Урок: Комедія «Мартин Боруля». Образ головного героя, його трагікомічне звучання

18 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити учнів зі змістом комедії, жанром, головною думкою та проблемами твору, засобами творення комічного; дати характеристику головного героя; розвивати навички аналізу драматичного сатиричного твору, характеристики героя, вміння зіставляти, порівнювати, узагальнювати, стисло та докладно переказувати; виховувати розуміння негативних наслідків прагнення людини вивищитися над оточенням, нормами народної моралі.

Теорія літератури: соціально-сатирична комедія.

Обладнання: текст твору.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Словниковий диктант (під диктовку)

Позитивні риси характеру (іменник):

довірливість, простодушність, щирість, великодушність, добропорядність.

2. Завдання

Записати диктант (самостійно), замінюючи іменник прикметником.

3. Вікторина

1. Кількість оригінальних п'єс І. К. Карпенка-Карого. (18)

2. Найбільш відомі п'єси… («Наймичка», «Безталанна», «Бондарівна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Сава Чалий», «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море», «Гандзя», «Понад Дніпром», «Чумаки» та ін.)

3. Походження псевдоніма Карпенко-Карий. Звідкіля узяв Тобілевич прізвище для свого псевдоніма? (Гнат Карий. «Назар Стодоля Т. Шевченко»)

4. Перша друкована п'єса Карпенка-Карого. («Бурлака»)

5. Які ролі виконував Карпенко-Карий у своїх п'єсах? (Калитки, Мартина Борулі, діда Мірошника та ін.)

6. Первісна назва драми «Бурлака». («Чабан»)

20px;">7. У яких п'єсах Карпенка-Карого, що є двома частинами задуманої трилогії, діє один і той самий головний герой? («Суєта» і «Житейське море»)

8. На основі яких фактів написано комедію «Мартин Боруля»? (Батько драматурга прагнув здобути дворянський титул, але зашкодила буква у прізвищі: в одному з документів було — Тобелевич)

9. Яку первісну назву мала драма «Безталанна»? («Хто винен?»)

10. У яких п'єсах діє персонаж на ім'я Пузир? («Сто тисяч», «Хазяїн»)

11. Жанр п'єси «Наймичка». (Соціально-психологічна драма)

12. Жанр п'єси «Хазяїн». (Сатирична комедія)

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Творчість письменника лише тоді залишається в історії літератури і пам'яті нащадків, коли в ній порушено загальнолюдські проблеми, болючі питання, які так і не вирішили за більш ніж два десятки віків від Різдва Христова. Саме такі проблеми — у центрі уваги автора п'єси «Мартин Боруля».

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Сюжет комедії «Мартин Боруля» письменник будує на дійсних фактах із життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який довгий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це пішло чимало часу — і марно: дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тобелевич, а в нових — Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби… З'ясувати питання: для чого письменник використав цей факт — і буде одним із завдань уроку. Іншими словами, ми спробуємо визначити головну думку п'єси і всі ті засоби, які Карпенко-Карий використав, щоб її розкрити.

2. Бесіда з учнями

  • Що вам відомо зі світової літератури про прагнення письменників або їхніх героїв здобути дворянське звання? (Біографія Оноре де Бальзака, герой Мольєра Журден, герой Стендаля Жульєн Сорель тощо)

Довідка

Було безліч фактів прагнення селянина «вибитися у люди» — домогтися визнання у дворянстві. Прикладів таких вискочнів, які досягли певного матеріального й суспільного рівня, було достатньо. «Трохи ушляхетнитися» була в ту епоху «річчю світовою», яку не раз засвідчила європейська література від Ж.-Б. Мольєра, Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Фредеріка Стендаля до Олексія Толстого й Антона Чехова. Тож комедія українського драматурга свідчить ще й про вміння знайти потрібний гостроактуальний сюжет.

  • Які реалії суспільно-політичного життя Франції лягли в основу комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»?
  • Риси якого літературного напряму відбилися в комедії?
  • Дайте характеристику «високої комедії» Мольєра.
  • Мольєр намагався своїми комедіями «навчати сміючись». Яка головна думка комедії? (Головна думка: не можна захоплюватися пристрастю настільки, щоб вона затьмарила здоровий глузд.)
  • Яка ж пристрасть оволоділа героєм п'єси «Мартин Боруля»?

3. Стислий переказ «ланцюжком» змісту комедії

4. Слово вчителя І. Карпенко-Карий наголошував про серйозність своїх комедій.

Виділімо справді комічні епізоди і ті, які піднімаються до рівня драми.

5. Робота з таблицею

Комічні епізоди

Драматичні епізоди

1. Спроби запровадити дворянське життя у своєму домі

1. Поразка у змаганні за дворянське звання


6. Визначення жанру п'єси (Соціальна сатирична комедія)

7. Визначення засобів створення комічного

  • Згадайте «принцип певної невідповідності», який запровадив ще великий античний комедіограф Арістотель, використаний у п'єсі Мольєра.
  • Знайдіть певні невідповідності між поведінкою героя та сприйняттям його вчинків іншими.
  • Які ще з відомих вам засобів створення комічного ви помітили?

8. Порівняльна характеристика Мартина Борулі та Журдена

Це порівняння допоможе нам визначити головну думку твору.

1. Порівняємо головні позиції.

2. Пункт 8 таблиці заповнюють після дослідницької роботи в групах. (Клас об'єднують у парну кількість груп (4–6), перша половина досліджує причини бажання Мартина Борулі мати дворянське звання, друга — Журдена.)

Мартин Боруля

Журден

Спільне

1. Розумна працьовита людина із заможної верхівки села

1. Багатий купець, здобув багатство працею та кмітливістю

2. Має закохану в людину зі свого стану доньку, яку хоче одружити з людиною, яка на соціальній драбині стоїть вище за нього (за «образованого чоловіка»)

2. Має закохану в людину зі свого стану доньку, яку хоче одружити з людиною, яка стоїть на соціальній драбині.

вище за нього — за шляхтича

3. Втрачає гроші, які привласнює чиновник-пройдисвіт, що «допомагає» Мартину в судовій справі

3. Втрачає гроші, які привласнює шляхтич-пройдисвіт, що «допомагає» Журдену стати шляхтичем

4. Спроби запровадити дворянське життя у своєму домі

4. Спроби запровадити дворянське життя у своєму домі

5. Не знаходить підтримки в родині

5. Не знаходить підтримки в родині

6. Нездоланне прагнення вийти «на дворянську лінію»

6. Під владою пристрасті — стати шляхтичем

Різне

7. Соціальний стан — селянин, хлібороб

7. Соціальний стан — буржуа, купець

8. Причина бажання мати дворянське звання?

8. Причина пристрасті стати шляхтичем?

Орієнтовна відповідь: причина поведінки героя не марнославство («шляхетський ґедзь укусив») і не одуріння «з жиру», а бажання мати хоч трохи прав порівняно з безправним, навіть рабським становищем селянина; відчайдушна боротьба за свою зневажену людську гідність

Орієнтовна відповідь: бажання мати можливість жити без ста нових обмежень, мати зовнішній лоск, як у шляхтичів, використовувати для ведення бізнесу близькість до оточення короля тощо


Допоміжні матеріали, завдання та запитання для визначення відповіді на питання 8 пункту

1. Порівняйте соціальний стан героїв: хто з них мав більше прав і чому? Зверніть увагу на те, що саме хоче довести сусідові Мартин. Чи випадкове тут слово «бидло»?

2. Порівняйте соціально-політичний устрій Росії (частиною якої була на той час Україна) і Франції за часів Мольєра.

У чому суттєва різниця? Чому слова Журдена у відповідь на дорікання дружини на його поведінку: «Як розмірковують обмежені люди! Не хочуть навіть вибратись з ничтожності!» — здаються смішними й такими, що не відповідають дійсності?

3. Що змушувало французьких буржуа бажати дворянського звання?

4. За свідченням дружини письменника Софії Тобілевич, Іван Карпович, осмислюючи прагнення батька «піднятися трохи вище над рівнем селянської верстви», показав на сцені «перед широким колом громадянства трагічне становище поневоленої людини, яка борсається в лабетах безправності, бажаючи добитися хоч якихось куценьких прав».

5. Сформулюйте відповідь на питання пункту восьмого таблиці.

9. «Мозковий штурм» (робота в групах)

Визначте головну думку твору.

Варіанти формулювань:

  • Гідність людини визначає не належність до дворянського звання і взагалі до привілейованого класу, а моральні якості людини: працелюбність, чесність, щедрість, щирість, простоту у взаєминах з іншими.
  • Головне — не титул, а вміння залишатися порядною, високоморальною людиною в усіх життєвих ситуаціях.
  • Гідність людини визначає не приналежність до привілейованого соціального стану, а якості її душі, простоту і щирість у взаєминах між людьми.
  • Людина має право на повагу до себе та гарантію гідного до себе ставлення незалежно від соціального стану.
  • Висміювання намагань простої людини вибитися в дворяни, хибно думаючи, що цим можна вивищитися над іншими.
  • Обговорення пропозицій, формулювання головної думки, доповнення вчителя, записування висновків у зошит.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Творча робота

1. Чи є серед слів словникового диктанту, поданого на початку уроку, риса характеру, яка притаманна Мартинові Борулі? Обгрунтуйте свою відповідь.

2. Усний твір-роздум за темою (на вибір): «І Мартин Боруля, і Герасим Калитка прагнули піднятися на вищий соціальний щабель, але кожен своїм способом. На чиєму ви боці?»

3. Деякі дослідники називають п'єсу трагікомедією. Наведіть аргументи, які можна використати для доведення цієї думки.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Робота для груп: підібрати цитатний матеріал для характеристики Марисі, Степана, Миколи, Омелька, чиновника Трандальова та прокоментувати його.

Методика — «Щоденник подвійних нотаток». (Див. урок № 13.)

VІІ. Підсумок уроку Рефлексія

  • Комедія «Мартин Боруля» мене навчила…
  • Хочу дізнатися…

Додаток

«Мартин Боруля». Короткий зміст

Мартин Боруля, багатий селянин, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандальова прочитати документ, де вказано, що «Дворянскоє депутатскоє собраніє» зачисляє його, Борулю, до дворянського роду і подає на затвердження до сенату. Тому треба ще раз подати в суд на Красовського, котрий його, «уродзоного шляхтича», назвав бидлом, а сина — телям. Мартин говорить, що не пожаліє ніяких грошей, щоб посадити Красовського в острог.

Трандальов радий, що знайшов собі таку безклопітну роботу, яка ще й прибуток гарний дає: він веде справу Борулі проти Красовського, а справу Красовського проти Борулі.

Мартин просить сина Степана, який служить у земському суді, щоб той привіз йому свого знайомого чиновника Націєвського як жениха для дочки Марисі. Від Марисі він вимагає, щоб називала батьків не «тато», «мама», а «папінька», «мамінька» чи «папаша», «мамаша» — по-дворянському, щоб не бралася до важкої роботи, а то руки зіпсує собі, щоб поводилася, як панночка.

Марися й Микола, син іншого багатого селянина Гервасія Гуляницького, кохаючи одне одного, вирішують сказати батькам про весілля. Степан розповідає Миколі, як він працює на службі, як вивчає напам'ять «бумаги», як потім із друзями розважається, п'ючи «трьохпробну» (горілку) й співаючи «крамбамбулі» (романси). Мартин, побачивши Миколу, говорить Степанові, що тепер, коли вони майже дворяни, простий хлопець йому не товариш, у нього інша дорога.

Боруля посилає зі Степаном Омелька, звелівши тому одягтися якнайкраще — у чоботи й добрий кобеняк, запрягти найкращих коней, і замовляє привезти самовар, цукру, чаю, кави, щоб було, як у дворян.

До Борулі приходять сватати Марисю батько Миколи і його кум Матвій. Але Мартин відмовляє, говорячи, що його дочці, майже дворянці, простий мужик не пара. Ображені свати йдуть.

Боруля посилає свою жінку Палажку до Сидоровички, щоб розпитала у тієї, як роблять «кофій» і коли подають: чи до борщу, чи на ніч. Повідомляє також, що скоро до них приїде чиновник — гідний для Марисі жених. Мати дивується й заперечує, адже дочка любить Миколу, але потім погоджується, думаючи, що Марися буде щаслива за паном.

Приходить Омелько з міста пішки: друзі Степана його напоїли, він заснув, і в нього вкрали чоботи, кобеняк та коней. Мартин гнівається, велить позичити тачанку в сусідів і поїхати за женихом, а домашнім наказує готуватися до свята — заручин. Марися зустрічається з Миколою, і той повідомляє, що її батько їм відмовив, бо не дворяни. Тепер Миколі кажуть, щоб сватав дочку Котовича. Марися в розпачі, але обіцяє любити хлопця і щось придумати для їхнього порятунку. Вона розмовляє з матір'ю і говорить, що не треба їй ніякого дворянства та ніяких інших женихів, окрім Миколи, просить заступитися перед батьком. Але Палажка відповідає, що то марно: тільки посваряться.

Мартин забороняє дочці прати білизну, приносить від хрещеної матері кросна, щоб та вчилася вишивати, як благородна панночка.

Приїжджає Націєвський з гітарою. Марися гостро з ним розмовляє, говорить, що вона не панночка, що любить іншого. Націєвський відповідає, що всі баришні від нього «тають», розтане і вона, як пізнає ближче, адже він так гарно співає. Тим більше, що вже домовилися з батьком про багатий посаг (придане).

На самоті Націєвський починає сумніватися, чи не підсовують йому нечесну наречену, яка чекає дитину від іншого. Підслуховує розмову Мартина з Палажкою, які сперечаються, кого візьмуть у куми, як народиться дитина, думає, що його здогади щодо нареченої підтвердилися, й крадькома тікає із заручин.

Розгніваний Боруля бере коня, наздоганяє чиновного жениха і відлупцьовує його за свій сором.

Приїжджає Степан з речами і говорить, що земський суд скасовано і їх усіх звільнено. Марися розповідає братові, що після того випадку з Націєвським і після того, як надійшов папір від Красовського, щоб вибиралися з його землі, батько зовсім занедужав. Вирішують покликати давнього товариша Гервасія, щоб поговорив із Мартином.

Боруля ледь виходить у світлицю. Усі його вмовляють покинути думки про дворянство. Тим більше, що із сенату надійшла відмова, бо в одному з документів написано не «Боруля», а «Беруля».

Мартин просить принести папку з паперами і палить їх у печі, плачучи та приказуючи, що тисяча рублів згоріла, половина хазяйства пропала, а він усе-таки залишився бидлом.

Гервасій просить поблагословити дітей — Миколу й Марисю — до шлюбу. Хай добре вчать своїх дітей, то й стануть ті дворянами.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду