Урок: Образи повісті «Кайдашева сім'я», майстерність письменника у змалюванні людських характерів, їх несумісності

15 грудня, 2016 0

Мета: схарактеризувати образи твору «Кайдашева сім'я», розкрити майстерність І. С. Нечуя-Левицького у їх творенні; розвивати навички складання порівняльної характеристики персонажів, поглиблювати вміння обґрунтовувати свої міркування; виховувати повагу до старшого покоління, почуття огидності до сімейних конфліктів.

Теорія літератури: образ-персонаж.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації учнів до повісті, елементи сценічного костюма.

Тип уроку комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Відкидаючи звинувачення начебто у тому, що в його творах багато художнього домислу,

І. С. Нечуй-Левицький писав: «…я роками виходив і виїздив місця, де народжувалися, росли й важко робили, кохались і множилися герої моїх оповідань і повістей. Коли пишу, їх обличчя завжди стоять переді мною. Їх болі і зітхання, темність і горе крають мені серце». Яскравим підтвердженням слів письменника є «Кайдашева сім'я». Твір має точно вказане місце, де відбуваються події. Село Семигори, так майстерно виведене митцем у повісті, було авторові майже рідне. У дитинстві і в юності він тут навіть деякий час жив у родичів, був знайомий із багатьма семигорськими ровесниками. Кайдаші мали своїх прототипів: сім'ю Мазурів із цього ж таки села, яка прославилася постійними бійками і колотнечею. Вуличне прізвище Мазурів — Кайдаші — письменник і подарував своїм літературним героям. Хата заможних Мазурів стояла на кутку Солоному, коло церкви, поруч дійсно був горб, на якому ламалися вози. Жили у Семигорах
й свати Мазурів — багаті Довбиші. Про героїв повісті, про те, як змалював їх письменник у творі, і піде наша мова.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Словниковий диктант «Портретна характеристика образів»

Повнуватий, високий, стрункий, кремезний, дебелий, невисокий, худенький, вродливий, усміхнений, швидкий, насуплений. (У процесі роботи над характеристикою образів учні доповнюють словниковий диктант.)

2. Перевірка домашнього завдання

3. Бесіда з учнями

  • У чому полягає своєрідність композиції твору «Кайдашева сім'я». (У розгортанні сюжету за принципом нагнітання епізодів, сцен, колізій, завдяки чому виразно окреслюється характер конфлікту. Смислову роль відіграють численні діалоги.)
  • Чому «Кайдашева сім'я» — соціально-побутова повість?
  • Як би ви сформулювали основну думку повісті? (Через показ буденних ситуацій автор змальовує здрібніння людської душі. Духовна роз'єднаність, небажання зрозуміти одне одного — це те лихо, яке отруює життя родини Кайдашів.)
  • Що в Україні стало символом родинних чвар? (Груша.)
  • Т. Г. Шевченко, творчістю якого так захоплювався І. С. Нечуй-Левицький, у своїх поезіях висловлював мрію про ті часи, коли люди будуть не панські, «а на волі і на своїм веселім полі свою-таки» збиратимуть пшеницю. У «Кайдашевій сім'ї» вільна родина має свою землю і працює на ній на себе ж. Але чи зробило це людей щасливими? Що ж потрібно для того, щоб почуватися щасливим у межах родини, країни? (Автор переконує нас у необхідності духовного єднання, бо егоїзм, духовна роз'єднаність може призвести до жахливих трагедій як у межах життя однієї сім'ї, так і в межах цілого суспільства, осередком якого, як відомо, і є сім'я.)

4. Перевірка знання учнями тексту

1. Якого року І. Нечуй-Левицький написав «Кайдашеву сім'ю»? (1878)

2. Жанровий різновид повісті «Кайдашева сім'я» (Родинно-побутова)

3. На березі якої річки розвиваються події повісті «Кайдашева сім'я»? (Рось)

4. Перед якими святами Лаврін зустрівся з Мелашкою? (Зеленими)

5. Як у селі дражнили Кайдашиху, після того як Мотря вибила їй око? (Безокою економшею)

6. Скільки часу прожила Мелашка у свекровій хаті, як у раю? (Тиждень)

7. Село, в якому жила Мелашка? (Западинці)

8. Кому пішла жалітися Кайдашиха на Мотрю і Карпа? (Священикові)

9. Чим Кайдаш заробляв гроші? (Стельмахував)

10. Куди їхав Лаврін перед тим, як зустрів Мелашку? (До млина)

11. Прізвище Мелашки до шлюбу? (Балаш)

12. Завершіть речення: «Ні один цар не махав з такою втіхою скіпетром, як Мотря своїм…» (мотовилом)

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Письменник у хронологічній послідовності з багатьма подробицями відтворює життя персонажів повісті. А разом із цим показує нам чинники, які впливали на формування їх характерів. Автор у творі виступає як тонкий психолог, що здатен підмічати найхарактерніші індивідуальні риси і створювати типові характери. Мабуть, недаремно у селах над Россю хвалилися тим, що прототипів для своїх знаменитих баби Параски та баби Палажки Нечуй знайшов саме у них, і кожне село наполягало на своїй першості. Цікаво, що Іван Семенович вірив, що «в кожній людині, одколи світ животіє, сидить трохи чорта, трохи й Бога, або в декого й багато Бога, і отой Бог вижене колись чорта та й прожене його на очерета та болота». А поки цього не сталося, ми, на жаль, змушені говорити про родину, члени якої не змогли чи не захотіли досягти порозуміння і перетворили своє життя у низку сварок.

V. Формування вмінь та навичок

1. Робота в групах

Завдання для першої групи

1. Назвіть чоловічі образи у повісті.

2. Випишіть із твору портретні характеристики образів. Які риси характеру персонажів «прочитуються» в них? Чи знаходить ваша здогадка підтвердження у дальшому перебігу подій?

Омелько Кайдаш. «Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш у білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачалися до ліктів; з-під рука-вів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною» (с. 173).

Карпо. «Карпо був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті» (с. 173).

Лаврін. «Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» (с. 173).

3. Дайте відповіді на питання і заповніть таблицю.

  • Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів про дівчат на початку повісті, визначити, котрий із них добріший, людяніший? Чому? (Добріший Лаврін, бо у кожній дівчині знаходив щось привабливе.)
  • Хто був главою в сім'ї? Чому? (Кайдашиха, бо Омелько випивав, не користувався авторитетом у сім'ї, був слабовольним.)
  • Кайдаші жили в достатку. Хто в сім'ї заробляв гроші? (Батько, адже був прекрасним стельмахом.)
  • Проаналізуйте залицяння Карпа до Мотрі. Яким постає перед нами закоханий Карпо? (Ми не бачимо ні ніжності, ні романтичності. У нього верх у всьому бере тверезий розрахунок.)
  • За що Карпо штовхнув старого батька так, що той упав? Чи відчувається каяття у поведінці Карпа? Як зреагував на вчинок сина Омелько?


Омелько Кайдаш

Карпо

Лаврін

Позитивне

в образі

Негативне

в образі

Спільне в характері







Відмінне в характері










4. За дібраними матеріалами зробіть висновок, чи можемо ми говорити про індивідуалізацію чоловічих образів у повісті.

Орієнтовна відповідь. Показуючи життя однієї селянської родини, письменник створив переконливі образи двох поколінь, наділивши їх настільки типовими рисами хаpактеpу дрібних власників, які й досі наявні. Провідного образу, навколо якого б розвивалися події, у творі немає. І. Hечуй-Левицький змальовує щоденні побутові проблеми і вчинки членів сім'ї Кайдашів. Старий Омелько — типовий затурканий селянин. Тяжка селянська праця підірвала і виснажила його сили, зробила забобонним. Він дбайливий і працьовитий, ніколи не сидить без діла, завжди чимось зайнятий. Непогано заробляє, але гроші виті-кають до шинкаря. Від своїх синів він також вимагає працьовитості. З часу одруження синів для старого Кайдаша настає ще тяжче життя, бо він втрачає над дітьми батьківську владу, і це гнітить його. Карпо і Лаврін уже його не слухають, і більш того, намагаються загарбати все господарство. Карпо навіть піднімає на нього руку. Кайдаш спивається до божевілля і передчасно гине.

Обидва сини живуть своїми егоїстичними інтересами. Вони морально зубожілі люди, що через безкінечні сварки втрачають людську гідність. На початку твору автор показує протилежність хаpактеpів Карпа і Лавріна, розповідаючи, як по-різному уявляють вони своє життя після одруження.

Карпо — старший син Кайдашів, постає перед нами як гордий, насмішкуватий, вередливий, із похмурою вдачею. «Він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові», — підкреслює автор. У стосунках навіть із близькими він егоїст, індивідуаліст, що дбає лише про власний інтерес, не рахуючись ні з ким.

Карпо — рішучий, вольовий, це соціальний тип дрібного власника, який прагне зміцнити своє невелике господарство, але не має змоги.

Лаврін — душевний, лагідний, добрий і безкорисливий. У нього, на відміну від брата, лірична душа, його вабить все ніжне, красиве. Він шанує людей, захоплюється красою пpиpоди, грає на сопілці. Але всі ці позитивні риси руйнує невблаганна дійсність. Під впливом сімейного оточення, в атмосфері сварок та підлості Лаврін пеpеpоджується, стає безсердечним, дріб'язковим. Поступово його краса і привабливість зникають, черствіє душа, грубішає мова. Він перестає слухати батька, а після його смерті, відчувши себе самостійним хазяїном, як і мати чи брат, не хоче нічим поступитися. У цьому яскраво переконує колотнеча навколо груші. У кінці повісті брати майже не відрізняються один від одного. Обидва вперті, егоїстичні, непримиренні.

Завдання для другої групи

1. Назвіть жіночі образи у повісті.

2. Випишіть із твору портретні характеристики образів. Які риси характеру персонажів «прочитуються» в них? Чи знаходить ваша здогадка підтвердження у подальшому перебігу подій?

3. За допомогою кіл Вена порівняйте образи Мотрі та Кайдашихи.

4. Проблемне питання: Чи стане в майбутньому Мотря кращою

свекрухою для своїх невісток, ніж Кайдашиха?

Маруся Кайдашиха. «…Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить, і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлася коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх у руки, кланятися, підсолоджувала свою розмову з ними» (с. 177).

Мотря. «Мотря стояла під хатою проти білої стіни. Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалося з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи зі злістю» (с. 184–185).

Мелашка. «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк. Лаврін дивився на дівчину, як вона спустила на щоки довгі чорні вії, як вона потім повернулася боком, дивилася на воду, на скелі, як блищав її чистий, рівний лоб».

До третього питання

Для полегшення роботи скористайтеся питаннями.

  • Коли і чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації? Чи показує нам автор ще ситуації, коли Мотря плакала? (Заплакала, коли Кайдашиха на ярмарку купила їй некрасивий одяг, одягла той, у якому дівувала. Більше не плакала.)
  • Чи правильно чинила Кайдашиха, коли намагалася всю хатню роботу перекласти на Мотрю?
  • Як повела себе Мотря після того, як через неї Карпо побив старого батька? Чи відчувала докори сумління?
  • Хто будував хату Мотрі і Карпові? Чи вдячною невісткою показала себе Мотря?
  • Чому Мотря не дозволяла Кайдашисі бавити дитину вдень, а вночі вдавала, що спить і не чує, що дитя плаче? (Таким чином заставляла стару робити всю роботу вдень, а вночі ще й бавити дитину.)
  • Як ви думаєте, чому Кайдашиха дозволила Лаврінові одружитися з убогою Мелашкою? Чому не наполягла на одруженні з богатиркою Варкою?
  • Простежте за мовою Мелашки. Як у мові відбито зміни у її характері?

Орієнтовна відповідь. Марія Кайдашиха — сварлива, чванлива і бездушна жінка. Замолоду вона служила покоївкою у панів, набралася від них трохи «панства», а тому з погордою ставиться до бідніших від себе. Любить вихвалятися, що її шанують пани та попи. Вона облеслива у розмовах, непpиpодна, манірна. Як і її чоловік, Марія працьовита і дбайлива господиня, любляча мати, але, крім того, що дуже сварлива, ще й деспотична. Ця обмежена жінка через ворожнечу з усіма стає посміховиськом на селі.

Характер Мотрі, ставлення її до свекрухи та й, напевно, до оточуючих, яскраво розкриваються у пісеньці-приказці «Коли б мені бог поміг свекрухи діждати», яку уїдливо наспівує Мотря. Ненависть, зневага, злісна насолода уявною помстою, саркастична насмішка — ось що чується в ній. У народній творчості ці якості характеру завжди знаходили рішучий осуд, оскільки породжували ворожнечу, нелад у сім'ї, громаді, суспільстві і протиставлялися здоровим нормам народної моралі, народним ідеалам краси і гуманізму. Їх зміст у народних звичаях, обрядах, піснях, казках завжди пов'язувався із взаємоповагою, чуйністю, взаємо-виручкою, духовним багатством.

Втіленням української релігійності і високої народної моралі у повісті є Мелашка. Сором'язлива, скромна, делікатна, працьовита, шаноблива у ставленні до батьків, старших себе. Так вихована вона у батьківській родині, турбота про чоловіка, сімейне благо — її внутрішня потреба і необхідність, без чого вона не уявляє жінки, матері. Любов Мелашки до рідної матері, чоловіка, намагання догодити свекрусі визначають сутність краси внутрішнього світу героїні. Доведена до відчаю, Мелашка йде з односельчанами до Київської лаври на прощу, бо святкування паски у Києві, за народним повір'ям, мало б принести у сім'ю Боже благословення, якого так бажає жінка.

2. Хвилинка акторської майстерності

Три учні розігрують епізод розмови Кайдашенків про дівчат. Карпо з Лавріном розмовляють. Неподалік Омелько майструє. Карпо з Лавріном. Лаврін проворно соває заступом. Карпо ледве володіє руками, морщить лоба, неначе сердиться. Веселий, жартівливий менший брат хоче говорити; старший знехотя кидає йому по кілька слів.

Лаврін. Карпе! А кого ти будеш сватать? Адже ж перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.

Карпо (знехотя відповідає). Посватаю, кого трапиться. Лаврін. Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

Карпо (похмуро). То сватай, як тобі треба.

Лаврін (мрійливо). Якби на мене, то я б сватав Палажку. У Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!

Карпо. У Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.

Лаврін. То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка. Карпо. І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.

Лаврін. То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

Карпо. Тиха, як телиця. А я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем.

Лаврін. То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся. Карпо. Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом

вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє…

Омелько перестав стругати і почав прислухатися. Він глянув на синів. Вони стояли без діла й балакали, поспиравшись на заступи. Кайдаш скочив з ослона й вибіг зі стругом у руці.

Кайдаш (сварливо). А чого це ви поставали та руки позгортали? Та ще й верзете бог зна що? Чи то можна в таку п'ятницю паскудить язики? Ви знаєте, що хто сьогодні попостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді і не вмре наглою смертю.

Карпо. В Семигорах нема де втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна.

Кайдаш. Говори, дурню! Нема де втопиться. Як бог дасть, то і в калюжі втопишся.

Карпо (сердито). Хіба з корчми йдучи… Кайдаш. Ти, Карпе, ніколи не вдержиш язика! Все допікаєш

мені гіркими словами…

Кайдаш, сплюнувши, виходить. А хлопці, трохи помовчавши, почи-нають говорити спочатку тихо, а потім все голосніше і голосніше.

Лаврін (тихо). Карпе! Скажи-бо, кого ти будеш сватать? Карпо (тихо). Ат! Одчепись од мене!

Лаврін. Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; у неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

Карпо. Гарна… мордою хоч пацюків бий… Лаврін. Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретинка, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці. (Старий Кайдаш аж набік сплюнув.)

Карпо. Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять.

Лаврін (сміючись). Але ж ти й вередливий! Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо.

Карпо. Мені аби була робоча та проворна, та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку.

Лаврін. То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. Мотря й гарна, й трохи бриклива, і в неї серце з перцем.

(Карпо задумався, сперся на заступ і дивився вдалину.) Карпе! Чого це ти витріщив очі на яблуню, наче корова на нові ворота? Ходи вже до роботи.

3. Представлення групами результатів своєї роботи

VІ. Систематизація й узагальнення вивченого

1. «Мозковий штурм»

  • Чи можна сказати, що сім'я Кайдашів є типовою українською сім'єю? (Ні, для української сім'ї характерна повага до старших, увага до молодших, стриманість)
  • Чи можемо ми стверджувати, що характери, виведені в повісті, є типовими? (Ні, українцям властиве почуття власної гідності, взаєморозуміння, взаємоповаги.)
  • З якою ж метою Нечуй-Левицький писав свій твір? (Щоб показати, як не слід жити.)

2. Обмін думками

Якою ви бачите свою майбутню сім'ю?

V. Домашнє завдання

1. Дібрати прислів'я до образів повісті, які би вказували на основну рису їхнього характеру.

2. Мелашка, прийшовши в хату Кайдашів, терпить наругу з боку свекрухи, але не наважується сказати їй ні слова. Скласти монолог Мелашки, звернений до Кайдашихи, яким вона могла б змусити злу свекруху не знущатися з неї.

3. Написати твір на одну із тем:

а) Чому Омелько та Маруся Кайдаші не дочекалися на старості поваги синів?

б) Образи селян у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

в) Чи поважатимуть Карпа й Лавріна їхні діти?

4. Випереджувальне завдання 2–3 учням: дослідити звичаї і обряди, про які згадується в «Кайдашевій сім'ї».

VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Продовжте речення

  • «На мій погляд, повість актуальна і сьогодні, тому що…»
  • «Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла), що…»
  • «Мене вразило, що…»
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду