит колодяженських пісень (весільні, обжинкові, родинно-побутові, веснянки, колядки), друкована збірка «Дитячі ігри, пісні й казки» (1903), упорядкований збірник «Народні пісні до танцю» (54 тексти). 30 записів веснянок і пісень за допомоги Лесі Українки зробив Микола Лисенко, 225 пісень увійшло до збірки «Народні мелодії. З голосу Лесі Українки», яку упорядкував і видав 1917 року її чоловік Климент Квітка.

Повідомлення 6

В останні роки життя Лесі Українки невблаганно прогресувала хвороба, з якою вона вела «тридцятилітню війну». Поетеса вимушена покинути Україну, холодний клімат не дозволяв жити в рідній стороні, і вона оселяється на півдні. Літом жила на Кавказі — у Кутаїсі, Хоні, Телаві, де служив її чоловік Климент Квітка, а на зиму виїжджала в Єгипет. «Найгірше мені те, що я тепер і писати не завжди можу, — скаржилась у листі до Бориса Грінченка, — бо часто від виснаження голова не служить, і то так, як ще зроду у мене не бувало, хіба після операції». В одну із мандрівок до Єгипту в січні 1911 року в морі, серед снігової бурі, закляклою від холоду рукою, вона записала:

Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає силі,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі.

Боротьба і праця. Такий був зміст усього життя Лесі Українки, життя, гідного подиву і захоплення. 1 серпня 1913 року в невеличкому грузинському містечку Сурамі Леся Українка померла. Не лише в Україні, але й у петербурзькій, московській пресі, у Грузії і Білорусії, навіть на Далекому Сході були вміщені некрологи на її смерть. «До нас докотилась сумна чутка, — писали робітники з Миргорода, — що не стало славної поетеси Лесі Українки. З приводу смерті поетеси ми, робітники, прилучаємо свій жаль до великого смутку неньки України. Спи ж спокійно, наша сестро, ти була людиною і не даремно жила у світі. Твоя муза найшла співчуття і в душі робітника».

Тіло Лесі Українки перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі. Похорон поетеси перетворився у велику народну демонстрацію. Море людей, море квітів, жандарми, які супроводжували процесію, зрізали червоні стрічки з вінків, забороняли промови, співи. Але людей прибувало, були й промови, співи.

Велика українська поетеса «оберталася в легенду».

2. Бесіда з учнями

  • Яку роль у формуванні характеру та світогляду письменниці відіграла 30-річна боротьба з хворобою?
  • Чому ці слова Лесі Українки можна вважати девізом усього її життя:
  • Так! Я буду крізь сльози сміятись,
    Серед лиха співати пісні,
    Без надії таки сподіватись,
    Буду жити! Геть думи сумні!
  • Доведіть, що у формуванні світобачення письменниці значне місце посідає родина та культурне оточення.
  • Яку роль у формуванні особистості поетки відіграє М. Драгоманов?
  • Як вплинула на поетичне світосприйняття Лесі Українки природа Волині?

3. Творче завдання: складання асоціативного ряду до словосполучення Леся Українка

Леся Українка — мужність, нескореність, освіченість, митець, поезія, загадка, завзяття, воля, патріотизм, пристрасть, музика, філософія, наука, революція, творчість, романтичність, кохання.

4. Вшанування пам'яті письменниці та інтерес до її творчості в Україні та світі

1 - й у ч е н ь. 25 лютого 2011 року в Україні на державному рівні відзначався 140-річний ювілей з дня народження видатної української поетеси і письменниці Лесі Українки. (Постанова Верховної Ради України від 21 жовтня 2011 року № 2633 «Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки). Як це було.

У Києві 25 лютого о 12:30 біля пам'ятника Лесі Українці (станція метро «Печерська») відбулися поетичні читання «140 рядків для Лесі», участь у яких узяли не менш ніж 14 найкращих українських сучасних поетес, повідомляє ZN.UA. Вони почали виступ з десяти Лесиних рядків, а продовжили власними творами.

«На батьківщині Лесі Українки, в місті Новоград-Волинський Житомирської області було презентовано екскурсійний маршрут «Мала батьківщина Лесі Українки». У бібліотеках міста відкрито книжково-ілюстративні виставки, виставки-портрети, в інтернеті розміщено віртуальну виставку «Поетеса зламу століть», — повідомляє УНІАН.

25 лютого в Новограді-Волинському в музеї родини Косачів були виставлені картини художників — членів групи Пулинського земляцтва із селища Червоноармійськ, також відбулася науково-практична конференція, присвячена Лесі Українці.

«У Львові до дня народження письменниці показали чотири постановки вистави «Лісова пісня». Три театри презентували свої постановки в рамках Всеукраїнського театрального фестивалю «Ні, я жива, я буду Вічно жити!», який тривав 25–27 лютого у Львівському муніципальному театрі. Ще одну «Лісову пісню» представили у театрі імені Леся Курбаса», — повідомляє ZAXID.NET.

Крім того, «…з 16 по 28 лютого у львівській центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки відбувся цикл святкових заходів. Це, зокрема, презентація збірки дитячої письменниці Дар'ї Іваницької «Леся Українка — дітям» та бібліографічний огляд творів про Лесю Українку «Трагедія великого роду», художній вернісаж, літературна вікторина та конкурс малюнків», — повідомили у прес-службі львівської обласної адміністрації.

У Луцьку відбулося кілька тематичних виставок. Зокрема, в музеї Лесі Українки — ювілейна експозиція «У піснях наших завжди сяятимуть зорі», у Волинському національному університеті імені Лесі Українки — виставка художніх робіт викладачів та студентів Інституту мистецтв, у бібліотеці ВНЗ — виставка літератури, присвячена 140-річчю з дня народження Лесі Українки та 100-річчю з часу написання драми-феєрії «Лісова пісня».

25 лютого Волинь побачила балет «Лісова пісня» у виконанні артистів Донецького національного академічного театру опери та балету імені А. Б. Солов'яненка, а також виставу Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка «Голгофа» за драмами Лесі Українки «Одержима» і «На полі крові».

У Палаці культури Луцька відбувся V Всеукраїнський конкурс хорового мистецтва імені Лесі Українки.

5. Презентація книжкової виставки (твори письменниці, монографії, присвячені її творчості та особистості тощо)

2 - й у ч е н ь. Ювілей Лесі Українки відзначили також за кордоном. Так, наприклад, у Берліні відбулося покладання квітів до меморіалу Лесі Українки. Нагадаємо, що в серпні 2010 року в столиці Німеччини була відкрита меморіальна дошка Лесі Українці.

«У столиці Естонії Таллінні 26 лютого о 15:00 в Будинку Братства чорноголових відбувся вечір, присвячений 140-річчю Лесі Українки. Прозвучали музичні номери, читалися твори Лесі Українки, виступали ансамблі «Журба», «Відлуння», хор «Провесінь», — повідомляє Postimees.

У російському місті Владивосток 25 лютого о 15:00 за місцевим часом у центральній бібліотеці ім. А. П. Чехова пройшов літературно-музичний захід «Я квіти на морозі посію». Гостей ознайомили із самобутньою творчістю поетеси, перед ними виступили Український народний хор імені А. Кріля Горлиця, повідомляють Regions.ru.

День народження Лесі Українки відзначили також у Баку, у Гарадагському районі в парку, що носить ім'я Лесі Українки, біля погруддя великій поетесі. На заході учні Української недільної школи прочитали вірші Лесі Українки українською мовою, а школярі Гарадагського району — азербайджанською мовою. На заході побував повірений у справах України в Азербайджані Мирослав Блащук, повідомляє агентство АРА.

Доказом світового визнання української письменниці є те, що творчість Лесі Українки вивчають у країнах, які знаходяться дуже далеко від її батьківщини. Наприклад, у Китаї. У китайських перекладах поезії Лесі Українки з'явилися вперше ще 1921 року, вдруге — 1948 — до 35-ліття від дня смерті славетної поетки. Її вірші перекладав відомий літератор і вчений Ґе Баоцюань. Дослідженнями громадської діяльності та творчості української поетеси займалися професори Хе Жунчан та Чжу Хун у Центрі вивчення України Уханського університету (створений ще в 1960-х рр.). Директор центру Хе Жунчан 1990 року був на першому конгресі Міжнародної асоціації україністів у Києві, а 1991 року виступав з доповіддю на міжнародній конференції у Луцьку «Леся Українка і світова культура». Сьогодні дослідженнями творчості Лесі Українки займається професор Уханського університету Куан Цзенцзюнь.

6. Бесіда з учнями

  • Про що свідчить зібрана учасниками групи інформація про святкування ювілею Лесі Українки? (Творчість української поетеси має світове значення — її знають і люблять не тільки в Україні, а і за кордоном.)
  • Згадайте ювілейні заходи. Про що свідчить їх різноманітність? (Твори великого майстра слова актуальні і цікаві сучасникам. Творчість Лесі та її особистість вплинула не тільки на розвиток сучасної літератури, а й на розвиток науки, туризму, театру. Вона надихає на створення нових творчих колективів, викликає появу нових художніх та наукових видань. Її поезії пробуджують у людях кращі почуття.)

7. Висловлювання діячів культури про Лесю Українку та її творчість

1. Людина, яка засвідчила перевагу сильного духу над слабким тілом.

  • «…від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї хворої, слабосильної дівчини» (Іван Франко).
  • Щоб збагатити своїх співвітчизників досвідом інших країн, знемагаючи від невимовного болю, Лариса Косач досконало вивчила десять іноземних мов, з яких перекладала українською перлини світової класики (до слова, і її твори виходили 22-ма різними мовами нашої планети). Проте, за переконанням Михайла Грушевського, залишалася водночас «глибоко національною у своїй основі, всім змістом своїм зв'язаною нерозривно з життям свого народу».
  • А історик культури Іван Огієнко (митрополит Іларіон) акцентував увагу: «Леся Українка у розвої української літературної мови має чи не найвидатніше місце. Твори Лесі Українки завжди мають із криці викутий словник».
  • Поет та історик культури Євген Маланюк вважав, що Леся Українка пішла далі, аніж Тарас Шевченко, який «був проявом не так нації, як нашої (дуже складної!) раси, її підземно-тектонічних, ще незбагненних нами, до кінця не просвітлених глибин».
  • А ось Леся Українка — це «вже явище національне. Це прояв нації — напередодні її політичного відродження й спізненого культурного самоусвідомлення. Щось від французької Жанни д'Арк було в ній. І чи не роль саме Жанни д'Арк в нашій літературі, а тим самим і в історії нашого народу відіграла ця хвороблива й така прекрасна у своїй високій простоті донька княжої Волині… Це визнали в тому числі й сучасники Лесі Українки, перетворивши похорони поетеси на масову маніфестацію, під час якої поклали на могилу поетеси вінок із написом: «Ясній провідній зорі».
  • Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків із діаспорою Львівського національного університету «Львівська політехніка» написала: «Леся хотіла зробити те, чого ми не можемо зробити дотепер — ввести нашу літературу в світовий контекст».

V. Систематизація та узагальнення вивченого

  • Яку роль у формуванні характеру та світогляду письменниці відіграла тривала боротьба з хворобою?
  • Доведіть, що на формування світобачення письменниці значний вплив мала родина та культурне оточення.
  • Доведіть, що творчість Лесі Українки цікава сучасникам.

Зверніть увагу на інтерес до особистості поетеси за межами України.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості письменниці.

3. З доступних джерел (Інтернету, зокрема) дібрати матеріали про збірку «На крилах пісень».

4. Творче завдання: Лесю Українку називали дочкою Прометея. Чому? Напишіть відповідь у вигляді невеличкого твору-роздуму. (Коментар учителя, повторення алгоритму створення твору-роздуму.)

5. Індивідуальне випереджувальне завдання: Неоромантизм у світовій та українській літературі, загальна характеристика неоромантизму Лесі Українки. Ознаки неоромантизму.

VII. Підбиття підсумків уроку

  • Що в біографії письменниці вас найбільше вразило і схвилювало?
  • Чи збігається ваше уявлення про поетесу, отримане на уроці, з першим уявленням про неї, що виникло у вас після ознайомлення з її творами у попередніх класах?
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду