Урок: Традиції народного побуту і моралі, цінності народної етики, засоби комічного. Оцінка «Кайдашевої сім'ї» І. Я. Франком

15 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити учнів із оцінкою «Кайдашевої сім'ї» І. Я. Франком, розкрити майстерність І. С. Нечуя-Левицького у змалюванні картин народного побуту, допомогти учням дійти висновку про необхідність дотримання норм народної моралі як основи гармонійного життя, в тому числі й сімейного; удосконалювати вміння відшукувати у тексті художні засоби та визначати їх роль у вираженні авторської позиції, дати поняття про засоби комічного в повісті; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття толерантності, поваги до письменника та його творчої спадщини.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, ілюстративний матеріал за темою «Картини побуту, звичаїв та обрядів у повісті «Кайдашева сім'я».

Типуроку: застосування знань і формування вмінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

2. Фронтальна бесіда

  • Яке слово у заголовку повісті ключове?
  • Наскільки важливою є сім'я для кожної людини? (У тлумачному словнику сказано, що сім'я — це об'єднання людей, зв'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, об'єднання, що ґрунтується на шлюбі або кровній спорідненості. Отже, для кожної людини — це опора, захист; від сім'ї людина чекає, що її тут підтримають, допоможуть, зрозуміють, виховають.)
  • Куди ведуть сім'ю сварки і взаємна ненависть?
  • Яку мету, на ваш погляд, ставив перед собою І. С. Нечуй-Левицький, починаючи писати повість? (Розкрити руйнівну силу жадоби до збагачення; засобами сатири засудити егоїзм, духовну черствість, потяг до власності, який веде до руйнування стосунків у сім'ї.)

III. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Іван Франко назвав І. С. Hечуя-Левицького колосальним, всеобіймаючим оком України, а про «Кайдашеву сім'ю» написав, що в ній «…усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі». З цим не можна не погодитися, адже у повісті письменник показує нам не тільки темноту і безпросвітність, ідіотизм народного життя, духовну роз'єднаність, а також і великий творчий потенціал народу, вилитий ним у прислів'ях, приказках, віруваннях, обрядах і звичаях.

Повість «Кайдашева сім'я» І. С. Hечуя-Левицького з повним правом можна назвати, як і «Енеїду» І. П. Котляревського, енциклопедією народознавства. Вона знайомить нас із яскравими кар-тинами життя і побуту, обрядів і звичаїв українського села після скасування кріпацтва. Про традиції народного побуту і моралі, цінності народної етики, засоби комічного, застосовані письменником, і піде мова на уроці.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Конкурс на кращого знавця тексту повісті

За 3–5 хв назвати якнайбільше елементів українознавства, які зустрічаються в повісті. (Обряди, звичаї, вірування, одяг, ремесла страви і под.)

2. Перевірка виконаної роботи, підбиття підсумків

3. Виступ учнів

Виступ учнів, які мали випереджувальне завдання дослідити звичаї та обряди, про які згадується в «Кайдашевій сім'ї». Що нового ви дізналися про українські народні традиції?

Які зі звичаїв і обрядів не були б зайвими і сьогодні? Обмін думками.

Довідка

Деякі звичаї і вірування українського села, описані в повісті:

  • Зайшовши в хату, гість повинен сісти, цим він засвідчує повагу до хазяїв (с. 269).
  • У селі завжди вітаються один з одним, бажають добра; якщо людина працює, їй потрібно сказати: «День добpий! Боже поможи!» (с. 269).
  • У суботу пісень не співають — гpіх (с. 205).
  • Якщо парубок хоче ходити до дівчини в чужому селі чи на чужу вулицю, то повинен поставити могоpича парубкам того села чи вулиці (с. 246).
  • Як сходять зоpі на небі, дівчата подають сім'ї вечеpю і тільки тоді йдуть гуляти (с. 245).
  • Хто поститься дванадцять п'ятниць на рік, той не вмpе наглою смеpтю та не потоне у воді (с. 175).
  • «Хто піде в Єpусалим або щоpоку в Києві у лавpі їстиме паску, або вмpе на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть пpосто до Бога» (с. 270).
  • Після сватання батьки парубка йдуть на оглядини в хату молодої. Під час зустрічі свати повинні поцілуватись (с. 195; 253).
  • За дівчиною дають пpидане (с. 209).
  • Дівчина пеpеїжджає жити в хату наpеченого (с. 201, 247).
  • Виходячи заміж, дівчина все повинна вміти pобити по хат-ньому господарству (розтопити піч, спекти хліб, зваpити боpщ, пpясти, шити) (с. 196–197; 205; 201; 209).
  • Після того, як дівчина вийшла заміж, як би вона не почувалася в родині чоловіка, вона повинна залишатись із чоловіком: «Зав'язала голівоньку, не pозв'яжеш довіку» (с. 266).
  • Українське традиційне весілля гуляли чотиpи дні (с. 201).
  • Hа тому місці, де планують зводити хату, сіють пшеницю. Якщо пшениця зійшла, то можна починати будівництво. Побу-довану хату освячує піп (с. 235).
  • За стаpим звичаєм, все батьківське добpо переходило в руки меншому синові (с. 300).
  • До Різдва мазали стіни, мили лави, мисник, полиці. Пеpед самим святом різали кабана (с. 272).
  • Їсти вся сім'я сідала pазом (с. 181, 203).
  • У суботу їздили на яpмаpок (с. 183).
  • Пеpед цеpквою і в цеpкві чоловіки знімали шапки (с. 179).
  • У хату, особливо впеpше, пpиходили з хлібом (с. 195).
  • У будні дні дівчата одягали тільки червоні кибалки (с. 185; 192).
  • Хати в селах ставили вікнами і двеpима на південь.

4. Слово вчителя

Соціальний конфлікт у творі посилюється моральним, який виникає через недотримання і порушення членами родини загальноприйнятої системи норм і цінностей народної етики.

Напевно, саме з цієї причини автор потворність дрібновласницького побуту викриває засобами сатири і гумору. Чого варті епізоди родинного життя, які зображують змаганя за першість у хатніх справах між Мотрею та Кайдашихою. Про які вже морально-етичні норми тут можна говорити? Не забуваємо і про те, що всі члени родини були людьми віруючими, ходили до церкви, а отже, повинні були у повсякденному житті дотримуватися Божих заповідей.

5. Розподільний словниковий диктант

Запишіть у дві колонки. Перша колонка — позитивні риси людей та чесноти християнської моралі, яких слід дотримуватися у сім'ї. Друга колонка — риси, які можуть привести до руйнування стосунків. Зважайте під час відповіді на сім'ю Кайдашів. Які їхні індивідуальні риси характерів призвели до родинних чвар?

Егоїзм, любов до ближніх, вірність, зневага, довіра, взаємоповага, повага до старших, взаєморозуміння, злагода, жадібність, миролюбність, заздрощі, жорстокість, милосердя, самовідданість, черствість, самопожертва, непорозуміння, співчутливість, культурність, доброзичливість, щедрість, добродушність, безкультур'я, спільна радість, агресивність, благородство, неповага до старших, чесність, працьовитість, злорадство, вчасне застереження від зла, роздратування, байдужість, відповідальність за долю ближніх, ненависть, самолюбство.

6. Робота зі словником літературознавчих термнів: визначення видів комічного

«Кайдашева сім'я» належить до кращих гумористично-сатиричних творів української літератури.

Гумор — це м'яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

Засобом гумору часто викриваються окремі вади і недоліки в житті.

Сатира — це гнівне осудження у творі явищ суспільного й особистого життя. Сатиричні образи, як правило, викликають

у читача почуття обурення та огиди до негативних явищ життя, зображених у творі.

Іронія — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний зміст, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить у собі критичну оцінку того, що висміюється.

Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

Сарказм — зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії. Повість «Кайдашева сім'я», у якій письменник майстерно

використав засоби як гумору, так і сатири, викликає не тільки сміх, а й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку.

Ми розуміємо, що Нечуй-Левицький звертається до засобів сміху не заради сміху. Ніде немає глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче під-креслити і щось позитивне. Окремі місця твору звучать сміхом крізь сльози.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Тестування. Визначити види комічного

1. — Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття, щоб удруге так не робила, — сказала Мотря. Мотрині слова були дуже докірливі. Мелашка спалахнула од сорому.

А гумор;
Б сатира;
В сарказм;
Г іронія.


2. — Схаменися, п'янице! Чи ти здурів, чи ти знавіснів! Гаращо вже горілки напився!

— Еге, здурів! Чи ти ба! Чорти їдуть верхом на свинях! А бий

вас сила божа! Дух святий при нас і при хаті! А ондечки на панському бугаєві якийсь сидить пузатий, та витрішкуватий, та рогатий! Такого оканя та пузаня я й між панами не бачив. А бодай вас хрест побив! А ондечки між вівцями скільки їх плутається.

А гумор;
Б сатира;
В сарказм;
Г іронія.


3. — Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашця, — говорив Кайдаш за чаркою горілки в шинку.

А гумор;
Б сатира;
В сарказм;
Г іронія.


4. — Які в тітки жовті ноги, неначе в нашої зозулястої курки, — сказав голосно, але ніби про себе, старший хлопчик.

А гумор;
Б сатира;
В сарказм;
Г іронія.


5. — По спині лупи її! Виколи дрючком їй друге око! — кричала з двору Мотря. — Не так мені шкода матері, як шкода чобіт! — гукнув Карпо на березі.

А гумор;
Б сатира;
В сарказм;
Г іронія.


VІ. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

1. Самостійна робота

Випишіть зразки різновидів сміху, користуючись текстом «Кайдашевої сім'ї».

2. Хвилинка акторської майстерності

Зачитайте епізод, який вам найбільше сподобався. За допомогою різних засобів виразності передайте авторський задум. Поясніть вибір.

VІІ. Домашнє завдання

1. Знайти приклади мовних засобів комічного у повісті «Кайдашева сім'я» (див. довідку).

2. Творча робота:

а) Природа сміху в «Кайдашевій сім'ї» І. Нечуя-Левицького;

б) Свята і будні українського селянина (на матеріалі повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»).

3. Прочитати повість «Князь Єремія Вишневецький».

4. Підготувати довідку про Єремію Вишневецького, Максима Кривоноса як історичних осіб та історичну довідку про події в Україні середини ХVІІ ст. (індивідуальне завдання — трьом учням).

VIII. Підсумок. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

«Сьогодні я дізнався (дізналася), що…»

«Мені сподобалося…»

«Маю надію…»

Додаток

У «Кайдашевій сім'ї» І. С Нечуй-Левицький постає перед нами як неперевершений майстер сміху. Арсенал гумористичних засобів письменника надзвичайно різноманітний. Але їх можна звести до таких найтиповіших груп.

1. Ситуаційні засоби гумору. За ситуаційного комізму смішним є передусім сам зміст події, ситуації, у яку потрапляють персонажі твору, а не слова, якими ці ситуації передаються. Такі комічні сценки — невід'ємний структурний компонент тексту повісті. Це епізоди з горбом, який ніхто не хоче розкопати, хоч через нього поламалося десятки возів, це пригоди п'яного Кайдаша, це сімейні баталії Кайдашів тощо.

2. Власне мовні засоби гумору. У цих випадках комічний ефект досягається суто мовними прийомами комізму. Найхарактернішими з них є такі:

а) гумористичні порівняння: Карпо «витріщив очі на яблуню, наче корова на нові ворота», Мотря «вискочила з-за вугла, наче козак з маку» тощо;

б) гумористичні епітети: каторжний горб, іродова гора;

в) гумористично забарвлені синоніми: «сатана» (контекстуальний синонім до Мотря); верещати, ґвалтувати, лаятись;

г) гумористичні метафори: про Кайдашиху сказано: «До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона… підсолоджувала свою розмову з ними»;

д) гумористичні евфемізми: «Нижча половина тягла її (Мотрю) вниз»;

е) літоти: «У Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліно»;

ж) гіперболи: про Кайдашиху: «Ого-го, наша пані економша вилізла трохи не під небо»;

з) жартівливі прислів'я та приказки: «Хоч між дровами, аби з чорними бровами»;

и) алогізми: «Ой, бабо! — крикнула одна дитина до старої Кайдашихи. — Побіг півень з горшка, тільки патьоки по припічку потекли»;

к) характерні слівця: «Їй-Богу, правду кажу, проше вас»; л) слова із суфіксами згрубілості: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці, — говорила Мотря»;

м) жартівливі пісні як засіб посилення комізму: «Коли б мені господь поміг / Свекрухи діждати, / Заставила б стару суку / Халяндри скакати…»;

н) фігура умовчання: «А як іде… Карпо прикинув таке слівце, що богомольний Кайдаш плюнув і знов вибіг з повітки».

Консультація

Урок-колоквіум

У зв'язку з необхідністю забезпечення результативності спів-праці учнів на уроці, урок № 8 (Тема. Історична повість І. С. Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький». Проблематика твору, його патріотичний пафос. Образи Єремії Вишневецького та Максима Кривоноса) проводимо у формі уроку-колоквіуму.

Урок-колоквіум — це форма організації читацької діяльності школярів, яка передбачає виявлення стану їхньої літературної освіти, розуміння ними змісту художнього твору, складних теоретико-літературних явищ, обговорення виявлених проблем тощо у формі співбесіди з учителем чи учнями; під час уроку-колоквіуму з'ясовується рівень сприйняття та розуміння учнями тексту, який прочитується самостійно. Під час підготовки до уроку та під час прочитання повісті учням рекомендують звернути увагу на розкриття автором таких питань:

1. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в ХVІІ столітті. (Дібрати цитати з тексту повісті, прокоментувати їх.)

2. Проблематика твору та його патріотичний пафос.

3. Образ Максима Кривоноса в повісті:

а) портрет;
б) визначні риси характеру, де і як вони проявляються;
в) за що народ любив Максима?


Список рекомендованої літератури для підготовки до уроку

1. Іванченко Р. Іван Нечуй-Левицький. Літературний портрет. — К., 1980.

2. Крутікова Н. Майстер української прози І. С. Нечуй-Левицький Твори: у 2 томах. — К., 1977. — Т. 1. — С. 5–25.

3. Міщук Р. Уроки історії — уроки моральності. Нечуй-Левицький І. С. Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський. — К., 1991. — С. 487–505.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду