Урок: Т. Шевченко «Великий льох». Історичне минуле у творі. «Чигрине, Чигрине», «Стоїть в селі Суботові…»

09 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити школярів з програмовими творами Т. Шевченка; співвіднести образи «Великого льоху» з історичними реаліями, надати моральну й політичну оцінку «розкопаного» історичного минулого; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість; вміння образно переосмислювати, надавати власну оцінку історичним подіям, що відбувалися у минулому; робити висновки; формувати естетичні смаки школярів; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю; почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрети Т. Шевченка, Петра І, Б. Хмельницького, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

style="text-align: center;">ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Конкурс «Інтелектуал»

Учням класу впродовж 5 хв пропонується виконати завдання: за допомогою перших літер відповідей визначити автора цього висловлювання.

«У своїй стихійній силі творця Т. Шевченко, здається, не хотів знати ніяких законів, крім тих, що диктували йому його власна мистецька інтуїція, сила задуму, вогонь темпераменту. (О. Гончар)

1. Письменник, якому Т. Шевченко присвятив поетичний твір. (М. Гоголь)

2. Героїня поеми «Гайдамаки». (Оксана)

3. Фортеця на березі Каспійського моря, де перебував ув'язнений поет. (Новопетровська)

4. Різновид рими. (Чоловіча)

5. Жанр гумористичного твору. (Анекдот)

6. Зауваження автора, що містять стислу характеристику

обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб, уточнюють або доповнюють які-небудь деталі. (Ремарка)

Ключ: Г О Н Ч А Р

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Робота над твором Т. Шевченка «Великий льох»

2.1. Виразне читання уривків із твору.

2.2. Тема: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов'язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку.

2.3. Ідея: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.

2.4. Основна думка: доля держави не в руках лідерів, а в руках народу; усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом.

2.5. Жанр: поема-містерія. Це дійсно містерія, оскільки у творі є містичні образи передчасно померлих людей. (Містерія — жанр західноєвропейського релігійного театру епохи пізнього середньовіччя (XІV–XVІ ст.), в основу якого покладено біблійні сюжети, народні вистави на площах Франції, Англії тощо).

2.6. Значення епіграфа до твору.

2.7. Сюжет «Великого льоху».

2.8. Композиція.

Для будови твору характерна троїстість як і у фольклорі (три бажання, троє синів…)

Експозиція: розповідь трьох душ про наявність льоху, який необхідно було розкопати аби вони змогли потрапити до раю.

Зав'язка: подорож-екскурс у трагічне минуле України.

Кульмінація: відсутність скарбу в малому льосі, що виявило роздратованість начальства Москви.

Розв'язка:

Так малий льох в Суботові
Москва рокопала!
Великого ж того льоху
Ще й не дошукалась.


2.9. Ідейно-художній аналіз твору.

2.9.1. «Три душі».

  • Чому місцем для зупинки під час польоту птахи обрали хрест на старій церкві?

  • З якою промовою вони звернулися до Бога? Про що вона свідчить?

  • За яких умов три душі могли потрапити до раю?

  • Що, на ваш погляд, могло переховуватися у великому льосі?

2.9.1.1. Душа І.

  • Де народилася Пріся? Яким було її дитинство?

  • Як до дівчини ставилися у помешканні гетьмана?

  • Яким чином Т. Шевченко ідеалізує героїню?

  • До якого свята готувалася Пріся?

  • Що лихого вчинила дівчина? Як у народі ставляться до прикмети, коли тобі переходять шлях з повними відрами?

  • Куди прямував гетьман?

    Згадайте, що вам відомо про цю історичну подію.
  • Якої шкоди завдала дівчина тією водою оточуючим?

  • Для чого Т. Шевченко акцентує увагу читача на тому, що криниця, з якої Пріся брала воду, була замуленою і висохлою? Який підтекст містить цей факт?

2.9.1.2. Душа ІІ.

  • Який гріх вчинила друга душа? Чи осмислено це вона зробила?

  • Що мав на увазі Т. Шевченко, описуючи пожежу в Батурині, вбивство Чеченів?

  • Як у творі зображена страшна картина пожежі? Кого автор звинувачує у скоєнні лиха?

  • Яких знущань зазнала героїня? Що цим самим хотів довести Т. Шевченко?

  • Чому дівчина просила «московського капітана» для себе смерті?

  • За що героїня вдячна самотній бабусі?

  • Як дівчина пояснює причину свого гріха?

2.9.1.3. Душа ІІІ.

  • Що свідчить про місце народження третьої героїні?

  • З приводу чого мати намагалася заспокоїти свою дитину?

  • На що жінка звернула увагу малечі?

  • У чому була причина смерті матері та її дитини? Що вона символізує?

  • Як Т. Шевченко характеризує царицю Катерину? Чим викликане його негативне ставлення до неї?

Мікрофон: «Чому вода є причиною для здійснення грішної справи дівочими душами?»

2.9.2. «Три ворони».

2.9.3. «Три лірники».

3. Опрацювання поезії Т. Шевченка

3.1. «Чигрине, Чигрине» (19.02.1844, Москва).

3.1.1. Виразне читання поезії з відповідним коментарем.

3.1.2. Історія написання твору.

3.1.3. Тема: висловлення суму і жалю поетом з приводу знищення Запорозької Січі і втрати могутності Вкраїни; глибокі роздуми про минуле й майбутнє рідного краю.

3.1.4. Ідея: засудження тих, хто занедбав, зрадив Україну, заклик до боротьби з поневолювачами і гнобителями українців.

3.1.5. Основна думка: впевненість у відродженні козацтва, тієї сили, що здатна знищити самодержавство, будь-яку експлуатацію, приниження гідності.

3.1.6. Жанр: громадянська лірика.

3.1.7. Обговорення змісту твору.

3.1.8. За допомогою прийому «Доміно», застосовуючи текст поезії, дати визначення Шевченковому слову (Шевченкове слово — тихе, тихосумне — забуте — сльози — богобоязливе)

3.1.9. Характеристика образу Чигирина за допомогою методу кубування.

3.1.10. Складання і опрацювання схеми «Образ Чигирина» (Робота у малих групах)

3.2. «Стоїть в селі Суботові…» (21.10.1845, Мар'їнське).

3.2.1. Сприйняття учнями змісту поезії.

3.2.2. Довідковий матеріал про Б. Хмельницького з історії України.

Богдан Хмельницький — син українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеличкий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Вже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розум-ний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Ціцерою (1620 року) боровся поруч зі своїм батьком. Батько загинув у тій битві, а молодий Богдан потрапив у турецьку неволю, де пробув два роки.

Вийшовши з неволі, став сотником Козацького війська, і знали його запорожці як відважного й розумного чоловіка. По невдалому козацькому повстанні в 1638 році Хмельницький жив постійно в Чигирині або в сво-єму хуторі Суботові, успадкованому від батька. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися його. Тому часто посилали його з козаками в степи нищити татарські загони. Коли вже в 1647 році Хмель-ницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплинський напав зі своїми гайдуками на Суботів.

Тоді Богдан Хмельницький вирішив помститися за свою кривду і за кривди народу не тільки Чаплинському, а й усім подібним панам, що зухвало поводилися з народом. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків, що малими загонами перебували по степах, і розказав їм про свою кривду й кривду всього народу.

В 1648 році він рушив проти польського війська і всієї шляхти, що була в Україні. Незабаром стали приставати до козаків молоді й старі, і Богдан вже мав коло себе велике військо й почав перемагати поляків. Під Жовтими Водами розбив військо Стефана Потоцького, а його самого взяв до неволі. Під Корсунем розбив головні польські сили і взяв до неволі обох польських воєначальників: Потоцького й Калиновського.

Пани й орендарі, зачувши про те, що сталося коло Жовтих Вод і Корсуня, самі почали втікати з України, утік також і князь Ярема Вишневецький, найжорстокіший ворог козаків.

Після переможеної Зборівської битви 18 вересня 1649 р. був укладений Зборівський мир під тиском татар.

На початку 1651 р. у битві під Берестечком зазнає поразку через зраду кримського хана. 1651 р. — Білоцерківський договір.

8 січня 1654 р. Переяславська рада оформила союзницький договір, який трактувався царизмом як приєднання України до Росії.

Гетьман Хмельницький має в українській історії славу, бо він перший рішуче повів козацьке військо до боротьби за волю народу і рідної землі.

3.2.3. Тема: висловлення поетом критики стосовно діяльності Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз з Московією, який призвів до втрати української державності.

3.2.4. Ідея: заклик-звернення до недругів не «сміятися» з України, бо прийде час її могутності й розквіту.

3.2.5. Основна думка:

а) незворотність процесу становлення української державності; б) «Встане Україна / І розвіє тьму неволі, / Світ правди засвітить».

3.2.6. Композиція і сюжет.

3.2.7. Жанр: громадянська лірика.

3.2.8. Опрацювання змісту твору.

3.2.9. Рубрика «Аргументи і факти».

V. Підсумок уроку

Рубрика «Соціально-літературне опитування»

Мікрофон: «Чи дотримуєтесь ви думки про те, що доля держави не в руках її лідерів, а в руках народу…?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності

VII. Домашнє завдання

Знати зміст твору Т. Шевченка «Сон», виявити у ньому елементи сатири, вміти характеризувати епоху, зображену в поемі.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду