Урок: Образ Гната Голого — ватажка повстання, мужнього патріота. Втілення у творі «Сава Чалий» народного погляду на зраду і побратимство. Образ Шмигельського. Значення творчості Карпенка-Карого

18 грудня, 2016 0

Мета: дати характеристику образу Гната Голого, дослідити розкриття проблеми зради та побратимства, визначити роль образу Шмигельського у творі, визначити головний конфлікт драми та її пафос, поглибити знання про історичну трагедію, оцінити творчий внесок Карпенка-Карого в українську літературу;

розширити словниковий запас учнів, вдосконалювати вміння характеризувати героя на основі тексту твору, вільно оперувати літературознавчою термінологією; виховувати негативне ставлення до зради, а також шанування побратимства як однієї з рис, яка сприяє збереженню нації та її згуртуванню.

Теорія літератури: поглиблення понять по драматичний твір (конфлікт, жанри), пафос.

Обладнання: текст твору,

словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Словниковий диктант

Позитивні риси: сміливість, рішучість, мужність, самовідданість, вірність, патріотизм, цільність, цілеспрямованість, альтруїзм.

Завдання: замініть іменники прикметниками.

2. Перевірка домашнього завдання

Учні називають загальнонаціональні цінності, які найбільш актуальні сьогодні, пояснюючи свій вибір. (Державна незалежність України; почуття національної гідності; історична пам'ять; повага до національних символів і свят; прагнення до національної єдності українців; орієнтація власних зусиль на розбудову Української держави; захист національних інтересів.)

3. Бесіда

  • Які людські риси сприяють зміцненню держави, а які її руйнують?
  • Назвіть ті загальнолюдські
    цінності, якими нехтує Сава Чалий.

Порівняйте з попереднім переліком. Зробіть висновки.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Кожний твір талановитого майстра — урок для нас, читачів. Кожний персонаж твору — або герой, або антигерой. Дуже цікаво, коли героєм та антигероєм стає один персонаж. Так сталося із Савою Чалим, зображеним двома видатними драматургами епохи — М. Костомаровим та І. Тобілевичем, відомим як Карпенко-Карий.

Про це та ще про багато іншого мова на нашому уроці.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

До постаті одного з керівників гайдамацького руху на Поділлі у XVIII ст. Сави Чалого, опоетизованого в народній баладній пісні, спочатку звернувся Микола Костомаров. Його п'єса «Сава Чалий» поклала початок розробці історичної тематики в новій українській драматургії. Слід зауважити, романтична трагедія «Сава Чалий» занадто вільно трактувала мотив та ідею народної пісні, де засуджувався повстанський ватажок, який перекинувся в шляхетський табір. Микола Костомаров намагався довести невинність зрадника, зобразити Саву Чалого як жертву свого прагнення до братерства «ляхів і козаків». Він виправдовував Саву тим, що стверджував: можна служити рідній землі і у польському таборі, тому що поляки намагалися запровадити в Україні спокій.

Тому Чалий у нього гине як особистість морально оновлена. Натомість Гната Голого, який вбив Саву, письменник показав як лиходія.

Цікаво, що в основу п'єси М. Костомаров поклав відому українську пісню, в якій засуджується історична особа Сава Чалий як зрадник батьківщини і прославляється Гнат Голий як справжній патріот. Про популярність пісні свідчить велика кількість її варіантів: до наших часів дійшло вісімнадцять. Ознайомимося з одним із них (записаний на Полтавщині композитором М. Лисенком і опублікований у 1837 році в «Другому випуску українських пісень»).

ОЙ БУВ В СІЧІ СТАРИЙ КОЗАК
(Пісня про Саву Чалого та Гната Голого)
Ой був в Січі старий козак
На прозвище Чалий,
Вигодував сина Саву
Козакам на славу.
Не схотів же той Сава
Козакам служити,
Відклонився до ляшеньків
В Польщу паном жити.

Гнатко з Кравчиною розправилися зі зрадником Савою Чалим.

Оце ж тобі, пане Саво,
Сукні-одамашки,
Що ти нажив, вражий сину,
З козацької ласки!..

Батько Сави, старий січовик, звертається до Гнатка: «А чом же ти мого сина в руки не піймаєш?» Старий козак розуміє, що за зраду повинна бути кара, в його серці вже немає любові до сина.

У пісні Сава намагається боронитися. Кинувся «до ясного меча», «ухопився за ясную зброю». Тільки врятуватися йому не вдається: месники виконали прохання батька і «підняли пана Саву на три списи вгору».

Ідея пісні: найтяжчий злочин — це зрада народу; зрадник завжди буде покараний. Це священний обов'язок тих, кого зрадили, — покарати.

Відомо, що в основі пісні — реальний історичний факт. Цікаво, що ту ж саму пісню поклав у основу своєї п'єси (серед інших джерел) і Карпенко-Карий.

2. Дослідницька робота в парах

  • Чим відрізнається ставлення І. Карпенка-Карого до Сави та Гната від ставлення М. Костомарова? (Карпенко-Карий ставить перед собою складне завдання: зобразити Чалого по-новому, вбачаючи в його зраді не лише просте яничарство, а й важкий, неспокутний гріх.)

Довідка.

Триліс Василь у статті «Яничарство як психічна хвороба» визначав це явище так: «Яничарство — це свідомий перехід на бік противника, але з підсвідомим багажем своєї первинної (рідної) культури і відповідним комплексом вини перед нею».

  • Чи може бути ілюстрацією до цього висловлювання вчинок Сави?

3. Бесіда з учнями

  • Розкажіть про стосунки Сави та Гната на початку дії.
  • Що привело до їх розриву?
  • Дайте характеристику образу Гнату за допомогою «Гронування».

4. Створення «грона»

Складаючи «гроно», учні коментують свій вибір, аргументуючи прикладами з тексту твору, використовуючи слова зі словникового диктанту.


  • Багато рис характеру Гната властиві і Саві. Які ж саме риси не дали Гнату стати зрадником і порушити закони побратимства?
  • Чим відрізняється розуміння патріотизму Сави та Гната?

5. Робота над характеристикою образу Шмигельського

  • Проаналізуйте монолог Шмигельського: «Свідчусь Богом, нічого я не мав лихого на меті, а щиро те робив, що за добро лічив! Слухай! Я бачив, як бачу і тепер, що гайдамацький рух лиш край руйнує, без жодної користі для народу, — це й сам ти зараз тут сказав () І правда те, що все пропало; для мене ж шлях другий зостався: подамсь в гетьманщину, на той бік України, і там пожду слушного часу!»
  • Які шляхи розв'язання конфлікту між польською шляхтою і козацтвом пропонує Шмигельський?
  • Чи є спільне у поглядах Сави Чалого та Шмигельського?
  • Розкажіть про роль Шмигельського у переході Сави на бік ворога.
  • Чи можливі компроміси у боротьбі з ворогом?
  • Чи можуть спрацювати у той історичний час та у тих політичних умовах шляхи розв'язання конфлікту, які пропонує Шмигельський, і ті, на які надіється Сава?

6. Робота зі словником літературознавчих термінів

Повторення поняття «пафос», визначення пафосу п'єси

Пафос — (від грецького pathos — пристрасть) емоційно-оцінювальне ставлення письменника до зображуваної ним дійсності, яке відзначається великою силою почуттів; емоційне звучання, настрій твору, що визначає його загальну тональність.

В. Бєлінський так характеризував це почуття: «Пафос завжди є пристрасть, запалена в душі людини ідеєю і завжди спрямована до ідеї». (Пафос твору — у засудженні зрадництва і порушення законів побратимства. Він має романтичний характер, адже в основі його лежить бурхлива пристрасть, зіткнення непересічних особистостей, трагічна самотність персонажа-зрадника і безкомпромісність месника.)

Визначення головного конфлікту п'єси

Конфлікт (від лат. сonflіktus — зіткнення) — гостре зіткнення характерів та обставин, поглядів і принципів життя, покладене в основу дії, закономірне виникнення протиборства, протиріччя, зіткнення між героями, групами героїв, героєм і суспільством або внутрішня боротьба.

7. Творче завдання

Згадайте вислів І. Франка: він «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом, великим драматургом, якому рівного не має література…».

Прочитайте висловлювання М. Рильського: «Правдивість і простота. Мало є драматургів, до творчості яких можна було б прикласти ці слова з таким правом, як до творчості Карпенка-Карого. Якщо додати до цього ще глибочезне знання життя, прекрасне розуміння законів сцени, великий талант скупими мазками малювати людські стосунки і людську психологію, то стане зрозумілим, чому твори Тобілевича держаться і будуть держатись на сцені».

Завдання: На основі цих висловів та отриманих під час вивчення теми знань складіть усний міні-твір за темою: «Значення драматургії І. Карпенка-Карого для української та світової літератури» або «Історична правдивість, справжня народність, мистецька досконалість — ось три складові успіху і довговічності п'єс великого драматурга».

8. Робота з таблицею

Дайте характеристику конфліктів п'єси та визначте головний

Конфлікт п'єси

На особистісному рівні (внутрішній конфлікт героя)

Між … та …?

На рівні персонажів (герой — герой)

?

На етичному рівні (моральні принципи)

?

На суспільному рівні (герой — суспільство, характер — обставини)

?

Головний конфлікт твору


V. Систематизація й узагальнення вивченого

Бесіда з учнями

1. Чи актуальна п'єса сьогодні?

2. Чому потрібно завжди пам'ятати страшні, трагічні сторінки нашої історії, особливо сьогодні, коли Україна стала незалежною і будує свою державу?

3. Чого вчить нас ця трагедія?

VI. Домашнє завдання

1. Підготуватися до виразного читання вірша «До молоді» та балади «Гетьман».

2. Опрацювати матеріал уроку, написати домашній твір-роздум на тему: «Чому Сава Чалий — особистість трагічна?»; повторити (прочитати) драму «Талан»; індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про М. Старицького:

а) театрального діяча та драматурга;

б) прозаїка;

в) поета та перекладача.

3. Випереджувальне завдання учням: повторити відомості про останні роки життя та обставини смерті та поховання Наполеона Бонапарта і Богдана Хмельницького (міжпредметні зв'язки з історією). З'ясувати символічний зміст свята Водохреща.

VII. Підсумок уроку Рефлексія

  • «Найцікавішим на уроці було…»
  • «Найскладнішим був такий вид роботи…»
  • «Я вже гарно вмію…»
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду