Урок: Історична повість І. С. Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький». Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в XVII столітті. Проблематика твору, його патріотичний пафос. Образ Максима Кривоноса

15 грудня, 2016 1

Мета: ознайомити учнів зі змістом твору, образом Максима Кривоноса, проблематикою та патріотичним пафосом повісті «Князь Єремія Вишневецький»; формувати вміння характеризувати образи твору; удосконалювати навички усного мовлення, аналізу на основі прочитаного; виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму.

Теорія літератури: історична повість.

Обладнання: портрет письменника, тексти роману І. С. Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький»; картина М. С. Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»; портрети Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань, урок-колоквіум).

ХІД

УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

У літературній спадщині І. Нечуя-Левицького, крім творів на соціально-побутові теми, є також брошури та повісті й романи історичної тематики. У 70-х рр. ХІХ ст. були видрукувані його історико-популярні брошури «Унія і Петро Могила, київський митрополит», «Перші київські князі Олег, Ігор, Святослав і свя-тий Володимир і його потомки», «Татари і Литва на Україні», «Український гетьман Богдан Хмельницький і козаччина», «Українські гетьмани Іван Виговський та Юрій Хмельницький», «Руїна на Україні. Українські гетьмани Дорошенко, Многогрішний та Самойлович», які були чи не першою спробою системати-зувати історію України.

І. Нечуй-Левицький мріяв створити белетризований виклад історії України, щоб викликати справжній інтерес народу до свого

минулого. Сам письменник ще з дитинства добре знав народні думи та історичні пісні, ознайомився із козацькими літописами С. Величка, Г. Грабянки, Самовидця та історичними монографіями Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Костомарова. Свої твори письменник адресує народу, «якому потрібно викладати історію як в оповіданнях для того, щоб було зрозуміло».

І. С. Нечуй-Левицький мав на меті написати історію України в такому популярному форматі «до останніх гетьманів, починаючи од Мазепи» і показати роль кожного в процесі становлення України як самостійної держави. Як бачимо із назв творів, І. Нечуй-Левицький звертається до найбільш суперечливих сторінок історії України і, не ідеалізуючи, не перебільшуючи ролі тієї чи іншої історичної постаті, прагне допомогти читачеві осмислити її вчинки. Це дало змогу авторові показати драматизм поведінки історичних діячів на порозі політичного вибору, суперечки між моральним обов'язком людини і політика.

Повість «Князь Єремія Вишневецький» була завершена 1897 p., але за життя письменникові не вдалося її опублікувати, хоч він неодноразово звертався з цим до редакцій журналів «Київська старовина», «Діло» та інших. Твір було надруковано лише 1932 p. в Харкові, а пізніше він увійшов у 10-томне зібрання творів письменника (1968). Літературна критика не від-реагувала на вихід повісті, до останнього часу про неї не згадували і в монографіях, присвячених життю й творчості І. Нечуя-Левицького. Сьогодні на уроці ми ознайомимося із проблематикою твору, його патріотичним пафосом, схарактеризуємо образ героя національно-визвольної боротьби козацтва України ХVІІ століття Максима Кривоноса.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Тематичний словниковий самодиктант «Риси громадянина-патріота»

Можливий варіант диктанту: Патріотизм, самовідданість, альтруїзм, здатність до самопожертви заради батьківщини, національна самосвідомість, цільність, цілеспрямованість, толерантність, інтернаціоналізм.

Пригадайте:

1. До яких тем у своїй творчості звертався І. Нечуй-Левицький?

2. Коли з'явився літературний псевдонім «І. Нечуй»?

3. У яких містах учителював І. С. Левицький?

4. Який перший твір І. С. Левицького був перекладений російською мовою? («Рибалка Панас Круть»)

5. Якими псевдонімами І. С. Левицький підписував свої твори?

6. Жанр твору «Кайдашева сім'я».

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

На дошці записані питання, які ми будемо обговорювати на уроці. Але спочатку ознайомимося з теорією літератури, складемо словничок до теми.

Питання, винесені на обговорення уроку-колоквіуму

1. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в ХVІІ столітті. (Дібрати цитати з тексту повісті, прокоментувати їх.)

Під час підготовки зосередьте увагу на таких моментах:

  • Як змінилося становище селян після запровадження панщини?
  • З якою метою на українських землях насаджувалася католицька віра?
  • Чому багато українських магнатів прийняли чужу віру?
  • Як були придушені козацько-селянські повстання під керівництвом Остряниці та Гуні?
  • Міжусобиці та грабіжництво, захват чужих земель, сіл, міст.
  • Опис національно-визвольної боротьби козацтва України в XVII столітті.


2. Проблематика твору та його патріотичний пафос.

3. Образ Максима Кривоноса в повісті.

а) Портрет;
б) провідні риси характеру, де і як вони проявляються;
в) за що народ любив Максима.


Теорія літератури

Історична повість — це повість, яка побудована на історичному сюжеті і в якій відтворено попередню епоху та її діячів.

Словничок до теми

Чорна рада — козацька рада з участю «черні» — простих селян та міщан.

Повстання — масовий збройний виступ.

Отже, за жанром твір «Князь Єремія Вишневецький» — це реалістична історична повість. Пишучи її, Нечуй-Левицький спирався на історичні факти, зафіксовані в козацьких літописах С. Величка, Г. Грабянки, Самовидця, щоденнику двірського шляхтича князя Єремії — Богуслава Машкевича, історичних працях М. Костомарова, П. Куліша, розвідці О. Лазаревського «Лубенщина и князья Вишневецкие». Для зображення у творі письменник обирає один із найгероїчніших періодів історії України — козаччину. Щодо цього він писав: «Козаччина — то цвіт українського історичного життя, то самий показний період нашої історії, то час української слави, завзяття і лицарства…» Історичним тлом роману «Князь Єремія Вишневецький» є середина ХVІІ ст., національно-визвольна війна (1648–1654) під проводом Богдана Хмельницького.

2. Історична довідка про події в Україні середини ХVІІ ст. (виступ учня)

Визвольна війна українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького розпочалася 1648 року викликана низ-кою причин політичного, соціально-економічного, культурно-релігійного характеру.

Політичні причини. У середині XVII ст. більшість українських земель знаходилася у складі Речі Посполитої. Після при-душення козацьких повстань польський уряд 1638 р. обмежив права війська Запорозького, православних усували від участі в органах місцевого самоврядування, ущемляли їх права на заняття ремеслами, промислами. Було скасовано виборність козацької старшини, ліквідовано козацький суд, на чолі війська замість гетьмана призначено польського комісара, а посади полковників обіймала польська шляхта. Реєстрове козацтво було зменшено до 6 тис. чоловік, а не включені до реєстру автоматично переходили в кріпацьку залежність.

Культурно-релігійні причини. Поступово йшлося до нового вибуху релігійних пристрастей, тому що релігійні суперечності не були розв'язані й наростали. Покатоличення українців здійснювали за допомогою уніатської церкви. Православні храми і монастирі зачиняли, замість них будували католицькі костьоли. Дискримінації було піддано українську мову, заборонявся друк українських книг, українці не могли здобути освіту рідною мовою. Усе це викликало ненависть українського народу.

Соціально-економічні причини. Польські та українські феодали, намагаючись збільшити власний прибуток, посилювали експлуатацію селянства. Збільшується панщина. Одночасно зростають натуральні і грошові податки. Влада верхівки була необмеженою, феодал міг селянина продати, обміняти, фізично покарати і навіть вбити. Особливо страждали українські селяни від передачі феодалами в оренду своїх маєтків. У першій половині XVII ст. більшість українських земель, що належали польській шляхті, орендували єврейські підприємці, які намагалися за короткий термін повернути з прибутками вкладені в оренду гроші, нещадно експлуатували селян. У подібній ситуації опинилося і міщанство, особливо в тих містах, що знаходилися в приватній власності феодалів. Міщани здійснювали свої повинності й платили податки.

Отже, відсутність власної держави, нестримна втрата національної еліти, закріпачення селянства, релігійна та мовна дискримінація не тільки гальмували у середині XVII ст. суспільний розвиток українського народу, а й робили цілком реальну загрозу втрати його самобутності, асиміляції та зникнення з історичної сцени.

Ліквідація гноблення шляхетської Польщі відповідала інтересам майже всіх класів і станів суспільства: селянства, міського населення, реєстрового і нереєстрового козацтва, старшини, нижчого православного духовенства, української дрібної шляхти. Проте найважливішу роль у визвольній війни відіграло козацтво.

Війна мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. Її мета — знищення національно-релігійного гноблення з боку Речі Посполитої, панівної системи соціально-економічних відносин, розбудова незалежної держави.

3. Робота з текстом

Знайдіть епізоди, зачитайте цитати з тексту повісті, у яких ідеться про життя народу до початку війни, описано націо-нально-визвольну боротьбу козацтва України в ХVІІ столітті. Прокоментуйте їх.

4. Визначення проблематики твору та його патріотичного пафосу

На основі відповідей учнів створити гроно «Проблематика повісті І. С. Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький».

Довідка

Проблеми, до яких звертається І. Нечуй-Левицький у повісті, викликані не віяннями бурхливого часу. Письменник вимірює їх за глибшою шкалою цінностей: морально-етичні аспекти існування людини, її стосунки з навколишнім світом, духовна й фізична неволя, психологія поведінки. Основною метою творчих пошуків письменника є увага до конкретної людини, її внутрішніх суперечностей, складностей її характеру.

І. Нечуй-Левицький, мабуть, був одним із перших в українській літературі, хто звернувся до висвітлення в повісті таких проблем:

  • поводирі нації, якими їм бути;
  • виховання особистості, здатної повести за собою маси;
  • випробування багатством та владою;
  • причини та наслідки віровідступництва й зради інтересів народу;
  • конформізм та манкуртство національної еліти;
  • честь і зрада;
  • щастя.


Словничок до теми

Конформізм — морально-політичний термін, що означає пристосування, пасивне прийняття стану речей, законів, панівних думок і т. ін.

Конформізм означає відсутність власної позиції, безпринципне і некритичне наслідування певної моделі, що володіє найбільшою силою тиску (думка більшості, визнаний авторитет, традиція).

Конформізм як один із основних видів девіантної поведінки виділив Роберт Мерто.

Манкурт — термін із тюркського міфу, популяризований Чингізом Айтматовим у романі «І довше століття триває день» (1980). Позначає людину зі стертою історичною пам'яттю. За Айтматовим, людину перетворюють у бездушне рабське створіння, повністю підпорядковане господареві, вона забуває свою батьківщину, мову та історію.

Киргизька легенда, згадана в романі, описує жорстокий шлях створення манкурта, людини, котра забуває все, окрім своїх основних функцій, і тому стає ідеальним рабом. Полоненому вдягали на поголену голову щось схоже на шапку, що була свіжою шкірою верблюда. Раба залишали в пустелі на кілька днів із зав'язаними руками та ногами і колодкою на шиї, аби він не міг доторкнутися головою землі. Шкіра верблюда під сонцем стискалася. Це разом зі спрагою завдавало пекельних мук полоненому. Він або помирав, або залишався жити, забуваючи про своє минуле, та ставав ідеальним рабом. Манкурти цінувалися більше, аніж звичайні раби.

І. С. Нечуй-Левицький з болем пише про національну еліту, яка, забувши своє коріння, зраджувала інтереси батьківщини, жорстоко експлуатувала кріпаків. Тому автор у повісті багато уваги приділяє розвінчанню конформізму значної частини української інтелігенції. Проблему національного манкуртства до І. Нечуя-Левицького порушував в українській літературі А. Свидницький у романі «Люборацькі». П. Куліш зазначав, що українські землі дали не тільки визначних представників козацтва, а й рев-них захисників Речі Посполитої. Сам І. Нечуй-Левицький заперечував спосіб життя, який не відповідав етичним уявленням народу; ламання звичного укладу життя письменник мотивував розривом із глибинною національною традицією і перейняттям чужих звичаїв і понять).

5. Бесіда з учнями

  • Які з названих проблем актуальні й сьогодні?
  • Якою, на вашу думку, повинна бути національна еліта?
  • До розв'язання якої проблеми закликав дід Мехтодь, коли кинув у вічі Вишневецькому такі слова: «Оце ще недавно ці князі були нашими оборонцями, а теперечки вони ладні кишки з нас сотати. Диво та й годі! Химерні стали наші українські пани!»


6. Виступ учня із випереджувальним завданням.

Розповідь про Максима Кривоноса як історичну особу

Можливий варіант виступу

Максим Кривоніс (? — 1648) — козацький ватажок, лисянський полковник, один із керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини. Був учасником Корсунської битви, літньої подільської кампанії та осінньої волинсько-галицької кампанії 1648 року. Відомий під прізвиськом Перебийніс.

Даних про його життя дуже мало. Справжнє прізвище невідоме. Згідно з однією версією, він родом із міщанської сім'ї з Могильова, або Острога, або містечка Вільшана на Черкащині. Інша версія (судячи з усього, легендарна) вказує, що він виходець з Шотландії, під час тридцятилітньої війни бився на Серед-земному морі, звідки й прибув в Україну в чині полковника під ім'ям Макса Камерона («Камерон» галльсько-шотландською означає «кривий ніс»). Воєнний досвід і знання військового мистецтва свідчать про те, що він здобув добру освіту і перед повстанням в Україні мусив служити в одному з полків реєстрових козаків.

М. Кривоніс уславився під час походів козаків проти Кримського ханства та султанської Туреччини.

Уся відома діяльність Кривоноса тривала кілька місяців 1648 р. У Корсунській битві Кривоніс командував передовим полком козацької армії. Після формування Лисянського полку став його першим полковником. З червня 1648 р. на Поділлі очолив повсталі козацькі та селянські загони, з яких сформував цілу армію. За свідченнями тогочасних джерел, «якийсь поганець Кривоніс, збунтувавши всю чернь», здобув міста Ладижин, Бершада, Тульчин, Вінниця та ін. У цей час він титулував себе «полковник його королівської милості Війська Запорозького», без зазначення свого територіального полкового округу, бо сам мав під своєю владою полковників.

У серпні армія Кривоноса з'єдналася з головними силами Хмельницького, який іще в липні виступив із Чигирина. Кривоніс взяв активну участь у поході Хмельницького під Львів та Замостя у серпні—листопаді 1648 р. У деяких документах зустрічаються відомості про суперечки та навіть гострі конфлікти між Б. Хмельницьким і М. Кривоносом. Одна з таких суперечок призвела навіть до арешту Кривоноса; його було прикуто «ланцюгом за шию до гармати», але через день звільнено.

У Пилявецькій битві М. Кривоніс командував лівим крилом козацької армії; причому його військо отаборилося окремо від війська Хмельницького. Під час облоги Львова козаки Криво-носа захопили Високий Замок — найвигіднішу позицію місцевості. Звідти, як свідчив сучасник, «можна було стріляти курей на ринку». Сама чутка про появу Кривоноса під Замостям викликала в місті паніку.

Кривоніс помер під час облоги Замостя. Причина смерті достеменно невідома. Найбільш поширеною є версія, що він помер від чуми. Польський історик Тадеуш Кшонстек висуває іншу версію: ніби Кривоніс був убитий за таємним наказом Б. Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Припускають також, що Кривоніс умер від рани, яку одержав у бою.

7. Аналіз картини М. С. Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»

8. Слово вчителя

Ми почули біографічну довідку про Максима Кривоноса, побачили, яким уявлявся герой визвольної війни відомому художникові, а тепер надійшов час подивитися, як змальовує його образ письменник І. С. Нечуй-Левицький у своїй повісті.

Схарактеризувати Максима Кривоноса за текстом повісті. Звернути увагу на те, що він є виразним представником українських ідей. Прагне визволити рідну землю від шляхетського завоювання і спрямовує на цю боротьбу всі сили й засоби. Мак-сим постає перед читачами умілим організатором і розважливим політиком, який може захопити людей сміливими ідеями, повести за собою. Складаючи характеристику, скористайтеся словниковим диктантом.


ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

Міні-твір «Що означає любити рідну землю?», «За що народ любив Максима?»

VІ. Домашнє завдання

Дібрати матеріали до характеристики образу Єремії, орієнтуючись на питання:

1. Портретна характеристика.

2. Риси характеру. Добирання цитат.

3. Чому в житті він надавав пріоритети?

4. Як вирішував питання вибору релігії?

5. Ставлення до людей, з якими спілкувався близько чи опосередковано.

6. До чого прагнув у житті та якими шляхами йшов до досягнення мети?

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • «Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася)…»
  • «Найбільші труднощі я відчув (відчула), коли…»
  • «Мені здається, що історична тематика…»


Консультація

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

  • складання оповідання (казки) за прислів'ям;
  • добір прислів'їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
  • введення власних описів в інтер'єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
  • усний переказ оповідання, епізоду твору;
  • твір-характеристика персонажа;
  • написання асоціативного етюду, навіяного певним художнім образом;
  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
  • твір-опис за картиною;
  • складання тез літературно-критичної статті (параграфа під-ручника);
  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) — індивідуального чи колективного — з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
  • написання реферату;
  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
  • написання листа авторові улюбленої книжки;
  • інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду
  1. Вася
    Вася
    19 вересня 2017 21:14
    Про Кривоноса непогано склали характеристику.