Урок: Т. Шевченко. «Гайдамаки». Характеристика героїв твору

09 грудня, 2016 0

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»; охарактеризувати образи героїв твору; з'ясувати їх роль у зображенні героїчного минулого рідного краю; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, уміння орієнтуватися в прочитаному і знаходити підтвердження своїм думкам у тексті, логічно мислити; формулювати світогляд учнів, стимулювати їх робити власні висновки; виховувати глибоку симпатію до незламних патріотів Батьківщини, почуття самопожертви в ім'я людей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, аудіозапис уривків з твору «Гайдамаки» текст поеми, фотоілюстрації про І. Гонту, М. Залізняка, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

style="text-align: center;">ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Декламування напам'ять уривків з твору Т. Шевченка «Гайдамаки». Визначення найкращих виконавців.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Характеристика героїв твору

2.1. Ярема Галайда.

2.1.1. Орієнтовний план опрацювання образу.

2.1.2. Опрацювання образу героя.

2.1.3. Цитатна характеристика героя.

2.2. Максим Залізняк.

2.2.1. Орієнтовні етапи опрацювання образу.

2.2.2. Матеріал для опрацювання образу козацького ватажка.

2.2.3. Цитатна характеристика героя.

2.2.3.1. Оточення:

  • …Наш отаман, / Орел сизокрилий!

  • Нема в його оселі / Ні саду, ні ставу

2.2.3.2. Волох про отамана:

  • Горілку,

    мед не чаркою — / Поставцем черпає, / А ворога, заплющившись, / Ката, не минає. / Отакий-то наш отаман, / Орел сизокрилий! / І воює, і гарцює / З усієї сили.

2.2.3.3. Залізняк до козаків:

  • Мордуйте скажених! / Добре, хлопці!

  • Нашорошив уха; / Іде собі, люльку курить, / Нікому ні слова.

2.2.3.4. Ненависть отамана до ворога:

  • За прокляті ваші трупи, / За душі прокляті…

2.2.3.5. Поховання Залізняка:

  • Умер, неборака / Нудьга його задавила / На чужому полі, / В чужу землю положила; / Така його доля!

2.3. Іван Гонта.

2.3.1. Основні етапи опрацювання образу.

  • Іван Гонта — реальна історична постать.

  • Мотивація вбивства героєм своїх синів.

  • Психологічний аналіз поведінки Гонти після вбивства своїх нащадків.

2.3.2. Матеріал для роботи над образом героя.

  • Що відомо з історичних джерел про І. Гонту як людину, військового.

  • За яких обставин герой вимушений стратити своїх синів?

  • Яких страждань зазнав Гонта після вбивства своїх дітей?

  • Як же було покарано ватажка гайдамаків?

  • Яким чином відбувалося трактування образу І. Гонти польськими письменниками та Т. Шевченком?

2.3.3. Цитатна характеристика І. Гонти.

2.3.3.1. Ксьондз-єзуїт до Івана.

2.3.3.2. Гонта про базиліанську школу.

2.4. Кобзар Волох.

2.4.1. Основні етапи характеристики образу героя.

2.4.2. Аналізування образу кобзаря Волоха.

2.4.3. Цитатна характеристика.

3. Подальша робота над ідейно-художнім змістом твору Т. Шевченка «Гайдамаки»

3.1. «Червоний бенкет».

Це центральний розділ як у розгортанні сюжету, так і в еволюції образу Яреми.

З покірного наймита герой перетворився на безстрашного повстанця, народного месника. Гайдамацький рух дав йому могутні крила, підніс на гребінь подій. З несамовитою люттю («страшно глянуть») Ярема розправляється з «п'явками людськими», за що заслужив повагу інших повстанців і звернув на себе увагу Залізняка. Ми також дізнаємося про ще одну деталь з біографії героя: він безрідний байстрюк і не має навіть прізвища. Гайдамацький ватажок дібрав йому прізвище, яке цілком відповідало становищу Яреми, — Галайда. Цей акт ніби надав бездомному бурлаці громадянських прав, утвердив його рівність з усіма людьми. Ярема став другом Залізняка.

Болючу реакцію Яреми на страшну звістку про лиху долю Оксани навряд чи можна вважати романтичною. Адже єдиною відрадою в безпросвітному житті наймита-сироти було вірне й щире кохання дівчини, що замінила йому і матір, і батька, і всю рідню. У тому ще з більшою силою спалахнула жадоба помсти призвідцям особистого нещастя, ганьби і страждання дорогої людини.

3.2. «Гупалівщина».

Хоч гайдамаки і змальовані як месники, що нещадно розправлялися з польською шляхтою, поет у спеціальних відступах засуджує національну ворожнечу. Так, він говорить про роз'єднання між поляками й українцями.

Поет підкреслює, що розмежовувала український і польський народи зажерлива політика грабунків і утисків, яку проводив панівний клас шляхетської Польщі.

3.3. «Бенкет у Лисянці» (визволення Оксани).

3.4. «Лебедин» (перебування Оксани в монастирі, вінчання Яреми й Оксани).

3.5. «Гонта в Умані».

Розгром Умані, вбивство й поховання Гонтою власних дітей. Цей вчинок умотивовується відданістю Гонти «святому ділу», вірністю присязі: «присягав, брав свячений різать католика», «не я убиваю, а присяга». Він сам терзається лютою мукою, але пожаліти синів не може, бо це було б зрадою товариству і справі, за яку воно боролося. Однак батьківські почуття, зранена тяжким горем душа змушують його потай поховати діток.

3.6. «Епілог».

3.7. «Передмова».

3.8. «Панове сукскрибенти!»

VI. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати матеріал до складання листа найулюбленішому герою твору Т. Шевченко «Гайдамаки».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду