Урок: Люди соціального дна у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Жіночі образи у творі

17 грудня, 2016 0

Мета: розвивати навички аналізу художнього образу, роботи з текстом, мисленнєву активність учнів, уміння самостійно ставити проблемні питання; виховувати культуру усного мовлення, усвідомлення необхідності вести здоровий спосіб життя, дотримання норм моралі.

Теорія літератури: соціально-психологічний роман.

Обладнання: портрет письменника, текст роману, ілюстрації учнів до твору, реферати, рекомендована до уроку література.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань Тест «Чи уважний ти читач?»

1. Мирон Ґудзь — символ свободи у романі, помирає… (коли закріпачують Піски)

20px;">2. Які історичні події згадуються в романі? (Зруйнування Січі, запровадження кріпацтва, виникнення земства, падіння речі Посполитої)

3. Хто з героїв часто вживав прислів'я: «Своя сорочка ближче до тіла», «Дарованому коню в зуби не дивляться», «Як багатство, то й щастя»? (Грицько)

4. У якому році народився Чіпка? (У 1844 р. У романі сказано: «Чіпці минуло 17 літ. Того самого року віковічні кріпацькі кайдани розбились».)

5. Назвіть ім'я первістка Грицька і Христі. (Василько)

6. Назвіть імена Лушні, Матні й Пацюка. (Лушня — Тимофій, Матня — Яким, Пацюк — Петро)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя У кожного з героїв літературного твору власний життєвий шлях, власна доля, вони у різному вбачають сенс життя, але на сторінках книги вони живуть

поруч, спілкуються, взаємодіють, а отже, допомагають читачам краще зрозуміти характери та уподобання одне одного. Одні персонажі викликають у нас симпатію, інші — зневагу, таким чином ми пізнаємо життя, формуємо свої життєві цілі і переконання, складаємо уявлення про добро і зло.

Як правило, героїв твору поділяють на головних і другорядних. Про головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Варениченка ми уже говорили, завдання сьогоднішнього уроку — виявити, яку роль у творі відіграють персонажі другого плану. Розглянемо жіночі образи роману та виявимо роль людей соціального дна у творі.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу Розгляд рекомендованих до уроку питань

1. Чому дочка розбійника не захотіла стати дружиною розбійника? Розкрийте внутрішній стан Галі, вмотивуйте її вчинки після одруження.

2. З'ясуйте причини прихильності Христі до Чіпки, проаналізувавши обставини життя, душевний стан і вчинки героїні.

3. У чому трагізм жіночої і материнської долі Мотрі? Як ви оцінюєте вчинок Мотрі, що скаржиться на власного сина?

4. З'ясуйте життєву філософію баби Оришки і Галиної матері Явдохи. Як виховувала баба Оришка Чіпку? Яка провідна риса сформувалася під впливом баби?

5. Кого із персонажів роману ви віднесли б до людей соціального дна? Яку роль вони відіграють у творі? 6. Схарактеризуйте образи Лушні, Матні і Пацюка. Який виховний момент реалізується за допомогою цих персонажів?

7. Визначте засоби розкриття жіночих образів.

8. Визначте засоби розкриття образів Лушні, Матні і Пацюка.

Заслуховування повідомлень доповідачів, розв'язаня проблемних ситуацій, відповіді на проблемні запитання, складені учнями вдома.

V. Систематизація й узагальнення вивченого 1. Відповідь на питання Застосовуючи технологію ПРЕС, дайте відповідь на питання: «Який жіночий образ, на вашу думку, є найбільш вдалим? Учень, відповідаючи, використовує такі словесні форми: Ÿ я вважаю, що… (озвучення позиції); Ÿ оскільки… (обґрунтування позиції); Ÿ наприклад… (наведення прикладів); Ÿ таким чином… (підбиття підсумків).

2. Складання порівняльної характеристики Мотрі і Явдошки

Мотря

Явдоха

Бідна трудівниця, сирота змалку, потім — найми. Мала вона лише злидні — та чесно нажиті

Дитя соціального дна, ще напів дитиною призвичаїлася до кра діжок, а потім і до торгівлі кра сою і тілом, стала армійською повією. Одружившись із розбій ником Максимом, перетворилася на сільську багачку

Чесна, справедлива жінка, яка живе за законами моралі, вірить, що чесність є найголовнішою цін ністю трудящої людини, намага ється прищепити ці риси Чіпці, шукає засобів навернути сина на добро, а дізнавшись про кри вавий злочин сина, викриває його

Для неї нічого святого у житті немає. Зневажає чесних тру дівників. Найголовніше для Явдохи — нажива і прибуток.

А яким шляхом здобуте багат ство, значення для неї не мало

Ніжні, люблячі матері, хоча кожна з них по-своєму розуміє щастя своєї дитини


VІ. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал уроку за допомогою конспекту.

2. Скласти порівняльну характеристику Галі та Христі.

Список рекомендованої літератури. (Див. попередній урок)

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія Продовжте речення

  • Я запам'ятав, що…
  • Я зрозумів, що…
  • Мені на уроці…
  • Думаю, що…

Колективна рефлексія. Діалог

  • Погляньте на клас. Що ви помітили?
  • Як ми виконали своє навчальне завдання?
  • Як можемо себе оцінити? Чому?
  • З яким настроєм закінчили урок?

Додаток

Можливий коментар до деяких відповідей учнів

До питання № 1. Високими морально-етичними якостями наділена дружина Чіпки Галя, яка виросла в сім'ї розбійника. Цим привабливим жіночим образом автор доводить, що згубне середовище здатне породити не тільки моральних потвор, але й свою протилежність.

Галя ненавиділа батькове заняття, бачила його недопустимість, руйнівний вплив на людину. Жінка зробила все, щоб урятувати чоловіка, заручилася обіцянкою, що він покине злодійство. Тихим ангелом-спасителем намагається вона стати для товариства та особисто для Чіпки. На якийсь час має успіх: її чоловік покинув лихе товариство, став триматися дому, де панував родинний затишок. Він зайнявся купецькою справою, і от уже достаток у домі нагромаджувався не злодійством, а його чесною працею.

До питання № 3. Трагедія людської особистості чи не найбільш зворушливо відтворена в образі Мотрі — однієї з найтрагічніших постатей в українській літературі. Із психологічною переконливістю вмотивовано останній крок матері, яка, не витримавши страшних випробувань, що впали на її сиву голову, не знісши кривавого розбійництва сина, викриває його злочин.

Мати не просто негативно ставиться до розбійництва сина, вона в силу своїх можливостей бунтує проти нього. Так слід розуміти переселення Мотрі в підсусідки до чужих людей, аби лише не бути свідком п'яних бешкетів у власній хаті і не благословляти своєю присутністю те, що неприйнятне для її натури. І коли до неї звертається по допомогу єдина вціліла з Хоменкової родини дівчинка, то Мотря, не вагаючись і хвилини, приймає єдине правильне рішення, продиктоване народною мораллю, за законами якої вона жила цілий вік. «Я знаю, хто ті розбишаки… — говорить вона дівчинці. — Мовчи!.. То мій син клятий!.. Цить… а то як почує — не животіти тоді ні тобі, ні мені…». Цей жорстокий учинок сина дав Мотрі зрозуміти, що він не спиниться й перед найтяжчим злочином матеревбивства. Образ матері-страдниці, її рішення і дії набувають символічного звучання: це сама справедливість, саме людське сумління карали і злочин, і злочинця, ким би він не був. Такий поворот у розвитку образу цієї трагічної особистості засвідчує неминучість перемоги добра над злом як однієї з етичних засад нашого народу.

До питання № 6. У прірву штовхають Чіпку погані товариші, їхні прізвища самі красномовно говорять за себе: Лушня, Матня та Пацюк. Це ходячі черева, покидьки громади, що стоять, власне, поза нею. Спритно використовують вони Чіпку, пропиваючи все його добро, а потім ведучи на шлях злодійства. Мати прагне спинити сина, коли вже слово не допомагає, вона скаржиться на нього у волость. Нечипора посадили в чорну, але товариство його визволило. Намовлений Лушнею, Чіпка прогнав матір із рідної хати.

Це й був його перший злочин: порушення Господньої заповіді, яка вимагає шанувати батька й матір. Моральний бар'єр був знятий, і порушення заповідей «Не вкради!» і «Не вбий!» уже не приносить душевних страждань героєві. Саме Лушня пропонує виправдання крадіжки: не крали, а своє одбирали. Слід зауважити, що розмови про «відбирання свого» з боку таких ледарів, як Лушня, Матня й Пацюк, а потім і Чіпка, звучать як блюзнірство, так само, як і скарги на світову кривду від тих людей, хто цю кривду лише стокротно примножують.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду