Урок: Позакласне читання. М. Старицький. «Остання ніч»

09 грудня, 2016 0

Мета: стисло ознайомити школярів із життям і творчістю М. Старицького; розкрити ідейний зміст, тему та проблематику його твору, охарактеризувати головного героя п'єси; розвивати читацький кругозір учнів, культуру зв'язного мовлення; прагнення пізнавати і застосовувати отримані знання у власному житті; вміння логічно мислити і надавати вичерпні відповіді; виховувати почуття поваги до літератури рідного краю, його митців; цілеспрямованість, силу волі, мужність; наполегливість у навчанні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Старицького, фотоілюстрації до життя і творчості; виставка його книжок, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.

Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Михайло Петрович Старицький (14.12.1840–27.04.1904). Життя і творчість

Повідомлення № 1. Дитинство, роки навчання

М. Старицький народився на Полтавщині в селі Кліщенцях у дворянській дрібнопоміщицькій родині. Батько — відставний уланський ротмістр Петро Іванович помер, коли Михайлові йшов п'ятий рік, а невдовзі, 1852 р., не стало й матері — Настасії Захарівни, що походила з родини Лисенків. Рано осиротілий хлопець виховувався в сім'ї Віталія Лисенка — батька майбутнього композитора. Отримав гарну домашню освіту. З 1851 р. Михайло навчався в Полтавській гімназії. Як сам свідчив, «пробував тоді віршувати». Після закінчення гімназії разом із троюрідним

братом М. Лисенком у 1858 р. вступив до Харківського університету. З 1860 р. вони переходять до Київського, змінивши фізико-математичний факультет на юридичний. Через рік, досягши повноліття, М. Старицький перериває навчання, їде на Полтавщину, щоб вступити у володіння спадщиною, одружується з сестрою Миколи — Софією Віталіївною і, влаштувавши господарські справи, повертається до Києва. Закінчивши університет, Михайло Петрович працює в Київському історичному архіві.

Повідомлення № 2. Громадська і професійна діяльність

У 1868 р. М. Старицький купив маєток в с. Карпівці на Поділлі й переїхав туди з родиною, але невдовзі, 1871 р., повертається до Києва. Ще будучи студентом, митець відвідував збори й мітинги, займався просвітительством, працюючи в недільних школах, народних бібліотеках, різних гуртках. Згодом брав участь у роботі київської Громади Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, був одним із фундаторів Всеросійського театрального товариства, організатором і активним членом Київського літературно-артистичного товариства. На початку 80-х рр. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу українську професійну трупу. Створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми і реквізити, дбав про репертуар. Після розколу трупи на два колективи (М. Старицького і М. Кро-пивницького) зі Старицьким залишилася молодь (М. Садовська-Барілотті, О. Вірина та ін.). У 1886–1887 рр. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.

Повідомлення № 3. Останні роки життя

Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою». Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком літературно-артистичного товариства, продовжував письменницьку діяльність. У 1903 р. митець готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов. Михайло Старицький помер 27 квітня 1904 р. Похований на Байковому кладовищі.

Повідомлення № 4. Творча спадщина

Поезії, історичні романи і повісті, оповідання написані здебільшого російською мовою; драматичні твори; блискучі драматичні переробки творів інших авторів (цікаво, що в більшості випадків переробки стали відомі за оригінали); чисельні переклади та переспіви творів Й. Ґете, Г. Гейне, Ч. Байрона, В. Шекспіра, А. Міцкевича, І. Крилова, М. Лермонтова, В. Гюго, О. Пушкіна, М. Некрасова, словацького та сербського фольклору.

3. Опрацювання твору М. Старицького «Остання ніч» (1899)

3.1. Виразне читання уривків з твору в ролях, надаючи відповідний коментар.

3.2. Історія написання.

Відійшовши за станом здоров'я від активної театральної діяльності, М. Старицький цілком віддається літературній творчості. Саме в ці роки він і написав історичну драму «Остання ніч». Минуле для митця не було втечею від дійсності. Навпаки, обираючи для цього твору справжню історичну подію, М. Старицький оспівував мужність народу в боротьбі з ворогом, його проводирів, які вчиняли народну волю. Уперше твір надруковано в журналі «Киевская старина» (1899, № 10). За свідченням автора, у примітках до першої публікації, сюжетом для твору послужила дійсна історична подія — організація проти шляхетського повстання волинських селян 1702 р. Данилом (у Старицького — Степаном) Братковським, якого засуджено за зв'язки з Палієм, Самусем й Іскрою та організацією повстань проти польської шляхти на Правобережній Україні та в Галичині, а потім і страчено в Луцьку 1702 р. Опублікована 1899 р. п'єса вперше була виставлена 1908 р. на вечорі пам'яті вже покійного драматурга.

3.3. Тема: зображення національно-визвольної боротьби українців із польськими поневолювачами; розповідь про тих, хто заради рідного краю гине, не зраджуючи народу і дотримуючись наданій клятві йому на вірність.

3.4. Ідея: засудження підступності, жорстокості заради особистих привілеїв (інстигатор); утвердження віри в невичерпні можливості людського духу, високих моральних ідеалів, краще майбутнє України.

3.5. Основна думка: «…Ох, любий край, дорожчий ти за все» Мине ніч, стратять героя, але той, хто прийме мученицьку смерть за рідний край, безсмертний.

3.6. Жанр: драматична поема на історичну тему; дослідниця Л. Дем'янівська відносить цей твір до національно-героїчних поем. Твір цей позначений філософським осмисленням життєвих явищ, передусім історичних подій.

3.7. Проблематика: життя і смерть; любов і ненависть; патріотизм і зрада.

3.8. Сюжет.

3.9. Композиція.

3.10. Обговорення ідейно-художнього змісту твору.

4. Характеристика образу Степана Братковського

4.1. Складання інформативного ґрона щодо характеристики образу героя-повстанця.

4.2. Цитатна характеристика.

V. Підсумок уроку

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

Написати міні-твір на тему «Без минулого немає майбутнього», наводячи приклади з творів художньої літератури; опрацювати зміст поемі «Кавказ».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду