Урок: Розвиток зв'язного мовлення. Підготовка до написання контрольного домашнього твору-роздуму за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

16 грудня, 2016 0

Мета: повторити будову твору-роздуму; удосконалювати навички писемного зв'язного мовлення учнів; розвивати вміння самостійно викладати думки та аргументувати їх, робити висновки; виховувати почуття власної гідності, честі та справедливості.

Тип уроку: розвиток зв'язного мовлення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

  • Які ви знаєте типи мовлення?
  • На які питання відповідає роздум?
  • Назвіть складові твору-роздуму.


ІV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя

Перша назва роману Панаса Мирного та Івана Білика

була

«Пропаща сила», але з якихось причин автори згодом змінити її на «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». В обох назвах відбилася авторська позиція. Щоб зрозуміти її, розв'яжемо проблемні ситуації.

2. Індивідуальна робота

Варіант І. Чи є, на вашу думку, не тільки Чіпка, а й Грицько та Максим «пропащою силою»? Наведіть у відповіді аргументи, взяті з тексту роману.

Заповніть таблицю Елвермана.

Так

Чи є, на вашу думку, не тільки Чіпка, а й Грицько та Максим «пропащою силою»?

Ні



Варіант II. Зіставте постаті Чіпки, Грицька, і Максима. У чому полягає

відмінність між цими характерами? Який зміст вкладають ці персонажі у поняття честі, справедливості та людської гідності і якими способами намагаються їх утвердити (за романом Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)?

Заповніть таблицю.

Індивідуальні риси характеру

Грицько

Чіпка

Максим




Який зміст вкладають у поняття честі, справедливості та людської гідності?




Якими способами намагаються їх утвердити?





3. Перевірка виконання роботи. Обмін думками

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Сформулюйте тези до творів, запропонуйте можливі аргументи, висновки.

VІ. Домашнє завдання

1. Написати твір-роздум (протягом тижня).

2. Підготуватися до уроку-діалогу за планом.

Рекомендований перелік питань до уроку

1. Чому дочка розбійника не захотіла стати дружиною розбійника? Розкрийте внутрішній стан Галі, вмотивуйте її вчинки після одруження.

2. З'ясуйте причини прихильності Христі до Чіпки, проаналізувавши обставини життя, душевний стан і вчинки героїні.

3. У чому трагізм жіночої і материнської долі Мотрі? Як ви оцінюєте вчинок Мотрі, що скаржиться на власного сина?

4. З'ясуйте життєву філософію баби Оришки і Галиної матері Явдохи. Як виховувала баба Оришка Чіпку? Яка провідна риса сформувалася під впливом баби?

5. Кого із персонажів роману ви віднесли б до людей соціального дна? Яку роль вони відіграють у творі?

6. Схарактеризуйте образи Лушні, Матні і Пацюка. Який виховний момент реалізується за допомогою цих персонажів?

7. Визначте засоби розкриття жіночих образів.

8. Визначте засоби розкриття образів Лушні, Матні і Пацюка. Бажано обрати головних доповідачів та співдоповідачів. Завдання решти учням — сформулювати проблемні питання до характеристики кожного образу.

Список рекомендованої літератури

1. Борщевський В. М. Українська література : підручник.— К., 1990.

2. Гончар Олесь. Перший симфоніст української прози / Олесь Гончар. Письменницькі роздуми.— К., 1980.

3. Майдан Оксана. Психологічні спостереження Панаса Мирного в жанрі роману // Слово і час.— 1999.— № 10.— С. 28–32.

4. Месевря Ольга. Проблема добра і зла у творчості українських письменників // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2003.— № 1.— С. 74–81.

5. Ковдя С. А. Новаторство Панаса Мирного у створенні системи персонажів // Українська література в загальноосвітній школі.— 2003.—

№ 5.— С. 8–10.

6. Черкаський В. М. Вивчення творчості Панаса Мирного.— К. : Радянська школа, 1982.— 192 с.

VII. Підсумок уроку

Додаток

У сюжетній лінії Максима Ґудзя автори спочатку із захопленням розповідають про витівки внука запорожця Мирона Ґудзя: і пані Польська через нього не може скуштувати найсмачніших яблук із власного саду, і бугай, якого і пастухи бояться, гине з вини безстрашного Максима. Але козацька воля — це не сваволя. Потурання батьків улюбленому синочкові не можуть спричинитися до добра. Поступово поведінка Максима стає і зовсім неконтрольованою. Уже юнаком від обурених односельців він отримує прізвисько Махамед за небачену в ті часи розгнузданість поведінки: «Хто в Тхорихи-вдови вимазав дьогтем ворота? Не хто як Максим… Чиїх рук не втекла Хоменкова дочка Хвеська?.. Не втекла Максимових рук! Хто пустив славу на багатирку Шрамченкову дочку? У кого ж язик довший, як не у Максима! Сам устряне, зведе дівчину,— сам перший і насміхається… Не одна їх і не дві наробило стида-сорому батькові й матері».

Не знаючи, що далі робити із сином, батьки віддають Максима в солдати. Казарма зламала його небуденну силу. Максим страждав від безглуздої служби-муштри. Коли йому потрапила до рук «граматка», самотужки опанував азбуку і навчився по церковних книжках читати.

Одруження Максима з гулящою Явдохою — це шлюб ні по любові, ні за розрахунком, а тільки відчайдушна спроба створити сім'ю як прихисток від зовнішнього ворожого світу, де єдиною втіхою виявилося те, «що пили та гуляли нишком та тишком, щоб, бува, начальство Максимове не дізналося». Горілка, до якої Максим звик, вимагала грошей, і він не соромиться грабувати людей, оббирати солдатів.

Після відставки Максим із сім'єю повертається на батьківщину. Але розбещені армією та постійною пиятикою, звиклі до легкої наживи, ні Максим, ні Явдоха не могли жити за законами української сільської моралі. Тому надовго у селі Максим не затримався: «…Спродав дворище, будинок, забрався — та й виселився на хутір.» Звичайно, так було менше помітно, з чого Максим живе, з чого багатіє. А багатіє він, як виявляється, не з чого іншого, як із грабунків, якими промишляє давно і систематично. Морально зіпсований солдатчиною, внук славного запорозького лицаря, син чесного селянина-хлібороба перетворився на розбійника-грабіжника.

Мученицька страшна смерть Максима — це розплата за його гріхи. Чіпка несамохіть зіставляє тестеву агонію з тихою, безболісною смертю власної бабусі: «Чіпка зиркнув — і затрясся… Він ніколи не бачив такого страшного, холодного погляду. Перед ним війнула друга смерть, бабина. Там — тихо, наче забуваючись або засипаючи, упокоювалась добра душа. Тут — з страшним болем, муками та прокльонами покидала вона землю».

Письменник підводить нас до висновку, що, аналізуючи початок життя людини, дуже важко сказати, що переможе в людині, добро чи зло. Ми співчуваємо Чіпці-дитині, ми захоплюємося відвагою Максима-підлітка, але нам і на думку не спадає, що дорослими вони свідомо стануть на бік зла.

Як уже говорилося, автори роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» заклали в художній текст дуже важливу думку про те, що вибір людиною своєї долі, попри всі зовнішні фактори і впливи, залежить тільки від неї самої. З цієї точки зору показовим є образ Грицька, який у романі не випадково протиставляється Чіпці, є його антиподом. На прикладі його долі автор доводить, що чесною працею можна досягти значно більшого, ніж злодійством. Звичайно, і в житті Грицька були болючі розчарування, та, незважаючи на всі свої невдачі, помилки, прояви слабодухості (епізод, коли москалі били діда Уласа, а Грицько злякався і сховався), він не опускає рук, не піддається зневірі. З тексту твору ми дізнаємося про те, що в Грицька дитинство було ще тяжче, ніж у Чіпки, бо ріс він круглим сиротою. Зовнішній вигляд Грицька-підпасича свідчить про це красномовно: «На йому сорочка чорна-чорна, полотна не знать, да ще й порвана; штаненята — саме ґноття висить на очкурі — позасукувані аж за коліна». Але Грицько поставив перед собою мету і почав реалізовувати її ще в юності, коли без вагань ходив на заробітки аж у Херсон. Його дружина Христя — теж сирота змалку, теж вихована в праці та наймах. З Грицьком вони зуміли побудувати справжнє родинне гніздо із своїми порядками, звичаями, проблемами. У їхній сім'ї панує мир і злагода, духовна і душевна гармонія, єдність інтересів, домашній затишок, взаємне кохання і радість буття. Якщо порівняти з сім'єю Христі і Грицька сім'ю Галі й Чіпки, то виявиться, що як кохана дружина Галя для Чіпки не так уже й багато зробила, адже лише на короткий час зуміла відволікти свого чоловіка від розбійництва, треба було переконати і впевнити власного чоловіка в тому, що чесною працею можна заробити більше, ніж розбоєм. До того ж у Грицька й Христі щороку народжувалася дитина. У Чіпки й Галі дітей не було зовсім. Кажуть, бездітна сім'я скривджена долею. Ця думка й звучить у підтексті роману, а з самого тексту твору випливає, що Бог таким чином карав Чіпку за його злочини, насамперед за нічим не оправдане садистське вбивство багатодітного сторожа: позбавивши його сиріт годувальника, Чіпка втратив право стати батьком сам, був недостойний відчувати радість батьківства. І, мабуть, зовсім не випадково Чіпка, закутий у кайдани, по дорозі на каторгу, проходячи через Піски, зустрічається з Грицьком, який повертається з поля з повним возом — символом достатку, поваги в громаді, повертається з сином-спадкоємцем, якого змалку привчає до хліборобства. Цим автори підкреслюють, що у Чіпки все це теж могло б бути. Але він обрав інший шлях.

На відміну від односельців, які відвертаються від Чіпки, Грицько поводиться з ним як істинний християнин: не осуджує, а лише співчуває, запитує, що передати матері, яку він, Грицько, взяв догодовувати до її смерті. Звичайно, Грицько аж ніяк не сподівався почути з уст свого товариша дитинства і рідного сина Мотрі погрози на адресу матері та безпідставну зневагу до нього самого, товариша дитячих літ Чіпки, а доброго приятеля й кума.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду