Урок: М. Гоголь. «Вечір проти Івана Купала». Зв'язок з «нечистою силою» як метафора злодіяння

08 грудня, 2016 0

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст програмового твору М. Гоголя, розкрити його зв'язок з етичними уявленнями українського народу; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам'ять, уміння грамотно висловлювати власні думки й судження, порівнювати, робити відповідний коментар; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до народних традицій українців, переконання, що чистота душі, остереження гріха — божий і людський заповіти.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Гоголя, бібліотечка його творів, ілюстрації до народного свята Івана Купала, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ.

Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Сторінками твору М. Гоголя Вечір проти Івана Купала»

Завдання. Клас поділяється на дві команди, по п'ять представників з кожної біля дошки розгадують упродовж 10 хв кросворд. Виграє та, яка у визначений час впорається із завданням, надавши правильні відповіді.

Кросворд для команди І


По вертикалі: 1. Ім'я ієрея церкви святого Пантелея (Афанасій)

По горизонталі: 1. Попередня назва твору «Вечір проти Івана Купала» («Басаврюк») 2. Художній засіб, використаний у фразі з бувальщини: «Веретено хурчало, а ми, діти, зібравшися до купи, слухали діда…». (Метафора) 3. Тварина, на яку відьма перетворилася.

(Кішка) 4. Улюблене місце збору мешканців села. (Шинок) 5. Рослина, що розцвітає на Івана Купала. (Папороть) 6. Музичний інструмент, який можна було почути на весілля Петруся і Пидори. (Сопілка) 7. Історична особа, що згадується у творі. (Підкова) 8. Соціальний стан Петруся, на початку бувальщини. (Наймит)

Кросворд для команди ІІ


По вертикалі: 1. Бісівський чоловік. (Басаврюк)

По горизонталі: 1. Прізвище Петруся. (Безрідний) 2. Історична особа, що згадується у творі. (Сагайдачний) 3. Один із подарунків бісівського чоловіка дівчатам. (Стрічки) 4. Предмет, за допомогою якого Корж намагався покарати Петруся. (Нагай) 5. Жанр «Вечора проти…». (Оповідання) 6. Куди зібрався вирушити коханий Пидорки, аби заробити грошей. (До Криму) 7. Організована в життєво правдоподібну картину система подій за участю певних персонажів. (Сюжет) 8. Предмет, який визначив місце — схованку скарбу. (Квітка)

2. Рубрика «Вислови власне судження». Робота в малих групах

Учням пропонується здійснити міні-коментар міркувань М. Гоголя:

  • «Хто після моєї смерті виросте вище духом, аніж коли був при житті моєму, той покаже, що він справді любить мене та був моїм другом, і цим тільки зведе мені пам'ятника».

  • «Заглиблюйся в самого себе й досліджуй душу свою, бо там закони усього й усьому. Знайди лише ключ до своєї власної душі, коли ж знайдеш, тоді тим самим ключем одімкнеш душі усіх».

  • «Кожному тепер здається, що він міг би зробити багато добра на місці і посаді іншого, а тільки не можна зробити це на своїй. Це є корінь уся-кого зла».

  • «Тяжко буде покараний той, хто дістав від Бога талант і закопав його в землю, а немає людини, яка б не дістала якого-небудь таланту».

  • «Хто женеться за радістю, той раніше за всіх зловить нудьгу. Радість не дається нам дарма, вона дається нам у нагороду, вона входить до нас в душу тільки тоді, коли душа задоволена собою, коли вона сама почуває, що зробила добре і корисне — радість у праці».

  • «Визволити людину від злиднів, голоду, холоду і смерті, звичайно, є добре діло, але визволити від хвороби, смерті її душу є далеко більше».

  • «Бог дав мені багату природу. Він також заклав мені в душу од народження мого декілька гарних сторін, але кращою з них, за яку не знаю, як дякувати йому, було бажання стати кращим».

  • «Ми всі так давно й чудно створені, що не маємо самі в собі ніякої сили, але як тільки підемо на допомогу іншим, сила раптом у нас з'являється сама собою. Так велику увагу в нашому житті має слово «інший» і любов до іншого. Егоїстів не було б зовсім, коли б вони були розважливіші й зрозуміли, що стоять тільки на нижчому ступені свого егоїзму і що тільки з того часу, як людина перестане думати про себе, з того тільки часу вона починає думати справді про себе».

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Зв'язок оповідання з фольклором, етичними уявленнями українського народу

2.1. Бесіда за питаннями:

  • Як ви розумієте поняття «фольклор»? З якою метою письменники використовують його елементи у творах художньої літератури?

  • Що свідчить про обізнаність М. Гоголя в українському фольклорі?

  • Якою вважає митець «нечисту силу»?

  • Для чого у «Вечорах проти…» Микола Васильович, з одного боку, протиставляє її людям, а з іншого — намагається показати її негативний і пагубний вплив на суспільство?

  • Як ви вважаєте, елементи казки додають твору романтичності? Наведіть переконливі аргументи.

  • Вмотивуйте, чи можна ототожнити поняття «нечиста сила» і «злодіяння»? Ÿ Через що зло сильніше за духовне, святе?

  • У чому полягає доречність застосування у творі звичаїв і обрядів українського народу? Яким чином це допомагає відтворити реалії життя тогочасного суспільства?

2.2. Пошукова робота у парах.

2.2.1. Елементи казки у творі.

2.2.2. Прислів'я, приказки, крилаті висловлювання.

  • Провозити попа в решеті.

  • Жінці легше поцілуватися з чортом, не в гнів кажучи, ніж назвати когось красунею.

  • Темно, хоч в око стрель.

  • Від чорта не буде добра.

  • Зник, як у воду впав.

  • Щука хвостом лід розбила.

  • Потрібна, як торішній сніг.

3. Характеристика образів твору 3.1. Басаврюк.

3.1.1. Цитатна характеристика.

3.1.2. Скласти інформативне ґроно щодо образу бісівського чоловіка.


3.1.3. «Круглий стіл»: хто такий Басаврюк?

  • Коли вперше читач знайомиться на сторінках твору з «бісівським чоловіком»? Чому його так називав народ?

  • Як він ставився до сільських дівчат? Чим пояснити його прагнення наділяти їх подарунками?

  • Де найчастіше полюбляв перебувати Басаврюк? Чому?

  • За яких обставин він вирішив допомогти Петрусю? Чи щирим було це його рішення? Відповідь обґрунтуйте.

  • Яким чином і для чого нечестивець лякав людей і посміювався над ними?

  • Чому мешканці села, отець Афанасій не могли впоратися із Басаврюком?

  • Про що свідчить закінчення твору? Чи можна вважати Басаврюка за такого, який і досі продовжує хибну справу — здійснювати злочин руками людей, заволодівши їх душами?

  • Як сам М. Гоголь ставиться до цього героя оповідання?

3.2. Петрусь Безрідний.

3.2.1 Цитатна характеристика.

3.2.2 Скласти інформативне ґроно щодо образу Петруся Безрідного.


Примітка: а) — герой на початку твору; б) зв'язок з Басаврюком.

3.2.3. Опитування «Я — тобі, а ти — мені».

  • Що дізнався читач про походження і соціальне становище Петруся?

  • За яких обставин наймит вимушений залишити службу в Терентія Коржа?

  • Як сталося так, що Петрусь зустрівся з Басаврюком?

  • Що спонукало парубка погодитися на пропозицію «бісівського чоловіка»?

  • Як ви ставитеся до злочину героя? Чи варто його за це покарати?

  • Чому, отримавши золото, дружину, Петрусь не вважає себе щасливим, а нудиться світом?

  • Яких змін зазнав герой у внутрішньому стані і зовнішності після укладання «угоди» з Басаврюком?

  • Куди, на ваш погляд, зникає Петрусь наприкінці твору?

  • Чи можемо ми звинуватити героя у його злочинних діях? Наведіть переконливі аргументи.

3.3. Пидорка Корж.

3.3.1. Цитатна характеристика героїні.

3.3.2. Опитування «Що я знаю про ПидоXрку Корж?

  • З яким захопленням М. Гоголь зображує героїню твору, розповідаючи про її красу і привабливість?

  • Чому для Пидорки є цінністю не гроші, а щирість почуттів коханого?

  • Як дівчина сприймає бажання батька покарати Петруся і видати її заміж за багатого ляха?

  • Яких страждань зазнала героїня, живучи разом із Петрусем? Що вона робила для того, аби бути з ним щасливою?

  • Чому життя з коханим для неї стало нестерпним?

  • Що змусило героїню залишити село і вирушити до Києва?

  • Як ви вважаєте, через що Пидорка вирішила присвятити своє подальше життя службі в лаврі?

3.3.2. Інформативне ґроно щодо характеристики образу Пидорки.


Примітка: а) — доля героя до одруження; б) подружнє життя.

3.3.4. «Мікрофон»: які співчуття ви висловили б Пидорці, зустрівшись із нею? Що ви їй порадили б?

4. Робота із текстом твору, продовження опрацювання його змісту

VІ. Підсумок уроку

Скласти сенкан за варіантами: І — М. Гоголь, ІІ — Басаврюк, ІІІ — Пидорка, ІV — Петрусь, V — Іван, VІ — Корж.

1) М. Гоголь.
Цілеспрямований, обдарований.
Творить, повчає, засуджує.
Душею і натурою наш.
Людинолюбець.

2) Басаврюк.
Хитрий, підступний, лихий.
Обдурює, лякає, зневажає.
Синій, як мрець
Нечестивець.

3) Пидорка.
Мила, привітна, турботлива.
Любить, страждає, бореться.
Краса, що раптово змарніла.
Страдниця.

4) Петро.
Бідний, люблячий, страждаючий.
Розшукує, перероджується, зникає.
Запроданець власної долі і душі.
Нещасний.

5) Івась.
Щирий, добрий, чуйний.
Вболіває, жертвує, співіснує.
Безвинне дитя.
Жертва.

6) Корж.
Самовдоволений, жадний, улесливий.
Насолоджується, збагачується.
Задовольняється.
Аби користь та прибуток.
Крез — козацький багатій.


VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Дібрати цікаві епізоди з життя і творчості Т. Шевченка, підготувати малюнки для картинної галереї «Герої Кобзаря очима сучасників», вміти аналізувати ідейно-художній зміст і ранні поетичні твори митця історичної тематики.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду