Урок позакласного читання. О. Кобилянська. Повість «Людина». Проблема вільного життєвого вибору, рівноправності жінки в суспільстві

24 грудня, 2016 0

Мета: допомогти учням у з'ясуванні проблеми вільного життєвого вибору, рівноправності жінки в повісті; схарактеризувати образ головної героїні Олени Ляуфлер як неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості, його психологічну глибину; виховувати розуміння важливості свідомого вибору життєвого шляху.

Теорія літератури: повість, неоромантизм.

Обладнання: портрет письменниці, текст повісті.

Тип уроку: урок позакласного читання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Повість О. Кобилянської «Людина» — перший в українській літературі твір, у якому порушено

проблему емансипації жінки. Устами своєї героїні Олени Ляуфлер письменниця заявляє про тест проти традиційного трактування ролі жінки в суспільстві, обмеження її інтересів трикутником «діти — церква — кухня», знеособлення людини взагалі та висловлює сміливі погляди нової жінки на питання вільного життєвого вибору та рівноправності жінки в суспільстві. Про те, до яких висновків своїм твором письменниця підводить кожного з нас, ми і поговоримо сьогодні.

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

  • Що вам відомо про участь О. Кобилянської у феміністичному русі?
  • Що таке емансипація? (Емансипація (від лат. терміна «звільнення сина від батьківської влади») — звільнення від залежності, скасування якихось обмежень. Поняття «емансипації жінок» у різний історичний час мало різне значення. У ХІХ–ХХ ст. воно означало боротьбу жінок за рівні з чоло віками права.)
  • Кому
    О. Кобилянська присвятила свій твір? Чому? (Н. Кобринській, українській письменниці, яка 1884 року в Станіславі (нині Івано-Франківськ) заснувала «Товариство руських жінок». Як громадська діячка Н. Кобринська 1891 року в Стрию скликала перше жіноче віче, на якому виступила з промовою про дитячі садочки та їхню доцільність у державі, організувала видання альманахів «Наша доля» та «Жіноча бібліотека», у яких друкувалися твори галицьких і буковинських письменниць на тему емансипації.)
  • У яких творах О. Кобилянської також ідеться про нових жінок інтелектуалок? («Меланхолійний вальс», «Царівна».)

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Свій твір письменниця назвала «Людина». (Перша його назва «Вона вийшла заміж»).

Уперше повість була надрукована 1893 року в журналі «Зоря», але не втратила своєї актуальності й сьогодні. Адже і в наш час надзвичайно часто перед жінкою постає нелегке питання: «А який же вибір зробити: сім'я чи кар'єра, любов чи розрахунок, самореалізація, розвиток власного творчого потенціалу чи пошук шляхів забезпечення виживання сім'ї?»

2. Асоціативне ґроно

Створіть асоціативне ґроно «Людина».

Людина — біологічна істота; родина; оточення; носій ідей; мета життя; шлюб; діти; навчання; моральні принципи; рід занять; член суспільства і под.

Що розуміє під поняттям «людина» головна героїня повісті?

Довідка

Людина — це найбільш загальне поняття, що використовується в соціології для характеристики органічної і надорганічної форми еволюції (за Спенсером), яка являє собою діалектичну єдність біологічних і соціальних властивостей, причому соціальні є визначальними для цього поняття.

3. Мозковий штурм

  • Чи була для оточення, у якому жила Олена, жінка людиною? Відповідаючи на питання, схарактеризуйте погляди на роль і місце жінки в суспільстві Олени, Стефана Лієвича, батьків Олени та їхніх знайомих, Фельса.
  • А якої думки щодо цього питання дотримуєтеся ви?

Матеріал для вчителя
  • З повісті перед нами постають реалістичні картини життя родини австрійського чиновника, цісарсько-королівського лісового радника Ляуфлера — батька чотирьох доньок та одного сина. Ляуфлери та їхні друзі (лікар, майор, податковий урядовець і приятельки пані радникової) дотримуються патріархальних поглядів на жінку, специфічно трактують гендерні проблеми. Традиційно дочок готували до пасивної ролі покірних дружин. Для чоловіка ж найвищою честю вважалося вірне служіння монархії. Тому на сина, Германа-Євгена-Сидора, який навчався у вищій школі, батьки покладали великі надії, сподіваючись, що з нього вийде «значний чоловік». Батько дбав про матеріальне забезпечення родини, а мати опікувалася вихованням дітей: дівчат навчали французької мови, танців, давали їм основи музичної грамоти та малювання.

Але Ірина, а особливо Олена багато читали, говорили про рівноправність жінки з чоловіком, про право на працю та утримування себе в житті без очікування заміжжя, чим викликали обурення матері, яка вважала, що така поведінка дочок відштовхне від них «вигідні партії». Одна з приятельок пані радникової якось зауважила: «Хто ж буде дома їсти варити, наколи жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Най би моя дитина виступила з такими нісенітницями, я її вже скоро привела б до розуму!» Олена вступає в конфлікт з оточенням, яке не бажає її зрозуміти. Лише Стефан Лієвич, що здобував освіту за кордоном, підтримував дівчину, за що вона і покохала його щиро та віддано. Дівчина не уявляє себе в ролі дружини, яка повністю залежить від чоловіка і життєвих обставин.

Вона впевнена, що найголовнішою умовою шлюбу є кохання, і вірить, що почуватиметься щасливою, якщо вийде заміж за чоловіка, який підтримує ідею рівноправності статей. Для Олени Стефан став живим втіленням її мрії про коханого. Вона вражена прогресивністю його поглядів, самостійністю думки, його не може не захоплювати розкутість її суджень. Через змалювання взаємин цих молодих людей О. Кобилянська проводить неоромантичну ідею кохання як світоглядної спільності.

Але змінилися життєві обставини. Тепер вони вирішували долю Олени. Улюблений син пана Ляуфлера виявився картярем і покінчив життя самогубством, самого радника звільнили з посади, родина опинилася у скрутному матеріальному становищі. Зарадити всьому могла лише Олена, погодившись на одруження із пересічним, але багатим німцем Фельсом. У цьому трагедія її особистості.

Адже дівчина не може покохати цього показного «молодого фештера з красивими кіньми», бо він занадто простий для неї зі своїми убогими інтересами та запитами. Яким же зображує майбутнього чоловіка Олени письменниця? Він не приховує, що думати не любить, читає інколи, бо так прийнято серед чоловіків його кола. Фельс абсолютно переконаний, що для жінки читання — зайве заняття, яке відволікає її від хатніх справ. Він навіть не здогадується, якою є насправді його наречена. Побачивши Олену в сльозах напередодні вінчання, реагує на це простакувато: «Ха-ха-ха! Ти плачеш, Олено? Ну, звичайно, як усі дівчата перед шлюбом!..»

4. Висловіть власне бачення проблеми

  • Чи можемо ми вважати Олену сильною особистістю? Як ви вважаєте, чи потрібні суспільству сильні особистості?
  • Чи можемо ми стверджувати, що Олена жила почуттями? Як ви вважаєте, чи слід у повсякденному житті зважати на них, чи не заважають почуття правильно орієнтуватися в житті й приймати вигідні для себе рішення?
  • Олена вважала абсолютно бідною ту людину, яка не збагачувала себе духовно і не сповідувала моральних принципів. Чи погоджуєтеся ви з її думкою? Як ви думаєте, чи допомагають людині в житті мрії та ідеї? Відповідаючи, спирайтеся на зміст повісті.
  • Олена була переконана, що найголовнішою умовою шлюбу є кохання. Чи підтримуєте ви таку думку? Чи має право на існування шлюб за розрахунком?
  • Жінки врешті вибороли собі права нарівні з чоловіками здобувати освіту, обирати професію. Як на вашу думку, що вони при цьому набули, а що втратили?
  • У чому полягає головна драма життя героїні? (У дисгармонії ідеалу і дійсності; у неможливості самореалізації.)

5. Займи позицію

Чи відстояла Олена власний ідеал людини в собі? Відповідаючи, скористайтеся дискусійною сіткою Алверманна.

Так

Чи відстояла Олена власний ідеал людини в собі?

Ні




V. Систематизація й узагальнення вивченого Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  • Яким я уявляю майбутнє Олени?

VI. Домашнє завдання

1. Ознайомитися з життєвим і творчим шляхом В. Стефаника.

2. Прочитати новелу «Новина».

3. Міні-твір за темою: «Бачити, розуміти, цінувати людину в усіх, хто поряд».

VII. Підсумок уроку

Рефлексія

  • Твір примусив мене замислитися над питанням…
  • Знання, набуті на уроці, я можу використати…
  • На мою думку, людина являє собою…
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду