Урок: І. Багряний «Тигролови». Сильний тип української людини — головний герой письменника

12 грудня, 2016 0

Мета: продовжити опрацьовувати зміст пригодницького роману, визначаючи основні ідеї, мотиви твору, роль патріотизму в його сюжеті; охарактеризувати головного героя роману як сильного типу української людини; розвивати логічне і критичне мислення; вміння доводити власну думку, її обґрунтовувати, мотивувати, робити виважені підсумки; формувати світогляд школярів; виховувати патріотів України, почуття любові до національних традицій, звичаїв і обрядів, інтерес до історичного минулого рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Багряного, текст роману, творчі роботи школярів за його змістом, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.

Організаційний момент.

Визначення емоційної готовності учнів до уроку

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант «Герой роману І. Багряного «Тигролови»

За наведеними цитатами-характеристиками необхідно визначити літературного героя твору.

  • «Високий, дебелий красень. Молодий — років 25. На ньому військовий, старенький френч. На ногах ічаги, на голові набикир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться». (Гриць Сірко)

  • «Чорнобривий, з м'ясистим носом, віком понад тридцять літ… виглядає, як саме втілення могутності, сили і гонору своєї «пролетарської держави». (Майор Медвин)

  • «Не дід, а вусатий дідуган, дебелий, високий, червоновидний, волохаті груди випинаються з білої пазухи. На ногах ічаги, на голові пропотілий кашкет, ватяні штани на нім, дарма що така спека, при боці мисливській

    ніж». (Дід Сірко)

  • «І пре туди, куди й чоловік не насмілиться. Звели їй до відьми в зуби полізти — і полізе. Їй би треба хлопцем родитись». (Наталка)

  • «Їй понад п'ятдесят років, а вона виглядає ще молодо й бадьоро. І голос у неї такий, як у дочки, тільки не такий гострий, якийсь тепліший, ближчий». (Сірківна)

  • «…був у людей старого гарту — гостинний і привітний, з чуттям власної гідності». (Макієнко)

  • «І в ній кров бурхає так, як і в кожної тварини тут, як у пантери, чи в рисі, чи в тигра». (Наталка)

  • «Гість виплутався з кущів і підійшов, розпливаючись в широку радісну посмішку цілим своїм квадратовим косооким обличчям. Присадкуватий і добродушний…». (Тунгуз Пятро Дядоров)

  • «Він прожив все життя отак, сам-один, як палець, на величезні простори. Мисливив і був повним господарем. В нього вже не було зубів, а сам він — як сухенький зморщений грибок. Жив він з того, що ловив рибу, а іноді і вивірку…» (Інокентій Петрович)

  • «О, старий дідуган стільки надивився за життя, стільки думав над усім і розумів навіть, чим що дише, що міг би консультувати багатьох вчених і професорів з цих питань». (Дід Сірко)

  • «Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова тремтить, і від того таке враження, ніби брови ті пориваються полетіти». (Григорій Многогрішний)

  • «Бравий герой і грізний суддя та володар душ людців і плюгавий злодюжка, порушник закону нетрів». (Медведин)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Григорій Многогрішний — сильний тип української людини. Характеристика образу

2.1. Цитатна характеристика героя.

2.2. Загальна характеристика образу (матеріал для вчителя й учнів) Головний герой твору — інженер-авіатор, доля якого у романі є трагічною.

Гордий нащадок першого каторжанина Сибіру, правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного — Григорій Многогрішний не скорився, не змирився зі своїм нав'язаним насильно статусом в'язня. І хоч на кожній зупинці поїзда-дракона охоронці робили перекличку, він утікає від смерті, усвідомивши для себе головне: ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи. Вистрибнувши на ходу із черева вогненного дракона-поїзда, Многогрішний відчув себе людиною, хоч і голодною, обірваною, скаліченою, але вільною і від цього щасливою.

Опинившись наодинці із пралісом, юнак шукає їжу, ласує горішками бурундука, знаходить дикий часник, однак від голоду знесилюється і часто марить. Раптом випадково біля річки знаходить ніж і радіє йому як дитина. Григорій голиться, готуючись до далекої дороги у непрохідній тайзі. Та доля готувала йому нове випробування.

Григорій врятовує від ведмедя дівчину Наталку Сірківну із сім'ї переселенців. Довго хворіє, але любов до життя перемагає. Він не просто стає братом і сином, чесним і сміливим мисливцем. Однак юнака не залишає ще одна проблема — знищити отого Людолова-Медвина, щоб такі, як він, не розмножувалися, як пошесть, не отруювали своїм існуванням світ. Бо рано чи пізно всякі злочини будуть оцінені справедливо, бо немає зла, яке не було б покараним. І борець здійснює вирок над злочинцем, зустрівши його раптово в тайзі. Григорій прагнув це здійснити і в тюрмі, і коли втікав з ешелону, і коли став тигроловом. Мета знищити Медвина як зло — це сенс його життя. Перемога Многогрішного — не є помста, це виконання обов'язку, яким керується у своєму житті головний герой.

Сім'я Сірків стала для нього рідною, а старий Сірко — більш ніж батько. Глибока внутрішня порядність і культура поведінки Григорія простежується у всіх його вчинках та задумах. Понад усе цінуючи волю, виборюючи її з останніх сил, ризикуючи життям і безмежно люблячи його, він піклується, щоб не накликати біди на інших, не завдати комусь найменшої шкоди. Григорій не дозволяє собі бути нахлібником у добрих Сірків, опановує складне мисливське ремесло, ходить із сім'єю на полювання, хоч цим наражається на небезпеку. Та інакше не може. Піти з гостинної хати, не попрощавшись, не подякувавши за хліб-сіль, теж не може, і тому вертається назад, йде всю ніч, долаючи втому та бездоріжжя. І хоч смертельна загроза, що зависла над головою, стає при цьому ще ближчою, муки совісті зняті: «Григорій стяг шапку і опустився на коліна… та зміг видушити одне жалке слово: «Мамо. Простіть, коли чим завинив, може, вже й не побачимось…».

2.3. Бесіда за текстом твору.

2.4. Відтворення асоціативного портрету Григорія Многогрішного.

2.5. Складання інформативного ґрона щодо характеристики героя твору.

3. Робота над змістом твору

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результату діяльності школярів

VIII. Домашнє завдання

Підготуватися до твору-роздуму про сильну людину (за романом І. Багряного «Тигролови»).

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду