Урок: Соціально-побутова повість-хроніка «Кайдашева сім'я». Особливості сюжету і композиції

14 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити учнів з особливостями побудови повісті, розкрити причини, що змусили автора переробити твір; розвивати вміння виділяти основні епізоди й коментувати їх, висловлювати аргументовані думки з приводу питань, що розглядаються; виховувати кращі якості громадянина-патріота, взаємо-повагу та щирість у взаєминах з людьми.

Теорія літератури: соціально-побутова повість; повість-хроніка.

Обладнання: портрет письменника, різні видання повісті, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Літературний диктант

1. Хто підготував Івана Левицького до навчання в бурсі? (Материнбрат Євтроп Трезвинський)

2. У якому році було надруковано першу повість Нечуя-Левицького? Як вона називалася? (1868 р., «Дві московки»)

3. Яка подія, пережита письменником у дитинстві, наклала від-биток на все його подальше життя? (Смерть матері)

4. Чому письменник обрав собі псевдонім Нечуй? (Це було прізвище козацького полковника, героя «Думи про Нечуя», яку майбутній письменник дуже любив)

5. Скільки років Нечуй-Левицький віддав благородній праці вчи-теля? (21)

6. У яких творах письменник розповідає про життя інтелігенції? («Хмари», «Над Чорним морем»)

7. До яких жанрів звертався у своїй творчості Нечуй-Левицький? (Оповідання, повісті, романи, літературно-критичні статті, драматичні твори)

8. Улюблене місце відпочинку письменника в Києві. (Володимирська гірка)

9. Прихильником яких видів мистецтва він був? (Музичного та образотворчого)

10. Чому свої перші твори він змушений був друкувати за межами царської Росії? (Діяв неймовірно жорстокий циркуляр царського міністра Валуєва, яким заборонялося не тільки писати, а й говорити українською мовою.)

11. Назвіть відомі переклади Нечуя-Левицького. (Біблія, твори Салтикова-Щедріна «Як один мужик прохарчував двох генералів», «Дикий пан»)

12. Коли помер? Де похований? (Помер 15 квітня 1918 року. Похований на Байковому кладовищі.)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Іван Франко писав, що «Кайдашева сім'я» з огляду «на високо-артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства». Зображуючи життя українського пореформеного села, Нечуй-Левицький дотримувався традицій гоголівської реалістичної школи. Її головними вимогами було докладне змальовування не тільки портретів і поведінки героїв, а й соціального середо-вища, у якому вони жили. Саме цими реалістичними принципами і зумовлені жанр і композиція повісті. У чому полягають жанрові і композиційні особливості повісті «Кайдашева сім'я», ми й розглянемо сьогодні на уроці.

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Повторення відомостей із теорії літератури

Складання словничка до теми Реалізм — це…

2. Повідомлення учня про гоголівську реалістичну школу

3. Клоуз-тести (відповіді також заносяться в словничок)

1. Сюжет — це…

2. Композиція — це…

3. Основні елементи сюжету: …

4. Експозиція — це…

5. Зав'язка — це…

6. Кульмінація — це…

7. Розв'язка — це…

Довідка

Композиція — зумовлена змістом побудова літературного твору, розміщення й співвідношення всіх його компонентів, порядок розгортання подій і розстановка персонажів.

Сюжет — система подій у літературному творі, через які письменник розкриває характери персонажів і весь зміст твору.

Складові сюжету

Експозиція — сюжетно-композиційний елемент — частина твору, де зображено суспільне середовище і життєві обставини, в яких формувалися риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток подій і таке інше. У цій частині твору читач знайомиться, як правило, з головним персонажем чи персонажами.

Зав'язка — сюжетно-композиційний елемент — це подія, яка є початком дії. Вона або виявляє протиріччя, що вже були, або сама створює («зав'язує») конфлікти, що зумовлюють розвиток усіх подальших важливих подій у творі.

Кульмінація — важливий елемент сюжету — момент найвищого напруження у розвитку змальованих у творі подій.

Розв'язка — завершальний елемент сюжету, у якому розв'язується конфлікт художнього твору, повне розкриття ідеї й усього змісту.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Повість «Кайдашева сім'я» Нечуй-Левицький написав 1878 року. Уперше була надрукована в десяти номерах львівського журналу «Правда», а згодом вийшла й окремою книжкою, теж у Львові.

Іван Семенович звертався двічі до царської цензури, але так і не одержав дозволу надрукувати твір у Росії. Лише 1886 року такий дозвіл було одержано, але автор змушений був внести до змісту тексту деякі зміни. 1887-го року повість побачила світ у Києві в новій редакції: письменник переробив початок і закінчення твору.

(Перед початком уроку діти отримують два варіанти вступу до повісті)

Ось уривок вступної частини із першої редакції твору. У ньому автор подає широкий пейзаж правобережжя Дніпра.

…Уся Канівщина од самого берега Дніпра вкрита крутими горами, але ніде нема таких крутих та густих гір, як на полуденній стороні Канівщини, де річка Рось наближається до Дніпра, де вона прорізує гори і під горами кам'яний шар, де обидва береги Росі обставлені скелями. Глянеш з корсунських гір, славних бит-вами Богдана Хмельницького, і по обидва боки Росі земля ніби схопилася пухирями та бульками, ніби вона кипіла, клекотіла і тільки що простигла саме тоді, як добре вбилася в ключі. Здається, ніби то не земля, а море в час бурі з високими та крутими хвилями. З кучерявими гребінями. Скрізь понад Россю стоять круті гори, як висока покрівля хат, поламані на всі боки, між горами узькі та довгі без кінця яри. Покручені, як безконечник на писанках. Гори то піднімаються, то вгинаються на всі боки. То западають дуже глибоко круглими глибокими долинками, похожими на погріб. На їх крутих ребрах подекуди ніби хтось повиколупував долинки якоюсь велетенською ложкою. На тих горах скрізь стримлять козацькі могили, куди тільки кинеш оком. Увесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля. Вся країна без лісу, гола, спустошена. Лісів зосталося небагато. Тільки в долини та яри поховалися чудові пишні села та хутори з сад-ками та ставками. Вся сторона густо засипана селами, як рясна яблуня яблуками. Вийдеш з глибокого яру на високу круту гору, а за тією горою розкинеться долина, вся вкрита травою, ніби зеленими килимами. На котрих розкидані розкішні букети садів з білими, як сніг, хатами, з блискучими ставками, з зеленими купами верб понад ставками. З'їдеш з крутої гори в глибокий яр, і перед тобою на всі боки неначе одчиняються ворота між крутими горбами, а через ті ворота виглядають то села з зеленими садами та городами в глибоких закутках, то зелені бані церков, то зелені байраки на крутих ребрах, то голі боки гір, літом попа-лені сонцем, то здорові сахарні з чорними високими виводами коло ставків, то часом густий, як щетина, дубовий старий ліс. Вискочиш на другу гору — і знов перед тобою міняється декорація: внизу блищить глибока узька долина, неначе здорова миска, вся обросла чагарником, а на самому дні долини лежить довгий невисокий горб, весь порослий густими кущами, неначе якийсь зелений здоровий їжак притаївся в дні долини. А там по другий бік шляху між горами в'ється Рось од Стеблева до Корсуня; понад Россю скрізь млини, коло млинів високі верби, хати з зеленими огородами. У воді сіріє здорове каміння, до котрого притулились букети лоз та високого очерету. Над берегами стримлять скелі, сіріє й червоніє каміння, що повисовувалося з землі на світ Божий, неначе повисувалися сухі ребра.

У літній час те давнє кладовище української історії й тепер буває пишне. Всі хвилі гір зверху застелені розкішними нивами, вкриті зеленими сахарськими буряками, житами. Пшеницями, білими гречками. Гаряче сонце обливає жовті жита, пшениці, ціле море зеленої ярини, кидає проміння в глибокі яри, в темні дубові та грабові ліси. А над тими хвилями ярини та озимини високо чорніють козацькі гостроверхі й круті могили, обсмалені гарячим сонцем, а зверху блищить синє шатро широко розкинутого неба, шугають здорові орли або сидять купами на могилах.

Другий варіант вступу учитель знайде у будь-якому виданні «Кайдашевої сім'ї».

2. Евристична бесіда

1. Як на вашу думку, які рядки першого варіанта початку повісті могли стати причиною відмови в друкові? Відповідь аргументуйте. (Перший варіант вступу мав національно-виховне спрямування.)

2. Що з уривка ми дізнаємося про минуле українського народу? А про сучасне? Як ви розумієте зміст речення: «Весь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля»?

3. Що говорить І. С. Нечуй-Левицький про ставлення українців до свого історичного минулого?

4. Як ви думаєте, про що думав письменник, коли писав цей уривок?

Дослідницька робота з текстами вступу

Прочитайте другий варіант вступу. Чи помітили ви якісь відмінності? У чому вони полягають?

V. Формування вмінь та навичок

1. Робота в парах. Практична робота

Завдання

Користуючись словничком до теми та текстом повісті, ви-значте основні елементи сюжету. Думку аргументуйте. Дайте відповідь на питання: чи легко визначити кульмінаційний момент твору? чому?

Довідка

Експозицією, що знайомить читача з місцем дії та персонажами твору, є розмова Карпа та Лавріна про дівчат, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в Довбишів.

Для того щоб розкрити риси характеру героїв, автор в експозиції подає яскраві описи портретів Кайдаша, Кайдашихи, Лавріна, Карпа, Мотрі.

Зав'язкою конфлікту в родині Кайдашів є, безперечно, одруження Карпа. Створення нової сім'ї привело до розворушення пристрасті в родині.

Кульмінацією прийнято вважати історію з кухлем (VІІІ роз-діл). У цьому епізоді найрізкіше підкреслено жорстокість і безглуздість того, що відбувається в родині: через дешевий глечик Мотря виколола свекрусі око.

Розв'язка повісті несподівана — сім'ї примирилися після того, як всохла груша, — причина багатьох сварок. (Посаджена Лавріном, груша під час розподілу землі відійшла Карпові і почала рясно родити.)

2. Обговорення результатів роботи в парах. Коментар учителя

Питання проблемного характеру: Чи віримо ми в те, що після того, як груша всохла, «в обох садибах настала мирнота й тиша»?

3. Завдання творчого характеру

Запропонуйте власний варіант закінчення повісті. Порівняйте його із першою редакцією закінчення твору: «Діло з грушею не скінчилося і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей».

Який варіант закінчення повісті вам здається найбільш реалістичним? Чому?

4. Слово вчителя

І. С. Нечуй-Левицький один із перших в українській прозі звернувся до об'єктивно-епічної манери розповіді. У композицій-ній організації художнього матеріалу це було значним кроком упе-ред. Така форма розповіді сприяла розширенню панорами зображуваного, давала можливість легше переходити від змалювання одних явищ до інших, виявляти позицію автора у творі.

Також це стало поштовхом до появи нових жанрових і тематичних різновидів повісті.

5. Бесіда з учнями

  • Які ви знаєте жанрові різновиди епічних творів? (Історичні, соціально-побутові, філософські, пригодницькі, родинно-по-бутові тощо)
  • До якого з них можна віднести повість «Кайдашева сім'я»?

6. Міні-дослідження. Чому «Кайдашеву сім'ю» називають соціально-побутовою повістю-хронікою? Колективна робота

Відомості з теорії літератури

Соціально-побутова повість — це такий художній епічний твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи пов'язані з певними суспільними обставинами.

Хроніка — це літературний твір, у якому розкривається послідовна історія якихось суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу.

Щоб дати відповідь на питання, слід з'ясувати:

1. Що зі змісту твору ми дізнаємося про життя і побут сімей Кайдашів, Довбишів, Балашів?

2. Який конфлікт лежить в основі сюжету повісті?

3. Чи йдеться у творі про суспільні обставини, які мали вплив на життя тогочасного селянства?

  • Що дізнаємося ми з повісті про побутові умови сімей Кайдашів, Довбишів, Балашів?

А Побутові умови Довбишів: Їх називають багачами. Мають землю, невеликий ставок. Хороший будинок, господарство, скотина сприяють накопиченню грошей.

Наймаються до пана.

Б Побутові умови Кайдашів: Люди середнього достатку, мають землю, сад. Будинок, одяг і господарство теж це підтверджують.

Ходять заробляти хліб до пана. Кайдаш стельмахує. Заробляє свіжу копійку.

В Побутові умови Балашів: Хата, їжа свідчать про убогість. Наймитують у пана.

Висновок

Порівнявши побутові умови сімей Кайдашів, Довбишів, Балашів, можемо зробити висновок про життя українських селян у пореформений період. Ми бачимо, що намітився процес класового розшарування селянства. І поставивши родину Кайдашів на суспільній драбині між багатими Довбишами і убогими Балашами, автор ніби примушує замислитися, куди ж їх може при-вести уклад життя — до достатку чи до бідності.

Основа сюжету «Кайдашевої сім'ї» — це розповідь про життя однієї селянської родини, зображення в хронологічній послідовності подій, що в ній відбуваються за умов пореформеної капіталістичної дійсності протягом тривалого проміжку часу.

Отже, це дійсно соціально-побутова повість-хроніка.

7. Відповідь на питання

  • Що, на вашу думку, слід змінити у розгортанні сюжету пові-сті, щоб вона стала родинно-побутовою?

VІ. Систематизація й узагальнення вивченого

1. «Мозковий штурм»

В основі повісті лежить соціальний конфлікт. У чому полягає його суть? (Це конфлікт, пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві, породжений умовами суспільного життя, певного середовища, зумовлений поділом суспільства на класи. У повісті він зумовлений розвитком капіталістичних відносин на селі)

  • Які ще види конфліктів наявні в повісті? Визначте, у чому полягає їхня суть і як вони виявлені у творі.

У повісті наявні також:

  • Моральний конфлікт (Мораль — це система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства).
  • Психологічний конфлікт (І. С. Нечуй-Левицький у повісті звертає увагу на такий психологічний аспект, як психологічна сумісність (несумісність) — можливість (неможливість) нормального спілкування між людьми у сфері сімейній, громадянській і т. ін.).
  • Визначте проблематику і життєвий конфлікт твору.
  • Зробіть висновок: чим зумовлена композиція і конфлікт твору?
  • Висловіть свою думку про те, як будуть жити діти Карпа і Лавріна. Чи матимуть вони статків більше, ніж їхні батьки, якщо житимуть так, як вони?


2. Складання плану за сюжетом повісті

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку за конспектом.

2. Випереджувальне завдання. Робота в групах. Підготуватися до характеристики образів-персонажів. Створити словесні портрети персонажів повісті.

3. Для допитливих. Написати відгук про кінофільм «Кайдашева сім'я» (Кіностудія / кінокомпанія: Кінооб'єднання «Консорціум Козак». Режисер: Володимир Городько; 1993 р.), вказати, чи вдалося творцям кіноверсії повісті передати задум автора.

Консультація вчителя

Відгук є видом творчої роботи, в якому учень критично оцінює переглянутий кінофільм.

Відгук може мати такі структурні елементи: а) загальне враження від кінофільму;

б) гра акторів; майстерність акторської гри або її недоліки; в) побажання і власне бачення картини, дії, окремого епізоду.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • «Я вважаю, що в повісті «Кайдашева сім'я» головний конфлікт, тому що…»
  • «Твір примусив мене замислитися над…»
  • «Я задоволений (задоволена)…»
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду