Урок: Творчість В. Стефаника другого періоду (збірка «Земля»). Новела «Марія». Майстерне зображення в ній внутрішнього світу матері-патріотки. Вшанування пам'яті письменника

24 грудня, 2016 0

Мета: розглянути особливості творчості В. Стефаника другого періоду; висвітлити історичну основу новели «Марія», символічний образ матері Марії, прокоментувати підтекст цього образу; розвивати навички роботи з текстом, формувати вміння визначати особливості художнього стилю В. Стефаника та розуміння його місця серед новелістів світу; виховувати почуття патріотизму та національної самосвідомості.

Обладнання: текст новели «Марія», підручник, портрет Т. Г. Шевченка, роздавальний матеріал — конструктори відповіді.

Теорія літератури: експресіонізм.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент 

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку 

Слово вчителя 

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо особливості другого періоду творчості В. Стефаника та визначимо ідейно-художній зміст новели «Марія», твору, який не друкувався за часів Радянського Союзу через те, що в ньому В. Стефаник виражав сокровенні сподівання й надії

на державність України. Український читач отримав змогу ознайомитися зі змістом цієї патріотичної новели тільки після здобуття незалежності країни.

III. Актуалізація опорних знань 

1. Перевірка домашнього завдання 

2. Бесіда з учнями 

  • Дайте визначення експресіонізму.
  • Хто з українських письменників творив у річищі експресіонізму?
  • Наведіть приклади використання естетичних засад експресіонізму у творчості В. Стефаника.
  • Який твір, вивчений нами, за жанром є поезією в прозі? Визначте його місце в творчості письменника.
  • Як у новелі «Новина» розв'язано проблему вини і кари?
  • Назвіть образи-символи з новели «Камінний хрест».

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 

1. Характеристика другого періоду творчості 

Після збірки «Моє слово» (1905) письменник довго не друкувався. До активної творчої діяльності його спонукала Перша світова війна, під враженням подій якої у Стефаника «знову народилося слово». Почався другий період творчості митця (охоплює 1916–1933 роки) новелою «Діточа пригода» (написана восени 1916 року, а опублікована на початку 1917 року).

Новели, створені письменником у цей період, засвідчили, що світогляд Стефаника дещо змінився: у творах з'явилися патріотичні мотиви, мотиви страждання за свій народ, за свою Україну, яких не було в його ранній творчості (Наприклад, новели «Марія» та «Сини»).

Антивоєнні новели В. Стефаника показували, як війна руйнує села, нівечить людські долі, стає причиною родинних драм, призводить до порушення моральних норм та вбиває людей («Діточа пригода», «Мати», «Воєнні шкоди», «Гріх» та ін.).

А після війни приходить нове лихо — окупація західноукраїнських земель напівфашистським польським урядом на чолі з маршалом Пілсудським. Про те, як жили і на що сподівалися покутські селяни під окупаційною владою шляхтетської Польщі, розповідається в новелах «Дід Гриць», «Morituri» та «Воєнні шкоди».

Такі твори цього періоду, як «Вона — земля», «Пестунка», «Гріх», «Сини», засвідчили, що письменник залишився прекрасним знавцем як психології людини, так і побуту галицького селянства. Але він помічав і те нове, що з'явилося в психології його земляків у цей час. Мова йде про пробуджені революцією надії українців на створення соборної незалежної держави («Марія»), сум'яття після поразки в боротьбі за суверенітет («Сини»).

Значне місце в післявоєнній творчості посідають твори, у яких наявні ліричні та автобіографічні мотиви. «Серце», «Вовчиця», «Давня мелодія», «Славайсу», «Дорога», «Вечірня година» багаті матеріалами до характеристики його літературно-естетичних поглядів, родинного оточення, уявлення про його громадськополітичну діяльність.

2. Робота над ідейно-художнім змістом твору 

Повідомлення 1 

З упевненістю можна сказати, що В. Стефаник був патріотом, який присвятив своє життя Україні. Він мріяв про часи, коли українські землі об'єднаються і створять незалежну державу. Підтвердженням цьому є новели «Сини», «Мати», «Вовчиця», але особливе місце серед них посідає твір «Марія».

В основі новели — драматичні сторінки історії України. Автор відтворює у короткому за розміром творі всю глибину нашої національної трагедії — жах братовбивчої війни, плюндрування цілого народу, роздертого поміж двох ворогуючих імперій, прагнення до об'єднання українських земель і української нації. Самовіддана боротьба кращих синів України за державність, соборність і незалежність, яку спостерігав і всією душею підтримував письменник, надихнула його на створення новели «Марія».

Твір присвячений Іванові Франку. Упродовж кількох років письменники вели діалог про народ і його потенціальні можливості, і новела — своєрідний аргумент Стефаника на підтвердження своїх думок.

Повідомлення 2 

5 травня 1900 року в галицькому селі Завалля, що неподалік від м. Снятина (сучасна Івано-Франківська область) з ініціативи адвоката з Коломиї Кирила Трильовського «в краю Черемошу й Прута» було засновано пожежно-руxанкове товариство «Січ», з надр якого вийшов легіон Українськиx січовиx стрільців — активних учасників національного руху українців початку XX ст. Це формування стало зародком українського війська XX ст., вкрило себе славою у визвольниx змаганняx нашого народу: Українські січові стрільці боролися за незалежність свого народу, за побудову Української самостійної соборної держави.

Вони були носіями високої особистої культури, справедливості, поваги до себе та оточуючих, сповідували принципи громадянськості, рівності й товариськості. Важливою засадою діяльності «Січі» була соборність, тобто проповідування національної та духовної єдності та необхідності тісної співпраці галичан та буковинців з наддніпрянськими українцями. У січових товариствах значну увагу приділено поширенню між членами товариства різноманітних наукових знань, вихованню свободи віросповідання, а також умінню відстоювати власні переконання.

Коли у Львові святкували столітній ювілей Т. Шевченка, на якому були присутні і січовики, почалася Перша світова війна. Європа розкололася на два ворожих табори, у кожному з яких були наші співвітчизники. Українці-галичани з піднесенням воювали на боці Австро-Угорщини, тому що політика царської Росії стосовно України завжди була відверто ворожою, і галицькі українці боялися опинитися під владою імперії, яка пригноблювала все українське. Австро-Угорщина ж підтримувала утворення автономії об'єднаних українських земель у своєму складі.

У 1914–1916 рр. військові баталії точилися на території Західної України. Лише навесні 1915 року через села Снятинщини проходили то російські, то цісарські війська. І всі грабували, карали навіть за слово рідною мовою, за знайдений у хаті портрет Т. Шевченка. Про все це В. Стефаник, свідок вищезгаданих подій, напише в новелі «Марія». Прототипом головної героїні, за свідченням автора, була селянка з Русова: «Марія… донедавна жила тут, коло мене. Умерла в більшім завзяттю, ніж по програній війні, а сини її розлізлись десь по світі. Вона до смерті, ця Марія, панувала над оточенням».

Повідомлення 3 

Марія — добра, ніжна, спокійна. У той же час у її характері присутні твердість, достоїнство, здатність постояти за себе.

Оточуючі цінують її за працьовитість, здатність виявити співчуття.

Марія випромінює навколо себе тепло, увагу. Вона завжди готова допомогти людині, що потрапила в лихо. У шлюбі вірна, любляча мати, віддає всю себе дітям. Діти відповідають їй взаємністю, завжди виступають на її боці.

Пояснення деяких діалектних слів 

Спуза — попіл.

Ковбок — обрубок дерева.

Пивка — м'яч.

3. Бесіда за змістом твору та визначення його сюжетно-композиційних особливостей 

  • У чому своєрідність композиції новели і з якою метою автор використав саме таку побудову твору? (Особливість композиції — у поєднанні трьох часових вимірів: минуле, сучасне, минуле. Мета — якомога повніше зобразити події цілої епохи та за допомогою зіставлення мирної праці, родинного щастя (минуле) та війни, крові, руїн (теперішнє) увиразнити антимілітаристський, гуманістичний пафос твору.)
  • У чому Марія вбачала своє щастя? Як про це говориться в новелі? Скористайтеся при відповіді текстом твору. (Щастя жінки — у гармонійному житті: праці, люблячому чоловікові, у бажаних дітях та молодості, здоров'ї, красі. Це відчуття щастя жінки автор містко та лаконічно передає в сцені жнив уночі.)
  • Які зміни сталися в житті героїні, коли сини подорослішали? Як поставилася жінка до арешту синів? (На відміну від інших простих сільських жінок, які турбувалися лише про фізичне здоров'я своїх дітей та про те, щоб їх одягти та нагодувати, Марія дбає про їхню освіту. Материнська любов Марії не була сліпою. Вона змогла піднятися до розуміння ідей, якими пройнялися її сини, і пишалася тим, що її діти — активні борці за національні права українців, захисники прав простого люду.)
  • Назвіть епізод, у якому, на вашу думку, найповніше розкривається глибина любові Марії до синів та її духовна велич? (Очікувана відповідь: епізод, коли сини вступили до лав Українських січових стрільців, щоб мати змогу боротися за незалежну соборну Україну. Вона змогла піднятися над своїм материнським егоїзмом і відпустити молодшого сина на війну разом зі старшими, адже зрозуміла, що своїм рішення залишити молодшого сина при собі може відштовхнути від себе всіх трьох.)
  • Знайдіть у тексті новели метафору, за допомогою якої Стефаник передає глибину болю матерів, у тому числі й Марії, за своїми дітьми. («Попід мури мами держали серця в долонях і дули на них, аби не боліли». Такою вражаючою метафорою автор передає почуття жінок, які благословили своїх синів на боротьбу за Україну».)
  • Чи зрікається Марія ідеалів своїх синів під впливом воєнних лихоліть? (Ні. Про це свідчить епізод з портретом Т. Шевченка, який у новелі є символом возз'єднання українського народу, крім того, це єдина пам'ять про синів, матеріальне втілення її духовного єднання з ними.)
  • У чому Марія вбачає мету людського життя? (У жертовному творенні добра для родини та батьківщини.)
  • Визначте ідею твору. У якому епізоді вона розкривається найповніше? (Сини Марії є прихильниками ідеї державності України. Заради неї старші сини вступили до легіону Січових стрільців, а молодший агітував проти царя серед російських окупаційних військ, за що був заарештований і засланий до Сибіру. Ідея твору розкривається у мрії-видінні матері, яка під спів козаків уявляє єдину Україну, яка «…плаче і голосить за своїми дітьми; хоче, щоби були усі укупі». Оці рядки і втілюють ідею новели — «…щоби були усі укупі».)
  • У чому символічне звучання образу Марії? (Головна героїня новели — словесний пам'ятник українській матері-патріотці, який підноситься до символу самої України. Не випадково героїня новели названа ім'ям Матері Божої.)
  • Які ще образи новели, на вашу думку, є символічними? (Портрет Шевченка, його пісня, могила символізують споконвічну мрію українців про возз'єднання.)

4. Вшанування пам'яті В. Стефаника 

Ім'я Василя Стефаника носять:

  • Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам.
  • Прикарпатський національний університет.
  • Національна бібліотека у Львові.
  • Публічна бібліотека у Києві.
  • Вулиці у Львові та Стрию.

Василеві Стефанику споруджено:

  • пам'ятник у Львові на вулиці Стефаника перед входом у Національну бібліотеку імені Стефаника.
  • пам'ятник в Івано-Франківську на подвір'ї Прикарпатського університету на вулиці Шевченка.

V. Систематизація й узагальнення вивченого 

Робота в парах з конструкторами відповіді.

Складання паспорта новели «Марія» 

1. Рік виходу новели «Марія». (1916)

2. Кому присвячена новела «Марія»? (Іванові Франку)

3. Тема твору. (Художня історія пізнання головною героїнею людей, світу і себе в ньому.)

4. Головна думка. («…щоби були усі укупі» — заклик українського народу до єдності.)

5. Образи-символи новели.

6. Ознаки експресіонізму в новелі. (Використання образів-символів; широко використовувану експресіоністами «нервову» емоційність ілюструє епізод, коли жінка, душу якої події абсурдної братовбивчої війни наповнили болем і розпачем, ладна була вкоротити собі віку без синів, та потім усвідомила: біль утрати не повинен відділити її від їхнього патріотичного вибору; у цій новелі передано найпотаємніші сподівання, надії автора на державність України, її самостійність та незалежність, засуджено братовбивчу війну, показано її абсурдність; для твору характерна фрагментарність сюжету.)

7. Художні засоби.

8. Своєрідність композиції новели.

VI. Домашнє завдання 

1. Повторити матеріал уроку за підручником.

2. Підготуватися до контрольної роботи.

3. Завдання творчого характеру. Твір «…щоби були усі укупі» (Заклик українського народу до єдності за новелою «Марія»).

VII. Підсумок уроку. Рефлексія 

  • Я вважаю, що Марія є символом України, тому що…
  • Я схвалюю (не схвалюю) вчинок матері, тому що…
  • Для себе я зробив (зробила) висновок, що…
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду