Урок: Збірка «Мій Ізмарагд», використання в ній біблійних мотивів і образів, звернення до жанрів легенди та притчі. «Притча про приязнь», «Легенда про Пілата». «Декадент» — поетичне кредо І. Франка. Поезія «Легенда про вічне життя»

21 грудня, 2016 0

Мета: дати загальну характеристику збірки «Мій Ізмарагд»; акцентувати увагу на біблійних мотивах та образах, легендах та притчах, ознайомити з поетичним кредо І. Франка, з ідейно-художнім змістом поезії «Легенда про вічне життя»; поглибити знання про художній образ та його різновиди; розвивати навички аналізу ліричного твору, виразного читання, уміння висловлювати власні роздуми про сенс та мету художньої творчості; виховувати повагу до особистості І. Франка.

Теорія літератури: поетичний образ. Його різновиди.

Обладнання: різні видання збірки «Мій Ізмарагд», словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація

опорних знань

1. Творчий словниковий диктант

  • Доберіть синоніми до слова мінорний. (Мінорний — пригнічений, сумний, меланхолійний, депресивний, похмурий, безнадійний.)
  • Які поезії збірки «Зів'яле листя» вирізняються мінорними мотивами? Якими саме?

2. Бесіда з учнями

  • Чому збірку «Зів'яле листя» автор назвав «ліричною драмою»? (Три «жмутки» — це три періоди життя ліричного героя, в яких він переживає кохання, пов'язане зі стражданнями та розлукою: тричі йому «являлася любов», і після третього нерозділеного кохання він зневірився в усьому. Можливо, тому формою вислову думки (монолог) «Зів'яле листя» теж нагадує драматичний твір. Драматизм цей близький до народної пісні).
  • Кому адресовані поезії збірки? Чи можна назвати збірку автобіографічною? (Автобіографічні мотиви посідають у збірці чільне місце, але це не означає, що її героєм
    слід бачити самого поета. Отож не слід ототожнювати ліричного героя з автором, тому що митець має право на певні художні узагальнення, домисел. Хоч вірші Франка і мають своїх прототипів, але, як справедливо відзначають дослідники, поет створив у збірці узагальнений і досить абстрактний образ жінки.
    Одна «лілея біла», «мов метелик», «невинна, як дитина»; друга — «гордая княгиня», «тиха та сумна», «мов святиня»; третя — «женщина чи звір», «сфінкс», «мара», «з гострими кігтями».)
  • Чому у цій збірці немає віршів, присвячених дружині поета? (Цю жінку поет глибоко поважав. Вона була другом, а не коханкою.)
  • Назвіть основні мотиви збірки. (Якщо в першому «жмутку» переважають життєстверджувальні мотиви, то в другому вони слабнуть, а в третьому передається розуміння ліричного героя, що «стелиться… в безодню шлях». Провідна тема цих поезій — трагічні переживання ліричного героя, зумовлені тяжкими умовами життя та нерозділеним коханням. У відчаї він вирішує піти з життя.)

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Геніальність не квітка, яка росте на камені. Геніальність зростає на родючому ґрунті попередніх епох, духовного досвіду багатьох поколінь. Ми зможемо переконатися в цьому, знайомлячись із збіркою І. Франка «Мій Ізмарагд» та аналізуючи поезії, які входять до неї.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Повідомлення учня про збірку «Мій Ізмарагд»

Орієнтовний зміст повідомлення

У збірці «Мій Ізмарагд» Франко продовжив розробку громадянської тематики в ліриці та сатирі, проте вже переважно з філософськими роздумами над проблемами добра та зла, дружби і вірності, громадянського обов'язку та сенсу людського життя.

Свою збірку І. Франко не випадково назвав «Мій Ізмарагд». У староруській літературі «Ізмарагдами» називалися збірки статей і притч морально-етичного характеру, у яких викладалася християнська мораль, що давала можливість читачеві знаходити відповіді на ті чи інші питання повсякденного життя.

(«Ізмарагд» (грецьк. smаragdos — смарагд) — літературний збірник творів релігійно-дидактичного змісту; склався у XIII– XIV ст. у Київській Русі, поширювався у списках серед східних слов'ян до XVIII ст. Кожна з трьох відомих редакцій включає до 100 «слів» і «повчань», що стосуються норм церковного та морально-побутового життя. Твори, включені до «Ізмарагду», належать ранньохристиянським, візантійським та авторам, які жили в Київській Русі, серед яких — Іоанн Златоуст, Василій Великий, Григорій Богослов, Кирило Туровський та ін. Дві з редакцій мають виразно український характер у фразеології, мовному ладі афористики. Повчальні правила стосуються друзів, жінок, челяді, одруження і «любодіянія», дітей, а також користі «почитанія книжного» і потреби заглиблюватися в прочитане. Створюючи збірник поезій «Мій Ізмарагд», І. Франко розробив символіку і окремі мотиви києво-руського «Ізмарагду» з його афористикою).

Збірка складається з циклів: «Поклони», «Паренетікон» (тобто збірка морально-етичних повчань), «Притчі», «По селах», «Легенди», «До Бразилії».

«Паренетікон», «Притчі» та «Легенди» — це і є ота «кругова оборона» поета не тільки від зовнішніх ворогів, як сучасних йому, так і наступних, але й від власних тривог і сумнівів. У циклах «По селах» і «До Бразилії» перед нами постають вражаючі картини з життя гнаного й жорстоко визискуваного робочого люду Галичини.

«Мій Ізмарагд» об'єднав твори, написані за мотивами стародавніх притч, легенд, повчань, що містилися у давньоруських рукописних збірниках.

Використовуючи теми й сюжети із стародавніх, у тому числі і старохристиянських джерел, письменник виступив з непримиренною критикою, як сам зазначав, «колінопреклонної, поклонобійної та черствосердої» моралі християнства.

2. Повторення поняття притча, легенда

Притча — повчальна алегорична оповідь, у якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.

Легенда — усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна. Легенди дуже близькі до переказів, відрізняються від них найбільше тим, що в основі їх — біблійні сюжети.

3. Виразне читання та аналіз притчі «Про приязнь»

Слово вчителя

Наш народ споконвіку культивував лицарські традиції. Століттями на них формувалась еліта нації, яка боролася за свободу і незалежність України. Товариство, дружба і братерство, народжені не спорідненням крові, а спорідненням думок, мети, справ — це велика сила. Дружба ушляхетнювала життя. Вона надзвичайно високо цінувалася в українській культурі. Оспівувалася дружба у багатьох творах української літератури, про неї писали Леся Українка, Г. Тютюнник, М. Вінграновський, І. Франко.

Прослуховування твору Івана Франка «Притча про приязнь»

Вмираючи, покликав батько сина,
Що був його єдиная дитина.
І мовив, звівши голову стару:
«Мій синку, швидко я, мабуть, умру.
Дав Бог мені прожити много літ,
Добра надбати і пізнати світ.
Добро тобі лишаю. Не марнуй
Його, та й понад міру не цінуй.
Не думай в нім мету життя знайти. —
Се сходи лиш до вищої мети.
Та, крім добра, ти маєш, синку, те,
Що найважніше, — серце золоте,
Досить науки і здоровий ум,
І вже пройшов ти молодості шум.
Одного лиш бажаю ще тобі:
Щоб мав ти друга щирого собі».
Син мовив: «Татку, дяка вам і честь!
Та в мене друзів щирих много есть».
«О синку! Много при їді й вині,
Та в горю помогти — напевно ні!
Я, сімдесят п'ять літ проживши, вспів
Знайти одного лиш — та й то напів».
«Ні, татку, — мовив син, — з моїх друзяк
Піде за мене кожний хоч на гак!»
Всміхнувсь отець: «Щасливий, синку, ти,
Та я би радив пробу навести.
Заріж теля і запакуй у міх,
А ніччю йди з тим до друзяк своїх.
Скажи: «Біда! Я чоловіка вбив!»
Проси, щоб захистив тебе і скрив.
Своїх так перепробуй, а потім
Застукай і в мойого друга дім».
Послухав син. Як смерклося цілком
Пішов з важким нав'ючений мішком.
До друга найлютішого воріт
Застукав: «Живо, живо отворіть!»
Явився друг: «Се що тебе жене?»
«Я чоловіка вбив! Сховай мене!»
Та сей, не відчиняючи воріт,
Сказав: «Тікай! Чи ще мене й мій рід
Ти хочеш у тяжку біду вплескать?
Адже ж коли почнуть тебе шукать,
То де ж підуть насамперед? Сюди!
Бо знають, що я друг твій! Геть іди!»
Пішов до інших своїх другах син, —
Не скрив його, не втішив ні один.
А дехто мовив: «Забирайся ти!
Я зараз мушу властям донести
Адже ж всі знають, як дружили ми, —
Що скажуть, що до спілки вбили ми».
Отак всю ніч подвигавши свій міх,
До батьківського друга він прибіг.
«Рятуйте, дядьку! Я людину вбив,
Та вже й у місті шуму наробив!
Ось труп! Там десь погоня вже жене!
Ой пробі, скрийте трупа і мене!»
Старий живенько замки відкрутив
І з міхом парубка в свій дім пустив.
«Ну, ну, ходи, небоже, скрийся тут!
А трупа десь я впру в безпечний кут».
Замкнув ворота, взяв на плечі міх —
Та парубок упав йому до ніг.
«Спасибі, дядьку! Не турбуйтесь, ні!
Ніяке зло не сталося мені».
І він сказав йому батьківську річ
І все, що діялося з ним сю ніч,
І як подвійно тут він скористав:
Фальшивих другів збувсь, а вірного пізнав.

Бесіда з учнями

  • Поясніть, спираючись на біографію письменника, чому він так високо цінував дружбу?
  • Сформулюйте визначення поняття друг, наводячи приклади з притчі І. Франка.
  • Дайте визначення фальшивого друга, користуючись текстом поезії.
  • Чого вас навчила притча? Розкрийте її алегоричний зміст.
  • Кому б ви порадили її прочитати?

4. «Легенда про Пілата»

Слово вчителя

В українській літературі образ Пілата трактується досить оригінально: він використовується як традиційний образ-символ; лаконічні свідчення євангелістів дописуються й продовжуються, при цьому євангельський контекст наповнюється численними соціально-історичними та предметно-побутовими реаліями епохи.

Нарешті, в ряді інтерпретацій письменники реконструюють внутрішній світ персонажа, зосереджуючи основну увагу на тій жахливій духовній катастрофі, яка сталася в житті Пілата після розп'яття Христа.

«Легенда про Пілата» І. Франка — три сонети, що увійшли до збірки «З вершин і низин». Це яскравий зразок філософської лірики. В основі сюжету легенди — біблійна розповідь про Пілата, позиція «умитих рук», якого — одна з найвагоміших причин страти Христа. Наслідки цього вчинку стали жахливими для нього. Гріх, учинений римським прокуратором, переслідує його на кожному кроці.

Виразне читання та аналіз «Легенди про Пілата»

* * *
Пілат Христа віддав катам на муки
І мовив: «Я невинен, вам бажалось!»
Взяв воду і, прилюдно вмивши руки,
Пішов обідать, мов ніщо й не сталось.
Та сталось так: немов на вид гадюки,
На вид його урозтич все пускалось —
Раби, прислуга… навіть заметалось
Безстрашне серце в воїна звірюки.
Пішов на кришу, де чекала жінка,
Так та з страху лиш скрикнула з нетями,
Вниз верглась і розбилася об камінь.
Пішов в покій, де в пуху спить дитинка,
Так та лиш витріщила оченята
На нього й вмерла, диким жахом стята.

* * *
І Бог поклав клеймо на грудь Пілата,
Життя, смерть, тіло й дух його прокляв
Гірш Каїна, бо Каїн, вбивши брата,
Не мив рук в крові, винним чувсь, тікав.
А сей, що правду чисту в руки ката
Віддав, одвіт від себе відпихав:
То й правда вся була йому віднята,
Все, чим він жив, гордивсь і віддихав.
Сім'я його пропала, наче тінь,
І кесар з служби з ганьбою прогнав,
І рідний город випхнув з своїх стін.

V
Старий, слабий, край шляху він стогнав,
Шматка просив, та до кінця ворожі
Камінням в нього кидали прохожі.

* * *
А як умер, хтось трупа взяв за ноги
І вкинув в яму й камнями прикидав, —
Та через ніч труп знов покрай дороги
Лежав — гріб тіло кляте з себе видав.
Тоді стягли тернів, будяччя купу,
І трупа вергли й жар підвергли лютий;
Терни згоріли, та нічого трупу
В огні не сталось — він лежав наткнутий.
Тоді, каміння жорнове на шию,
На руки й ноги начепивши, в море
Прокляте тіло ввергли в чорторию.
Та повривались шнури конопляні,
І труп Пілата, всій землі на горе,
Ще й досі плавле десь по океані.

Образ Пілата — символічний і художньо переосмислений. Він втілює риси зрадників народу, тих, що служать країні, яка цей народ пригноблює, байдуже ставляться до нужд і нещасть простого люду, користуються тактикою «моя хата скраю».

«Легенда про Пілата» Франка засвідчує філософське осмислення поетом проблем буття і людської моралі.

5. Виразне читання та аналіз «Легенди про вічне життя»

Питання для аналізу

  • Який священний дар здобув побожний аскет» від богині? (Золотий горіх.)
  • Чому цей дар безцінний? (Він дарував вічне життя.)
  • Кому віддає аскет цей подарунок?
  • Яка подальша доля горіха?
  • Що зробив із золотим горіхом його останній власник? (Кинув у вогонь.)
  • Прокоментуйте рядки: «А без щастя, без віри й любові внутрі / Вічно жить — се горіть вік у вік на кострі!» Поясніть, чому ніхто не скористався цінним подарунком? (Життя — ніщо без боротьби, кохання, віри, любові.)
  • Визначте головну думку твору. (Людина повинна жити стільки, скільки їй призначено долею.)

6. Виразне читання та аналіз поезії «Декадент» — поетичного кредо І. Франка

Словникова робота

Декадент — представник чи прихильник декадентства в літературі та мистецтві.

Декадентство — літературно-естетична течія, яка характеризується знеціненням загальнолюдських ідеалів, пасивним ставленням до суспільного життя, соціальним песимізмом.

«Декадент» — вірш у циклі «Поклони». Він присвячений Василеві Щуратові і є поетичною відповіддю Франка на Щуратову статтю «Д-р Іван Франко». У цій статті критик висловив власну думку щодо збірки І. Франка «Зів'яле листя». Василь Щурат розглядав її як вияв декадансу в українській літературі.

Довідка

Термін декаданс трактують по-різному:

  • по-перше, як течію в модернізмі, для якої характерні мотиви песимізму, безнадії, приреченості (у перекладі з франц. decadence — занепад);
  • по-друге, як новітні пошуки в галузі форми.

Аналіз вірша

Яке трактування терміна найбільше підходить для характеристики збірки «Зів'яле листя» І. Франка?

  • Визначте ті емоції, які володіють поетом, коли він використовує слово «декадент» у тексті поезії.
  • Чи погоджується він зі своїм опонентом?
  • Поясніть позицію митця.
  • Який зміст автор вклав у слова «пролог», «епілог»? («Я є мужик, пролог, не епілог».)
  • Доведіть, що суспільство, в якому живе митець, хворе. Поставте йому діагноз.
  • Доведіть, спираючись на знання біографії І. Франка, що у нього є підстави для обурення.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Бесіда з учнями

  • Визначте головну думку збірки «Мій Ізмарагд». (Назвою автор висловив заповітну мрію, щоб творчість завжди була ясною і відбивала, як дорогоцінне дзеркало-смарагд, щиру людську моральність.)
  • Якщо на Русі повчання «ізмарагдами» ішло від представників церкви та влади, то від імені кого повчає в «Ізмарагді І. Франко?» (Це «повчання» революціонера-демократа, в якому поет розвінчує псевдопатріотів, викриває їхню підлість, лицемірство, продажність.)
  • Чому І. Франко додає до назви збірки «Ізмарагд» «Мій»? (Збірка «Мій Ізмарагд» створена на переспівах біблійних легенд, але автор подає нам свою мораль, мораль народу. Це він — той самий революціонер-демократ, який повчає. Саме тому й додає займенник «мій».)
  • Визначте провідні мотиви збірки. (Провідні мотиви збірки — громадянські.)
  • Що саме засуджує автор віршем «Декадент»? (У поезії «Декадент» він засуджує занепадницьку літературу, бо вона спрямована проти народу. Свою ж поезію Франко вважає народною.)
  • Які рядки з поезії підтверджують цю думку? (Який я декадент? Я син народу, / Що вгору йде, хоч був запертий в льох. / Мій поклик — праця, щастя і свобода, / Я є мужик, пролог, не епілог. Ліричний герой не капітулює перед супротивником — він впевнений у своїй правоті.)
  • Знайдіть спільні мотиви збірок «Мій Ізмарагд» та «Зів'яле листя». (Як і в «Зів'ялому листі», в «Моєму Ізмарагді» поет намагався оздоровити хворе суспільство, зронити в душу читача «хоч краплю доброти, лагідності, толеранції». Ненависті і злобі, «дрібним шпиганням» і численним кривдам І. Франко протиставив мудрість віків і «розкіш братньої любові.)

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати поему І. Франка «Мойсей», ведучи щоденник подвійних нотаток.

2. Випереджувальні завдання учням. Підготувати повідомлення про біблійну основу поеми «Мойсей».

3. Завдання творчого характеру. Скласти топонімічний та ономастичний словникові диктанти з елементами тлумачення на основі тексту поеми «Мойсей».

VII. Підсумок уроку

Рефлексія

  • «Збірку «Мій Ізмарагд» повинна прочитати кожна молода людина, адже в ній…»
  • «Мене, як громадянина, поезії збірки…»
  • «Я раджу придбати цю збірку тим, хто…»
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду