Урок: Соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історія створення. Ідейне спрямування твору. Алегоричність назви

16 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити учнів з поняттями з теорії літератури, історією створення роману, багатоплановістю його сюжету, своєрідністю композиції та проблематикою; розвивати навички аналізу художнього тексту і вміння визначати жанрову належність твору; виховувати критичне мислення, вміння обґрунтовувати власні міркування.

Теорія літератури: соціально-психологічний роман.

Обладнання: портрет письменника, словник літературознавчих термінів, довідкова література з теми, реферати учнів попередніх років, текст роману, таблиця «Жанри епосу».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

20px;">1. Справжню письменницьку славу принесли Панасові Мирному два великих романи… («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»)

2. М. Драгоманов уперше надрукував роман «Хіба ревуть воли…» в Женеві в… (1880 р.)

3. «Перший симфоніст української прози» — так сквзав про Панаса Мирного… (О. Гончар.)

4. Кому присвячено драму «Лимерівна»? (Марії Заньковецькій)

5. Автонім Панаса Мирного. (Рудченко)

6. Став канцелярським службовцем — писарчуком Гадяцького повітового суду в… (1863 р.)

7. М. Сиваченко назвав Панаса Мирного… (корифеєм української прози)

8. У свої неповні 37 років Панас Якович піднявся на найвищий щабель чиновницької кар'єри — став… (дійсним статським радником).

9. Народився Панас Мирний… (13 травня 1849 р.)

20px;">10. Назвіть жанри, в яких працював Панас Мирний. (Роман, повість, оповідання, нарис, поезія, драма)

11. Панас Мирний брав участь у створенні часопису… («Рідний край»)

12. Звідки походить псевдонім Рудченка? (За провідною рисою характеру)

III. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Працюючи в казенній палаті, Панас Мирний не мав достатньої можливості знайомитись із життям, побутом, думами селянства. А службові поїздки, хоч і обтяжливі, давали багатющий матеріал для творчості. Так і задум глибоко дослідити закономірності народного життя письменник також привіз із чергової поїздки. Про історію створення роману, його композицію і проблематику, алегоричність назви та ідейне спрямування ми говоритимемо сьогодні.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Урок проводимо у формі практикуму з літературознавчого аналізу художнього твору.

Методичний коментар

Практикум — це така форма організації процесу навчання, під час якої вчитель організовує дії школярів на детальне осягнення та усвідомлення теоретичного матеріалу або окремого аспекту через практично зорієнтовану самостійну аналітико-синтетичну читацьку діяльність. Таке заняття передбачає формування вмінь і навичок практичного застосування теоретико-літературних знань шляхом виконання системи чітко сформульованих завдань творчо-пошукового характеру.

Технологія проведення практикуму передбачає об'єднання учнів у малі групи, кожна з яких виконує певний вид практичної роботи (диференційоване навчання). Важливою умовою проведення практикуму є глибокі знання, міцні навички й уміння. Водночас практичні роботи повинні бути дослідницькими,

спрямованими на формування в учнів критичного мислення, уміння здійснювати перевірку наукової достовірності певних закономірностей і положень. Уроки-практикуми повинні бути найтісніше пов'язані з матеріалом, що вивчається, а також сприяти глибокому його засвоєнню.

Основні етапи уроку-практикуму:

  • повідомлення теми, мети і завдань практикуму;
  • ктуалізація опорних знань і вмінь учнів;
  • мотивація навчальної діяльності учнів;
  • добір необхідних дидактичних матеріалів;
  • виконання роботи під керівництвом учителя;
  • звіт про виконану роботу;
  • обговорення здобутих результатів роботи;
  • контроль та оцінювання результатів практичної роботи).


1. Виконання роботи. Завдання для груп

Завдання для групи 1

(Робота зі словником літературознавчих термінів)

Знайдіть визначення понять «епос», «роман», «соціально-психологічний роман», назвіть жанри епосу, характерні ознаки роману та його жанрові форми.

Орієнтовна відповідь

Епос — зображення людського характеру в дії через участь у подіях і стосунках із людьми.

Жанри епосу: казка, легенда, дума, переказ, роман, повість, оповідання, новела.

Роман — великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Характерні ознаки роману:

  • зображення всебічної картини життя людей та складного кола життєвих явищ;
  • декілька сюжетних ліній;
  • наявність системи рівнозначних персонажів;
  • значна тривалість подій у часі.


Соціально-психологічний роман — це роман, у якому суспільно значущі події і суспільні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань.

Жанрові різновиди роману

Єдиної класифікації різновидів роману немає. Залежно від літературних епох, періодів, течій, стилів і теоретичних засад розрізняють роман:

  • просвітницький,
  • середньовічний,
  • бароковий,
  • сентиментальний,
  • романтичний,
  • екзистенціалістичний тощо; за змістом:
  • соціальний,
  • сімейно-побутовий,
  • соціально-побутовий,
  • історичний,
  • філософський,
  • сатиричний,
  • пригодницький,
  • біографічний,
  • науково-фантастичний тощо; за часом розгортання сюжету:
  • історичний (зображуються минулі події),
  • сучасний (зображуються сучасні події),
  • роман про майбутнє (зображуються передбачені автором події, наприклад, у науково-фантастичному романі);
  • за тематикою чи зображуваним середовищем:
  • урбаністичний роман,
  • мариністичний роман.


Часом їх уважають підвидами роману, класифікованих за змістовим принципом (наприклад, автобіографічний роман — різновид біографічного, роман на тему села — різновид соціального, родинний роман — різновид сімейно-побутового).

Завдання для групи 2

Дослідіть історію створення роману. Зверніть увагу на те, що стало поштовхом до початку роботи над романом, скільки редакцій мав роман і чому, де і коли був надрукований уперше.

Орієнтовна відповідь

Весною 1872 року Панас Мирний перебував у службовому відрядженні. Під час поїздки з Полтави до Гадяча хлопчиквізник розповів письменникові жахливу історію селянина Василя Гнидки, який вирізав сім'ю заможного козака, за що був засуджений до каторжних робіт.

Особа Гнидки зацікавила митця як «дуже цікавий суб'єкт» як для етнографа, так і психолога. «Далі я вже не пам'ятаю,— писав він у «Подоріжжі од Полтави до Гадячого»,— про що ми балакали з машталіром; знаю тільки, що цілу дорогу балакали, але все те Гнидка собою затер, зарівняв у моїй пам'яті; тільки сам зостався, як здоровенний іржавий цвях, забитий у білу гладеньку стіну мого спомину; ломив він мою голову і поривав думку розгадати його чудовну появу».

Панас Мирний, задумуючись над вчинками цієї людини, робить висновок: «На мій погляд, Гнидка — безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту,— пригніченого усяким панством…— де все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні. Де одно загнива, там починається інше заражатись, і при вонючій духоті, яку розносить усе гниле, тяжке стає життя народженому, гірке воловодіння з цвіллю. І от починає воно боротьбу за своє місце за життя; почина розшукувати шляху. Де ж ти знайдеш його без освіти, де ти знайдеш його у тому широкоглядному мороці, який сповива усе й усіх? А тут устає таке питання: не я задавлю — мене задавлять!.. І кидається чоловік, як звірина, на все, купається в крові людській і знаходить в тім свою утіху, пораду для свого серця».

На основі почутого Панас Мирний пише нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого».

Почутий письменником випадок з життя ліг в основу повісті «Чіпка», над якою він працював протягом літа й осені 1872 року.

Повість «Чіпка» — перша редакція майбутнього великого соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», де автор зосередив головну увагу на постаті центрального героя твору — Чіпки Варениченка. У повісті ще не були чітко окреслені сюжетні ходи — історичні екскурси, розповіді про земство, царський суд, досить побіжно змальовувалося життя селян: Максима Ґудзя, Явдохи, Грицька, Христі.

Закінчивши повість, Панас Мирний надіслав її для рецензування братові Івану Білику — відомому українському критику, який прихильно, доброзичливо, але й вимогливо поставився до оцінки твору, висловив ряд слушних зауважень.

Одержавши рецензію на початку 1873 року, Панас Якович переглянув текст повісті, виправив деякі суперечності в образі головного героя, дещо деталізував, накидав штрихами нову сюжетну лінію про Грицька тощо. І відклав на певний час за своїм творчим принципом: «Нехай вилежиться та достигне, як та овоч на дереві». Коли ж навесні того ж року він знову повернувся до твору, то почав писати заново — розгортати повість у багатоплановий соціально-психологічний роман, який назвав «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Твір зазнав ще двох редакцій, що велися головним чином по лінії поглиблення окремих образів та ситуацій, ще двічі пересилався за маршрутом Полтава — Житомир (саме там жив тоді І. Білик), а потім був начисто переписаний, читався серед київської творчої інтелігенції і, нарешті, в листопаді 1875 року був поданий до цензури, яку пройшов порівняно швидко і щасливо.

Панас Мирний вирішив видавати роман під прізвищами обох авторів, адже Іван Білик у процесі роботи над книгою виступав не лише як критик і порадник, а й як співавтор.

Але далі над романом повис якийсь фатум. Почалося з того, що київські друкарні твір чомусь не взяли. Можливо, вони були перевантажені. Коли нарешті домовилися про друк у Петербурзі — цим питанням займався композитор М. В. Лисенко,— то виявилося, що цензор у поспіху не поставив свій підпис на кожному аркуші рукопису. Роман повертається в Київ, розшукують звільненого з роботи цензора. Той підписує рукопис, і роман знову їде до Петербурга. Друк його почався тільки наприкінці травня 1876 року. І тут по цензурних відомствах пройшов горезвісний циркуляр від 5 червня 1876 року про заборону українських видань, який і припинив друк роману.

Уперше роман був надрукований М. П. Драгомановим у Женеві 1880 року, але відразу ж потрапив до списку заборонених видань і проникав до читачів у Росію таємно, як підпільна література. Легально роман було опубліковано вперше 1903 року в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила».

Завдання для групи 3

Поясніть алегоричність назви твору.

Орієнтовна відповідь

Закінчивши чорновий варіант повісті «Чіпка», Панас Мирний надіслав його на рецензію братові, відомому літературному критику, який виступав під псевдонімом Іван Білик. «Ти, довготелеса гітаро, серйозно талановито бренчиш — і мотиви, найбільш суттєві, схоплюєш точно»,— похвалив той молодого автора. Однак Івана не задовольняла філософська основа твору: «Прочитай ще раз Чіпку,— писав він Панасові,— і ти побачиш, що життя, виведене в повісті, жахливе. Але хіба ж теперішнє життя не являє собою нічого, крім п'янства, дурості, заздрості, розбою, вбивства?». Критик переконував брата, що суспільство тримається не на грішниках, а на святих, «воно тримається людською сутністю людини, а не звірячою. Звіряча сутність — злочини — лише є протестом проти мерзенного устрою людської сутності. Хіба рика онагра серед паші?».

Так дещо перефразована біблійна метафора (вираз із біблійної «Книги Іова»), яку підказав Іван Білик, стала назвою майбутнього роману, над яким разом почали працювати брати Рудченки. Спочатку цей вираз стояв як один із епіграфів до твору, але пізніше Панас Мирний поставив його в заголовок роману, цим самим підкресливши головну ідею: воли — алегоричний образ селянства — не ревли б, якби ясла були повні, якби були нагодовані (саме так слід розуміти риторичне запитання). Назва промовисто вказувала на те, що не можна мовчати, коли навколо чиниться кривда, що народ ніколи не змириться з гнобленням. Автори винесли в заголовок злободенне соціальне питання, вже цим самим привертаючи до нього увагу читачів, насамперед інтелектуальної громадськості. Вони намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити причини, які штовхали селян на слизьку дорогу, калічили їх душі, нівечили мораль, вели до трагедії.

Завдання для групи 4

Визначте ідейно-тематичний зміст твору.

Орієнтовна відповідь

Тематика твору — зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні та під час реформ, що почалися 1861 року.

Головна ідея криється в алегоричній назві роману (див. вище). Проблематика роману:

  • народна мораль;
  • батьки і діти;
  • добро і зло;
  • земля й достаток;
  • кріпацька неволя;
  • жінка в сім'ї;
  • любов і сімейне щастя;
  • гріх і спокута;
  • жорстокість і милосердя.


Завдання для групи 5

Визначте особливості композиційної будови твору.

Орієнтовна відповідь

Академік Олександр Білецький, аналізуючи композицію роману і говорячи про її складність, порівняв її з будинком «з багатьма прибудовами і надбудовами».

Теорія літератури

Композиція літературного твору — це розміщення і співвідношення всіх його складових частин, епізодів, що змальовують певні життєві події, взаємозв'язок описів поведінки персонажів, їхньої зовнішності, картин природи, інтер'єрів з монологами та діалогами. До композиції належать розташування персонажів у творі, система розгортання подій, своєрідність організації художнього матеріалу.

Роман «Хіба ревуть воли…» складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на розділи. Тридцять розділів роману складають так звану зовнішню структуру. Кожна частина, кожний розділ мають завершений зміст, внутрішній лад, становлять певну художню цілісність.

Перша частина — розповідь про дитинство та юність Чіпки. Друга частина присвячена столітній історії села Піски.

Третя частина знайомить зі складною долею хлібороба, звивистою стежкою його бунтарства.

Четверта завершує трагедію Чіпки.

Завдання для групи 6

Визначте, у чому полягає складність, багатоплановість роману та сюжетні лінії твору.

Орієнтовна відповідь

Свідченням багатоплановості роману є:

1) показ процесу закріпачення українського села;

2) сатиричне викриття царської адміністрації, чиновництва, земства;

3) показ згубного впливу солдатчини;

4) показ «голодної волі». Сюжетні лінії роману:

1. Основна сюжетна лінія роману — доля Чіпки, невтомного шукача правди, який зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою».

2. Сюжетна лінія, яка розповідає про життя Грицька.

3. Історія села Пісок.

4. Сюжетна лінія панів Польських.

5. Розповідь про долю Максима Ґудзя.

2. Звіт груп про виконану роботу

3. Обговорення здобути результатів роботи

4. Оцінювання результатів практичної роботи

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Евристична бесіда

1. 1903-го року роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вийшов у Росії під назвою «Пропаща сила» на сторінках журналу

«Киевская старина». Яка назва, на вашу думку, найглибше розкриває ідейно-тематичний зміст твору? Запропонуйте власний варіант назви твору.

2. Які загальнолюдські проблеми порушують автори у творі?

VІ. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал уроку.

2. Підготуватися до розгляду проблемного питання: «Чіпка — бунтар, правдошукач чи злочинець?»

VII. Підсумок уроку. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення: «Почуте на уроці мене спонукало замислитися над тим, що…»

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду