Урок: Г. Квітка-Основ'яненко. «Конотопська відьма». Поєднання реалізму і фантастики

08 грудня, 2016 0

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст «Конотопської відьми», зосереджуючи увагу на поєднанні у творі елементів реалізму і фантастики; охарактеризувати образ Явдохи Зубихи; розвивати в учнів допитливість, зв'язне усне мовлення, вміння робити логічні висновки, орієнтуватись у складних ситуаціях; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати порядність, самостійність у визначенні власної думки, доброту, чуйність, прагнення протистояти злу, жорстокості, брехні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ'яненка, виставка експонатів, оберегів, підручник, текст твору, ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.

Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Цитатний диктант

Завдання: пізнай героя повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма» за наведеним уривком з твору.

  • «…Як скочить із-за стола, як вибіжить з хати! Аж тут батрак вже держить його коня, і вже осідланого: він мерщій на коня та навтікача побіля хат; тільки й чує, що люди з нього регочуться, йому ще й більш стидно ще й більш коня поганя…» (Микита Забрьоха)

  • «…Хто у шинок, хто у солому після такої муштри спочивати, а інші мотнулись на вгороди дівчат полохати…» (Козаки)

  • «…А як сонце заходить, так вона і молодіє, а у саму глупу північ стане молоденькою дівчиною, а там і стане стариться і до сход сонця вп'ять стане стара, як була учора…» (Явдоха Зубиха)

  • «Вона хазяйка невсипуща, сама й около коров, сама й у полі при косарях і при женцях, а зимою у винниці

    сама догляда і се борошно скупує». (Олена Йосипівна)

  • «…Дванадцять год учився у дяка в школі: у год вчистив граматику, два годи вчив часловець, півчварта года сидів над Псалтирем і з молитвами зовсім вивчив, та пів'ята года вчився писати, а цілісінький год вчився на щотах». (Прокіп Пістряк)

  • «…Він у нас чоловік з ученою головою, говоре так, що і з десятьма простими головами не розшукаєш». (Прокіп Пістряк)

  • «…А він більше тридцяти ліку не знав, а козака ні однісінького у твар не знав і не тямив, хто з них Демко, а хто Процько». (Микита Забрьоха)

  • «Од горілки нічого не баче, / Й на криласі не вміє співати, / І Псалтиря забув читати, / Тільки й вміє школярам субітки давати». (Симеон)

  • «…Вона змолоду давила зінське щеня; зніма остуду, переполох вилива, злизує від уроків, соняшниці заварює… і чого-то вона не знала?» (Пріська Чирячка)

  • «То куди махнула, туди й хмари підуть. …Усе нишком, не хвалячись, чаклує». (Пазька Псючиха)

  • «Вона дівка-козир, чи одежею, чи, на виду собі, так зовсім дівка, а худоби і грошей до ката…» (Олена Йосипівна)

  • «…Та у Чернігові аж п'ять кіп протряс, щоб його не держали та відпустили оженитись… що він, вирвавшись з Чернігова, біг як скажений до свого хутора, біг і ніч, і день, і коня занапастив, і сам, аж засапавшись, ускочив у хату…» (Дем'ян Халявський)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Бесіда за питаннями

  • Що характерно для казки як жанру усної народної творчості? Чим вона повчальна?

  • Які чудодійні предмети, наприклад, ви пам'ятаєте з твору І. Котляревського «Енеїда»?

  • Для чого, на ваш погляд, Г. Квітка використав у повісті казкові елементи? Чи допомагають вони розкриттю ідейного змісту твору, охарактеризувати його героїв? Відповідь вмотивуйте.

  • Чому наші предки на прикладі героїв казок втілювали свої мрії про захисників рідної землі, борців зі злом, носіїв найкращих рис українців? Наведіть переконливі аргументи.

  • На які власні міркування наводить вас цей твір?

  • «Мікрофон»: яким був би сюжет повісті Г. Квітки «Конотопська відьма» у разі вилучення з нього елементів фантастики?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Найпряміше, найблагородніше моє прагнення — показати від чого у нас зло.
Г. Квітка-Основ'яненко

Прекрасна річ потребує прекрасної оправи.
Народна мудрість

1. Реалістичне і фантастичне у повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». Оформлення таблиці. Робота в малих групах

Г. Квітка-Основ'яненко «Конотопська відьма»

Реалістичне

Фантастичне

(1)

(2)

(1)

  • Широко використано приказки, народні повір’я, перекази, яскраво подано побут, змальовано реальні картини селянського життя.

  • Повість написана на життєвому матеріалі, має майже документальну точність опису, але події осмислені, вони відзначаються сатиричною спрямованістю.

  • Реалістично змальовано систему урядування і побут козацької старшини, її темноту, безкультурність, а разом з тим і самодурство.

  • Показано чесність і працьовитість простих людей.

(2)

  • Автор вдається до фантастичного прийому — причарування (щоб Олена хорунжівна стала нареченою Микити Забрьохи, він здатний на все, аби тільки Зубиха причарувала до нього Йосипівну).

  • Розповідь оповідного підкреслюється окремими деталями, навмисне неточними («…від хутора до села буде верстов з п'ять або дві»).

  • Певна фантастика окремих сюжетних ліній має також неоднозначний характер.

  • Більшість «відьом» потрапили в халепу випадково, переважно за намовою, як уже згадувалося, ображеного ними колись Пістряка, їхні здібності насправді далекі від чаклунських.

  • Стара Явдоха, що характерно для відьми, в саму глуху північ стає молоденькою дівчиною, доїть для чаклувань не тільки корів та іншу домашню живність, а навіть жаб і гадюк, перетворюється під час екзекуції у вербову колоду, не тільки сама «літає» на чім попало, а й поважного сотника піднімає в повітря, як гусака чи ворону, має помічника — кота з палаючими очима.

  • Саме дії Зубихи призводять до краху плани і Забрьохи, й Пістряка, що й визначило назву твору.

  • Поведінка Явдохи під час топлення — цілковита фантазія письменника. Цей момент вжито Г. Квіткою саме з метою виховання простого люду, звільнення від забобонних уявлень.

  • Кінець відьми у повісті, пов'язаний з нестерпними муками, був лютий: тіло Зубихи «виволокли за село, зарили ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху і залишили, щоб не скочила». Тому доречно звучить народна приказка: «Собаці собача смерть!».

2. Робота з текстом. Елементи фантастики в цитатах з повісті

  • Зубиха: «Ось де я була: отсе достала горщик з хмарами, де було заховала їх на тридев'ять рік, так отсе пан конотопський сотник присилував мене повипускати хмари і дощ пустити».

  • «От вона зараз шатнулась, достала каганець, піднесла до кота, тернула його проти шерсті, так іскри з нього і посипали…»

  • «А кіт що є духу нявчить, а далі аж на ноги устав та потягнувсь і засвітив очима ще дужче, чим каганець у хаті палав… Туn Явдоха мерщій у жлукти і полізла… а як вилізла, так стала дівкою! Та й дівка ж немудра? І молода, і хороша, і чорнява, і ще, мабуть, красивіша від чернігівської протопопівни!»

  • «…Поки вражу щуку зопинила, поки її замовила, щоб даласи здоїти, аж і крикнув перший півень, та хоч він нам не страшний, та усе-таки треба було поспішати, щоб не заспівав другий, тоді б так на вулиці простяглась…»

  • «Ой, лишенько! Ой, рятуйте! Ой, біда! — став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись… Пан Пістряк і козацтво кинулось до нього, що йому так сталося? Аж він шелесть… піднявся догори і полетів, як птиця, усе-таки, кричачи що є голосу…»

  • «Пан Забрьоха притулив тую виделочку до серця панни хорунжівни… вона зараз спросоння і заговорила і каже: “І вже мені пан Халявський… плюю на нього. Микиточку, мій голубчику! Де ти? Прибудь до мене: хоч би я на тебе подивилась…”»

  • «Тільки таки що Уласович заніс ногу, Явдоха як свисне, як цмокне!.. днище піднялося угору, на ньому пан сотник верхи, а ззаду підсіла Явдоха, та знай веретеном поганя та цмока, та приговорює, мов на кобилу, і піднялися під самі небеса!»

3. Опрацювання образу Явдохи Зубихи

3.1. Орієнтовний план щодо характеристики образу героїні.

І. Явдоха Зубиха — престарезна мешканка Конотопу.

ІІ. Портрет і зовнішність образу.

ІІІ. Риси характеру:

  • рішучість і винахідливість;

  • підступність і хитрість;

  • розумність і обізнаність у справі ворожіння;

  • вміння «ощасливити» людей;

  • здатність до помсти і покарання;

  • улесливість і користолюбство.

3.2. Цитатна характеристика відьми.

3.3. Робота над образом Явдохи Семенівни Зубихи.

  • Хто така Явдоха Зубиха? Через що вона потрапила на суд біля річки?

  • Чим здивувала народ своєю поведінкою героїня твору під час її покарання?

  • Яким чином М. Забрьоха і П. Пістряк вирішили використати відьму для задоволення власних потреб?

  • Чому Явдоха, незважаючи на своє приниження владою Конотопу, вирішує «допомогти» пану сотнику і писарю?

  • Що свідчить про належність Зубихи до «нечистої» сили?

  • Як помстилася Явдоха всім тим, хто її ображав і принижував?

  • Якої поваги здобула героїня у часи, коли сотником у Конотопі був пан Д. Халявський?

  • Що сталося із Зубрихою наприкінці твору?

  • Висловіть власне ставлення до героїні твору і порівняйте його з авторським.

«Мікрофон»: чи можна виправдати або засудити поведінку та вчинки Явдохи Зубихи?

3.4. Коментар схеми «Роль Явдохи Зубихи у вирішенні долі героїв твору».


4. Подальший аналіз змісту повісті

5. Народність твору. Робота в парах

Завдання: дослідити доречність застосування у повісті прислів'їв, приказок, влучних висловлювань, згрупувавши їх за значенням і надавши належний коментар.

V. Закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підсумок уроку

Значення Г. Квітки-Основ'яненка для розвитку української культури і духовності.

  • Фундатор нової української прози (вніс у літературний вжиток не знані ще в нас жанри: повість, оповідання, фейлетон, епіграму).

  • Увів в українську літературу метод сентименталізму.

  • Продовжив традиції бурлескної літератури.

  • Став одним із представників натуральної школи (головні принципи школи — реалізм й народність, її засновник — М. Гоголь).

  • Наочно показав великі мистецькі можливості української мови.

  • У своїх творах відобразив життя майже всіх верств тогочасного суспільства — ширше, ніж у І. Котляревського.

  • Правдиве змалювання життя трудового селянства — народність творчості.

  • Ініціював організацію перших періодичних видань (журналу «Украинский вестник», альманахів «Утренняя звезда» і «Молодик»), першої окремої збірки українських прислів'їв і приказок.

  • Вплинув своїм літературним доробком на творчість Т. Шевченка, Марка Вовчка.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольного твору-роздуму.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду