Урок: Соціально-психологічна повість «Перехресні стежки», особливості жанру

22 грудня, 2016 0

Мета: розкрити ідейно-художній зміст повісті «Перехресні стежки» І. Франка; розвивати навички літературознавчого аналізу художнього твору та вміння складати опорний конспект; виховувати почуття громадянського обов'язку.

Теорія літератури: соціально-психологічна повість.

Обладнання: текст повісті, словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Ми вже знаємо Франка-поета, Франка-новеліста. Сьогодні ми почнемо знайомство з Франком — автором повісті, в якій порушено актуальні проблеми того часу. Мова піде

про соціальнопсихологічну повість «Перехресні стежки».

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

Заслуховування розгорнутих відповідей на питання: Як я розумію назву новели «Сойчине крило»?

2. Робота зі словником літературознавчих термінів: визначення особливостей жанру твору

Соціально-психологічна повість — це один із різновидів епічного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. На відміну від соціально-побутових творів, у яких увага митця прикута до повсякденного життя, зримих,

передусім соціальних, причин і наслідків поведінки персонажів, автор соціально-психологічного твору досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Повість «Перехресні стежки» — посідає вагоме місце у творчому доробку письменника. У ній поєднуються романтизм юнацтва і сповідь зрілої людини, яка зустріла на своєму шляху чимало труднощів та перешкод. Але вони не зламали її, а, навпаки, загартували, навчили вирішувати будь-які проблеми зважено, знаходити компроміс між гарячковістю та емоціями і розсудливістю. Франко — великий художник. Тому в його творі читач знайде широке поле для роздумів.

Повість написана в той час, коли епоха створювала і формувала українську інтелігенцію, яскравим представником якої у творі є Євгеній Рафалович. Характерна особливість зображення інтелігенції — відсутність її ідеалізації, що свідчить про письменницький хист Франка.

Україна. Кінець XIX століття. На той час були відсутні належні умови для появи національної інтелігенції. Тому вона на початку свого розвитку не змогла одразу стати захисником українського народу через брак досвіду попередніх поколінь, і, як наслідок, не мала міцності та цілісності.

2. Складання опорного конспекту-таблиці «Загальна характеристика повісті Перехресні стежки» (за допомогою опорних питань) на основі виступу учня з випереджувальним завданням

Питання

Відповіді

Коли і де була надрукована повість «Перехресні стежки»?


Де брав письменник матеріал для сюжету?


Хто є головним героєм повісті?


Якими проблемами переймається Євгеній Рафалович?


Центральний конфлікт твору


Інші конфлікти твору та їхня роль у розвитку сюжету


Прототипи повісті



Орієнтовний зміст виступу

Свій твір Іван Франко друкував на сторінках львівського журналу «Літературно-науковий вісник» упродовж усього 1900 року.

Кілька років, що передували роботі над «Перехресними стежками» і дали Франкові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними через конфлікт із галицьким суспільством (відмова в посаді доктора філософії у Львівському університеті, негативний результат намагання потрапити до австрійського парламенту, проблеми в особистому житті. У другій половині 1890-х років остаточно переривається листування Франка з Ольгою Рошкевич, яке тривало цілих 20 років. Історія їхнього кохання знайшла відлуння в повісті (любовна драма Рафаловича та Реґіни).

У центрі повісті — представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат з блискучими перспективами — Євгеній Рафалович. Герой переймається не тільки соціальними, а й національними проблемами Галичини кінця XIX століття.

Центральний конфлікт твору — соціальний: між темним, затурканим селянством, що не може себе захистити, і чиновниками, які постійно ошукують простий люд. У творі наявні й інші конфлікти — побутові, психологічні. Через них розкриваються характери, моральні принципи, психологія персонажів, особисті почуття — кохання, ненависть.

Прототипи повісті

Літературознавець Григорій Верес ще 1956 року писав, що прототипом образу Євгенія Рафаловича послужив доктор Євген Олесницький — адвокат і громадський діяч, який був чудовим промовцем. Прототипом Реґіни була Целіна (Журовська) Зигмунтовська.

3. Перевірка виконання роботи учнями. Доповнення вчителя

4. Це цікаво

Виступ учня з доповіддю про результати дослідження антропонімів повісті «Перехресні стежки».

Невипадковим у повісті «Перехресні стежки» є вибір автором імен персонажів — антропонімів. Антропоніми — це імена особові, імена по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми. Розкриємо символічні значення імен провідних персонажів твору.

Реґіна — з латинської: regina — цариця, тобто, володарка. У повісті «Перехресні стежки» І. Франко не показує Реґіну як володарку, а навпаки, як «покірну рабу», яка спочатку підкоряється волі своєї тьоті, пізніше — деспотизмові власного чоловіка. Проте наприкінці твору, коли Реґіна виявляє надзвичайну рішучість і позбавляється чоловіка-тирана, письменник дає можливість зрозуміти, що в крові головної героїні таки «тече джерело володарювання».

Привертає увагу й образ чоловіка Реґіни — Валеріана Стальського. Ім'я Balerian через старослов'янську мову запозичене з латинської; латинське Valerius утворено на основі дієслова valere, що означає «бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось». Прізвище Стальський символізує міцність, «залізність душі». У повісті І. Франко показує нам цього героя холодним, як криця, надзвичайно жорстоким і деспотичним у ставленні до власної дружини.

Досліджуючи антропоніми, не можна не згадати про значення імені головного героя повісті «Перехресні стежки» І. Франка — Євгенія Рафаловича. Evgeniy запозичено з грецької; що означає «благородний». Добрим і благородним по відношенню до всіх (друга, коханої, селян) виступає головний герой повісті.

Також символічним є ім'я Барана. Зоонім Баран — символ глупоти, нерозумної, упертої людини. Персонаж повісті «Перехресні стежки» І. Франка на прізвище Баран — покірний, не дуже розумний. У творі він постає перед нами у двох іпостасях. По-перше, це покірний слуга, який виконує будь-які забаганки свого господаря, по-друге, це хвора людина, у душі якої багато злості і бажання помсти за втрату коханої.

5. Виступ учня з довідкою за темою «І. Франко — історик галицького суспільства»

У той час коли Східна Україна горезвісним Емським указом 1876 року була приречена на мовчання, серед молодих патріотів Галичини пожвавився рух за національне визволення. Поряд з боротьбою проти москвофілів, які мали підтримку від російського царизму, молоді інтелігенти організовують бібліотеки в селах, популяризують твори Тараса Шевченка та інших письменників зі Східної України, роблять усе, щоб швидше настало пробудження народу. У 1888 році у Львові відбулося всенародне віче, що вилилось у величезну маніфестацію. На ньому вперше на підставі конкретних цифр і фактів було піддано критиці діяльність уряду в Галичині, показано справжній матеріальний стан населення краю. Франко як історик галицького суспільства у повісті «Перехресні стежки» зафіксував економічний занепад шляхти образом маршалка Брикальського, пробудження селян і залучення їх до вічового руху, діяльність демократичної інтелігенції («мужицький» адвокат Рафалович), еміграцію до Америки (злочинець Шварц).

6. Робота в групах.

Дослідження особливостей ідейно-художнього змісту твору

Слово вчителя

Сюжет повісті має два плани — любов і боротьба. Обидві лінії пов'язані з образом молодого адвоката Євгенія Рафаловича, який приїжджає працювати в одне з міст Галичини. Наше завдання — дослідити, як ці лінії зв'язані між собою і яка їх роль у розкритті ідейного змісту повісті.

Завдання для групи I

Визначити проблематику твору. Проблематика повісті:

  • боротьба з жорстокістю і насильством;
  • вибір людиною життєвої позиції;
  • проблема добра і зла;
  • проблема шлюбу і сім'ї.

Завдання для групи II

Визначити основні елементи сюжету лінії любові

Експозиція. Зустріч Євгенія Рафаловича зі Стальським; розповіді Стальського про свою дружину.

Зав'язка. Поява «чорної дами» (розділ ІV), дивна реакція Рафаловича на неї. Історія кохання Євгенія і Реґіни (розд. XIII–XVII).

Розвиток дії. Зустріч Євгенія і Реґіни у домі Стальського (розд. XX). Наростання драми втрати ідеалу; мотив неможливості «украденого щастя» (розд. XXI–XXVI).

Знущання Стальського з Реґіни. Її страждання і відчай, спогади й монологи наодинці з собою (розд. LII–LIII).

Кульмінація. Несподівана поява Реґіни у Євгенія (розд. LIV).

Розв'язка. Помста Реґіни Стальському і її загибель.

Завдання для групи III

Визначити основні елементи сюжету лінії боротьби.

Експозиція. Приїзд Євгенія до «акустичного містечка» і його візити до «гонораціорів міста».

Зав'язка. Перша сутичка адвоката з бурмістром, наростання конфлікту зі Стальським. Плани Рафаловича (розд. V). Євгеній починає втілювати задумане. Його боротьба з селянами; сумніви та їх подолання. Поїздка у Буркотин і Гумниськ (розд. XXVII, XXIX — XXXVIII, XLIII).

Розвиток дії. Зустрічі з селянами і священиками, участь у судовому процесі. Сутичка зі Шнадельським у корчмі. Ідея народного віча і політичної організації селян. Вороги Рафаловича та їхні дії (маршалок Брикальський, граф Кшивотульський, Шварц).

Інтриги Стальського. Божевільний Баран та його «місія» порятунку людей від «антихриста» (Рафаловича). Стосунки з Вагманом. Підготовка до віча і опір старости.

Кульмінація. Віче, арешт Євгенія, спроба звинуватити його в убивстві Стальського.

Розв'язка. Звільнення Рафаловича. Нові перспективи боротьби.

Завдання для групи IV

Визначити ідею твору.

Ідея твору — кожен, якщо захоче, може знайти своє місце на ниві служіння народові. Людина завжди має вибір: прийняти лицемірну мораль суспільства чи боротися з несправедливістю.

Висновки кожної групи занотовуються учнями у зошит.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Робота в парах

1. Скласти запитання для взаємоперевірки вивченого на уроці матеріалу.

2. Взаємоперевірка.

VI. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал уроку за допомогою конспекту.

2. Дібрати цитати з допомогою «Щоденника подвійних нотаток» або зробити закладки в тексті твору до характеристики образів Рафаловича та Стальського.

3. Завдання творчого характеру: підготувати монолог-розповідь про себе від імені персонажа (Рафаловича або Стальського на вибір) за планом:

1) рід занять;

2) освіта;

3) життєве кредо;

4) політична програма;

5) риси характеру;

6) проблеми, пов'язані з образом.

4. Завдання реферативного характеру: підготувати повідомлення про побут провінційної інтелігенції.

VII. Підсумок уроку

Рефлексія

  • «На уроці мені було важко…»
  • «Мені вдалося…»
  • «Хочу дізнатися більше про…»
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду