Урок: Поезія І. Франка, її новаторство, гуманістичний пафос. Збірка «З вершин і низин». Програмовий вірш «Гімн»

21 грудня, 2016 0

Мета: визначити основний пафос поезії Франка та дати аргументовану відповідь на питання новаторства поетичного доробку поета; ознайомити зі збіркою поезій І. Франка «З вершин і низин», її основними циклами, значенням для розвитку української літератури; проаналізувати програмовий вірш збірки «Гімн»; розвивати навички аналізу ліричного твору, виразного читання, дослідницької роботи; виховувати естетичні смаки.

Теорія літератури: поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософська лірика).

Обладнання: декілька екземплярів збірки «З вершин і низин» (бажано різні видання).

Тип уроку: комбінований (урок-лекція, урок-дослідження, урок набуття нових знань).

align="center">ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда з учнями

  • Визначте одним реченням місце І. Франка в українській поезії.
  • Що вам відомо про внесок І. Франка в розвиток української поезії?
  • Назвіть збірки поезій І. Франка, які ви знаєте.

2. Клоуз-тести

  • сонет — це…
  • веснянка — …
  • гімн — …
  • терцини — …
  • філософська лірика — …

3. Тест

Тест на встановлення відповідності на основі поданого на попередньому уроці словникового диктанту «Знайди відповідність» (Знайти відповідність між визначенням терміна та самим терміном).

width="262">

3. Октава

1. Терцина


1. Вільний вірш

2. Секстина

2. Строфа, що складається з трьох рядків, де 1-й римується з 3-м, а 2-й — з 1-м уже наступної терцини

3. Ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (абаб абаб ббд ггд), хоча можливі й інші конфігурації рим

4. Тріолет

4. Восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб

5. Сонет

5. Строфа із шести рядків подовженого (п'ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається з чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв, досить поширена в українській поезії; причому перший рядок повторюється тричі

6. Верлібр

6. Строфа з восьми рядків італійського похождення з розташуванням рим за системою: abab abcc. Віршовий роз мір октави — п'ятистопний або шестистопний ямб

(1–2; 2–5; 3–6; 4–4; 5–3; 6–1).


III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Наше завдання на цей урок — ознайомитися зі збіркою поезій І. Франка «З вершин і низин», її основними циклами, значенням для розвитку української літератури, проаналізувати програмовий вірш збірки — «Гімн». На основі вивченого зробити висновок про основний пафос поезії Франка та дати аргументовану відповідь на питання новаторства поетичного доробку поета.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

У поетичного доробку І. Франка можна нарахувати десять збірок поезій (збірка «З вершин і низин» виходила двічі), низку поем і значну кількість перекладів зі світової літератури. Не всі його поетичні твори входили до збірок, деякі з них друкувалися лише в періодичній пресі або ж залишилися в рукописах. Перша збірка «Баляди і розкази» (1876) була багато в чому ще учнівською.

А от збірку «З вершин і низин» (Львів, 1887) можна назвати першою, яка належить Франку — поетові-новатору. У цей період автор був уже відомим громадським діячем, знаним письменником і вченим, твори якого читали й перекладали в Києві, Петербурзі, Варшаві, Відні.

1893 року І. Франко видає друге, доповнене, видання збірки «З вершин і низин», у якій вміщено значну кількість поезій першого десятиліття літературної діяльності письменника, написаних у різний час і з різного приводу.

«Укладаючи матеріал для цієї книжки, — писав І. Франко у «Передньому слові», — я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку-таку артистичну суцільність».

2. Постановка проблемних запитань

  • Пояснити поняття «вершин» і «низин» у назві збірки.
  • Визначити пафос збірки.
  • Визначити, у чому полягає новаторство збірки.
  • Визначити значення збірки для розвитку української літератури.
  • Розкрити зміст поняття «вічний революціонер» (поезія «Гімн»), зміст алегоричних образів цього вірша.

3. Дослідницька робота в парах

Визначити особливості побудови збірки.

  • Скільки розділів?
  • На які дві частини можна умовно розділити збірку?
  • До якого роду літератури можна віднести твори цих частин?
  • Який вірш подано прологом до збірки? (Збірка складається із семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» — зібрано ліричні твори, у чотирьох останніх — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — твори епічні.

Прологом до збірки подано «Гімн» («Вічний революціонер»). Покладений на музику М. Лисенком у 1905 році, цей вірш став справжнім гімном українського національного відродження.)

4. Слово вчителя (продовження)

Перший цикл збірки «З вершин і низин» — «Веснянки», у яких ліричні описи природи, весняного пробудження землі чергуються зі сподіваннями на пробудження й визволення людського духу. Звертає на себе увагу поезія «Каменярі», яка стала художнім узагальненням визвольної боротьби. До образу людей, які пробивають крізь скелю шлях до нового життя, можна приєднати самого Франка та його однодумців, усе життя яких було прагненням змін на користь українському народу і сповнене боротьби за це. Недарма образ каменяра прикрасив надгробок на могилі великого поета.

Уважному читачеві цикли «Осінні думи», «Скорбні пісні», «Нічні думи» дадуть багато інформації про духовне життя ліричного героя, який сумує, але це смуток дужої, незламної людини.

У циклі «Профілі і маски» багато автобіографічних замальовок.

Два розділи збірки написано сонетами. У «Тюремних сонетах» перед читачем проходять образи великих мучеників, мужніх героїв, які віддали життя за ідеї: Бруно, Пестель, Каракозов, Перовська, Достоєвський і Тарас.

5. Виступ учня з довідковою інформацією

«Герої — борці за ідею у «Тюремних сонетах» І. Франка»

Короткий зміст повідомлення:

Джордано Бруно (1548–1600) — італійський монах-домініканець, філософ і поет.

Боровся з церковним тлумаченням Всесвіту. Доводив безкінечність Всесвіту та багато чисельність світів. Був спалений за вироком світських і церковних властей за єретизм.

Пестель Павло Іванович (1793–1826) — керівник Південного товариства декабристів. Страчений за наказом царя за участь у повстанні декабристів.

Дмитро Каракозов — російський революціонер-терорист, який 4 квітня 1886 року здійснив невдалий замах на російського імператора Олександра ІІ. Страчений за наказом царя.

Перовська Соф'я Львівна (1853–1881) — перша жінка-революціонерка, народниця, член «Народної волі», одна з першомартівців. Страчена за наказом царя за участь у замаху на царя.

Достоєвський Федір Михайлович — російський письменник, який мав українське коріння. За участь у діяльності гуртка петрашевців отримав вирок — смертну кару, яка була замінена каторгою та засланням.

6. Слово вчителя (закінчення)

  • Чому одним із героїв «Тюремних сонеті» став великий Кобзар Т. Г. Шевченко? Революційне ідейне спрямування поезій збірки «З вершин і низин», різноманітність тем, багатство жанрів і ритмічної будови визначили першорядне її значення в українській поезії другої половини XIX ст. Після Шевченкового «Кобзаря» це була найзначніша за змістом і формою поетична книга.

7. Виступ учня з цікавими подробицями про збірку «З вершин і низин»

М. Коцюбинський охарактеризував збірку так: «Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв» (М. Коцюбинський. Реферат «Іван Франко»).

8. Аналіз вірша «Гімн (Замість пролога)»

Виразне читання вірша учителем (текст вірша див. в уроці № 3) Підготовча бесіда

1. Яка сила повинна перетворити суспільство?

2. Ця сила руйнівна чи та, що творить?

3. Чому протиставлена сила духу, науки, думки, волі?

4. Розкрийте алегоричний зміст поняття «пітьма».

5. Опишіть ліричного героя вірша. Доберіть цитати, які характеризують його.

6. Дайте характеристику ритму вірша.

7. Чому поет закінчив вірш риторичним запитанням?

8. Знайдіть у тексті твору тропи і фігури.

9. Визначте особливості лексики.

10. Визначте віршовий розмір поезії.

Ідейно-художній аналіз ліричного твору за схемою.

Відповіді записують у зошит

1. Короткі відомості про автора (передусім ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору).

Бажана розповідь про громадську діяльність І. Франка.

2. Історія написання і видання твору (у разі потреби).

1887 рік — видано збірку «З вершин і низин», яку замість прологу відкрив програмовий вірш «Гімн».

3. Жанр твору (пейзажна, громадянська, інтимна (родинна), релігійна лірика тощо).

Громадянська, політична.

4. Провідний мотив твору.

Пошук шляхів до волі і правди.

5. Композиція твору (у ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті; виділяють такі композиційні етапи почуття:

а) вихідний момент у розвитку почуття;

б) розвиток почуття;

в) кульмінація (можлива);

г) резюме, або авторський висновок).

Захоплення невмирущим духом боротьби за щастя і волю — поширення та розповсюдження визвольного руху — народження сили і наснаги, які потрібні для боротьби — віра в перемогу.

6. Ключові образи твору (найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя — це умовна дійова особа, думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі).

Образ «вічного революціонера» — символ вічного прагнення свободи, руху уперед», одвічного людського духу, що «тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю». Цього прагнення людини не зупинити ніяким реакційним силам. «Вічний революціонер» кличе мільйони скривджених і пригноблених не миритися зі своїм рабським становищем, його голос розходиться «по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких» і дає людям наснагу, породжує в них силу й завзяття: «Не ридать, а добувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі».

7. Мовні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури). Проаналізувати використання алітерацій, анафори, риторичних запитань і тропів.

Зростання визвольного руху показано за допомогою анафори «ні». Використання алітерації (повтор літери «р») надає твору енергії, динамізму та драматизму.

Тропи: порівняння — «словом сильним, мов трубою, міліони зве з собою», «щоб згасила, мов огень, розвидняющийся день?»; антитеза — «дух, наука, думка, воля» — «пітьма»; численні метафори тощо.

Енергійний ритм, закличні інтонації.

Використання дієслів, які передають рух: рве, розповився, йде, простується, спішить, покотилася.

Риторичне запитання, яким завершувалася поезія, стверджує марність спроб «пітьми», що з давніх-давен принижувала людину, надломлювала її сили, зводила до становища раба, зупинити рух соціального прогресу, прагнення людини нового, вільного життя: «І де в світі тая сила, щоб в бігу її спинила, щоб згасила, мов вогонь, розвидняющийся день?» І шлях до цього дня не через руйнацію, а через велику перетворювальну силу «науки, думки, волі».

Часте наголошування перших складів створює настрій оптимізму, впевненості.

Примітка

Під час підготовки до виразного читання звернути увагу на цей етап роботи, визначаючи виконавське завдання виразного читання напам'ять.

8. Віршовий розмір, його роль у розкритті провідного мотиву.

Чотиристопний хорей, що створює ритм, який імітує ходу рішуче налаштованих вибороти волю мільйонів.

9. Головна думка твору Прагнення волі і боротьбу за свободу пригнобленого народу зупинити неможливо.

9. Підготовка до виразного читання вірша «Гімн» напам'ять.

(див. додаток до уроку)

1. Читання учнями тексту про себе («мовчазне читання»).

2. Поділ тексту на ланки.

3. Розмітка найважчих частин тексту знаками партитури.


4. Ознайомлюємо учнів із критеріями оцінювання виразного читання напам'ять художніх творів.

11. Формулювання відповідей на проблемні запитання

  • Поясніть поняття «вершин» і «низин» у назві збірки. (Людське життя зі злетами та падіннями, різні періоди боротьби за людське щастя, протиставлення величі духу та пітьми, стан пригніченої людини і прагнення волі та людського поступу тощо.)
  • Визначте пафос збірки. (Гуманістичний.)
  • Визначте новаторство збірки. (Новий герой — борець за свободу; жанрова, тематична різноманітність, новизна ритмічної побудови.)
  • Визначте значення збірки для розвитку української літератури. (Сторінка, яка починає новий (жанрово, тематично, за формою) післяшевченківський період у розвитку української літератури.)

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
Групова робота. «Мозковий штурм»

1. Доведіть, що вірш Франка має ознаки гімну.

Довідка. За словником, гімн — це урочиста пісня програмового характеру, в якій злилися воєдино минуле, теперішнє і майбутнє; це заклик, певною мірою, молитва. Гімн повинен викликати відчуття причетності до чогось більшого, ніж просто життя кожного з нас, до чогось, що переживе кожного з нас і пам'ять про що залишиться у століттях. Гімн ритмічно нагадує марш.

2. Прокоментуйте, використовуючи набуті на уроці знання, слова І. Франка: «Я син народу, що в гору йде».

3. Вірш І. Франка «Гімн», як і Шевченків «Заповіт», вважається одним із неофіційних гімнів українського народу. Поясніть чому.

4. «Його мова здається не словом, а сталлю, що б'є об кремінь і сипле іскри», — писав про І. Франка М. Коцюбинський.

Підтвердьте цей вислів, спираючись на зміст вірша «Гімн» та знання про цей твір.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Повторити віршові розміри.

3. Вивчити напам'ять поезію «Гімн».

VІ. Підсумок уроку Рефлексія

  • «В аналізі ліричного твору для мене найскладнішим є…»
  • «Потребую додаткової інформації про…»
  • «Необхідна додаткова інформація про літературознавче поняття…»

Додаток

Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури
Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).

Виразне читання на уроках української літератури — це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О. О. Ісаєва).

Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя — допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер і здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам'ять — декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.

Художнє читання — публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики); особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання.

Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності:

1. Сприйняття тексту. Відчуття краси та одержання естетичної насолоди від прочитаного через уяву і почуття.

2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створених автором картин, перечитування окремих епізодів із переживанням їхньої краси, зіставлення своїх міркування з висновками дослідників.

3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання.

4. Тренування в декламації.

5. Визначення та уточнення запитань, які слід пояснити.

Структура уроків виразного читання

Готуючи учнів до уроку виразного читання, бажано пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).

Хід уроку складається з таких етапів:

1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар).

2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису.

3. Читання учнями тексту про себе («мовчазне», «німе» читання). Сприяє заглибленню в текст, відчуттю звучання, підготовки до бесіди.

4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема.

5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

Прийоми навчання читати виразно

1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.

2. Прийом показу як наочної ілюстрації для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.

3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета — зрозуміти зміст, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти найкращі інтонації).

6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).

7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).

8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9. Уважне слухання. Використовуючи музичний запис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;

2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;

3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю.

Вимоги до виразного читання

1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця — особливо поетичного тексту).

2. Розуміння ідейно-художнього, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Процес підготовки до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливих помилок у процесі його читання.

Партитура художнього тексту — це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком.

Скласти партитуру — означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинають із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Реєстр основних партитурних знаків

Знак

Значення

весна

пряма лінія під словом — для позначення логічного наголосу

/

коротка пауза

//

середня пауза

///

довга пауза

підвищення тону

рівний тон

зниження тону

засумувала

пунктир під словом (словами) — для позначення уповільнення вимови

лігатура вгорі між словами — для зв'язування слів, вимовлених на одному диханні

{«Я твій!..»}

фігурні дужки вказують на зміну адресата


Учитель може запропонувати учням такі пам'ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Пам'ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З'ясуй лексичне значення незрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /);

б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //).

в) крапка — явна пауза з інтонацією завершеності (позначка — ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону — стрілка вгору ();

б) зниження тону — стрілка вниз ();

в) рівний тон — горизонтальна стрілка ().

7. Прочитай кілька разів вірш із дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам'ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам'ять, виразно прочитай його близьким і з'ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам'ятка декламатора

1. До читання напам'ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт із художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.

Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік).

Орієнтовна кількість слів для вивчення напам'ять уривків прозових текстів за класами

Клас

5

6

7

8

9

10

11

Кількість слів

50–60

60–70

70–80

80–90

90–100

100– 110

110– 120


Для вивчення уривка прозового тексту напам'ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер'єру (екстер'єру) будівлі. Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам'ять художніх творів (О. О. Ісаєва)

Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання

Початковий

1

Учень монотонно читає напам'ять лише окремі фрази художнього тексту

2

Учень невиразно читає напам'ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору

3

Учень читає напам'ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок

Середній

1

При читанні напам'ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру

2

Учень читає вивчений напам'ять твір зі знач ними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення

3

Учень читає напам'ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами

Достатній

1

Під час читання напам'ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно

2

Вивчений напам'ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами

3

Учень виразно читає напам'ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності

Високий

1

Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам'ять

2

Вивчений напам'ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного

3

Читання напам'ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору


На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу


«Виразне читання» (авт. Л. М. Сипко), яка увійшла до «Збірника програм курсів за вибором та факультативів з української літератури»; за загальною ред. К. В. Таранік-Ткачук (видавництво «Грамота», 2010). У видавництві «Мандрівець» (Тернопіль) готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду