Урок: П. Куліш «Чорна рада». Показ протистояння сил державотворення і руїнництва

11 грудня, 2016 0

Мета: продовжити знайомити школярів із змістом твору П. Куліша «Чорна рада», охарактеризувати образи головних героїв твору, досліджуючи протистояння сил державотворення і руїнництва; розвивати навички індивідуальної характеристики літературних персонажів, критично оцінювати їх поведінку; вміння оцінювати прочитане та висловлювати власні думки з цього приводу; виховувати повагу до творчої особистості П. Куліша; національну самосвідомість, прищеплювати любов до Вітчизни.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети П. Куліша, гетьманів — українських ватажків України, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Характеристика центральних образів твору

2.1. Яким Сомко.

2.1.1. Міні-круглий стіл (Хто він, Яким Сомко?).

2.1.2. Складання інформативного ґрона щодо героя.


А. Портрет і зовнішність героя: «воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»; «високий, огрядний собі пан»; «кругловидний, русявий»; «голова в кучерях, як у золотому вінку»; «очі ясні, веселі, як зорі»; «чи ступить, чи заговорить, то справді погетьманськи».

Б. Риси характеру, вдачі: взірець лицарства, мужності, відвертості, благородства;

«щирий і незлобливий»; не любив жартів; «щира козацька душа»; «гордий, пишний і розумом високий».

В. Політичні погляди: не мириться із запорозьким демократизмом, бунтарством сіроми; відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки; у нього на думці, якби одігнати ляхів до Случі; прагне об'єднати обидві частини України і триматися договору про возз'єднання з Росією; мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо «погибає Україна!»

Г. Яким Сомко для Пантелеймона Куліша: спрощений, надуманий, схематичний герой; рупор, через який письменник проголошує свої погляди про старшинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьмана.

2.1.3. Цитатна характеристика.

2.2. Іван Шрам.

2.2.1. Бесіда «Познайомимося ближче з Іваном Шрамом».

2.2.2. Інформативне ґроно «Всебічна характеристика героя».


А. Портрет і зовнішність: сива борода; шаблюка під рясою; пістолі за поясом; на виду шрами.

Б. Особиста доля, соціальний стан: син поволоцького попа; учився в Київський братській школі; «зимовник дикого степу на Низу»; «жінка бранка туркеня»; проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким; реєстрове його прізвище Шрам, оскільки його пошрамовано вздовж і впоперек; два сини під час Хмельниччини полягли в боях за визволення України; «побував він на полі й на порі з низцями»; «як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу»; особа, що має історичний прототип.

В. Риси характеру і вдачі: чесний і скромний; стійкий і наполегливий; патріот; «гарячий був чоловік»; людина цільної, мужньої, суворої вдачі; байдужий до збагачення, власного добробуту; небайдужий до долі країни, її народу; загартований і пошматований у боях воїн; терпимий і витриманий.

Г. Політичні погляди: поборник об'єднання України; прихильник міцної гетьманської влади; веде боротьбу на Правобережжі проти шляхетсько-польського ставленика Тетері; на Лівобережжі — щоб підтримати Сомка на чорній раді; вступає в суперечки з міщанами; турбується долею України; боровся за незалежність рідного краю у війську Б. Хмельницького; засуджує народні бунти.

Д. Іван Шрам для Пантелеймона Куліша: ідеалізує старшинську свідомість, честь і звичаї… непримиренне ставлення до «черні»; ідея старшинського аристократизму.

2.2.3. Цитатна характеристика.

2.3. Іван Мартинович Брюховець (Іванець)

2.3.1. Бесіда «Яким же на сторінках роману П. Куліш представив нам І. Брюховецького?»

2.3.2. Інформативне ґроно щодо характеристики героя.


А. Риси характеру: лукавий і підступний; хитрий і підлий; вразлива, мстива і властолюбива людина; здатність до демагогічного маскування перед народом; облудний; «чарівник-чорнокнижник; «наче собі чоловік простенький, тихенький»; «ніхто не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату»; втирався у довір'я простолюду, на який опирався у боротьбі за гетьманство; намагався справити вигідне враження, бути малопомічним, скромним; «по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж»; «химерний, морочив голови людськії, мов не своєю силою»; «мов який чарівник-чорнокнижник, ходив поміж миром, сіючи свої чари»; політичний авантюрист без честі й совісті.

Б. Зовнішність: коротка старенька свитина; «полотняні штані»; чоботи шкапові, протоптані; «шабля при ньому горіла од золота; да й та на йому була мов чужа»; «і постать, і врода в його була зовсім не гетьманська»; «наче собі чоловічок простенький, тихенький».

2.3.3. Цитатний матеріал про героя.

3. Робота над змістом твору

4. Рубрика «У народі говорять…»

V. Підсумок уроку

VI. Визначення рівня успішності школярів на уроці

VII. Домашнє завдання

Опрацювати зміст XIII–XVIII розділів роману, підготувати матеріал для характеристики образів твору (Л. Череваниха, П. Шраменко, К. Тур та ін.).

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду