Урок: Філософська поема «Мойсей» як вершина творчості Франка. Біблійні образи й мотиви в поемі, її ідейний зміст, проблематика

22 грудня, 2016 0

Мета: з'ясувати біблійну основу сюжету, розкрити проблематику, ідейно-художній зміст прологу до поеми; розвивати навички роботи з текстом, удосконалювати роботу над розкриттям ідейно-художнього змісту; виховувати критичне мислення, бажання працювати з додатковою літературою.

Теорія літератури: філософська поема.

Обладнання: текст твору, словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

За свідченням доньки І. Франка Ганни Франко-Ключко, поштовхом до написання поеми стали емоційні переживання

від споглядання статуї Мойсея Мікеланджело біля гробниці папи Юлія II у церкві Сан П'єтро ін Віколі у Римі під час поїздки у 1904 році до Італії: «Тато з поїздки привіз альбом з малюнками визначних малярів і інші пам'ятки, а також образ статуї Мойсея. Цей образ зараз же повісив у себе в спальні над ліжком».

Поема була високо оцінена критиками і стала його лебединою піснею. Цей твір є спробою видатного українського письменника переосмислити літературну традицію у дусі часу та вимог модерного суспільно-громадянського руху. У поемі органічно поєднано біблійні традиції та нові, модерністські, аспекти, привнесені в літературу протягом ХІХ століття — від романтизму до позитивізму та декадансу. Отже, нас чекає знайомство з архітвором національної літератури.

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання (складання узагальнювальних словникових диктантів на основі створених учнями вдома)

Орієнтовні зразки виконання роботи

1. Топонімічний словниковий диктант.

Держава Ізраїль, гора Нево (місце смерті Мойсея), Моавітська земля, Єрихон (місто в Палестині), Єгипет, річка Іордан, Ханаан (стародавня країна на східному узбережжі Середземного моря.

У Біблії Ханаан — земля, обітована Богом), Мертве море, Аравійська пустеля, гора Сінай, річка Ніл у Єгипті, Мідіан (місце, куди тікає Мойсей).

2. Ономастичний словниковий диктант (дається для полегшення роботи з текстом твору) Мойсей (вийнятий із води), Йохаведа (мати Мойсея), Міріам (пророчиця, старша сестра Аарона і Мойсея), Датан, Авірон (підбурювачі юрби проти пророка), Аарон — брат Мойсея, Азазель (демон пустелі), Ізраїлеві сини (євреї).

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Біблійна розповідь про Мойсея стала канвою, джерелом для написання поеми, задум якої поет виношував більше 20 років. Працюючи над твором, Франко використав багатющий історикокультурний матеріал із життя давніх євреїв, вивчив їхню міфологію, релігію, історію, географію Ізраїлю, Палестини, Єгипту. Ознайомився із творами світового мистецтва на вибрану ним тему: полотнами художників Рафаеля, Рембрандта, творами композиторів Россіні, Рубінштейна, Генделя, з літературними творами про Мойсея (поемами західноукраїнського поета і художника Корнила Устияновича, французького поета Альфреда де Віньї, драмою угорського письменника Імре Мадача). І на основі всіх тих матеріалів створив свій образ знаменитого пророка, використавши біблійний сюжет для змалювання українських історичних реалій.

2. Робота зі словником літературознавчих термінів

Філософська поема — великий сюжетний віршований твір, у якому зображуються в розвиткові значні події та яскраві характери, відтворюються почуття і думки героїв та автора. У творі вирішуються філософські проблеми загальнолюдського і загальнонаціонального значення.

3. Повідомлення заздалегідь підготовленого учня про біблійну основу поеми І. Франка «Мойсей»

Слово вчителя

За основу поеми І. Франко обирає біблійну легенду про єврейського пророка Мойсея (Друга книга Мойсеєва: Вихід), що підтверджує такими словами: «Моя поема основана майже на біблійних темах, отже, що ж природніше для кожного критика, як пошукати тих джерел у Біблії і порівняти їх із тим, що я зробив із них».

Короткий переказ біблійної легенди

Злякавшись того, що кількість єврейського населення швидко збільшувалася, єгипетський цар наказав убити всіх єврейських немовлят чоловічої статі. В обсмоленій корзині Йохаведа заховала своє тримісячне немовля недалеко від купальні фараонової доньки і наказала Міріам не спускати з корзини очей. Знайшовши хлопчика, царівна здогадалася, що ця дитина — єврейська, але захотіла його всиновити. Міріам запропонувала знайти для хлопчика годувальницю. Царівна погодилася. Хлопчику дали ім'я Мойсей і віддали на виховання Йохаведі. А коли він підріс, забрали в царський двір.

Одного дня, гуляючи в саду, Мойсей побачив, як єгиптянин знущався з єврея. Його обуренню не було меж, і він вбиває кривдника, а сам втікає в Мідіан. Там він одружується з донькою жерця, яку врятував від наруги пастуха. Якось, пасучи овець тестя, Мойсей побачив вогненний кущ (неопалима купина). Вражений несподіваним видовищем, він підійшов ближче і почув голос Бога, що наказував йому повернутися назад до Єгипту і вимагати від фараона відпустити всіх євреїв зі всім їхнім добром, стадами овець і кіз у пустелю на три дні шляху, щоб там принести жертву Богові. Тут же Бог вручає Мойсеєві свої скрижалі з дванадцятьма заповідями.

Фараон не повірив Мойсею і не виконав його вимоги. Тоді Бог через Мойсея почав насилати на єгиптян кари (сарана знищила посіви, в усі будинки полізли жаби, вода закривавилась і стала непридатною для вжитку, почали гинути єгипетські діти-первістки). Нарешті фараон здався і відпустив євреїв, але швидко зрозумів, що його одурили, і послав погоню. Єгиптяни наздогнали євреїв біля Мертвого моря, але сталося диво: води моря розійшлися і пропустили євреїв на другий бік. А коли туди кинулися і єгиптяни, води зійшлися і накрили їх.

Сорок літ кружляв Мойсей зі своїм народом по Аравійській пустелі, аж поки не вимерло те покоління, якому було добре жити в рабстві. Прихильники ситого рабства часто бунтували проти Мойсея, проте він не карав їх, як цього вимагав від нього Бог, який пропонував знищити всіх євреїв з рабським переконанням.

На знак незгоди з Богом Мойсей в люті побив скрижалі і рішуче відмовився карати невинних. Бог дав пророкові нові скрижалі і дозволив побачити свою спину, після чого лице Мойсея почало світитися, і він носив чорне покривало, щоб не лякати людей.

Помер Мойсей на горі Нево, в землі Маовітській, так і не перейшовши заповітний Іордан, до якого йшов 40 років.

30 днів оплакували сини Ізраїлеві свого пророка. А потім його учень Ісус, син Навінів, зробив так, як наказував йому Мойсей, виконуючи повеління Боже.

Помер Мойсей у віці 120 років.

4. Робота над змістом поеми

Бесіда з учнями

  • Поема «Мойсей» — твір про українців і для українців. На скільки частин за змістом можна поділити поему? (На дві. У першій передано стан депресії пригніченої маси народу, яка не бачить виходу із ситуації, що склалася, тому здатна на неочікувані дії та вчинки, а в другій передано внутрішню боротьбу Мойсея із самим собою.)
  • Назвіть причини невдоволення людей, яких вів Мойсей. Свою думку аргументуйте рядками з твору. (Сорок літ говорив їм пророк / Так велично та гарно / Про обіцяну ту вітчину, / І все пусто та марно. / … / І зневірився люд і сказав: «Набрехали пророки! / У пустині нам жить і вмирать! / Чого ще ждать? І доки?» / І покинули ждать, і бажать… / Отже, причина невдоволення — скрута і злигодні, які люди терпіли, шукаючи землю обітовану, доки не стомилися і не зневірилися.)
  • Як реагує Мойсей на настрої тих, хто за ним пішов? (Мойсей тяжко переживає втрату віри ізраїльтянами у можливість потрапити до обітованого краю. Він виснажений не довгим шляхом, а крахом довір'я до нього як проводиря, тому що: Все, що мав у житті, він віддав / Для одної ідеї. / І горів, і яснів, і страждав, / І трудився для неї. / та / …не слухає вже його слів / Молоде покоління.)
  • Хто і як скористався ситуацією, яка склалася? (Датан і Авірон підбурюють побити пророка камінням, переконуючи стомлених людей і легковірних у тому, що краще задовольнити сьогочасні проблеми, аніж роками шукати примарного ідеалу. Вони прагнуть позбавити Мойсея впливу на молодих.)
  • Розкажіть про подальші дії Мойсея. (Після безсонної ночі та відвідування священного каменя, Мойсей переконує народ не зупинятися на півдорозі. Він розповідає притчу про те, як дерева обирали собі короля.)
  • Як ви зрозуміли алегоричний зміст цієї притчі? (Притча розповідає про вибір Бога для ізраїльського народу — бути охоронцем людської духовності і пишатися цим. Це передбачає відмову від суєтних земних благ. А українцям Франко цією притчею натякав, що стати «світилом у тьмі» для інших може кожен народ, якщо «не задрімає в ході».)
  • Який епізод твору можна вважати кульмінаційним? (Кульмінаційним моментом твору є вигнання Мойсея в пустелю після чергового конфлікту з Датаном і Авіроном. Ця ситуація уособлює конфлікт між егоїстичною психологією задоволення сьогочасних потреб і баченням перспективи майбутнього нації і бажанням віддати заради цього всі сили.)
  • Який момент із життя І. Франка нагадує нам конфлікт між Мойсеєм і Датаном та Авіроном? (Конфлікт І. Франка з галицькою громадою.)
  • У пустелі Мойсей зустрічається з Азазелем, який змушує його сумніватися. З якою метою? (Азазель примушує Мойсея засумніватися в доцільності його священної місії і має намір зруйнувати віру в Бога і призначення Ізраїлю, лякаючи його картинами страшних бід, які чекають у Палестині на синів Ізраїлю.)
  • «Одурив нас Єгова», — в розпачі кидає Мойсей докір Богові. Чи свідчать ці слова про перемогу Азазеля? (Ні. Це хвилинний розпач — результат фізичного та психічного виснаження персонажа.)
  • Чи досяг єврейський народ землі обітованої? (Усвідомивши свої помилки, ставши під керівництвом нового лідера народоммонолітом, євреї здобули бажану волю, що стало втіленням у дійсність волі Бога і бажання Мойсея.)
  • До яких висновків підводив І. Франко своїх сучасників і підводить нас, потомків, своєю розповіддю про біблійного пророка Мойсея? (Своїм твором він закликав народ до згуртованості, одностайності у боротьбі за державність, до віри у її здійснення.)
  • Визначте головну думку поеми. У який частині твору вона підтверджується? (Головну думку твору найвиразніше передано у пролозі до поеми. Пролог — це вступна частина твору, яка передує основним подіям. Пролог був написаний вже після закінчення поеми. Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Це строфа з трьох рядків п'ятистопного ямба. Перший рядок в терцині римується з третім, а середній — з першим і третім наступної строфи. Терцини звучать урочисто, піднесено.)

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Твойому генію мій скромний дар весільний.

Франко вірить, що прийде час, і український народ позбудеться соціального та національного гніту і посяде гідне місце серед інших народів.)

V. Систематизація та узагальнення вивченого

Робота в парах над створенням опорного конспекту уроку

(Питання узагальнювально характеру, які допоможуть учням в усвідомленні ідейно-естетичного змісту поеми, написано на дошці.)

Тема твору

Роздуми про долю українського народу, його минуле й майбутнє, історичне призначення і місце серед інших народів.

«Основною темою поеми, — писав І. Франко, — я зробив смерть Мойсея як пророка, непризнаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Проблематика

Взаємини вождя і народу, суспільства і особистості; протиборство добра і зла; роль особистості й народних мас в історії; проблема духовного рабства.

Композиція поеми «Мойсей»

Поема складається з прологу і двадцяти пісень-розділів. Пролог — це ліричний вступ до поеми й одночасно цілком завершений самостійний твір, у якому подано роздуми великого сина України над долею рідного народу. Пролог до Поеми звучить як заповіт Каменяра українському народові.

Жанр — філософська поема.

Головна думка

Заклик до духовної єдності українців у боротьбі за національне і державне відродження української нації, національну незалежність.

Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання.
І. Франко, «Мойсей»

Настрої поеми

І в поемі, і в пролозі окреслюються два основних настрої:

пекучий біль через рабство свого народу; палка віра в його майбутню свободу.

Новаторство поеми

Література модернізму шукала нових форм зображення дійсності. Одним із результатів пошуку було перенесення уваги із зовнішнього життя персонажа на внутрішнє; від зображення конфліктів суспільних до передачі внутрішнього конфлікту особистості.

Постановка головної проблеми як проблеми внутрішнього духовного життя Мойсея, а не його зовнішнього конфлікту з ізраїльським суспільством, зближує поему із завданням, яке ставила перед художнім твором модерна естетика.

Переосмислення біблійної теми на національному ґрунті — ще одна новаторська риса поеми.

VI. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал уроку за конспектом.

2. Підготуватися до характеристики образу Мойсея за планом:

1) Мойсей — головний образ однойменної поеми І. Франка.

2) Зовнішність героя.

3) Особлива місія Мойсея в поемі.

4) Риси характеру пророка.

5) Мотивація вчинків персонажа.

6) Риси біографії автора в образі Мойсея.

3. Індивідуальні завдання: Підготувати короткі повідомлення «Інші поеми І. Франка («Іван Вишенський»; «Смерть Каїна»; «Вступ до поеми «Лісова іділія» з посвятою М. Вороному»).

VII. Підсумок уроку

Рефлексія

  • «Образ Мойсея мене вражає…»
  • «Найскладнішим питанням на уроці було…»
  • «Хочу дізнатися більше…»
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду