Урок: Збірка «З вершин і низин». Цикл «Веснянки». Поезія «Гримить! Благодатна пора наступає...». Цикл «Україна». Вірш-заклик «Розвивайся ти, високий дубе...». Цикл «Вольні сонети», вірш «Сікстинська мадонна»

21 грудня, 2016 0

Мета: продовжити знайомство зі збіркою «З вершин і низин»: дати поняття про ліричні цикли («Веснянки», «Україна», «Вольні сонети»), допомогти усвідомити ідейно-художній зміст віршів «Гримить! Благодатна пора наступає…», «Розвивайся ти, високий дубе…», сонета «Сікстинська мадонна»); розвивати навички аналізу ліричного твору, виразного читання, визначення віршових розмірів, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати естетичні смаки, вміння насолоджуватися художнім словом.

Теорія літератури: ліричний цикл, повторення віршових розмірів, визначення сонета, принципу паралелізму.

Обладнання: репродукція картини Рафаеля «Сікстинська мадонна», збірки поезій І. Франка.

Тип уроку: комбінований.

align="center">ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Словниковий диктант «Уникай повторів»

Тропи, засоби художньої виразності, художні засоби, риторичні фігури мови, засоби, що сприяють емоційному наснаженню твору, образні засоби.

2. Повторення матеріалу попереднього уроку: розгадування кросворда

1. Художній засіб, використаний у вірші «Гімн» — повторення на початку рядка слова «ні».

2. Автор повісті-есе «Тричі мені являлася любов…» (про кохання в житті Івана Франка).

3. Поняття, яке у вірші «Гімн» протиставлено «духу, науці, думці, волі».

4. Назва програмового вірша збірки «З вершин і низин».

5. Прізвище поета, який став символом розвитку української літератури першої половини XIX століття, попередника І. Франка.

6. Назва тропу, використаного у вірші «Гімн»: «словом сильним, мов трубою,

міліони зве з собою».


(Відповідь у додатку 1).

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Ми продовжуємо ознайомлення з творчістю великого титана праці І. Франка. Тільки про поетичну спадщину цього митця можна говорити весь навчальний рік. І все одно залишиться багато несказаного, адже його поезія настільки багатогранна, що й досі залишає дослідникам можливість відкриття, нового розуміння вічних рядків. У багатій творчій спадщині Івана Франка визначне місце посідає лірика, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового «Кобзаря». Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії.

Героєм громадянської лірики Івана Франка стає людина-борець, що піднялася на боротьбу із гнобительським ладом. Це поезія, сповнена передчуттям соціальної бурі, полум'яною вірою у світле майбутнє рідного народу. З таких віршів складено збірку «З вершин і низин». Вона звучала як голос болю, гніву, правди, що йде з глибин народних низів, розкривала велику силу народу, його прагнення осягнути вершини соціальної справедливості, зійти на висоти, з яких видно світло вселюдських ідеалів. Внутрішньою силою, яка об'єднує всі цикли збірки в єдине ціле, є ідея революції.

Наше завдання: познайомитися з деякими ліричними циклами збірки, проаналізувати поезії й отримати від них естетичне задоволення.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Бесіда з учнями

  • Що називається циклом віршів?
  • Який цикл віршів визначають як ліричний?
  • Які цикли віршів вам уже відомі з уроків української та світової літератури?

Довідка. Ліричний цикл — низка літературних творів спільної або близької тематики, створений одним автором, який відтворює його особисті почуття або настрої.
У творчості якого з вивчених поетів є цикл поезій під назвою «Веснянки»?

2. Слово вчителя — загальна характеристика циклу «Веснянки»

Джерелом циклу «Веснянки» були народнопісенні традиції.

Народні пісні-веснянки славили прихід весни, у Франка ж прихід весни, її перемога над лютими морозами взаємозв'язана з довгожданими суспільними змінами. Кожен вірш циклу звучить як мрія про оновлення людського життя.

Пафос циклу — торжество справедливих (весняних) сил.

Ліричний герой «Веснянок» і його однодумці набиратимуться сили в народові. Саме це — умова того, що бажані суспільні зміни можливі. Така ідея проймає поезію «Земле моя, всеплодющая мати…». Для боротьби із тими силами, які спричиняють нещастя у рідному краї, герой, щоб бути нездоланним, просить у рідної землі краплю сили, яка живе в її глибині, і теплоти, що «розширює груди, чистить чуття», і вогню, щоб ним «слово налити», «правді служити».

У вірші «Дивувалась зима» люта зима дивується, чому почали танути сніги і скресати ріки. Їй важко зрозуміти причини своєї слабкості, причини появи того леготу, що «теплом пронима».

Зимі нестерпно бачити первоцвіт, проліски, «дрібні» квітки, які посміли «проклюнутись», пробитися крізь снігову кору.

Зима дмухає на них морозом, жбурляє снігом. Здавалося, що вже смерть обняла квіти: вони прив'яли, похилилися під жорстокими ударами. Та минула буря — і вони знову ожили, піднялися. Всі алегоричні образи прямо вказували на нездоланність молодих суспільних сил, які, незважаючи на опір, репресивність антинародної політичної системи, продовжували свою боротьбу за краще майбутнє українського народу.

Завершується цикл віршем «Vivere memento» (пам'ятай, що живеш!).

Весна пробуджує до активності навіть збайдужілих, тих, хто «вчора тлів» «в горя домовині». Весна змиває з людини смуток та безнадію, дає їй нові сили. Такою впевненістю наснажені заключні рядки твору.

Вірші І. Франка з циклу «Веснянки» підносять ідеї оновлення, віри в людський розум, «братерство всесвітнє». Поет закликає передову інтелігенцію сіяти «думи вольнії», «жадобу братолюбія» («Гріє сонечко…»). Тоді чарівниця-весна обов'язково змінить холодну й сувору зиму.

Про свій кровний зв'язок із народом І. Франко пише у вірші «Земле моя, всеплодющая мати». Нестерпно боляче було дивитися йому на знедолених, темних, безправних людей, не вистачало сил у нерівній боротьбі. Тому він звертається до матінкиземлі із синівським проханням:

Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!

3. Виразне читання та аналіз поезії «Гримить!»

ГРИМИТЬ

Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
Із заходу темная хмара летить —
Гримить!
Гримить! Тайна дрож пронимає народи, —
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари — плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить…
Гримить!.

Бесіда з учнями

  • Який прийом застосовує І. Франко для побудови вірша «Гримить»? (Поезію «Гримить!» побудовано за принципом паралелізму та алегорії. Весняний грім символізує прихід «благодатної пори», котра відроджує природу. Грім соціальних виступів є провісником благодатних, щасливих подій у суспільному житті, яких чекають мільйони/)
  • Визначте головну думку поезії. (Утвердження непереможності нового у суспільстві, заклик до боротьби: «Тайна дрож пронимає народи», змін чекають мільйони людей, які не хочуть жити по-старому.)
  • До якого жанру лірики належить вірш? (Громадянська лірика.)
  • Визначте алегоричний зміст образів хмар і грому. (Це провісники революційної бурі, що принесе народові очікувану благодатну пору, оновить людське життя.)
  • Визначте віршовий розмір поезії. (Анапест.)

4. Дослідницька робота у парах: порівняння циклу «Веснянки» І. Франка з однойменним циклом П. Грабовського Спільне

І. Франко

П. Грабовський

Мотиви весняного пробудження

Мотиви весняного пробудження

Мислення світового масштабу (Віра в «братерство всесвітнє»)

Мислення світового масштабу (у віршах циклу йдеться про соці альні суперечності у всьому світі)

Весна — символ віри в оновлення людського життя й очікування його — оптимістичний погляд на життя

Весна і пробудження природи контрастують з гіркими розду мами про народну недолю, але весняне оновлення спонукає поета до заклику не опускати рук і братися за діло — оптиміс тичний погляд на життя

Використання прийому парале лізму та алегорії

Використання прийому парале лізму та алегорії

Віра ліричного героя в те, що активна життєва пози ція обов'язково допоможе здій сненню мрії про щастя народу, заклик до дії.

Гей, брати! В кого серце чистеє, Руки сильнії, думка чесная, — Прокидайтеся! Встаньте, слухайте всемогучого Поклику весни! Сійте в головах думи вольнії, В серцях жадобу братолюбія, В грудях сміливість до великого Бою за добро, щастя й волю всіх! Сійте! На пухку, на живу ріллю Впадуть сімена думки вашої!

Віра ліричного героя в щасливе майбутнє, його активна жит тєва позиція, рятівна роль праці допоможуть здійсненню мрії про щастя народу.

Певен я — минеться все; Ще заблисне наша слава, Праця вгору піднесе

Змальовування пейзажів України

Змальовування пейзажів України


5. Виразне читання вірша з циклу поезій «Україна»

РОЗВИВАЙСЯ ТИ, ВИСОКИЙ ДУБЕ

Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люди.
Розпадуться пута віковії,
Тяжкії кайдани,
Непобіджена злими ворогами
Україна встане.
Встане славна мати Україна,
Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сяну-річки
Одна, нероздільна.
Щезнуть межі, що помежували
Чужі між собою,
Згорне мати до себе всі діти
Теплою рукою.
«Діти ж мої, діти нещасливі,
Блудні сиротята,
Годі ж бо вам в сусід на услузі
Свій вік коротати!
Піднімайтесь на святеє діло,
На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
Для матері службу.
Чи ще ж то ви мало наслужились
Москві і ляхові?
Чи ще ж то ви мало наточились
Братерської крові?
Пора, діти, добра поглядати
Для власної хати,
Щоб ґаздою, не слугою
Перед світом стати!»
Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде!
Гей, уставаймо, єднаймося,
Українські люди!
Єднаймося, братаймося
В товариство чесне,
Хай братерством, щирими трудами
Вкраїна воскресне!
17 березня 1883

Слово вчителя

«Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан», — писав російський поет-громадянин М. О. Нєкрасов. Поетом-громадянином можемо без сумнівів назвати й І. Франка, який був твердо переконаний, що кожна людина мусить виконувати свій громадянський обов'язок. Його внеском у громадське життя країни стала громадянська поезія — своєрідний звіт ліричного героя перед суспільством і власним сумлінням, в кожному вірші звучали заклики народу до боротьби за своє щастя й волю.

Саме таким віршем-закликом є поезія «Розвивайся ти, високий дубе».

Бесіда з учнями

  • Розкрийте зміст символу — «високий дуб». (Дуб — символ, який використовували з давніх-давен у фольклорі та інших видах мистецтва (вишивка, наприклад). Дуб — святе дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя, незвичайної сили, яке посідало значне місце у духовному житті та побуті українського народу (див. додаток 2). У вірші І. Франка дуб символізує український народ.)
  • Що ви можете сказати про український народ, користуючись текстом твору? («Діти нещасливі, / Блудні сиротята», розвитку яких заважають «пута віковії, / Тяжкії кайдани». Саме дітей закликає поет служити матері-Україні.)
  • Дайте характеристику центрального образу поезії — України. (Україна сподівається на своїх дітей, просить їх постояти за її честь, у неї — щасливе майбутнє.)
  • Чому дослідники-літературознавці називають поезію «Розвивайся ти, високий дубе» віршем-закликом? (Вірш закликає об'єднатися, побрататися для служіння матері-Україні.)

6. Виразне читання та аналіз поезії «Сікстинська мадонна» з циклу «Вольні сонети»

СІКСТИНСЬКА МАДОННА

Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя — не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно — тут, на полотні.
1881

Слово вчителя

Український сонет з'явився в середині XIXстоліття. Його розвивали в українській літературі справжні майстри слова: Леся Українка, пізніше М. Зеров, М. Драй-Хмара, Л. Костенко, Д. Павличко. Вагомий внесок у його розробку вніс І. Франко.

У «Вольних сонетах» І. Франко виголосив думку, що давня класична форма сонета («тонкий різець Петрарки») у творчості поетареволюціонера може бути грізною зброєю, такою ж, як «важкий молот каменярський». Сонет також може допомогти в боротьбі за те, щоб звалити «панський гніт і царевий».

Обговорення картини Рафаеля «Сікстинська мадонна»

  • Назвіть центральний образ картини. (Жінка-мати, Богородиця)
  • Визначте ставлення митця до своєї героїні. (Захоплення, поклоніння, любов)
  • Чому серйозне не по-дитячому немовля, не посміхається мадонна? (Вони знають, що у боротьбі за щастя людства загине Христос.)
Аналіз сонета І. Франка
  • Як ставиться до мадонни І. Франко? («Перед тобою клонюсь».)
  • Чи ці почуття з почуттями Рафаеля? (Так.)
  • Якими словами підкреслюється цінність полотна Рафаеля? (І час прийде, коли весь світ покине / Богів і духів, лиш тебе, богине, / Чтить буде вічно — тут, на полотні.)
  • Що пише поет про красу мадонни? (Краса Мадонни не казкова, а земна — щира, добра, ніжна.)
  • Чому картина вічна? (Справжнє мистецтво, яким є картина «Сікстинська мадонна», — вічне. Жінка-мати, яка є центральною фігурою полотна — вічна. Доки живе вона — є надія на відродження і життя.)
  • Визначте художні засоби твору. (Метафора: мадонна — райська рожа; риторичне запитання: «Хто смів сказать, що не богиня ти?»; епітет — «лице небесне»; звертання — «О бозі», «богине», використання «ні» для підсилення заперечення — «не казка, ні!».)
  • Визначте особливості римування. (Два катрени, два терцети. Абба абба ааб ааб.)
  • Головна думка твору. (Захоплення жінкою-матір'ю, безсмертним полотном «Сікстинська мадонна».)

V. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Творче завдання: використовуючи слова зі словникового диктанту, розкажіть про художні засоби у вірші «Сікстинська мадонна».

2. Складіть питання для взаємоперевірки вивченого на уроці.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

2. Скласти коротенькі характеристики збірок, представлених на уроці.

3. Підготуватися до взаємоопитування. (Учні опитують один одного за підготовленими вдома запитаннями. Після опитування обговорюються запитання, які викликали труднощі.)

4. Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про жінок — адресатів віршів І. Франка, переказ змісту глав повісті Р. Горака «Тричі мені являлася любов».

VII. Підсумок уроку

Заповнення таблиці.

Додатки

Відповіді на питання кросворда


Це цікаво

Дуб: багаторічне листяне дерево з міцною деревиною та плодами — жолудями; дуб-велет, дуб-велетень — старий кількасот-літній дуб; як тверде й великого розміру дерево дуб споконвіку поважаний у народі; вірили, що це незвичайне дерево, бо його нібито любили боги і жили на ньому; за повір'ям, дуб був деревом Перуна, тому йому приносили жертви; цінували тверду деревину дуба й робили з неї міцні меблі (лави, ослони, столи тощо); з дубових клепок виготовляли бочки («Який дуб, така бочка, яка мати, така дочка»), з дубових колод видовбували човни; оскільки з дубових колод видовбували раніше й домовини (пізніше їх почали робити з дубових дощок), звідси й вирази дуба дати, дуба врізати, тобто «померти» (одубіти); пop. ще проклін: «Щоб ти дуба став!»; дерево порівнювали з людиною («Мідний, як дуб», «Дуб, мов богатир, стоїть, не ворухнеться»); дерево взагалі багате на народну символіку; у піснях символізує чоловіка, найчастіше батька: «Ой у полі дубочок зелененький, Отож мій батенько рідненький»; також символізує парубка, козака: «Чом дуб невеселий? — Лист буча побила. Козак невеселий — лихая година»; «сухий дуб, що горить дуже» — символ кохання; у прислів'ях символізує поважну справу («За єдиним разом дуба не зрубаєш»), здоров'я, силу, могутність (бажають новонародженому: «Щоб здорове росло, як дубовий кілок»); у весільних приповідках і побажаннях символізує подружнє життя («Дарую два дубочки, щоб жили в парі, як голубочки»), міцне здоров'я й довголіття («Дарую дуба, що в дуброві, будьте дужі та здорові»); за розвитком і ростом дерева передбачали урожай і погоду, визначали пору сівби, — «багато жолудів на дубі — тепла зима і родюче літо», «дуб зеленіє раніше ясена — на сухе літо», «коли зацвіте дуб, починають сіяти горох», «як жолудів є багато, буде цього року добре жити».

Великий дуб, та дуплистий (прислів'я); За один раз дуба не звалиш (приказка); Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (прислів'я); Ой ти, дубе кучерявий, гілля твоє рясне (пісня); Кожний дубок хвалить свій чубок (прислів'я); Ой у лісі на дубочку зозуля кувала (пісня); Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища! (казка); Йшла баба дубничком (М. Номис).

(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : Словникдовідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 203–204.)

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду