Урок: П. Куліш «Чорна рада». Характеристика образів твору

11 грудня, 2016 0

Мета: охарактеризувати образи героїв твору, з'ясувати їх ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи та станової психології окремих суспільних верств; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; вміння оцінювати прочитане, критично і логічно мислити, висловлюючи виважені власні міркування; виховувати почуття пошани до творчості П. Куліша, любов до Вітчизни, прищеплювати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет П. Куліша, текст твору, учнівські малюнки «Мій улюблений герой роману П. Куліша «Чорна рада»; дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Сторінками твору П. Куліша «Чорна рада»

Умови заходу: клас поділяється на дві команди по четверо представни-ків з кожної біля дошки розгадують кросворд упродовж 16 хв. Обираються капітани, визначається склад журі.

Кросворд для І команди


По вертикалі: 1. Побратим К. Тура. (Чорного)

По горизонталі: 1. Місто, де І. Шрам боровся проти ставленика Польщі гетьмана П. Тетері. (Поволоч) 2. Військове звання І. Шрама. (Полковник) 3. Різновид жанру роману «Чорна рада» (Хроніка) 4. Народний жанр, використаний П. Кулішем у творі. (Пісня) 5. На П. Куліша мали вплив твори зачинателя жанру історичного

роману в світовій літературі. (В. Скотта) 6. Риса портретної характеристики Сомка. (Кругловидний) 7. Один із представників кращої частини улюбленої автором козацької старшини. (Петро) 8. Назва однієї із сюжетних ліній твору. (Романтична)

Кросворд для ІІ команди

По вертикалі: 1. Герой твору, якого П. Куліш охарактеризував: «Був тяжко грошовитий да веселий пан із козацтва». (Черевань)

По горизонталі: 1. Український письменник, досвід якого автор «Чорної ради» врахував у змалюванні історичних подій у реалістичному й романтичному планах. (Т. Шевченко) 2. Головним для К. Тура є козацька… (честь) 3. Один із фольклорних жанрів, використаних П. Кулішем під час написання роману. (Перекази) 4. Кохана П. Шраменка. (Леся) 5. Про чорну раду ми можемо дізнатися не тільки зі сторінок однойменного твору П. Куліша, а й з Літопису… (Самовидця) 6. Предмет-символ, що є ознакою гетьманської влади. (Булава) 7. Місто, де відбувалася чорна рада. (Ніжин) 8. Прямий антагоніст Я. Сомка. (І. Брюховецький)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Характеристика образів твору 1.1. Кирило Тур — втілення козацького лицарства, романтичний і найбільш суперечливий образ.

1.1.1. Міні-круглий стіл «Чи знаєте ви запорожця Кирила Тура?».

1.1.2. Інформативне ґроно «Всебічна характеристика героя».


А. Портрет і зовнішність: «здоровенний козарлюга»; очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: мор-гне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»; кремезна постать з розкішними вусами; широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.

Б. Риси характеру і вдачі: відвага і волелюбність; сильний, енергійний, незламний; ярий захисник запорозької честі; поважне ставлення до гетьмана; високе благородство і щирість; мужність під час кари киями; здатний до самопожертви; запорозька рівність і безкорисливість; добрий товариш і побратим; химерний запорожець; зневага до буденного життя; меткий розум; глибока релігійність.

В. Поведінка: іноді зухвале ставлення до інших; непередбачувана, часто нелогічна; випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана); діє за покликом серця; почуття власної гідності.

Г. Соціальне у характеристиці героя: батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни; заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне; зневажає щоденний побут, родинний затишок.

Д. Джерела створення образу: химерний козак Мамай; перекази про характерництво запорожців; героїчні мотиви народних дум; пісні про волелюбних представників козацтва.

Е. Казкові якості, притаманні герою: вміння заворожити двері й людей; здатний утекти із замкненого приміщення.

Є. Мова персонажа: говорить «загадками»; пересипає її приказками, при-слів'ями, пісенними зворотами; містить уривки з пісень і дум.

1.1.3. Цитатна характеристика.

1.1.4. Додатковий матеріал про героя.

До запорожців належить курінний отаман Кирило Тур, але разом із тим він належить до оточення Сомка. Козак не тільки допомагав не раз ще юному Сомкові, а й тепер за нього ладен накласти головою. Своїм метким розумом січовик збагнув, що Брюховецький хитрий і підступний, що до влади він рветься, маючи на меті досягти панування та багатства. Як і автор, Кирило Тур є патріотом батьківщини.

Незважаючи на велику енергію, хоробрість, лицарство, він не підносився серед козацтва вище курінного отамана. Та й не прагнув Кирило Тур пошитися у значне заможне козацтво. Ніколи він не виявляв інтересу до панства і власної користі. Зміст його життя — товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.

Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює свої думки й почуття мовою народних пісень та дум. Він зневажає буденне життя, бо волелюбна вдача прагне просторів, одчайдушних вчинків. Він мріє податися в гірську Чорногорію, бо йому всюди тісно, ніде не знаходить він вдоволення жадоби лицарських вчинків і пригод.

За рішенням ради запорожців Кирило Тур зазнав покарання, як говорив «січовий батько» Пугач, за те, що «знюхавсь поганий з бабами і наробив сорому товариству на всі роки. За звичаями запорожців винуватця карають киями!

«Однак Кирило Тур показав себе добрим запорожцем: і не зморщивсь, і не застогнав».

Козак лагодиться вирушити у далеку дорогу — Чорногорію. «Наша мета — війна з бусурманами», — говорить він, маючи намір брати участь у визвольній боротьбі чорногорців проти турецького гноблення.

1.2. Петро Шраменко.

1.2.1. Бесіда «Познайомтесь, Петро Шраменко».

1.2.2. Інформативне ґроно щодо характеристики героя.

А. Портрет і зовнішність: дужий, молодий козак; «орел не козак»; привабливий.

Б. Риси характеру: чесний і сміливий; відважний і благородний; вірний і добрий; здатний щиро кохати; «добрий син і щирий козак».

В. Особливості вдачі: батько-авторитет; звик коритися моралі та закону; ніхто не скаже про нього лихого слова.

1.2.3. Цитатна характеристика.

1.3. Пугач — «січовий дід».

1.3.1. Опрацювання образу.

1.3.2. Інформативне ґроно.

І варіант: Пугач — людина.

ІІ варіант: «січовий дід» — політик, захисник традицій Січі. Риси характеру героя (І варіант):

  • гордість і щира правдивість;

  • порядність і справедливість;

  • відвертий порадник;

  • діє по велінню совісті й правди;

  • людська доброта;

  • вимогливість до порушників звичаїв;

  • суворий і водночас співчутливий.

Пугач — захисник минувщини (ІІ варіант):

  • носій і захисник давніх демократичних порядків, традицій і звичаїв;

  • дотримання козацького законодавства;

  • підтримка демократичних порядків, рівності між людьми, соціальної справедливості;

  • прагнення приборкати гнобителів народу, обмежити владу панства, при-пинити урядову сваволю;

  • «січовий дід» — своєрідний суддя.

1.3.3. Додаткова інформація про героя.

В образі «січового діда» Пугача втілено кращі запорозькі традиції. Він всюди бореться за правду: то з'являється з міщанами у світлицю Гвинтівки і вимагає повернути їм не по праву захоплені воли, то відшукує Кирила Тура, коли той порушив запорозькі звичаї, і вимагає судити його.

Під час покарання козака Тура він найсильніше б'є його києм. А після покарання «батько Пугач» прийшов на трапезу до Кирила, і то вже була велика честь усьому куреневі.

На Чорній раді Пугач активно підтримував Брюховецького, та коли побачив, що Брюховецький, захопивши гетьманську булаву, швидко виявив свою зневагу до старих запорожців, він рве стосунки з гетьманом, захищає демократичні запорозькі звичаї.

1.3.4. Цитатний матеріал.

1.4. Михайло Черевань.

1.4.1. Робота над образом твору. Бесіда за питаннями.

1.4.2. Суспільно-політичні погляди: брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі; хутір для героя — Україна; відсутність патріотизму.

1.4.3. Риси характеру героя: жага до збагачення; улесливість і хитрість; без-совісний, корисливий; любов до дочки; втрата почуття милосердя; бездушність і жорстокість.

1.4.4. Додатковий матеріал.

Про чин М. Череваня під час Хмельниччини Куліш не каже нічого, лише згадує, як козаки йому польське золото шапками носили, що він має в своєму маєтку безцінну колекцію зброї та кубків, а воєнних трофеїв нагарбав стільки, що за них купив хутір. Багатий хуторянин буває досить жорстоким: до гвинтівки він приїхав у трофейному ридвані і сміявся з княгині, яка впізнала свою карету. Патріотизм у Череваня абсолютно відсутній, йому давно стала байдужею доля України, бо під впливом своєї дружини, сестри Гвинтовки, він взагалі став думати лише про багатство.

М. Черевань іде на компроміс зі своєю совістю. Він погоджується їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих міркувань, що пізніше, на «чорній» раді, проявилося в наївному: «Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом».

2.4.5. Цитатна характеристика.

2.5. Божий чоловік

2.5.1. Опрацювання образу.

2.5.2. Портрет і зовнішність героя.

  • сліпий старець;

  • темний на очі;

  • латана свитина і без чобіт;

  • довга, до самого пояса, борода … процвіла сивинами.

2.5.3. Риси вдачі та характеру.

  • високоморальний;

  • щирий і безкорисливий;

  • далекий від усього суєтного, мізерного, дріб'язкового;

  • доброта і поважне ставлення до людей;

  • індивідуальність, натхненність, патріотизм;

  • духовний аристократизм;

  • виявляє зверхність над народом, своїми моральними якостями вивищується над ним.

2.5.4. Герой і суспільство.

  • національно зріла людина;

  • натхненне виконання дум та історичних пісень;

  • сум за долею України;

  • допомога козакам лікувати їх рани;

  • його сутність визначає дух, а не шлунок;

  • «душа його жила не на землі, а на небі»;

  • уславлює часи Хмельниччини;

  • не відвідує чорну раду.

2.5.5. Цитатна характеристика.

2.5.6. Додатковий матеріал.

Народні ідеали гуманізму, мудрості, моральної досконалості яскраво роз-криті в образі сліпого бандуриста — Божого чоловіка. На сторінках роману він відзначається високою свідомістю, розумінням подій, виявляє своє неприйняття щодо дріб'язковості, мізерності буденного життя.

Впевнено та незалежно тримається він і в присутності козацької верхівки. Мовою народних дум розповідає він про події, сумує за долею України, славить часи Б. Хмельницького. Але Божий чоловік відмежовує себе він інших бандуристів. Коли інші кобзарі не гребували нагодою дрібного заробітку під час чорної ради, то він не пішов туди.

П. Куліш знайшов новий і, безперечно, цікавий ракурс для змалювання образу народного співця. Божий чоловік не закликає народ до боротьби, як Шевченкові кобзарі, як зображує їх і народна традиція, а кличе до мило-сердя, доброти. «В мене, — каже, — одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко тії помилувані будуть», — відповідає він Шрамові на запитання, куди він ітиме.

3. Робота над змістом твору

V. Підсумок уроку

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІ. Домашнє завдання

У зошиті скласти тези «Значення творчості П. Куліша»; підготувати цікавий матеріал про життя і творчість Марка Вовчка.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду