Урок: Поетичне змалювання в повісті кохання Івана та Марічки, невмирущості їхніх почуттів і трагічної долі як наслідок суперечності між мрією і дійсністю

23 грудня, 2016 0
Мета: схарактеризувати образи Івана та Марічки, дослідити втілення в них романтичної ідеї незнищенності кохання; розвивати навички аналізу внутрішнього світу персонажа, вміння аргументувати власні думки цитатами з повісті; виховувати повагу до краси людських почуттів.

Теорія літератури: імпресіонізм.

Обладнання: текст повісті, ілюстрації до твору М. Жука, О. Кульчицької, Е. Іоффе та Л. Карташова, фотоматеріал із краєвидами Карпат.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку
Сто років минає з дня виходу повісті «Тіні забутих предків», а твір і сьогодні хвилює простотою розповіді,
чудовими пейзажними картинами, майстерним переплетінням реального і фантастичного. А ще нікого не залишають байдужими сторінки, які оспівують романтичне кохання Івана та Марічки. Про це, а також про трагічність долі як наслідок суперечності між мрією і дійсністю ми і говоритимемо сьогодні.

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання
Зачитування учнями творів-мініатюр «Єдність буття природи і людини» (за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»).

2. Асоціативний словниковий диктант
Запишіть, що вам пригадується, коли чуєте назву повісті.
(Сині Карпати, нявки, полонини, трембіти, щезник, гірські потоки, високі смереки, чисте повітря, гуцули, фантастичні легенди, важка праця)

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя
У повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський співає
також і гімн коханню. Як живі постають перед нами Іван та Марічка.
Ми живемо з ними, поринаємо в їхні думки і бажання, любимо їх, співчуваємо їм, хоч вони далекі від нас і світоглядом, і вчинками. Почуття цих дітей природи романтично-піднесені й красиві.
Таким має бути справжнє кохання — найцінніший подарунок долі.

2. Переказ із елементами усного малювання
Переказати епізод першої зустрічі Івана і Марічки на березі Черемоша. Передати настрій, який охопив дорослих та дітей під час зустрічі ворожих родів.

3. Евристична бесіда за змістом твору
  • За що Іван і Марічка покохали одне одного? (За справжню душевну красу)
  • Як сприйняла Марічка звістку про вимушену розлуку?
  • Що лежало в основі гармонійних стосунків закоханих? (Спільні духовні запити)
  • Що з повісті ми дізнаємося про творчу уяву Івана? Якими талантами була наділена Марічка?
  • Які епізоди свідчать про те, що кохання Івана було сильним?
  • Як юнак переніс втрату Марічки?
  • Чи зрадив Іван Марічку, одружившись із Палагною? Чому він це зробив? (Цього вимагало життя, слід було господарювати, жити далі. Але Іван не кохав Палагну, тому і зрадою його одруження не було.)
  • Чи була Палагна парою для Івана, як кажуть у народі, його «половинкою»?
  • Чого прагне Іван, йдучи за Марічкою-нявкою, рятуючи її?
  • Чому, на вашу думку, автор не поєднав в сім'ю головних героїв твору?
  • Типовими чи ні є образи Івана та Марічки?

4. Дослідницько-пошукова робота
Знайдіть художні засоби, які використовує М. Коцюбинський для творення образів своїх героїв.

I варіант — до образу Івана Палійчука (здивований; гарячий, роз'юшений злістю; леґінь, стрункий і міцний, як смерічка; задуманий; повні уста; худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний; змарнів, недужий…)

II варіант — до образу Марічки Гутенюк (маленьке дівча, яке тряслось із жаху коло самого воза; подивилась глибоким зором чорних матових очей; круглі литки, обпалені сонцем і од колін голі; повні губи; білява голівка; тоненький дівочий голос…)

5. Порівняння образів Марічки та Палагни
Орієнтовний зміст виконання роботи
Марічка
Палагна
Овіяна високою поезією, скла дала коломийки. Здатна до високих поривань, на сильне почуття. Її не приваблює ні багатство, ні влада
Приземлена. Втілення буденності.
Дбайлива, працьовита жінка, знає, як вести домашнє господарство. Її ідеал — спокійне, сите життя

6. Компаративний аналіз творів В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»
Івана й Марічку називають українськими Ромео і Джульєттою. Чому? Визначте спільне і відмінне в сюжетах названих творів.
Спільне:
  • Ворогуючі родини.
  • Закохані — із ворогуючих родин.
  • Головні герої гинуть.

Відмінне:
  • Різні причини і мотиви смерті героїв.
  • Різна смерть.
  • Джерела кохання М. Коцюбинський шукає в таїнстві природи та людської душі, а Шекспір змальовує кохання як силу, здатну перемогти смерть і ворожнечу родин.

Матеріал для вчителя
Із великою теплотою розповідає письменник про короткочасне і прекрасне, як весна, кохання Івана й Марічки, цих українських Ромео і Джульєтти.
Головні герої твору — справжні діти природи. Вони сприймають її як живу істоту, чарівну і загадкову.
Іван і Марічка — щедро обдаровані люди. Вони щирі й добрі, їм властиве тонке відчуття природи. Їх поєднала любов до пісні й музики, здатність самим творити веселі й сумні співаночки. Кохання героїв ніжне і глибоке, чисте і всеохопливе.
Іван наділений творчою уявою. З раннього дитинства хлопець виявляв незвичайну спостережливість, задумувався над життям. Автор пише про нього, що він часто дивився перед собою, а бачив «якесь далеке і невідоме. Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав уже багато». Саме через уяву Івана-дитини й Івана-юнака, а також Марічки та інших персонажів письменник розкриває світогляд, повір'я, легенди, уявлення гуцулів про різні злі сили — Арідника (злий дух), лісовиків, мавок, русалок, веселого Чугайстра, про «всякі злі духи», які «заповнюють скелі, ліси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина або на маржину, щоб зробити їм шкоду».
Для Івана навколишній світ — це повна чудес казка, цікава, таємнича, а інколи і страшна. Пройшов час, Іван став юнаком, струнким, як смерека, міцним і вродливим. Він грав на флоярі чудові мелодії, яких навчився у природи, музикою передавав свою любов до Марічки. А дівчина всю красу своєї душі, щирість і поетичність передавала через свої співаночки, якими щедро засівала полонини. Вони були гармонійною парою. Коли нестатки змусили Івана піти в найми на полонину, він тяжко переживав розлуку з Марічкою. Коли ж юнак дізнався про смерть коханої, «великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: «На, жери і мене».
А потім він десь зник. «Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах. Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з'явився. Худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний… Ще з рік так походив, а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати».
Палагна, обраниця Івана, була з багатого роду. Іванову оселю вона принесла достаток, але щасливим з нею він не почувався. Іван «не був жадний до багатства — не на те гуцул живе у світі — саме плекання маржинки сповняло радістю серце». Йому ніколи навіть думка не приходить про те, чи кохає він Палагну. Іван господарював і згадував Марічку, часто чув її голос:
Ізгадай мні, мій миленький,
Два рази на днину,
А я тебе ізгадаю
Сім раз на годину.
Легковажна поведінка Палагни, яка завела собі «любаска», довершила трагедію серця Івана. До нього все частіше уві сні і наяву приходить Марічка, чується її голос. Він відчував «потребу оповідати їй ціле своє життя, про свій тусок за нею, безрадісні дні, свою самотність серед ворогів, нещасливе подружжя…».
Велика туга за щасливим минулим, душевний протест проти безрадісного животіння приводять Івана до передчасної смерті.
Ідея повісті — гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами. Своїм твором письменник закликав розвивати в людині красиві, романтично-піднесені почуття.

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Визначити, які проблеми порушено в повісті. (Вплив мистецтва на людину; кохання; віри і вірувань)
2. Визначити, які прийоми імпресіоністичного письма використав М. Коцюбинський у повісті. (Широке використання діалектизмів та особливостей гуцульської говірки; глибока ліричність, мінливість настроїв; гра світла і тіней.)
3. Обмін думками. Чи можливе таке кохання у наш час?

V. Домашнє завдання
Повторити матеріал уроку за конспектом. (Див. після уроку № 54).

VII. Підсумок Рефлексія
  • Мені сподобалася (не сподобалася) повість, тому що…
  • Я дізнався (дізналася) нового…
  • Мені стало зрозумілим…
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду