Урок: Г. Квітка-Основ'яненко. «Конотопська відьма». Іронія і сатира в повісті

08 грудня, 2016 0

Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст повісті, виокремлюючи і пояснюючи художні засоби сатиричного зображення персонажів на конкретних фактах твору; охарактеризувати образи героїв твору — М. Забрьохи, П. Пістряка, Д. Халявського; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, навички порівняльного аналізу, уміння характеризувати героїв твору, грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення до тих, хто не дотримується народної моралі, живе за рахунок праці інших.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ'яненка, підручник, текст твору, фото-ілюстрації до змісту повісті; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

style="text-align: center;">ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Серйозне і смішне» у повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма»

Клас поділяється на дві команди, по п'ять представників з кожної біля дошки розгадують кросворд упродовж 10 хв. Виграє та команда, яка у визначений час впорається із завданням.

Кросворд для команди І


По вертикалі: 1. Прізвище однієї з жінок, яку звинувачували у зв'язку з нечистою силою. (Жолобиха)

По горизонталі: 1. Риса характеру, притаманна пану сотнику і його писарю. (Зажерливість) 2. Місто, до якого повинен був вирушити М. Забрьоха зі своїм військом відповідно до «предпісанія». (Чернігов) 3. Письменник,

творчість якого споріднена з творчістю Г. Квітки, особливо в зображенні реального життя з елементами фантастики. (Гоголь) 4. Жанр твору «Конотопська відьма». (Повість) 5. Залицяння М. Забрьохи до Олени закінчилося тим, що він отримав від неї… (Гарбуз) 6. Козацьке звання брата Олени Йосипівни. (Хорунжий) 7. Хутір, де проживала кохана пана сотника. (Безверхий) 8. Посада П. Пістряка. (Писар)

Кросворд для команди ІІ


По вертикалі: 1. «Тебе люди поважають / Добрий голос маєш; / Співай же їм, мій голубе». З цією промовою до Г. Квітки звернувся… (Шевченко)

По горизонталі: 1. Риса характеру П. Пістряка. (Шахрайство) 2. Хворостина для Прокіпа Григоровича — … (Лепорт) 3. За допомогою чого випробувалася справжність відьом? (Води) 4. Церковна книга, що була підручником у П. Пістряка, коли він учився в дяка в школі. (Часословець) 5. Сатиричний прийом, що використав Г. Квітка у творі для зображення ряду картин і персонажів. (Гротеск) 6. Посада М. Забрьохи у козацькому війську. (Сотник) 7. Жанр усної народної творчості, використаний у творі. (Приказка) 8. За крадіжку чого звинувачувалися жінки, яких топили як відьом? (Дощу)

2. Бесіда за питаннями

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. «Конотопська відьма» Г. Квітки — бурлескний твір

  • Гумор, сатира, сміх «Енеїди» відчутно вплинули на стиль повісті Г. Квітки та на мову його героїв.

  • Комічним є прийом єдинопочатку, який ужитий автором з певною метою: він дає читачеві зрозуміти мертвотне, позбавлене всякої думки, існування конотопської верхівки.

  • У гумористичному плані повість описує низку епізодів, зокрема, коли писар пропонує Забрьосі перелічити сотню козаків, на що останній відповів: «Еге, пане писарю! Я б, пожалуй, соблаговолив, так ліків більш тридцяти не знаю. Лічи сам і роби, як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати». А коли писар не міг написати «лепорт», то вирішив зробити його з хворостини, на якій зробив сто зарубок (це означало, що в сотні сто козаків). Писар ніяк не міг пройти з цією хворостиною в сотникову світлицю і пропонує «або стіну протяти, або стелю підняти». Щоб внести в хату хворостину, писар переламав її і тоді ніяк не міг дорахуватись одного козака. «Се ти як переламав хворостину, так вона якраз на козакові хруснула. От ти, держачи її на дві половини, тим одного і не долічувавсь».

  • Смішними є і самі прізвища героїв (Забрьоха, Пістряк, Халявський).

  • У гумористичному світі письменник подає в повісті епізод про чаклування відьми Явдохи, коли пан сотник М. Забрьоха летів на днищі до Олени хорунжівни. Забрьоха з Конотопу під хмарами «полетів, мов ворона» на Безверхий хутір свататись до хорунжівни.

  • Смішним у повісті є епізод, коли відьму Явдоху катували, вона напустила ману на людей, і виявилося, що вони били не відьму, а колоду.

  • За допомогою сміху Г. Квітка намагався висміяти бездарність адміністративного апарату, у своїй повісті письменник далі пішов шляхом зображення комічного, висміявши свавілля і самодурство козацької старшини.

2. Характеристика образів твору

2.1. Асоціативне малювання. Робота в групах.

2.2. Опрацювання образу сотника Микити Уласовича Забрьохи.

2.2.1. Інформативне ґроно щодо характеристики образу героя твору.

Образ сотника — їдка сатира на козацьку старшину, способи її керування козацтвом і селянством.

2.2.2. Робота над образом сотника козацького війська.

2.2. Цитатна характеристика.

2.3. Образ писаря Прокіпа Ригоровича Пістряка.

2.3.1. Інформативне ґроно щодо характеристики образу героя твору.

Образ П. Пістряка — втілення найогидніших рис козацької старшини.

2.3.2. Робота над образом писаря козацького війська.

2.3.3. Цитатна характеристика.

2.4. Образ поміщика Дем'яна Омеляновича Халявського.

2.4.1. Інформативне ґроно щодо характеристики образу героя твору.

2.4.2. Робота над образом судденка.

2.4.3. Цитатна характеристика.

3. Подальше опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Частини VI–ХІ

VІ. Підсумок уроку

Складання сенкану до сатиричних образів твору (Забрьоха, Халявський, Пістряк).

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати ідейний зміст частин ХІІ–ХІV твору і «закінченіє»; дібрати факти про застосування фантастики в «Конотопській відьмі», охарактеризувати головну героїню твору.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду