Урок: Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист у новелі «Битва»

24 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити учнів із змістом новели «Битва»; розкрити, у чому полягає майстерне змалювання картин природи у творі; розвивати навички роботи з текстом; формувати вміння виразного читання уривків з описом природи; виховувати бережливе ставлення до довкілля.

Теорія літератури: повторення поняття «пейзаж».

Обладнання: текст новели.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

У творах, зі змістом яких ми вже ознайомилися, нам зустрічалися чудові описи природи, що були тлом, на якому відбувалися зображувані події. У новелі ж «Битва» О. Кобилянської

вперше в українській прозі головним персонажем є сама природа. Чому? Відповідь на це питання ми і шукатимемо сьогодні на уроці.

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання творчого характеру

2. Міні-тестування

1. Укажіть літературний стиль, ознаки якого характерні для
творчості Ольги Кобилянської:
А реалізм;
Б класицизм;
В імпресіонізм;
Г неоромантизм;
Д сентименталізм.

2. На творчості Ольги Кобилянської позначився вплив філософії.
А Ф. Ніцше;
Б Гегеля;
В Г. Сковороди;
Г Платона;
Д Ж.-П. Сартра.

3. На формування феміністичних
поглядів письменниці вплинули ідеї:
А Софії Окуневської;
Б Івана Франка;
В Лесі Українки;
Г Наталі Кобринської;
Д Ф. Ніцше.

4. Ольга Кобилянська народилася в:
А м. Кімполунзі;
Б м. Гура-Гумора;
В м. Чернівці;
Г с. Димка;
Д м. Сучаві.

5. Ольга Кобилянська навчалася:
А в університеті у м. Чернівці;
Б в чотирикласній німецькій школі в Кімполунзі;
В в інституті благородних дівиць у Варшаві;
Г вона ніде не вчилася;
Д вдома її вчили брати.

6. Перша збірка новел О. Кобилянської називалася:
А «Але Господь мовчить…»;
Б «Покора»;
В «Перший вінок»;
Г «До світла»;
Д «За красою».


IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Письменниця була залюблена в природу, тонко відчувала її красу, а чарівні Карпатські гори надихнули її на створення неперевершених зразків пейзажної лірики. У своїх творах О. Кобилянська оспівує гармонію стосунків людини і природи, яка, на її глибоке переконання, є одним із джерел духовного збагачення людини. Порушення цієї гармонії, варварське ставлення до природи її боляче вражало. Новела «Битва» О. Кобилянської — зразок пристрасного захисту рідної природи, у якому виразно звучить протест проти пограбування капіталістичними визискувачами національних багатств народу.

2. Робота над змістом твору

  • Які думки і почуття виникли у вас після прочитання новели «Битва»?
  • Які події стали поштовхом до написання твору? (У своїй «Автобіографії» О. Кобилянська писала: «З однієї з дальніх прогулянок я привезла з собою з великого лісу здобуток, а це — «Битву», котру бачила я власними очима, перебувши більше як день у лісах, де зрубували ліс (Зруб лісів товариством «Гіца») і де мала нагоду бачити боротьбу робітників з столітніми великанами, соснами та смереками й подивляла фізичну силу і сприт одних та опір природи з другої сторони, між тим, як від поодиноких, що залишилися тут і там, нетиканих, тонко гнучих ялиць ішло несене вітром жалісне скрипіння й уявлялося моїй тоді молодій душі мов плач полишених вдовиць. Довший час носила я ту картину живої природи в душі, доки не настала хвиля, де я кинула її на папір, жаліючи, як фанатична поклонниця природи, за пишним лісом.)
  • Визначте тему твору. (У новелі «Битва» письменниця малює широку й докладну картину Буковинських Карпат та передає пережиті від рубання лісу в Карпатських горах (околиця Кімполунга) враження.)
  • Сформулюйте ідею новели. (Людина, яка не любить своєї землі, не відчуває краси природи, яка є уособленням самого життя, — то не людина у вищому розумінні цього слова. Письменниця засуджує тих, хто грабує свою землю, тих, хто продає її багатства, нищить, живе заради грошей, а також і тих, хто спокійно спостерігає за цим.)
  • Які проблеми, порушені О. Кобилянською в новелі, актуальні й сьогодні? Як про це сказано у творі? Під час відповіді користуйтеся текстом. («Нищать чужі антихристи наші прекрасні ліси, що становлять маєток нашого краю… Тепер мається сей прекрасний матеріал вивозити, мабуть, аж за море! І що має наш край з того?» (Ці рядки під час передруку твору в Росії викреслила царська цензура!) Так говорить робітник Клевета, гнівно обурюючись тим, що іноземцям дозволяють нищити нашу природу, грабувати наше багатство. Та його слова не були підтримані: «відповідь укараного згубилась в оглушаючім гуку». А гуцули, корінне населення цього благословенного краю, чомусь не усвідомлюють всієї трагедії, що відбувається навколо. Словами: «Вони жили з дня на день, не дбаючи о будучність і її безнадійність; їх бажання були прості й прозорі, а умови їх щастя — блиск сонця і синє небо» — письменниця ніби докоряє їм за пасивне спостереження за варварськими діями прибулих.)

3. Хвилинка акторської майстерності

Виразне читання уривків із описом природи з новели «Битва».

4. Коментар назви твору

Використовуючи технологію ПРЕС, аргументуйте свою думку, чи вдало письменниця вибрала назву новели «Битва». Запропонуйте свій варіант.

V. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

1. Робота в групах

Визначте, до якого жанрового різновиду належить твір. (Пейзажно-психологічна новела.)

2. Визначення художніх засобів

Назвіть художні засоби, використані письменницею у творі.

Наведіть приклади, продовживши ряд:

  • персоніфікація: «всі дерева здержали віддих»; …
  • епітети: «грабіжливі руки»; …
  • порівняння: «у тиші, немов церковній…»; …
  • символи: Молох —
  • алегорія: поїзд — уособлення цивілізації; …

3. Виконання словникової роботи

Молох — шановане в Палестині, Фінікії та Карфагені божество природи й сонця, у жертву якому спалювали живцем людей, особливо дітей.

Переносно вживається як символ жорстокої сили, що вимагає багато жертв.

VI. Систематизація й узагальнення вивченого

Робота в парах

Скласти цитатну порівняльну характеристику персонажів новели.

Ліс

Люди

Буковинські Карпати… одягнені в смерекові ліси. Багато пасем гір вкриті пралісами

З локомотивом появилась горстка людей

Тут панувала таємна тишина. Царювала розкіш у вегета ції, краса в барвах флори, а на горах… багатство зелені

З грубим обличчям, у подер тій замащеній одежі. Сам собою зовсім поганий на вид

Колючі кущі дикої рожі, котрої галуззя вибуяло великими різ ками, лукувато сплетені з другими корчами й нерозривними плющами, повоями й терням, стояли, мов непроходимі стіни

Вони пхалися силоміць уперед

Стояли тут стільки років — цілі століття! Бачили, як багато вмирало й виростало. А тепер мали б полягти іншою смертю, ніж їх предки, що повалились самі від старості чи від блискавиць?

Топори заблисли в півсвітлі, і, неначе один удар, пішов гук лісом. Поки наємники упорались з тим усім, пройшов довгий час, і вони самі майже здичіли

Було по битві. Біляві спорохнявілі пняки стирчали густо одні коло одних, неначе кістяки з пожовклої трави. І зозуля перестала тут кувати

Округ фабрики на складі лежали тисячі дощок. Поїзд привозив щораз нові жертви, а ніколи не спочиваю чий Молох переробляв їх у чудно короткім часі


VII. Домашнє завдання

1. Прочитати новелу «Меланхолійний вальс».

2. Дати розгорнуту відповідь на питання (на вибір):

  • «Чому, на вашу думку, О. Кобилянська головним персонажем новели «Битва» зробила саме природу?»
  • «Що нового вніс модернізм у змалювання природи? (На прикладі новели О. Кобилянської «Битва»)

3. Скласти сенкан про персонажів новели «Битва».

VIII. Підсумок уроку. Рефлексія

  • Твір мене вразив…
  • Для себе я зробив висновок…
  • Хочеться перечитати епізод новели…

Додаток

У шедеврі пейзажної новели «Битва» письменниця зображує ліс як живу істоту, здатну відчувати красу, дарувати життя, переживати біль і страждання, які приносить смерть. Ліс, правічний і величний, розкішний і неприступний, зазнає вторгнення чужого — людини, що наважується порушити цей одвічний спокій. І наче людина, ліс вступає у запеклий, жорстокий і нерівний бій. Він зазнає поразки у своїй святій боротьбі, але до останнього подиху чинить відчайдушний опір, захищається від нападників усіма можливими способами: і кожен окремо, і водночас усі разом.

Ось ці рядки: «Обманчивий брунатно-зелений мох піддавався під їх грабіжливими руками, і вони ховзалися в долину. Крем'яниста земля роздроблювалася під їх ногами, і вони ранили собі руки… З вириваного при корені вогкого моху вилізали уникаючі світла гидкі комахи і розбігалися їм по руках. Коли… кинулися на якесь спорохнявіле дерево на землі… виповзлося з-під нього сполошене гаддя й розсичалося на них… Колючі кущі дикої рожі… лукувато сплетені з другими корчами й нерозривними плющами, повоями й терням, стояли, мов непроходимі стіни… Молоді ялинки… кололи в лице, рвали волосся і чіпалися ворожо одежі».

Точиться справжня кривава битва, у якій є жертви по обидва боки: ґвалтовно здерта одіж смерек, оголені трупи велетнів, повалені одні на одних, а над ними, наче над мерцями, кружляють птахи, розкидані пні нагадують білі кістки на полі бою, скалічені навіки, поранені й загиблі лісоруби… А навколо — кров: з дерев «витікала кров. Потік… витікав лагідно з-поміж них, обмивав їх і забирав їх кров з собою. Місцями, де сонячне проміння гралось з його перлами, осідалася вона на його камінні й закрасила його на всі часи темно-понсовою барвою». Навіть навколишні предмети набувають червоно-кривавого відтінку: багаття, запалювані на вершинах, «палахкотіли червоними жадними язиками», «криваво-червоний вогонь палахкотів»; місяць «збільшився у великий матово-червоний круг»; від ягід придавленої крушини утворювалися «яркі калюжі крові», текла справжня кров з поранених рук «наємників».

Незабаром на місці, де красувалися небаченої краси ліси, залишилася пустка, біля якої навіть зозуля перестала кувати. Людина виграла бій, але нам стає гірко від усвідомлення страшної істини: людина, що своєю особою радісно провіщає переможну ходу цивілізації, по суті — варвар.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду