Урок: Т. Шевченко і біблія. «Ісаія. Глава 35». Цикл «Давидові псалми»

10 грудня, 2016 0

Мета: дослідити ставлення Т. Шевченка до Біблії, зображення ним образу Бога у своїх творах; зістави переспів поета і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти почуття письменника; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне й абстрактне мислення; вміння обґрунтовувати розуміння Шевченком Бога, наводячи переконливі приклади з його творів і життя, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до Бога як високого духовного оплоту особистості; щасливого майбутнього України при його благословенні.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, тексти творів, картини поета-художника «Видубецький монастир» (1844), «Притча про робітниківна винограднику» (1859), «Свята родина» (1858), дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Оголошення теми мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Відомості з теорії літератури

3. Т. Шевченко — Біблія — соціальний устрій

В останній період творчості поета переспіви й травестії біблійних сюжетів посідають значне місце. Йому імпонували ідеали раннього християнства, яке виникло як релігія рабів і виражало їхні інтереси й прагнення. Увагу автора полонили ті легенди, псалми, пророцтва, в яких ідеться про боротьбу правди з неправдою, добра зі злом, про неминуче покарання «нечестивців», настання щасливого життя земних мучеників. Біблійні образи під пером поета-демократа наповнювалися певним змістом, служили пропаганді визволь-них ідей. Покарання «жорстоких людей неситих» мало відбутися не в пеклі, а на землі — у вогні повстання трудящих. Винагорода страдникам повинна прийти не після смерті в раю, а іще за життя, у результаті повалення царської влади й утвердження справедливого суспільного ладу.

4. Робота над програмовими творами Т. Шевченка

4.1. «Ісаія. Глава 35» (1859)

4.1.1. Виразне читання твору, коментар змісту та незрозумілих слів-понять.

4.1.2. Історія та джерела написання.

Т. Шевченко дуже рано почав своє знайомство із біблійними текстами. Річ у тому, що у так званій дяківській школі, де він навчався грамоті, «Псалтир» (так називали книгу псалмів із Біблії) замінював і буквар, і читанку. Малий Тарас швидко навчився його читати. «Приходячи додому після уроків, Шевченко довго просиджував над псалмами, захоплюючись їхньою поезією, декламуючи їх уголос», — писав один із шкільних товаришів поета.

Майже немає даних про історію створення «Подражанія». Відомо тільки, що вірш у чорновому варіанті був записаний на звороті офорта, над яким працював митець. Саме весною 1859 р. (поезія датується 25 березня) Шевченко дуже багато працював як художник, удосконалював гравірувальну техніку, великої уваги приділяючи офорту. Доводилося днювати й ночувати в майстерні. Раптом поява задуму поезії і натхнення відірвала поета від гра-вірування на міді, змусила взятися за перо. Чистого паперу не було, — і він, роблячи багато закреслень, записав вірш на зворотному боці нещодавно виконаного офорта.

Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

4.1.3. Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.

4.1.4. Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.

4.1.5. Основна думка: «Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться…»

4.1.6. Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.

4.1.7. Композиція.

4.1.8. Словникова робота.

4.1.9. Зміст твору, його художня насиченість.

4.1.10. Характеристика образів твору.

4.1.11. Складання інформативного ґрона до образу людей з твору. (Робота у малих групах)

4.1.12. Взаємозв'язок біблійного тексту і твору Т. Шевченка.

Зіставляючи рядки поезії Т. Шевченка з біблійним текстом, можна переконатись, що поет намагався залишити у своєму переспіві якомога більше образно–смислових моментів із першоджерел. І якщо Т. Шевченко додає свої образні штрихи, то вони ніби включають твір у контекст його поетичного світу, наповнюються характерним Шевченковим змістом.

Категорія Правди, Вищої справедливості — це категорія із Шевченкового поетичного світу. Вона органічно вмонтована в образну систему біблійного тексту.

Біблійні образи не потребують якогось «літературного» облагородження, бо, як правило, вони є вищою мірою художніми. Т. Шевченко ніби оберігає опорні образи біблійного тексту і якщо втручається в їхню структуру, то від того вони стають більш дохідливими і набирають при цьому українського національного колориту. Наприклад, Т. Шевченко повністю зберігає поетичний мотив обводнення пустелі, що дуже виразно звучить у біблійному тексті. Проте в його поезії на берегах річок та озер ростуть не тростини й папірус, а гаї. Цей штрих немовби «натякає», що йдеться про майбутнє звільнення не так ізраїльського, як українського народу.

За Шевченком, вольнії, широкії, святії шляхи — це дороги нового, вільного і щасливого суспільства. Останній рядок твору «Веселії села» — це знову виразний «український» штрих, який створює у читача враження, що йдеться все-таки про звільнення і майбутнє щасливе життя нашого народу.

4.1.13. Ідейно-художній аналіз поезії.

4.2. Цикл «Давидові псалми»

4.2.1. Релігійність Т. Шевченка.

Т. Шевченко виріс у патріархальній українській родині, де любов до Бога була неодмінною умовою життя. Українці свято вірили в бога і ревно моли-лися, а жорстоку панщину сприймали як замах на їхню віру. Потреба молитви вважалася такою ж насущною, як дихання й їжа. Поет дуже добре знав Псал-тир, ще будучи школярем, читав молитви над померлими, відбував церковні богослужіння.

Про захоплення Шевченком біблійною тематикою свідчать його малярські твори (учитель демонструє їх учням). «Визволення апостола Петра з темниці» (1838), «Видубецький монастир» (1844), «Святий Себастьян», «Самарянка» (1856), «Благословення дітей» (1856),»Розп'яття» (1856), Серія «Притча про блудного сина» (1856–1857), «Свята родина» (1858), «Притча про робітників на винограднику» (1859).

Псалтир (150 релігійних пісень) Т. Шевченко знав напам'ять ще в дитинстві — це було його перше знайомство з книжною поезією.

4.2.2. Загальна характеристика «Давидових псалмів».

  • Хто такий Давид?

  • Історія написання псалмів Давидових Шевченком.

  • У чому призначення цього циклу?

  • Художня інтерпретація поетом псалмів Давидових.

4.2.3. Опрацювання змісту творів циклу «Давидові псалми» Т. Шевченка.

4.2.3.1. Псалом № 1.

4.2.3.1.1. Виразне читання твору або прослуховування його змісту в аудіозаписі.

4.2.3.1.2. Тема: розповідь поета про необхідність праведного життя для людини.

4.2.3.1.3. Ідея: висловлення впевненості у тому, що «не встануть з праведними злії з домовини».

4.2.3.1.4. Основна думка: «Діла добрих обновляться / Діла злих загинуть».

4.2.3.1.5. Опрацювання ідейного змісту твору.

4.2.3.1.6. Складання інформативного ґрона «Хто ж він, блаженний муж?»

(Робота у малих групах)


4.2.3.2. Псалом № 12.

4.2.3.2.1. Виразне читання твору.

4.2.3.2.2. Тема: відтворення страждань ліричного героя через неувагу до Господа і звернення ним по допомогу до Всевишнього.

4.2.3.2.3. Ідея: віра у всесильність і могутність Бога, який може врятувати людину від мук і страждань.

4.2.3.2.4. Основна думка: а) звертайся до Бога — і він тобі допоможе своєю ласкою; б) «Спаси мене, помолюся / І воспою знову / Твої блага чистим серцем, / Псалмом тихим, новим».

4.2.3.2.5. Опрацювання змісту псалма.

4.2.3.3. Псалом № 43.

4.2.3.3.1. Сприйняття змісту поезії.

4.2.3.3.2. Тема: звернення людей до ласки Божої захистити їх від ворога, поневірянь, страждань, приниження.

4.2.3.3.3. Ідея: віра народних мас у всесильність і справедливість Господа, який може надати їм допомогу, позбавити лиха.

4.2.3.3.4. Основна думка: «Встань же, боже, поможи нам / Встань на ката знову».

4.2.3.3.5. Робота над змістом твору.

4.2.3.4. Псалом № 52.

4.2.3.4.1. Виразне читання твору.

4.2.3.4.2. Тема: розмірковування героя над реальністю існування Бога.

4.2.3.4.3. Ідея: «Хто ж пошле нам спасеніє, верне добру долю» як не Господь?

4.2.3.4.4. Основна думка: у душі кожної порядної людини є Всевишній, який всіляко їй допомагає, застерігає від негативних вчинків. 4.2.3.4.5. Опрацювання змісту поезії.

4.2.3.5. Псалом № 53.

4.2.3.5.1. Сприйняття змісту поезії.

4.2.3.5.2. Тема: звернення віруючої людини по допомогу до Бога аби віднайти сили не чинити зло тому, хто тебе образив.

4.2.3.5.3. Ідея: возвеличення Божої мудрості, ласки, які застерігають людину від того, аби вона не завдавала шкоди ближньому.

4.2.3.5.4. Основна думка: на зло необхідно відповідати добром, а не навпаки.

4.2.3.5.5. Робота над змістом твору.

4.2.3.6. Псалом № 81.

4.2.3.6.1. Виразне читання твору.

4.2.3.6.2. Тема: розповідь про суд небесного владики над земними.

4.2.3.6.3. Ідея: засудження самодержавства, яке пригноблювало і поневолювало простий люд.

4.2.3.6.4. Основна думка: «Встань же, боже, суди землю / І судей лукавих. / На всім світі твоя правда, / І воля, і слава».

4.2.3.6.5. Опрацювання змісту псалму.

4.2.3.6.6. Опрацювання схеми «Суд небесного владики».

4.2.3.6. Псалом № 93.

4.2.3.7.1. Сприйняття змісту твору.

4.2.3.7.2. Тема: звернення до Бога, щоб він покарав тих, хто зневажає його заповіді, виявляє надмірну гордість.

4.2.3.7.3. Ідея: уславлення Всевишнього за його прихильність, доброту, яку він надає тим, хто її потребує.

4.2.3.7.4. Основна думка: «І воздасть їм за діла їх / Кроваві, лукаві, / Погубить їх, і їх слава / Стане їм в неславу». 4.2.3.7.5. Робота над змістом поезії.

4.2.3.8. Псалом № 132

4.2.3.8.1. Осмислення сприйняття змісту поезії.

4.2.3.8.2. Тема: роздуми поета над сутністю добра, взаєморозуміння, єдності.

4.2.3.8.3. Ідея: возвеличення братства, взаємопідтримки, щирої доброти.

4.2.3.8.4. Основна думка: «Отак братів благих своїх / Господь не забуде, / І пошле їм добру долю / Од віка до віка». 4.2.3.8.5. Обговорення змісту твору.

4.2.3.9. Псалом № 136.

4.2.3.9.1. Виразне читання поезії.

4.2.3.9.2. Тема: спогади поета про невільницьке життя.

4.2.3.9.3. Ідея: засудження тих, хто зневажає історичне минуле, його славу.

4.2.3.9.4. Основна думка: «І язик мій оніміє, / Висохне лукавий, / Як забуде пом'янути / Тебе, наша славо».

4.2.3.9.5. Опрацювання ідейного змісту твору.

4.2.3.9.6. Складання ґрона «Видатні особистості — творці української слави».

(Робота у малих групах)

4.2.3.10. Псалом № 149.

4.2.3.10.1. Виразне читання твору.

4.2.3.10.2. Тема: оспівування благих намірів Господа, які спрямовані на встановлення справедливості у суспільстві.

4.2.3.10.3. Ідея: уславлення дій і прагнень Бога щодо покарання неправих і допомоги потребуючим.

4.2.3.10.4. Основна думка: «І осудять губителей / Судом своїм правим, / І вовіки стане слава, / Преподобних слава».

4.2.3.10.5. Ідейний аналіз поезії.

V. Підсумок уроку

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці

VII. Домашнє завдання

Зіставте переспіви Т. Шевченка з відповідними псалмами Давидовими і визначте, які образи, художні деталі, афористичні вислови поет узяв з оригіналу, що додав свого; підготувати міні-доповідь «Т. Шевченко — митець світу».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду