Урок: Образ Мойсея в поемі, розкриття складності його характеру. Інші поеми І. Я. Франка

22 грудня, 2016 0
Мета: розкрити алегоричність образу Мойсея, передати зміст його сумнівів і роздумів, спонукати висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу, вказати на світове значення поеми та її актуальність; розвивати навички роботи з текстом, характеристикою образу персонажа; поглиблювати вміння зіставляти образи, добирати доречні цитати; виховувати почуття національної гідності.

Теорія літератури: поглиблення поняття «образ-персонаж».

Обладнання: текст поеми, книжкова виставка «Поеми І. Франка».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Не лише українська,

а й світова критика схвально відгукнулася на появу поеми «Мойсей». Читачів будь-якої національності приваблюють ідеали людяності, свободи, добра, справедливості.

Цим і пояснюється те, що поему було перекладено різними мовами світу. Особливо ж цінним є утвердження права народу на самостійність і незалежність. У своєму «Мойсеї» Франко виклав програму, яку називають «заповітом українському народові». А щоб зрозуміти глибше авторський задум, розглянемо образи поеми, у першу чергу зосередившись на характеристиці образу Мойсея.

III. Актуалізація опорних знань

1. Словниковий диктант

Контекстуальні синоніми до слова «Мойсей» у поемі І. Франка: Вождь, пророк, ватажок, проводир, очільник, рятівник народу Ізраїлю, знаряддя Божої волі, дивовижна постать.

2. Завдання за методикою «Незакінчене речення»

1. Франко звернувся до теми пророка Мойсея, тому що…

style="margin-left: 20px;">2. Мойсей у своїх діях керується…

3. Образ Мойсея можемо зіставити з образом…

4. Вводячи такий персонаж, як Азазель, Франко у поемі порушує філософську проблему…

5. На відміну від Біблії, в якій землю обітовану Мойсею показав Бог, у поемі це зробив…

6. Тема поеми «Мойсей» — …

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Одним із завдань, які ставив перед собою І. Я. Франко, працюючи над поемою, було розв'язати питання про те, яким повинен бути вождь нації. Здебільшого цю проблему розв'язано на прикладі образу Мойсея.

2. Розглянемо цей образ за допомогою плану

1. Мойсей — головний образ однойменної поеми І. Франка.

2. Зовнішність героя.

3. Особлива місія Мойсея в поемі.

4. Риси характеру пророка.

5. Мотивація вчинків персонажа.

6. Риси біографії автора в образі Мойсея.

3. Робота за варіантами

Варіант I

Зіставити образи Мойсея та Азазеля.

Варіант II

Зіставити образ Мойсея з образами Датана та Авірона.

Орієнтовний варіант виконання роботи

Мойсей

Азазель

Пророк, у своїх вчинках керується любов'ю до людей, його любов, самозречена і жертовна, уособлює силу, яка створює, за якою майбутнє. Носій духовності. Борець за звільнення народу від рабської покори. Вірить в Бога та вищу місію Ізраїлю

Збірний художній образ злого духа, носій паралізуючих волю сумнівів, джерело численних грі хів людини, втілення руйнівної сили, яка веде в нікуди. Гальмує поступ і готовий зруйнувати все створене. Азазель намагається примусити Мойсея засумніватися в доцільності своєї священної справи


Орієнтовний варіант виконання роботи

Мойсей

Датан і Авірон

Жертовно любить свій народ, вірить у його вище призначення, особливу місію. Запобігає фізичному знищенню єврейських первістків, дбає про звільнення народу від рабства. Переконаний у необхідності виконання своєї божественної місії

Вороги та зрадники свого народу; сіють у народові невіру в перемогу, закликають одноплеменців змиритися з ситим рабством, до бунту проти Мойсея. Вміло використовують настрій натовпу і налаштовують його проти Мойсея

4. Міні-диспут

«Мойсей — головний персонаж однойменної поеми Франка, герой чи страдник?» (Технологія Прес)

5. Ознайомлення з книжковою виставкою та виступ заздалегідь підготовлених учнів

С. Єфремов відзначав: «Багато написав Франко творів за довгий час своєї літературної діяльності. Є у нього твори неоднакової вартості — то високомистецькі, до останнього слова оброблені, то писані нашвидку, щоб заповнити ту чи іншу прогалину або задля шматка хліба. Але скрізь виступає він великим жалібником людини, гуманістом, борцем за її оновлення, проповідником любові». Підтвердженням його гуманізму є його поеми, про які говоритимемо далі.

Поема «Смерть Каїна»

Поема «Смерть Каїна» (1889) стала першою неоромантичною ліро-епічною поемою української літератури. Поштовхом до її написання став переклад Франком містерії Байрона «Каїн».

Письменник, напевно, хотів створити своєрідне продовження твору англійського романтика, по-своєму витлумачити не тільки міф про Каїна, а й внести власну думку в інтерпретацію його Байроном.

В основу Франкової інтерпретації ліг кримінальний сюжет (згідно з міфом — перший на землі), але поет, розв'язуючи в поемі глобальні проблеми свого часу та історії людства, фактично проігнорував цим аспектом тлумачення. Байрон зробив ненавмисним вбивство Авеля Каїном, таким чином проклавши дорогу до його виправдання. І. Франко ж обмежився згадуванням на початку свого твору про «ненависність» Каїна до всіх людей, «бо в кожному лиці людському бачив / Криваве синє Авеля лице — / То в передсмертних судрогах, то знов / з застиглим виразом страшного болю, / Докору й передсмертної тривоги».

Новаторською в поемі є ідея служіння добру і любові до людей. Сюжет про гріх і покарання вичерпався, коли Каїн, ведений альтруїстичним наміром діяти на добро людям, загинув від стріли свого нащадка Лемеха, який у поемі втілює сліпоту деяких сучасників Франка.

«Смерть Каїна» — поема релігійних сумнівів автора, душевної зміни героя, що вела від богохульства до віри у Бога Вседержителя.

Поема «Іван Вишенський»

Ліро-психологічна поема «Іван Вишенський» (1900) стала визначним поетико-філософським явищем світової літератури. З біографії Вишенського письменник взяв найдраматичніший епізод, коли Іван усамітнився в глибочезній печері для завершення аскетичного подвигу. Вже в перших розділах звучить думка про протиприродність ізольованості від світу. Поступово герой починає сумніватися в правильності обраного шляху. Занесені вітром пелюстки вишневого цвіту нагадали старцю про Україну, про боротьбу народу «з єзуїтами й ляхами» і про нерозуміння його ідей невдячними земляками. Результатом трагічних переживань та важких роздумів став висновок: не мав він права «…про своє спасення дбати / Там, де гине міліон», не відповідало це й слову Христовому. Тож головною думкою поеми про відроджену душу стало рішення служити Богові не у відірваності від світу, а в праці для рідного народу.

Вступ до поеми «Лісова ідилія»

Фундатор українського модернізму Микола Вороний на початку ХХ століття, готуючи до видання свій альманах «З-над хмар і долин» (вийшов 1903 року), опублікував у «Літературнонауковому віснику» відкритий лист-заклик до українських письменників з пропозицією надсилати йому твори, в яких були б «усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені моралі», де було б «хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би… блакитного неба». М. Вороний вважав неприйнятними для свого альманаху примітивні побутово-етнографічні та натуралістичні, спрощено тенденційні твори. Основна думка виступу М. Вороного виділялася чітко: він закликав писати інакше, «по-сучасному», оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань.

І. Франко, який схвально ставився до пошуку нового в літературі, не міг змиритися з тими основними засадами модернізму, які пропагував М. Вороний. Іван Якович у вступі до поеми «Лісова ідилія» назвав Миколу Вороного «ідеалістом непоправним», який вимагає від авторів: Пісень давайте нам, поети, Без тенденційної прикмети, Без соціального змагання, Без усесвітнього страждання, Без нарікання над юрбою, Без гучних закликів до бою… І. Франко утверджував думку про те, що «сучасна пісня не перина… вона вся пристрасть і бажання, і вся вогонь, і вся тривога, вся боротьба, і вся дорога…» У відповідь на його «Посланіє» М. Вороний написав вірш «Іванові Франкові», використавши як епіграф слова Ш. Бодлера: «Предметом поезії є тільки вона сама».

V. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Таблиця Елвермана

Так

Мойсей — справжній проводир нації

Ні

1. Аргумент


1. Контраргумент

2. Аргумент


2. Контраргумент

2. Укладання таблиці: «Герої поеми Мойсей.

Провідні риси їхніх характерів»

Наприклад

Мойсей — терплячий…

Азазель — підступний…

Датан та Авірон — зрадливі…

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати новелу «Сойчине крило», використовуючи «Щоденник подвійних нотаток».

2. Випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення «Новаторський характер новели «Сойчине крило».

3. Творче завдання. Скласти сенкан про героїв поеми «Мойсей».

VII. Підсумок уроку

Рефлексія

  • «Я вважаю поему «Мойсей» актуальною, тому що…»
  • «Цей урок був для мене повчальним, тому що…»
  • «Я зрозумів…»

Додаток

Образ Мойсея (орієнтовні відповіді на деякі питання)
Особлива місія Мойсея в поемі
Мойсей посланий Богом для великої місії — порятунку народу Ізраїлю. Але він не є сліпим знаряддям Божої волі. Мойсей із поеми постає перед нами як людина цілком земна, якій притаманні й сумніви, і біль, але він розраховує на власні сили.

Біблійний пророк, рятуючи свій народ від рабства, повів його через пустелю до «землі обітованої».

Мотивація вчинків персонажа

На шляху до землі обітованої Мойсей зіткнувся з людською невдячністю, наріканнями і навіть вигнанням. Першопричину всіх нещасть, які випадають на його долю, він шукає в собі самому.

Пророк любить свій народ таким, яким він є.

Любов Мойсея до одноплеменців жертовна і самозречена. У ній є щось материнське, позначене прагненням допомогти, порятувати, захистити. Він знає, що його любов не вмре разом із тілом, а зостанеться жити в народі і служитиме йому, і вірить, що прийде час, і народ оцінить його жертву.

Риси біографії автора в образі Мойсея

Образ біблійного вождя ми можемо зіставити з образом самого автора, який, як і його герой Мойсей, розумів свою місію духовного провідника, тому і поклав собі на плечі весь тягар відповідальності за долю народу і віддав йому всю свою любов:

Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава.
В тобі дух мій, будуще моє.
І краса, і держава.

Саме тому центральний образ поеми виявився таким реалістичним і живим, що своєю титанічною працею, любов'ю до народу, вірою в його щасливе майбутнє поет схожий на свого творця.

Але доля пророка трагічна. Нас переконують у цьому життя як Мойсея, так і Франка. Народу не дотягнутися до нього, не зрозуміти. Тому й приречений він на осміяння, неприйняття, вигнання, на велику самотність.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду